Зарплати військових у 2023: що потрібно знати

Додаткову винагороду в 30 тис. грн скасували «задля дотримання принципів справедливості» тим, хто не перебуває на передовій.

«Виплати напряму залежатимуть від районів перебування військовослужбовців, складності і специфіки бойових чи спеціальних завдань, які вони виконують», – пояснили в Міноборони.

Зрозуміли такий підхід не всі, особливо військові – країною прокотилася хвиля обговорень.

Не оминула вона й форум Finance.ua. Ось лише кілька прикладів – раз, два, три.

Розберемося детальніше, що трапилося, та які виплати отримуватимуть військовослужбовці у 2023 році.

Військовослужбовці на відміну від найманих працівників отримують не заробітну плату, а грошове забезпечення, яке зарплатою не вважається. Відносини, в яких перебуває військовослужбовець, розглядаються не як трудові, а як служба.

Саме тому на військових не поширюється дія Кодексу законів про працю, з ними не укладається трудовий договір. Права військовослужбовців регулюються законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

До цієї категорії належать не тільки ЗСУшники, а й військовослужбовці Нацгвардії, СБУ, ДПСУ, ГУР, служб спецзв’язку та транспорту. Тобто всі, для кого захист держави – професійний обов’язок.

Розмір грошового забезпечення залежить від:

• посади;
• військового звання;
• тривалості, інтенсивності й умов військової служби;
• кваліфікації.

Можуть застосовуватися надбавки за особливості проходження служби, режим секретності. Доплати для військовослужбовців також передбачені за науковий ступінь, вчене, почесне чи спортивне звання.

Змінюючи порядок нарахування грошового забезпечення для військових у 2023 році Міноборони збільшило мінімальну суму – 20 тис. грн проти 10 тис. грн (для солдата-контрактника) і 13+ тис. грн (для молодшого офіцера), які були закладені торік. Для надзвичайників і поліціянтів суму мінімальної виплати підвищили до 17 тис. грн.

Гроші, що отримують наші військовослужбовці в період дії воєнного стану, складаються з двох частин:

• щомісячне грошове забезпечення;
• додаткова винагорода – надбавки, встановлені на період воєнного стану. Зараз це 30, 50 і 100 тис. грн.

Грошове забезпечення так само поділяється на дві частини:

• основна, яка охоплює посадовий оклад, оклад за військовим званням і надбавку за вислугу років;
• додаткова – надбавки за особливості проходження служби (наприклад, у гірських регіонах чи на острові Зміїний), режим секретності, за наукові або спортивні звання.

У перші дні повномасштабної війни за ініціативи президента Володимира Зеленського уряд встановив відповідною постановою додаткові виплати для військовослужбовців:

• 100 тис. грн на місяць – для всіх, хто безпосередньо воює з окупантом на фронті;
• 30 тис. грн на місяць – для всіх інших, навіть тих, хто не на фронті. Саме ця надбавка стосувалася широкого кола військовослужбовців і силовиків.

Остання поширювалися також на строковиків і курсантів військових вишів, які перебували за межами зони бойових дій та не виконували бойових завдань.

«Станом на зараз усі військовослужбовці, включно зі строковиками та курсантами, у різних регіонах України отримують додаткову грошову винагороду у фіксованому розмірі 30 тис. грн. Водночас бійці, які, ризикуючи життям, виконують завдання в районах бойових дій, але не беруть безпосередньої участі в боях з противником, отримують абсолютно такі ж самі додаткові виплати – 30 тис. грн.

У зв’язку з цим назріло питання диференціації розмірів винагороди залежно від місця, умов та особливостей проходження служби у формуваннях сил безпеки і оборони України», – пояснювали представники Міноборони необхідність змін у порядку виплат.

Якщо в лютому всі отримували такі ж суми, як у січні-грудні, то з березня надбавку 30 тис. грн отримуватимуть не всі.

«Зміни торкнуться військовослужбовців та співробітників системи МВС, які перебувають поза зоною бойових дій у різних регіонах України, строковиків і курсантів ВВНЗ, офіцерів управлінь і штабів, а також деяких інших категорій», – кажуть в МО.

На цю виплату, відповідно до наказу Міністерства оборони № 44 від 25 січня 2023 року, можуть розраховувати військові, які виконують завдання:

• у складі угруповань військ чи резерву головнокомандувача Збройних сил України, розгорнутих пунктів управління Генштабу, які здійснюють управління чинними угрупованнями військ;
• з протиповітряного прикриття та наземної оборони об’єктів критичної інфраструктури;
• із забезпечення наявних угруповань військ в районах ведення бойових дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Також надбавка в 30 тис. грн виплачуватиметься тим, хто відряджений до складу військових адміністрацій у районах ведення бойових дій.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або виконання бойового завдання здійснюється на підставі:

• бойового наказу;
• журналу бойових дій / журналу ведення оперативної обстановки;
• рапорту командира.

Бойові виплати у 100 тис. грн на місяць будуть збережені українським бійцям, які воюють з противником на передку. Те ж стосується і сімей полонених та зниклих безвісти – виплати в 100 тис. грн для них також зберігаються.

За словами заступника начальника управління соціальної підтримки – начальника відділу грошового забезпечення та заробітної плати полковника Олега Рогаля, крім військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях на лінії зіткнення, 100 тис. грн також отримуватимуть за час виконання бойових завдань:

• військовослужбовці ракетних військ і артилерії;
• льотчики за час виконання польотів у районах ведення бойових дій;
• моряки;
• військові медики (у 2023 їх виділили в окрему категорію як військовослужбовців, які матимуть винагороду 100 тис. грн щомісяця);
• зенітно-ракетні війська та протиповітряні війська, які виконують завдання в районі проведення бойових дій.

У разі отримання поранення військовослужбовець отримуватиме винагороду у 100 тис. грн протягом усього часу лікування.

«Також ця винагорода зберігається за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким. Ступінь важкості поранення визначають військові лікарські комісії», – уточнив Рогаль.

До цих двох сум надбавки з 1 лютого додалася третя – 50 тис. грн. Її отримуватимуть військові, які виконують бойові завдання в складі органів військового управління, що керують підрозділами першого ешелону оборони або наступу на лінії зіткнення. Перелік таких органів затверджується головнокомандувачем або Генштабом.

Міноборони оприлюднило порівняльні таблиці рівня грошового забезпечення – як було до змін, і як буде тепер. Дані представили в Мілітарі Медіацентрі.

А ось середній рівень грошового забезпечення вже з надбавками:

Отже, якщо у 2022 році стрілець Сухопутних військ у тилу отримував понад 43 тис. грн, а в разі залучення до бойових дій – 113 тис. грн, то в березні 2023-го такий військовослужбовець отримає:

• 20 587 грн, якщо не включений до складу угруповань військ і не виконує бойових завдань;
• 50 587 грн, якщо виконує бойові (спеціальні) завдання;
• 120 587 грн, якщо безпосередньо бере участь у бойових діях.

Сім’я кожного військового, який загинув, захищаючи Батьківщину під час повномасштабної війни, має право отримати компенсацію – одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн. Право забезпечує постанова Кабміну № 168 від 28 лютого 2022 року.

Під сім’єю розуміються особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права й обов’язки. Пара вважається подружжям і тоді, коли через поважні причини (наприклад, догляд за батьками, лікування, навчання або робота тощо. – Ред.) партнери живуть окремо.

На допомогу від держави можуть розраховувати не тільки члени сім’ї загиблого захисника, але й особи, які перебували на його утриманні, зокрема, батьки й діти.

Діти вважаються членами сім’ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.

До кола членів сім’ї також належать особи, які постійно мешкають із військовослужбовцем та ведуть спільний побут. Це можуть бути не тільки близькі родичі полеглого героя (рідні брати / сестри, онуки, дідусь / бабуся, тітка / дядько), але й близькі родичі дружини, вітчим, мачуха тощо.

Особи, які хочуть отримати грошову допомогу, мають у судовому порядку довести приналежність до кола сім’ї загиблого військовослужбовця.

Тим, хто перебував на утриманні, потрібно це підтвердити документально, наприклад, відповідним рішенням суду або нотаріально завіреним документом, що підтверджує цей факт.

Щоб отримати компенсацію родині мають видати свідоцтво про смерть після сповіщення військкоматом або військовою частиною про загибель військовослужбовця.

Потім члени родини мають звернутися до командира військової частини з проханням надати:

• витяг з наказу про виключення загиблого зі списку особового складу військової частини;
• документ, що свідчить про причини та обставини загибелі військового;
• витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця.

Ці документи командир має зібрати та передати рідним протягом 10 днів.

Після отримання документів необхідно звернутися до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП). Там – написати відповідну заяву, додаючи отримані документи.

Також знадобляться такі копії:

• свідоцтва про смерть;
• лікарського свідоцтва про смерть;
• сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові й місце реєстрації;
• свідоцтва про народження загиблого (для виплати допомоги батькам);
• свідоцтва про шлюб (для виплати дружині);
• свідоцтва про народження дитини (для виплати дітям);
• рішення суду або нотаріальний документ, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого, але перебували на його утриманні).

Завіряють копії безпосередньо в ТЦК СП. Звідти всі документи протягом 15 днів направляють до Департаменту соцзабезпечення Міноборони.

Документи розглядаються спеціальною комісією. У них є 30 днів, щоб ухвалити рішення про призначення компенсації або відмовити.

У разі схвальної відповіді документи має затвердити міністр оборони України (наразі це Олексій Резніков. – Ред.). Відмову можна оскаржити в суді.

Якщо тіло загиблого військового не змогли вивезти, факт смерті має підтвердити командир військової частини.

У разі, якщо особа вважається зниклою безвісти, то рідні військового також можуть розраховувати на компенсацію. Особу можуть визнати загиблою у судовому порядку, але не раніше ніж через шість місяців з моменту зникнення.

Сім’я загиблого додатково може отримати допомогу на поховання та встановлення пам’ятника. Передбачена виплата у розмірі п’яти прожиткових мінімумів станом на дату загибелі військового.

У 2023 році прожитковий мінімум на одну особу встановлений на рівні 2 589 грн, тобто йдеться про суму 12 тис. 945 грн.

Щоб отримати ці гроші потрібно звернутися з відповідною заявою до органів місцевого самоврядування та до неї додати:

• паспорт та ідентифікаційний код особи, яка звертається за допомогою;
• свідоцтво про смерть військовослужбовця;
• копії документів, що підтверджують ступінь спорідненості;
• копія документа, що підтверджує участь військового у бойових діях – довідка з військової частини про обставини загибелі або повідомлення про загибель захисника, що надходить рідним від військкомату.

Рішення про перегляд порядку нарахування грошового забезпечення для військових в умовах війни – вкрай чутливе, але вимушене. Головна причина – дефіцитний бюджет. Усе таки війна пішла на другий рік, багато підприємств знищені або окуповані, податкові надходження впали, мільйони людей виїхали за кордон.

У держбюджеті на цей рік на нацбезпеку й оборону закладено 1,14 трлн грн при очікуваних доходах на рівні 1,3 трлн грн.

Тобто армію Україна забезпечуватиме з власної кишені. А по інших напрямках держава сильно залежить від міжнародних партнерів, які очікують від України певних кроків з оптимізації своїх доходів і витрат, як, наприклад, МВФ.

Річ у тім, що міжнародну допомогу уряд не може використовувати на оборону – такі умови, на яких надаються кошти для покриття бюджетного дефіциту. Отже, фінансувати військо Україна може тільки з внутрішніх запозичень через випуск військових облігацій та з податків.

Щодо останніх теж готуються зміни. З 1 липня уряд планує скасувати пільгову ставку 2% з доходу та повернутися до довоєнних рівнів.

Окрім того, наразі складно спрогнозувати податкові доходи, вони можуть виявитися меншими, ніж розраховував уряд. Тут багато залежить від того, як працюватимуть підприємства, що буде з електроенергією і логістикою.

Утім, тенденція поки позитивна. За даними Державної податкової служби, у січні-лютому 2023 року до зведеного бюджету від платників податків надійшло 149,9 млрд грн (83,5 млрд грн – держбюджет, 66,5 млрд – місцеві бюджети), що навіть більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а тоді повномасштабна війна ще не почалася.