Законопроєкт про мобілізацію: що ухвалили в першому читанні

Як повідомив нардеп Ярослав Железняк (фракція «Голос»), документ ухвалений без пропозицій Комітету. Протягом наступних 14 днів (до 21 лютого) триватиме внесення правок. Далі – друге читання.

«Тобто найімовірніше законопроєкт у цілому буде ухвалений в останній тиждень лютого – 22-24.02, підписаний на початку березня і набуде чинності через місяць, тобто у квітні», – каже він.

До речі, напередодні першого читання парламентський Комітет з питань антикорупційної політики зафіксував у поточній редакції законопроєкту про мобілізацію норми, які можуть породжувати «вибірковість чи корупцію».

Окрім того, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що документ містить низку норм, які суперечать Конституції України. Проте він закликав парламент ухвалити законопроєкт у першому читанні.

Очевидно, що до другого читання законопроєкт змінить свій вигляд. За словами народного депутата Олексія Гончаренка (фракція «Європейська солідарність»), головна битва точитиметься навколо терміну демобілізації. Адже наразі в законопроєкті написано, що демобілізація передбачена через 36 місяців служби за рішенням Ставки Головнокомандувача. Гончаренко й низка його колег наполягає на демобілізації через 18 місяців.

Насправді законопроєкт 10449 вносить багато змін у низку чинних законів. Розглянемо ключові моменти.

Усі громадяни від 18 до 60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу представника ТЦК, ДПСУ, поліціянта. При виїзді за кордон військовозобов’язані повинні пред’являти військовий квиток з позначкою про зняття з обліку.

Призовний вік знижується з 27 до 25 років.

Строкова служба скасовується, замість неї планується базовий військовий вишкіл. Усі військовослужбовці строкової військової служби повинні бути звільнені в запас.

Має запрацювати електронний кабінет військовозобов’язаного (призовника, резервіста), у якому можна оновити свої облікові дані. Утім, через цей кабінет надсилатимуться й електронні повістки. Повістка вважатиметься врученою після появи в електронному кабінеті.

За ухилення від служби або актуалізації облікових даних блокуватимуть банківські рахунки, а також буде застосовуватися обмеження права на водіння авто.

Керівник Управління преси та інформації Міністерства оборони України Ілларіон Павлюк наголошує, що це «методи впливу», а не «покарання».

«Потрібно це робити. Мені прикро, що в більшості дискусій у соцмережах ледь не найпопулярніші слова «відстрочка» і «санкції». Таке враження, що вся країна думає, як не піти служити. По-перше, це не так, слава Богу. По-друге, хотілось би, щоб ми про інше говорили. Нам надзвичайно важливо оновити механізм мобілізації і механізм визначеного терміну служби, щоб зробити сильнішими наші Збройні сили і для того, щоб забезпечити рівність», – каже він.

Утім, застосування санкцій можливе лише за рішенням суду після відповідного звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Судам пропонується дати 15 днів на розгляд справ за заявами ТЦК. Вони розглядатимуться, як адміністративні. Рішення суду про арешт й інші обмеження для ухилянтів пропонується виконувати негайно, не чекаючи результатів апеляційного оскарження.

Відстрочку від мобілізації втрачають ті, хто здобуває другу вищу освіту. Також її знімають з аспірантів, які навчаються за контрактом. Водночас відстрочку можуть отримати ті студенти денної або дуальної форми навчання, які здобувають ступінь вищий за попередній. Наприклад, студент магістратури, якій за плечима має лише бакалаврат.

Засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, за бажанням можуть бути призваними на військову службу під час мобілізації.

Люди з інвалідністю всіх груп звільняються від військової служби. Водночас їм потрібно буде повторно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК).

Поняття «обмежено придатний» скасовується. Буде або «придатний», або «непридатний».

Добровольці по мобілізації матимуть відстрочку на 2 місяці для розв'язання особистих питань і підготовки до мобілізації.

Після мобілізації – обов’язковий військовий вишкіл протягом 2-3 місяців.

Безперервна служба протягом 36 місяців (3 роки. – Ред.) є підставою для звільнення.

Щорічна основна відпустка може надаватися частинами не менше 15 днів. А звільнені з полону бійці отримають додаткові 90 днів відпустки.

Військовий облік стосуватиметься всіх. Право на відстрочку від призову для держслужбовців виключається, утім, низка посадовців бронюватиметься.

У чинній редакції законопроєкту пропонується скасувати право на відстрочку для таких категорій:

• військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за батьками своєї дружини;
• військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
• військовозобов’язані, у яких на війні загинули дід, баба, неповнорідні сестра чи брат.

Пропонується надати право на відстрочку членам сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I групи, зайнятим постійним доглядом за нею, а також членам сім’ї другого ступеню споріднення (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення чи їх фізичної неспроможності), що підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Щодо догляду за особою інвалідністю II групи – право на відстрочку матимуть тільки родичі першого ступеня споріднення, які здійснюють такий догляд, і за умови, що ніхто більше доглядати не може.

Окрім того, скасовується підстава для відстрочки щодо догляду за особою, яка потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

Пропонується скасувати право на відстрочку для таких військовозобов’язаних:

• працівники підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України;
• працівники Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України.

Пропонується надати право на відстрочку здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» (крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту), а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Також пропонується надати право на відстрочку опікунам особи, визнаної судом недієздатною, незалежно від того, чи має така особа інвалідність, чи ні. Наразі ж наявності інвалідності у недієздатної особи – обов’язкова умова.

Надати право на відстрочку також хочуть патронатним вихователям, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.

Чинною залишається і норма щодо багатодітних батьків, на утриманні яких перебувають троє чи більше дітей до 18 років. Утім, якщо такий громадянин виявить бажання, то може бути мобілізований добровільно за згоди військово-лікарської комісії.

У своєму зверненні до президента, прем’єр-міністра та народних депутатів Українська Рада Бізнесу (УРБ) заявляє, що в законопроєкті 10449 частково врахували пропозиції та зауваження бізнесу, через які був відкликаний попередній законопроєкт 10378.

Проте в УРБ звертають увагу, що оновлений документ «усе ще містить частину норм, які потребують комплексного доопрацювання, через значні ризики для бізнесу та громадян, і які викликають сумніви щодо їх доцільності».

Асоціація називає «контрпродуктивною та шкідливою» норму законопроєкту, відповідно до якої процедура реєстрації електронного кабінету військовозобов’язаного стане обов’язковою, а ТЦК зможе направляти повістки до нього в електронному вигляді.

«Обов’язок зареєструвати електронний кабінет і оновити свої облікові дані поширюється і на тих українців, що перебувають за кордоном. У разі порушення цього нового обов’язку (як і обов’язку з’являтися після отримання повістки до ТЦК) законопроєкт передбачає окремий механізм покарання.

Якщо порушника протягом 15 днів не затримає та не доставить до військкомату Нацполіція, керівник ТЦК протягом 5 днів направить йому в електронний кабінет або листом вимогу, яка вважатиметься врученою, навіть якщо порушник не отримав її особисто», – звертають увагу в асоціації.

В УРБ заявляють, що направлення будь-якої інформації в електронний кабінет військовозобов’язаного не може вважатись фактом отримання такої інформації особою.

Там також додають, що норми законопроєкту щодо блокування банківських рахунків «є неконституційними і контрпродуктивними, такі обмеження негативно вплинуть на економіку країни».

Дійсно, декотрі експерти передбачають, що узаконення норми щодо блокування банківських рахунків призведе до тінізації економіки та відтоку коштів із банківської системи.

Окрім того, в УРБ вважають, що пропозиція вилучити з тих, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, аспірантів, які здобувають рівень освіти на умовах контракту, порушує цілісність системи освіти в Україні та конституційну гарантію рівності всіх форм власності та всіх громадян у межах тої чи іншої сфери суспільного життя.

Також в Української Ради Бізнесу виникають питання щодо зміни порядку бронювання працівників.

«Пропонуються зміни щодо порядку бронювання працівників – Кабмін має його переглянути протягом місяця після ухвалення цього закону. З одного боку, сам законопроєкт поширює бронювання на бенефіціарних власників критично важливих підприємств. З іншого – поки що невідомо, яких змін може зазнати механізм бронювання загалом», – ідеться у зверненні УРБ.

Там переконані, що перегляд процедури бронювання має передбачати анонсовані механізми е-Бронювання, які дозволятимуть бронювати спеціалістів протягом доби.

Також УРБ пропонує розглянути можливість збільшити строк бронювання спеціалістів на строк чинності рішення про підтвердження статусу критично важливого підприємства.

УРБ зокрема розкритикувала пропозицію щодо обмеження осіб, які перебувають за кордоном, в отриманні консульських послуг за відсутності військово-облікових документів.

«Це може призвести до проблем на дипломатичному рівні внаслідок порушення консульських функцій згідно з міжнародними Консульськими конвенціями та угодами з країнами-партнерами України та багатьма іншими країнами.

Дана норма порушує принцип рівності прав і свобод усіх громадян України, зокрема в частині отримання гарантованих сервісів держави, які не можуть обмежуватися для будь-якого громадянина, незалежно від місця його перебування, і навіть для притягненого до будь-якої адміністративної чи кримінальної відповідальності», – наголошують в УРБ.

Як пише Економічна правда, Асоціації IT Ukraine, Lviv IT Cluster та Kharkiv IT Cluster наголосили, що текст законопроєкту 10449 фактично дублює попередній 10378 та ніяк не вирішує нагальних питань.

«Навпаки, ускладнює функціонування бізнесу та ситуацію загалом, створюючи напругу між бізнес-середовищем, суспільством і державними інституціями», – йдеться в їхній заяві.

В асоціації закликали зупинити розгляд урядового законопроєкту 10449 про мобілізацію «та направити на доопрацювання з урахуванням позицій громадськості та бізнесу заради збереження економічної стійкості країни».

Вони додали, що ухвалення законопроєкту 10449 в поточному вигляді «неприпустиме та становить загрозу для подальшої роботи ІТ-галузі в Україні, через розбіжності в його положеннях, високий рівень закладених корупційних ризиків на незбалансованість повноважень компетентних органів».

Додаткова мобілізація коштуватиме близько 720 млрд грн, що дорівнює 22,5% усіх видатків бюджету. Такі цифри назвала Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України, у подкасті Центру економічної стратегії (ЦЕС) «Що з економікою?».

За її словами, щоб мобілізувати від 400 до 500 тис. осіб, тільки на навчання, виплати й одяг потрібно 322 млрд грн. Ще 400 млрд грн треба на закупівлю та модернізацію військової техніки.

«720 млрд грн додаткової потреби на рік – колосальна сума. Це близько 22,5% усіх наших видатків у 2024 році, і 41% видатків на оборону. Кошти міжнародних партнерів на потреби армії витрачати не можна. Тож ідеться лише про внутрішні ресурси. Збільшити їх на 40% за кілька місяців – дуже нетривіальна задача», – зазначила Підласа.