Як законно перемістити гроші з України в Європу для купівлі нерухомості

Українське валютне законодавство встановлює чіткі правила. Згідно з постановою НБУ № 203, фізична особа може вивезти в іншу країну до 10 тис. євро або еквівалент без декларування.

Якщо сума перевищує цей поріг, обов’язковим стає письмове декларування та надання документів, які підтверджують походження коштів — банківських довідок, договорів купівлі-продажу, спадкових документів тощо. У разі відсутності підтверджень митники мають право тимчасово вилучити суму, що перевищує ліміт.

Європейські країни дотримуються схожих правил. Ввезення понад 10 тис. євро потребує декларування та пояснення джерела коштів. Недекларовані гроші можуть вилучити, а до власника застосувати штрафи. Тому ідея «вивезти валізу кешу» для купівлі квартири у Валенсії чи будинку під Варшавою виглядає доволі сумнівно.

Перевезення готівки залишається допустимим варіантом, якщо дотримано всіх формальностей. Як уже зазначалося, сума до 10 тис. євро вивозиться без декларації. Це правило стосується усіх без винятку громадян України, незалежно від їхнього віку. Тобто немовля також має право на перевезення цієї суми.

Отже, якщо ви їдете з родиною, кожен член може легально задекларувати до 10 тис. євро. Таким чином сім’я з чотирьох осіб має право вивезти до 40 тис. євро, але за умови, що кожен реально має з собою свою частку. Тобто — не треба тримати всю суму в кишені однієї людини, навіть якщо це глава родини.

Усе, що вище 10 тис. євро, треба задекларувати на митниці та мати документи, які підтверджують походження коштів. Декларацію заповнюють у двох примірниках — один залишається у митниці, інший у вас. Цю копію варто зберегти, адже банк або нотаріус у країні (де ви маєте намір придбати житло. — Ред.) може вимагати підтвердження джерела грошей.

Документами, що підтверджують походження коштів, можуть бути, наприклад, банківська виписка про зняття готівки, квитанція обміну валют, якщо гроші були обміняні на іноземну валюту, договір купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна тощо.

Утім, якщо врахувати, що ціна пристойної нерухомості в більшості країн Європи стартує від сотень тисяч євро, то схема не видається життєздатною. Вельми сумнівно, що вам вдасться легально вивезти таку суму, але головне навіть не це. Головне полягає в тому, що її треба буде все одно вносити на банківський рахунок, де відразу виникнуть питання щодо її походження.

Також враховуйте той факт, що у багатьох країнах ЄС діють власні обмеження на готівкові розрахунки. У Франції чи Італії, наприклад, не можна оплачувати покупки готівкою понад встановлений ліміт (зазвичай від 1 до 3 тис. євро). Тому навіть легально ввезені гроші не завжди можна буде використати безпосередньо, особливо під час оформлення угод з нерухомістю, де часто вимагають банківський переказ.

Офіційний банківський переказ — найпростіший спосіб легально перемістити великі суми. Закон дозволяє перераховувати валюту на власні закордонні рахунки або оплачувати угоди купівлі нерухомості напряму через українські банки.

Для проведення операції потрібно мати підставу: попередній договір купівлі-продажу, договір резервування чи рахунок від забудовника. Банк обов’язково перевірить джерело походження коштів — податкові довідки, виписки, договори продажу майна або спадкові документи.

У період валютних обмежень НБУ контролює такі операції особливо пильно, але купівля нерухомості належить до дозволених категорій. Якщо гроші зберігаються у гривні, їх можна конвертувати у валюту безпосередньо перед переказом.

Головна перевага банківського шляху — прозорість і можливість підтвердити кожен крок документально. Це важливо і для українських органів, які це контролюють, і для банків у ЄС.

Багато українців відкривають особисті рахунки у європейських банках, щоб спростити оплату угод. Закон це дозволяє, але вимагає повідомити податкову службу про відкриття іноземного рахунку. Схема проста: ви відкриваєте рахунок, переказуєте туди гроші зі свого українського валютного рахунку і вже з цього рахунку оплачуєте купівлю нерухомості.

Такий варіант особливо зручний, коли оплата відбувається у кілька етапів, або коли нотаріус у країні призначення вимагає перерахування коштів саме з рахунку покупця, а не від третіх осіб. Європейські банки зазвичай не мають нічого проти відкриття рахунків для українців, але уважно перевіряють походження грошей.

Однак вивезти гроші з України — навіть не половина справи. Бо те, на що не звернули уваги українські правоохоронці, може викликати багато запитань у їхніх європейських колег. Проблеми можуть виникнути уже в банку, до якого ви понесете свої умовні 40 тис. євро, перевезені через кордон.

Європейські фінансові установи дуже прискіпливо перевіряють походження грошей. Це стандартна процедура. Вас можуть попросити надати податкові декларації, банківські виписки, договори продажу нерухомості, бізнесу чи земельних ділянок, спадкові документи.

Якщо таких документів немає або ви не можете переконливо пояснити джерело коштів, рахунок можуть заблокувати, угоду відкласти, а інформацію передати фінансовій розвідці.

У цьому контексті варто також згадати про криптовалюти. Хоча віртуальні активи залишаються поза сферою митного декларування, оскільки криптовалюта не вважається готівкою або традиційним фінансовим активом у розумінні митного законодавства, не треба дуже радіти цьому факту.

Тому що якщо в ЄС планується обмін криптовалюти на євро або іншу місцеву валюту, то фінансові органи можуть вимагати підтвердження походження коштів та податкові пояснення. У Німеччині, Іспанії та низці інших країн така операція вважається податковою подією і потребує відповідної звітності. Тобто джерела походження коштів доведеться все одно пояснювати.

Під час переміщення значних сум за кордон ключову роль відіграє документальне підтвердження походження коштів. Європейські банки, нотаріуси та податкові служби зазвичай не встановлюють чіткого «переліку дозволених» документів, однак очікують прозорої та логічно обґрунтованої історії грошей. Чим переконливіша й офіційніша ця історія, тим менше запитань виникає під час перетину кордону чи відкритті рахунку для купівлі нерухомості.

Найчастіше як підтвердження використовуються банківські документи — виписки з рахунків, платіжні доручення, SWIFT-повідомлення або довідки про зняття валюти. Вони демонструють рух коштів у легальному фінансовому полі та є універсальним аргументом як для українських, так і для європейських органів контролю.

Дуже поширеним джерелом є продаж майна в Україні. У цьому разі доречно мати нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, акт приймання-передавання, банківську довідку про надходження коштів від покупця та довідку про сплату податку з доходу. Такий пакет документів вважається одним з найнадійніших, адже він підтверджує реальну угоду та сплату всіх належних зборів.

Ще один спосіб — підтвердження доходів від роботи чи підприємницької діяльності. Довідки з місця роботи про зарплату або премії, податкові декларації ФОП, офіційні контракти з українськими чи іноземними замовниками, квитанції про сплату податків — усе це приймається європейськими фінансовими установами. У разі поступового накопичення коштів такий варіант часто є найпростішим і найменш формалізованим.

Не варто забувати і про особливі джерела — спадщину, подарунки чи компенсації. У цих випадках знадобляться нотаріальні свідоцтва про право на спадщину або договори дарування, оформлені відповідно до закону, а також документи про сплату податків. Такі підтвердження зазвичай уважно перевіряють, тому важливо мати повний пакет без прогалин.

У всіх випадках варто враховувати, що банки країн ЄС часто вимагають присяжного перекладу українських документів та офіційних копій. Це стандартна процедура, особливо під час відкриття рахунку для купівлі нерухомості. Добре підготовлений документальний пакет суттєво знижує ризик затримок або відмов у проведенні операцій і полегшує процес як вивезення грошей, так і їх легального використання за кордоном.

Ключ до успіху — системність. Варто заздалегідь відкрити рахунок, зібрати документи, узгодити з банком схему переказу. Усі довідки та виписки зберігайте — навіть дрібні можуть знадобитися.

Не варто дробити великі суми на десятки дрібних платежів без логічного пояснення — це викликає підозри у фінмоніторингу. Уникайте тіньових схем і «посередників», які обіцяють обійти бюрократію за відсоток: ризик залишитися без грошей набагато вищий, ніж потенційна економія.

Якщо ситуація складна, варто звернутися до податкових консультантів або юристів, які спеціалізуються на міжнародних фінансових операціях. Вони допоможуть підібрати легальну схему з урахуванням українських та європейських норм.

• Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII — визначає загальні правила валютного регулювання, права та обов’язки фізичних осіб;
• Постанова НБУ № 5 від 02.01.2019 — містить правила проведення валютних операцій фізичних осіб, у т.ч. міжнародних переказів;
• Митний кодекс України (ст. 371−374) — регламентує порядок переміщення готівки через кордон та обов’язки з декларування;
• Регламент ЄС 2018/1672 — деталізує правила контролю готівки в межах ЄС.

Це — не вичерпний перелік, згадані документи є базовими орієнтирами. Банки та митні органи можуть також застосовувати власні внутрішні інструкції, але вони не можуть суперечити зазначеним актам.

Легальне переміщення коштів з України до Європи для купівлі нерухомості — абсолютно реальний процес, якщо діяти в правовому полі. Готівка з декларацією доречна для невеликих сум і вимагає бездоганного документального супроводу. Банківські перекази та закордонні рахунки — найзручніші та найпрозоріші інструменти.

Головне — підтвердити законне походження грошей і правильно оформити документи. Тоді жодні митники чи європейські банкіри не стануть на заваді вашій угоді.