Як штучний інтелект змінює ринок праці в Україні: виклики для працівників

Штучний інтелект (ШІ) стає потужним двигуном змін на ринку праці в Україні, впливаючи на різні сфери економіки та соціального життя. В умовах сучасних викликів, зокрема війни та економічної нестабільності, технології ШІ пропонують нові можливості для підвищення ефективності бізнесу і оптимізації різноманітних процесів.

Однак разом з цими можливостями виникають і ризики, пов’язані з втратою робочих місць.

У 2023-му Словник Коллінза назвав «штучний інтелект» словом року. Ажіотаж навколо ШІ не стихає, і багато компаній вже використовують його у своїй роботі.

Штучний інтелект — сфера, що досліджує і розробляє технології, які дають комп’ютерам та іншим пристроям здатність виконувати завдання, які раніше вважалися виключно людськими. Зокрема, йдеться про машинне навчання, розпізнавання образів, ухвалення рішень тощо.

Велика кількість сучасних технологій, які ми використовуємо щодня, базуються на штучному інтелекті — від голосових помічників до систем автоматизації виробництва.

Автором терміна ШІ вважається Джон Маккарті, якого називають «батьком» визначення штучного інтелекту і який є одним з провідних учених у цій галузі. Ще 1956 року він разом з іншими учасниками, які готували промову для конференції в Дартмуті, визначив ШІ як «науку і техніку, спрямовані на створення розумних машин».

Типи ШІ

• Слабкий ШІ (вузький) — створений для виконання конкретних завдань. Приклади: чат-боти, системи рекомендацій, автоматичні перекладачі.
• Сильний ШІ (загальний) — гіпотетична концепція, яка передбачає, що комп’ютер зможе виконувати будь-яке завдання, яке може виконувати людина, включаючи свідомість і самосвідомість. Наразі це залишається в теорії.

Машинне навчання та глибоке навчання

• Машинне навчання — це підгалузь ШІ, яка дозволяє системам вчитися з даних і покращуватися без явного програмування.
• Глибоке навчання — це особливий тип машинного навчання, що використовує нейронні мережі для обробки великих обсягів даних, наприклад, для розпізнавання зображень чи мови.

Застосування ШІ

ШІ використовується в різних сферах: медицина (діагностика хвороб), фінанси (виявлення шахрайства), транспорт (автономні автомобілі), обслуговування клієнтів (чат-боти) та багато інших. Однак серед безлічі переваг розвиток ШІ викликає й етичні питання, зокрема стосовно конфіденційності, безпеки даних, впливу на робочі місця та можливостей зловживання технологіями.

79% українців знають, що таке штучний інтелект, водночас лише 29% мали досвід користування ним. Про це свідчать результати опитування агентства «Kantar Україна», проведеного в лютому 2024 року.

54% респондентів не є користувачами ШІ. Найбільший досвід його використання має молодь у віці 18−29 років — 41%.

Для третини користувачів, як свідчать результати опитування, ChatGPT є радше розвагою, аніж надійним джерелом інформації.

Коли мова заходить про штучний інтелект, найперше в українців виникають такі думки, про що свідчить дослідження:

• Технологічний розвиток — 35%;
• Майбутнє — 35%;
• Стрімко розвивається — 33%;
• Цікаво — 31%;
• Зручно — 25%;
• Актуально — 23%;
• Корисно — 21%;
• Втрата робочих місць / знецінення фаху — 18%;
• Позитивне ставлення — 16%;
• Веде до деградації людини — 15%.

Україна налічує 243 ШІ-компанії та посідає друге місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю таких компаній та відповідних фахівців, йдеться у дослідженні «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», яке провела консалтингова компанія Saturday Team на замовлення AI-ком'юніті AI House та інвестиційної групи Roosh за підтримки Мінцифри. Україна впроваджує ШІ в оборону, освіту та державне управління, а інноваційні рішення українських ШІ-компаній вже давно вийшли на міжнародний ринок.

Протягом останніх 10 років IT-індустрія України активно зростала, разом із нею розвивалася й сфера штучного інтелекту. Кількість AI/ML-спеціалістів/ок збільшилася у 5 разів, а ІТ-компаній — вдвічі.

Проте повномасштабна війна та пов’язані з нею фактори стримують розвиток ШІ в Україні. Активна міграція спеціалістів/ок за кордон веде до дефіциту кадрів на внутрішньому ринку.

55% офісів українських ШІ-компаній розташовано у Києві, де сконцентровано найбільший пул талантів — 47,5%. 12% офісів — у Львові, 9% — у Харкові, 6% у Дніпрі та 5% в Одесі.

Три найбільші українські ШІ-стартапи оцінюються в понад 14,5 млрд доларів, а дві українські ШІ-компанії стали єдинорогами (єдиноріг (unicorn) в економіці — компанія-стартап, яка отримала ринкову оцінку вартості в розмірі понад 1 млрд доларів). Йдеться про Grammarly, продуктом якої є мовний асистент, та People. ai — платформу з ШІ-аналітикою доходів.

Раніше ми детально писали про те, як регулюватиметься штучний інтелект в Україні. Однак нагадаємо, що у жовтні минулого року Міністерство цифрової трансформації України розробило документ, який описує підхід держави до регулювання штучного інтелекту в Україні. Це необхідно, щоб усунути ризики та розвивати його в інтересах держави, бізнесу й громадян.

26 червня Мінцифри оприлюднило «Білу книгу» — документ на 30 сторінок вперше детально описує регуляторну стратегію уряду щодо ШІ.

«Біла книга» враховує інтереси всіх ключових стейкхолдерів сфери — громадян, бізнесу і держави:

• громадянам: існуватиме безпечне цифрове середовище, де права людини захищені від ризиків ШІ:;
• бізнесу: українські компанії зможуть стати більш конкурентоспроможними та виходити на міжнародні ринки;
• державі: можливість інтегруватися до ЄС, синхронізувавши законодавство у сфері ШІ з європейським.

Впровадження планується у два етапи: підготовчий та етап впровадження закону, аналога Регламенту ЄС зі штучного інтелекту.

Перший етап передбачає створення поза законодавчих інструментів, як-от інструменти маркування, «регуляторна пісочниця», добровільний кодекс тощо. Для цього Мінцифри планує створити єдиний портал відповідального ШІ. За попередніми оцінками, перший етап триватиме один-два роки.

Другий етап, як випливає з назви, буде зосереджений на розробці та ухваленні національного закону регулювання ШІ, аналогічного тому, який ухвалили в ЄС.

Згідно з прогнозами Goldman Sachs, генеративний штучний інтелект може загрожувати 300 мільйонам робочих місць у найбільших економіках світу. Хоча ці технології здатні підвищити світовий ВВП, вони можуть також викликати «значні потрясіння».

Швидке впровадження ШІ може призвести до зниження заробітних плат, але наразі воно більше створює, ніж знищує робочі місця, особливо для молодих і висококваліфікованих фахівців, як вказує дослідження Європейського центрального банку.

Засновник Microsoft Білл Ґейтс вважає, що розвиток ШІ дозволить людям перейти на триденний робочий тиждень. Він переконаний, що ШІ не позбавить людей роботи, а «назавжди змінить її».

Раніше генеральний директор JPMorgan Джеймі Даймон зазначив, що через ШІ наступне покоління працівників матиме лише три з половиною робочих дні на тиждень. Водночас генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг прогнозує, що через п’ять років ШІ стане «досить конкурентоспроможним» порівняно з людьми.

Що ж стосується України, то за останні кілька років ШІ почав активно впроваджуватися в різних секторах економіки. Це призвело до певного скорочення робочих місць, особливо у сферах, де автоматизація може замінити рутинні завдання. Наприклад, у банківському секторі автоматизовані системи обробки даних можуть замінювати деякі функції працівників.

В Україні активно реалізуються програми, які покликані підтримувати інновації у сфері ШІ. Це включає інвестиції в освіту, дослідження та розвиток технологій, що може створити нові робочі місця в майбутньому.

Дарʼя працює журналісткою і до ШІ ставиться позитивно: «Я не відчуваю небезпеки від нього, що ШІ може залишити нас без роботи. Журналістам штучний інтелект допомагає в автоматизації деяких задач, наприклад, він вже добре розшифровує інтервʼю на кілька годин і економить нам час. Але він точно не замінить людину в написанні текстів, адже йому не вистачає людської емпатії. Тому варто ставитися до ШІ як до друга, не боятися, але користуватися з розумом».

Політолог Максим Несвітайлов до ШІ теж ставиться позитивно і користується ним щодня для пошуку чи систематизації інформації. Однак, зазначає він, бажано цю інформацію перевіряти: «Іноді ШІ може, мʼяко кажучи, щось „не те“ написати. Але, в цілому, як допоміжний інструмент ШІ дуже класний. Як альтернатива пошуковика — взагалі супер. Для систематизації якоїсь інформації, скорочення тексту чи навпаки, коли потрібно додати „води“, щоб текст виглядав більш обʼємним, ШІ також добре підходить».

Професор Ігор Попович вважає, що з ШІ не треба воювати: «У наш час штучний інтелект став потужним засобом, який стрімко завойовує ринок. Але, якими успішними не були б технології ШІ, вони потребують втручання людини. На моє переконання, щоб успішно оперувати чи застосовувати ШІ, потрібно мати розвинений природний інтелект, зокрема емоційний, вербальний, соціальний та ін. З ним не потрібно воювати, ставитися негативно чи засуджувати його. ШІ вже став нашою реальністю. Залишається навчитися конструктивно його використовувати на користь людини і суспільства».

Ігор працює в галузі SMM і вважає ШІ своїм помічником. «Насправді це цікава тема — проблематика, з якою людство вже в найближчі десятиліття опиниться лоб до лоба. Наразі ШІ тільки починає заходити на ринок праці, але те, що він вже вміє та з якою швидкістю це робить, дійсно вражає. А той функціонал різного спрямування, який лише презентують, точно комусь спростить роботу, а когось, на жаль, її позбавить», — говорить він.

«Я працюю з ШІ як з дизайнером, копірайтером та перекладачем. Технічну частину він виконує набагато краще, ніж творчу. Тому текстову роботу даю йому дуже просту та невибагливу до унікальності. Через велику кількість різного матеріалу Chat GPT став моїй особистим помічником. Вангую, що через деякий час людство буде користуватися послугами пошукових запитів через ШІ, а не через видачу від Google», — зазначив він.

На питання про те, чи замінить ШІ людину на ринку праці, Ігор впевнено відповів, що якщо це і станеться, людина певною мірою сама буде винна в цьому.

«Я вже отримав деякий досвід роботи з людьми й кожен раз тільки людина ставала перепоною до досягнень результатів. Тільки людина може проявляти прокрастинацію, лінощі, неуважність, безвідповідальність, неорганізованість, недотримання дедлайнів та бути непунктуальною. А це ті риси, які дуже важливі в командній роботі. Коли кожен працівник „як гвинтик“ у великій машині. Тому (я про це, до речі, нещодавно думав), якщо у мене буде можливість обирати, з ким працювати, я оберу ШІ. Звичайно ж після того, як я остаточно розчаруюсь в адекватності людського ресурсу», — резюмував він.

У короткостроковій перспективі ми можемо спостерігати заміщення деяких традиційних робочих місць, але в довгостроковій перспективі ШІ також відкриває нові можливості для створення робочих місць у нових технологічних сферах. Головне — адаптація робочої сили та освіта для розвитку навичок, які будуть актуальні в новому цифровому світі.