Бронювання працівників: як це працює зараз та скільки чоловіків вже отримали відстрочку

Забронювати військовозобов’язаного — означає надати йому відстрочку від мобілізації.

Останні зміни в порядок бронювання були внесені 5 червня 2024 року. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вносить зміни в порядок бронювання військовозобов’язаних працівників, затверджений у січні 2023 року.

Під бронювання підпадають люди, які працюють як в приватних, так і в державних підприємствах, а саме:

• в органах державної влади та інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та життя населення;
• в спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, згідно з укладеними міжнародними договорами.

Термін бронювання не може перевищувати 12 місяців.

Цей термін відрізняється для тих, хто за контрактом постачає товари, виконує роботи чи надає послуги, необхідні для забезпечення потреб армії. Їхній термін бронювання визначається строком дії договору.

Щоб підприємство визначили критично важливим для функціонування економіки та життя населення, воно має відповідати мінімум трьом із цих критеріїв:

• загальна сума сплачених податків, зборів і платежів до державного й місцевих бюджетів (крім митних платежів) та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим курсом Нацбанку;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро, визначений за середньозваженим курсом Нацбанку;
• підприємство має стратегічне значення для економіки й безпеки держави та входить до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 83;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади — ці критерії встановлюють профільні міністерства (за сферою управління чи галуззю національної економіки) або обласні адміністрації;
• відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників на підприємстві за останній календарний квартал є не меншим за розмір середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;
• підприємство є резидентом «Дія. Сіті» — простору для ІТ-компаній.

Крім того, до критично важливих підприємств в особливий період належать також:

• банки;
• українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за міжнародні кошти, Товариство Червоного Хреста України;
• підприємства протезно-ортопедичної галузі;
• підприємства паливно-енергетичного комплексу, надавачі житлово-комунальних послуг багатоквартирним будинкам тощо;
• підприємства, які працюють у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини тощо;
• підприємства, які перевозять пасажирів та вантажі;
• спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва міжнародних організацій;
• представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, а також проєктів щодо критичної інфраструктури, які реалізуються в межах виконання міжнародних договорів;
• Дослідницька служба Верховної Ради, а також підприємства, установи й організації, якими керують органи, що управляють державним майном;
• підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та інших товарів, робіт та послуг оборонного призначення для задоволення потреб ЗСУ й інших військових формувань.

Бронюванню підлягають 50% від усіх військовозобов’язаних працівників підприємства. Ця кількість зафіксована станом на 18 травня 2024 року. Для підприємств, створених після цієї дати, враховуватиметься кількість військовозобов’язаних станом на день подання списку.

Також бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники, зокрема керівники та їхні заступники, й кінцеві бенефіціарні власники підприємств, які є критично важливими для економіки та життя населення, незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Заброньованими не можуть бути військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Хто саме буде заброньований, визначає керівник підприємства з огляду на критичність працівника. Списки військовозобов’язаних погоджує Міністерство оборони.

Наразі приблизно 615 тисяч військовозобовʼязаних чоловіків мають відстрочку від призову на військову службу у звʼязку з бронюванням. Як повідомили hromadske в Міністерстві економіки, найбільше заброньованих від держави — в енергетичній галузі.

Розподіл кількості заброньованих чоловіків, які працюють у галузях національної економіки, держорганах чи органах місцевого самоврядування, орієнтовно такий:

• енергетична галузь — 29%;
• промисловість, виробництво — 15%;
• транспорт — 14%;
• агропромисловий комплекс — 12%;
• медицина — 6%;
• оборонно-промисловий комплекс — 5%;
• органи державної влади, інші державні органи — 4%;
• ІТ-спеціалісти, галузь електронних комунікацій — 2%;
• фінансова, банківська сфера — 2%;
• сфера торгівлі — 2%;
• місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування — 2%;
• інші — 7%.

Бронюванням має займатися безпосередньо підприємство. Це можна зробити офлайн та онлайн — через державний портал «Дія».

Подати заяву найпростіше онлайн — на це піде приблизно 10 хвилин. Для цього необхідно зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина за допомогою електронного підпису юридичної особи. Вказати дані про працівників, яких хочете забронювати. Далі перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом. Якщо заяву подає уповноважена особа, заяву повинен підписати керівник підприємства.

Заяву опрацюють протягом доби. Стежити за статусом можна в особистому кабінеті. Повідомлення про результат надійде на електронну пошту та в розділ «Зверніть увагу».

Заявник отримає результат бронювання зі статусами працівників: заброньовано, не заброньовано (з поясненням), або не підлягає бронюванню.

Заброньовані працівники зможуть перевірити статус у застосунку «Резерв+» та сформувати військово-обліковий документ на порталі «Дія».

Фізичні особи-підприємці (ФОП) наразі не можуть бронювати себе чи своїх працівників. Однак влада обговорює необхідність змін до законодавства щодо цього питання. Законопроєктів про економічне бронювання вже є декілька: № 11 331 та № 11 331−2.

Перший передбачає сплату 20 тисяч гривень на місяць військового збору за заброньованого працівника. Другий — бронювання за рівнем зарплати у понад 35 тисяч гривень.

Пропонується, щоб бізнес сплачував підвищений збір, самостійно визначивши, хто для нього найбільш критичний серед працівників. Також, у разі ухвалення документа в чинній редакції, ФОПи повинні будуть підтвердити реальне ведення діяльності протягом останнього року. Відсоток співробітників, яких можна забронювати, і процедуру визначатиме Кабмін.

Зараз законопроєкти опрацьовують у профільному комітеті.