Система балів для водіїв: Україна збирається перейти до європейської моделі відповідальності на дорогах

Цілком можливо, що вже дуже скоро українських водіїв очікують суттєві зміни — від 2026 року депутати провладної фракції пропонують запровадити нову систему штрафних балів, яка докорінно змінить підхід до покарання за порушення правил дорожнього руху.

Йдеться не просто про підвищення штрафів чи нові камери фіксації. Це спроба перейти від фрагментарного реагування до системного контролю поведінки водіїв, за зразком країн Європейського Союзу, де подібні моделі працюють десятиліттями.

Реформа передбачає, що штрафи більше не будуть єдиною формою відповідальності. Кожне порушення враховуватиметься в особистому «реєстрі водія», і наслідки набиратимуться поступово — від дрібних попереджень до позбавлення права керування.

Таким чином, одноразова неуважність і систематичне нехтування правилами більше не стоятимуть на одному рівні.

Наразі у Верховній Раді України, за словами заступника голови комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури Володимира Крейденка, готується до реєстрації законопроєкт, яким і має бути запроваджена «бальна» система.

Окрім того, на розгляді у ВР вже перебуває законопроєкт № 13314, який має внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження пропорційності відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.

Також плануються зміни до Закону України «Про дорожній рух» щодо запровадження механізму накопичення штрафних балів і нові правила фіксації порушень.

Паралельно ведеться технічна робота — МВС оновлює бази даних, розширює мережу камер автоматичної фіксації, інтегрує інформацію з електронними сервісами «Дія» та кабінетом водія.

Ідея полягає в тому, щоб створити єдину екосистему, де кожне порушення фіксується, передається в реєстр і миттєво відображається у водія в особистому профілі.

Як пояснює автор ініціативи, система має змістити фокус з одноразових стягнень на сумарну поведінку за кермом. Водій, який роками їздить без порушень, не опинятиметься в одній категорії з тими, хто нехтує правилами постійно, але «виходить сухим з води» завдяки низьким штрафам чи формальним лазівкам.

Суть нової моделі проста: кожен водій отримає певну кількість балів на початку року — 15 для досвідчених і 10 для новачків зі стажем менше року.

За кожне порушення з цього ліміту зніматимуть від одного до п’яти балів, залежно від серйозності порушення Правил дорожнього руху. Коли ліміт вичерпується — водійське посвідчення анулюється. Повернути право керування можна буде лише після повторного навчання та складання іспиту.

На відміну від нинішньої системи, де більшість рішень ухвалюють поліціянти на місці, новий підхід робить акцент на автоматичності та об’єктивності. Основний обсяг порушень фіксуватимуть камери, які працюють у все більшій кількості населених пунктів. Дані надходитимуть до центральної бази МВС, а водій зможе відстежувати власний «баланс» у застосунку «Дія» або в кабінеті водія.

У такий спосіб, на відміну від звичних штрафів, які можна сплатити без особливих наслідків, кожен інцидент почне впливати на загальну картину. Один-два рази порушити швидкісний режим — можливо, не критично. Але систематичне перевищення чи ігнорування правил поступово приведе до реального обмеження прав.

Принаймні, так кажуть ініціатори.

Українська реформа не є унікальною — вона спирається на перевіреній моделі країн ЄС.

У Франції водії стартують від 12 балів. Їх поступово знімають за кожне порушення, а коли баланс досягає нуля, права автоматично анулюються. Так, наприклад, використання телефону під час водіння «коштує» 2 бали; невикористання ременя безпеки — 3 бали; перевищення швидкості: штраф та втрата балів, що залежить від швидкості (наприклад, +11−20 км/год — 3 бали, +41−50 км/год — 11 балів). У разі досягнення нуля балів права анулюються, що вимагає перескладання іспиту, а молоді водії (перший рік) можуть втратити права в разі досягнення 6 балів.

У Німеччині за порушення правил дорожнього руху нараховуються штрафні бали (до 8 балів), що призводять до позбавлення прав. Система працює так: 1 бал за серйозні адміністративні порушення (перевищення швидкості на більше ніж на 21 км/год; використання мобільного телефону за кермом; блокування пожежного проїзду тощо); 2 бали за особливо небезпечні (проїзд на червоне світло, грубе порушення дистанції, перевищення швидкості на понад 31 км/год тощо); та 3 бали за кримінальні злочини, наприклад, водіння в нетверезому стані, втеча з місця ДТП (у Німеччині ці правопорушення криміналізовані — ред.); ДТП з потерпілими. Водій може втратити права за набір 8 балів.

В Італії водії мають стартові 20 балів, які зменшуються за порушення, але можуть бути збільшені (до +10 за 2 роки без порушень). Втрата всіх балів призводить до необхідності перездавати іспит та заборони на керування в Італії. Порушення можуть призвести до штрафів, позбавлення прав або заборони на керування.

За перевищення швидкості бали тут також знімаються за гнучкою системою — від 2 до 15; керування в нетверезому стані — мінус 10 балів; проїзд заднім ходом по автомагістралі — 10 балів; недотримання правил використання фар — 1 бал.

У Польщі, яку, за словами авторів законопроєкту, взяли за взірець, ліміт для досвідчених водіїв становить 24 бали, для новачків (перший рік) — 20 балів. Перевищення ліміту веде до позбавлення прав та необхідності складати іспити наново. Бали анулюються за 12 місяців від моменту вчинення порушення, якщо не перевищено ліміт.

Бали нараховуються залежно від порушення, водночас враховується його тяжкість: водій може отримати від 1 до 15 балів за один раз. Наприклад, 15 балів він отримає за перевищення швидкості на понад 50 км/год або порушення, що призвело до ДТП з потерпілими; у 10 балів обійдеться перевищення швидкості на 31−40 км/год; 4 бали «дадуть» за перевищення швидкості на 21−25 км/год тощо. Історія водіння та кількість накопичених балів також впливає на вартість страхових полісів.

Спільним для всіх цих систем є прозорий облік, чіткі пороги та автоматичність рішень. Людський фактор мінімізовано, а відповідальність стає накопичувальною. Саме на ці принципи обіцяють орієнтуватися законодавці України, адаптуючи їх до власних реалій.

Потреба в такій реформі зумовлена не лише бажанням «бути як у Європі», а й жорстокою статистикою.

За даними Патрульної поліції, 2024 року в Україні сталося понад 147 тисяч дорожньо-транспортних пригод, 25 781 з них — з потерпілими. Загинуло 3 202 людини, ще 32 023 особи дістали травми.

Хоча дані за 2025 рік ще неповні (доступні цифри лише за вісім місяців — ред.), але ця статистика теж не надихає: станом на 31 серпня зареєстровано 16 423 ДТП із загиблими або травмованими. Крім того, відбулося 345 ДТП за участю пішоходів, які загинули або отримали травми через порушення Правил дорожнього руху.

Загалом же, за даними Патрульної поліції, станом на 31 серпня 2025 року в аваріях загинуло 1 968 осіб, травмовано 20 463 людини. Як уже зазначалося, ці дані поки що не повні — рік не закінчився — і сподіватися, що у ДТП більше ніхто не постраждає, не доводиться.

Найчастішими причинами аварій залишаються перевищення швидкості, недотримання дистанції, ігнорування сигналів світлофора та керування у нетверезому стані. Лише перевищення швидкості стало причиною близько 38% смертельних ДТП.

Експерти переконані: запровадження балової системи, разом із підвищенням штрафів та розвитком автоматичної фіксації, може скоротити аварійність на 10−15% уже в перші роки дії реформи. Це доведений ефект — саме такі результати показали Німеччина, Польща та Франція після впровадження аналогічних механізмів.

Запровадження балової системи супроводжується переглядом розмірів штрафів. Деякі з них уже змінено, інші — на розгляді.

Найпомітніше нововведення — десятикратне збільшення штрафу за невикористання ременів безпеки. Якщо раніше порушення коштувало 51 грн, то тепер — 510 грн. За даними Нацполіції, після підвищення штрафу кількість таких випадків знизилась від 190 до 146 тисяч на рік.

Зміни стосуються й перевищення швидкості. Залежно від ступеня порушення, штраф може становити від 340 до 3 400 грн. Розглядається також можливість скасування «поблажки» у 10 км/год, яка нині фактично дає простір для масового перевищення.

Найсуворіше карається керування в нетверезому стані — від 17 тис. до 51 тис. грн та позбавлення прав на рік. Повторне порушення тягне за собою значно більші санкції.

Порушення правил проїзду на заборонений сигнал, зупинки чи обгону караються штрафами від 510 до 850 грн.

Якщо пропонований законопроєкт схвалять, то усі ці грошові санкції діятимуть паралельно із системою балів. Водій сплачуватиме штраф і одночасно отримуватиме відповідну кількість балів, що впливатиме на його рейтинг у системі.

Водночас запровадження системи балів — це не лише нова технічна платформа, а й тест на довіру до держави.

Найбільший виклик — мінімізувати суб’єктивність. Якщо система буде допускати ручне втручання чи «вибірковість», вона втратить сенс. Тому ключовим є автоматичний облік і прозорість для самого водія.

Інша проблема — уникнення відповідальності через схеми. Сьогодні поширена практика оформлення автомобіля на підставну особу, що ускладнює виявлення реального порушника; автомобілі-двійники; спецномери, які не «б'ються» в базах тощо. Законопроєкт пропонує вирішити це через ідентифікацію саме водія, а не власника авто.

Також важливо провести широку інформаційну кампанію: без пояснень і доступного інтерфейсу система ризикує стати для багатьох просто «черговим покаранням», а не інструментом зміни поведінки.

Запровадження системи штрафних балів — це не просто чергове посилення правил. Це спроба побудувати послідовну, прозору та накопичувальну модель відповідальності, де кожен водій відчуватиме наслідки власної поведінки на дорозі.

Однак, як уже зазначалося, вирішальним стане не ухвалення закону, а здатність держави послідовно реалізувати на практиці як сам закон, так і недопущення вибіркового його застосування. Що, на жаль, викликає дуже значний скепсис з огляду на реалії нашої держави.