Коли стеля цін на російську нафту знекровить економіку агресора

російський диктатор володимир путін поспішив завірити своїх підданих, що стеля цін на російську нафту не несе нічого болючого.

Однак у цьому питанні не варто розраховувати на миттєвий ефект, тут слід готуватися до снігової кулі – тобто чим далі, тим відчутнішими ставатимуть обмеження.

Запровадження прайс-кепу, тобто максимальної граничної ціни, на російську нафту означає, що 32 держави (27 країн-членів ЄС, Велика Британія, США, Канада, Японія та Австралія. – Ред.) надаватимуть послуги, пов’язані з російською танкерною нафтою лише в тому разі, якщо її закупили за ціною 60 дол. за барель або нижчою.

Послуги включають, зокрема, обов’язкове страхування танкерних перевезень.

З 1 грудня Туреччина закрила протоки Босфор і Дарданелли для суден, що перевозять нафту, якщо вони не мають страхового покриття. Через це 26 танкерів практично тиждень були заблоковані в турецьких водах, поки страховики не надали Анкарі відповідні документи.

Колективний Захід вдався до обмежень, щоб скоротити доходи росії, які необхідні їй для продовження війни в Україні.

Рішення щодо ембарго на російську нафту узгодили ще в травні. Виняток зробили тільки для Болгарії та нафти, що постачається трубопроводом «Дружба» через українську територію. На цій преференції найбільше наполягала Угорщина.

Останні місяці точилася дискусія щодо граничної ціни. Рада Євросоюзу тільки 3 грудня схвалила прайс-кеп на рівні 60 дол. за барель.

В ЄС переконані, що їхнє рішення «обмежить стрибки цін, спричинені надзвичайними ринковими умовами, а також різко скоротить доходи, отримані росією від нафти після того, як вона розв’язала незаконну агресивну війну проти України».

Утім, Україна, Польща та країни Балтії не згодні з прайс-кепом. За словами українського президента Володимира Зеленського, 60 дол. за барель – це слабка позиція.

«Якщо обмеження ціни російської нафти 60 дол. замість, наприклад, 30 дол., про які говорили, зокрема, Польща та країни Балтії, то російський бюджет отримає на рік близько 100 млрд дол. Ці гроші підуть не тільки на війну й не тільки на подальше спонсорування росією інших терористичних режимів та організацій. Ці гроші підуть і на подальшу дестабілізацію якраз тих країн, які намагаються зараз уникнути серйозних рішень», – пояснив Зеленський.

Утім, відповідно до правил, перегляд стелі має відбуватися що два місяці.

«Практика знижувальних прайс-кепів на енергоринках передбачає встановлення мінімум 50% дисконту від середнього значення за певний період часу. Якщо розрахувати медіану ціни російської нафти, наприклад за останні десять років, вона становить 69,54 дол. за барель. Тобто цінове обмеження має бути не більше 35 за барель. Поточна цінова стеля лише на 14% нижче за медіану ціни російської нафти.

На мій погляд, у G7 має бути готовий до реалізації радикального сценарію, а саме подальшого зменшення цінового обмеження на російську нафту до 30-35 дол. за барель, що призведе до дефіциту бюджету держави агресора на рівні 5-7% та зменшить виторг на 90 млрд дол.

Бажано запровадити нове цінове обмеження до 1 лютого 2023 року. Такий розвиток подій у 2023 році має усі шанси на реалізацію, адже від загального зниження котирувань нафти та, відповідно, роздрібної ціни нафтопродуктів, залежить результат майбутніх виборів президента США.

Нагадаю, що Буш-старший був обраний президентом США якраз завдяки своєму практичному досвіду роботи в галузі, що дало можливість розробити ефективну програму стабілізації ситуації на нафтовому ринку», – прокоментував для Finance.ua експерт Центра Разумкова Максим Білявський.

Станом на 19 грудня спотова вартість марки Urals, яка є основним маркером для російської нафти, складає 56,79 дол. за барель.

Заборона ЄС на постачання російської морської нафти змусила росію шукати альтернативні ринки збуту в Азії. З початком повномасштабної війни в лютому основним ринком збуту для рф стала Індія, яка закуповує сировину зі значним дисконтом.

«Туреччина фактично підтримала запровадження цінової стелі, бо вимагає відповідні документи в танкерів, які намагаються пройти Босфор. Китай та Індія ідею не підтримали, але з задоволенням користуються зі знижок, які вибивають в росіян», – наголошує радниця міністра енергетики України Лана Зеркаль.

За даними Reuters, у жовтні Індія закуповувала Urals на 5-8 дол. дешевше за Brent. У грудні цей розрив зріс до 12-15 дол.

Враховуючи витрати на транспортування, які становлять 11-19 дол. для західних портів росії, фактичні доходи нафтових компаній складають 40-45 доларів за барель.

З цих грошей російські нафтовики повинні сплатити:

• податок на видобуток корисних копалин – від 20 до 30 дол. за барель;
• експортне мито – 6 дол. за барель;
• від 5,5 до 6 дол. за прокачування нафти з вузлів у Західному Сибіру до балтійських портів.

Тобто експортний виторг російських нафтових компаній при постачанні сировини до Індії для грудневих вантажів наблизився до собівартості видобутку або навіть опустився нижче.

«Виник дійсно цікавий ефект. Він полягає у тому, що портфель клієнтів на постачання нафти із держави-агресора у середньостроковій перспективі практично пустий, – власне через це і російські компанії зменшують відпускні ціни, що призводить до часткового зниження котирувань.

Скажу відверто, я очікував зворотного ефекту, що котирування підтиснуть стелю. Усе ж таки, боязнь споживача підпасти під санкції перемогла – тому номінацій практично немає. Особливо добре це простежується по активності російських портів та танкерів поряд з ними. Поки що практично тиша», – каже Білявський.

Як пише Bloomberg, доходи росії від експорту нафти у листопаді склали 15,8 млрд дол., що стало другим найгіршим місячним результатом після падіння до 14,7 млрд дол. у вересні.

Водночас обсяг експорту російської сирої нафти та нафтопродуктів у листопаді зріс до 8,1 млн барелів на добу. Це найвищий показник з квітня.

До Індії ж за підсумками листопада росія відправила щонайменше 3,7 млн тонн Urals – 54% нафти, вивезеної танкерами з портів Приморська, Усть-Луги та Новоросійська.

Насамперед потрібно розуміти, що обмеження ціни на російську нафту навіть на рівні 60 дол. за барель уже працює. На думку, ексміністра закордонних справ України Павла Клімкіна, Захід поставив росію «на розтяжку».

«У кремлі це добре зрозуміли. Тому і не можуть знайти жодної достойної відповіді. Якщо росія буде експортувати менше нафти, то під загрозою її макрофінансова стабільність, якщо більше – то віддавати прийдеться із суттєвою знижкою: дешево і принизливо», – переконаний він.

За словами Лани Зеркаль, нафтогазові прибутки росії вже падають, і за деякими підрахунками в листопаді вони обвалилися на 49%.

«Далі буде. Першими відчують на собі російські регіони, далі – і федеральний бюджет, який вперше за багато років буде зверстано з дефіцитом», – переконана радниця міністра енергетики.

Утім, Максим Білявський стриманіший у своїх прогнозах. Максимальний ефект від запроваджених обмежень, на його думку, проявиться в кращому разі на початку другого півріччя 2023 року.

«Загалом у найближчий рік важливо утримувати ф’ючерсні ціни в стані контанго на глобальному ринку нафти, – це коли пропозиція із легким запасом у 5% більше, аніж попиту. Найімовірніше саме так і розвиватиметься ситуація. Принаймні на це вказують два фактори: відновлення експорту нафти з Венесуели, а також суттєве збільшення потужностей зі зберігання нафти та нафтопродуктів у США, які заплановано провести у 2023 році.

Між іншим, саме відсутність достатніх потужностей зі зберігання нафти в агресора – його слабке місце, і спонукатиме до консервування нафтових свердловин, адже їхня нафтопереробна галузь також має свій граничний потенціал та портфель замовлень», – пояснив експерт.

росія придумала, як відповісти колективному Заходу – путін готує відповідний указ, але він досі не введений у дію. Планується, що буде заборонений продаж нафти за таких умов:

• якщо в контракті як одержувач зазначена країна, що приєдналася до стелі;
• якщо в контракті стеля ціни на нафту фігурує, як умова, чи встановлюються референтні ціни, рівні стелі, тобто 60 дол. за барель.

«росіяни, звісно, можуть санкціонувати себе і припинити постачання, але це буде як в дитячому анекдоті про відморожені вуха на зло. Хай морозять. Але думаю, що нас чекає продовження протистояння.

росія і далі буде намагатися провокувати цінові кризи. Наступна битва планується на початку лютого, коли набере сили рішення щодо ембарго на російське дизельне пальне. росіяни сподіваються на черговий стрибок цін, європейські ринки намагаються диверсифікувати потоки та підготуватися», – прокоментувала Лана Зеркаль.

Також володимир путін заявив, що подумає над скороченням видобутку нафти.

«Влада росії базується на трьох вежах – нафтогазових, ретрансляційних та караульних. Якщо одна із них – зазнає краху, то недоімперія зла зникає. Переводячи на мову макроекономіки, то бюджет держави-агресора буде дефіцитним приблизно на 40%, що відповідно викличе дефолт та колапс. Росію потрібно роззброїти від енергетичної зброї.

Тепер про реалістичний прогноз, за моїми розрахунками, у першому кварталі 2023 року видобуток нафти у державі-агресора зменшиться приблизно на 1,2 млн барелів на добу. Такий ефект буде досягнутий через те, що кінцева вартість нафти (з урахуванням логістичних витрат, які значно зросли) не буде покривати рентабельність видобутку на виснажених родовищах, де рентабельність приблизно на рівні від 35 до 45 дол. за барель, звісно із врахуванням корупційного ефекту», – зазначив у коментарі Finance.ua експерт Центру Разумкова Максим Білявський.

Він додав, що дефіциту нафти на глобальному ринку не буде щонайменше через те, що ліміти на видобуток залишаються незмінними для країн-експортерів ОПЕК+, але водночас суттєво зменшуватиметься глобальний попит.

«Додатковим фактором є збільшення обсягів видобутку нафти у Лівії, який сьогодні становить 1,2 млн барелів на добу – це приблизно 50% постачання російської нафти на ринок ЄС.

Щодо китайського ринку, який, між іншим є найбільшим у світі, – там антиковідні заворушення підштовхнули трейдерів до негативних очікувань з погляду попиту через очікування щодо запровадження жорсткіших обмежень на пересування громадян.

Індикатором зменшення ринку нафти у КНР є зокрема дані про дорожній трафік: у години пік у великих китайських містах він знизився в середньому на 45%, порівняно з аналогічною датою минулого року. Тому може йти мова про зменшення добового попиту на нафту на рівні 1 млн барелів, що складає 50% від поточних російських поставок на ринок ЄС», – звернув увагу експерт.

З набуттям чинності нафтових санкцій проти росії світові ціни на нафту впали. Якщо ще місяць тому котирування впритул підійшли до 100 дол. за барель Brent, то на торгах 8 грудня ціна опустилася до 76,30 дол. за барель – найнижчого рівня 2022 року (правда, зараз ціни скорегувалися і коливаються в районі 80 дол. – Ред.).

Яку б відповідь не придумало керівництво рф, вона навряд чи буде дієвою. Навіть якщо росія взагалі відмовиться від експорту нафти до країн Заходу, це створить проблеми для самої росії, адже саме європейський ринок для агресора є найбільшим і прибутковим.

Запроваджені обмеження будуть невблаганно мінусувати бюджет рф, що неодмінно позначиться як на ВПК, так і на можливостях держави задовольняти соціальні гарантії.

Сенатор США Джон Маккейн колись сказав, що росія – це бензоколонка, яка маскується під країну.

Бензоколонка, яка працює собі в збиток довго існувати не може.