Платні дороги Європи: де розташовані та скільки коштують
Розповідаємо про країни, куди їздять українці
Зібралися за кордон на відпочинок або у відрядження на авто? Тоді подбайте про купівлю Зеленої картки. На Finance.ua можна оформити поліс онлайн за 3 хвилини.
У Чехії система платних доріг базується на використанні віньєток для легкових автомобілів (до 3,5 тонн. — Ред.). Віньєтки необхідні для користування швидкісними дорогами та автомагістралями, такими як:
- D1 (Прага — Брно)
- D2 (Брно — кордон зі Словаччиною)
- D5 (Прага — кордон із Німеччиною)
- D8 (Прага — Дрезден, Німеччина)
Вартість віньєтки для автомобіля вагою до 3,5 тонн буде залежати від терміну її дії:
Водночас початок дії віньєтки може бути відкладений на три місяці, тобто під час купівлі ви можете обрати дату початку дії документа.
Для вантажівок застосовується електронна система зборів на основі пройденої відстані, де оплата залежить від типу транспортного засобу та класу екологічності.
Німеччина є однією з небагатьох європейських країн, де для легкових автомобілів користування автомагістралями залишається безкоштовним.
Проте існує кілька важливих аспектів щодо платних доріг, зокрема плата за проїзд для вантажівок, екологічні зони та деякі тунелі, для яких стягується додаткова плата.
Плата за вантажівки. У Німеччині діє система Toll Collect для вантажних автомобілів вагою понад 7,5 тонн, що використовують автомагістралі та деякі федеральні дороги. Ця система вимагає від водіїв сплати за кожен кілометр пройденої дороги.
Як працює Toll Collect:
- власники або водії вантажівок повинні зареєструвати транспортні засоби в системі;
- плата розраховується на основі кількості пройдених кілометрів, типу транспортного засобу (основна увага приділяється кількості осей) та екологічного класу (чим екологічніший автомобіль, тим нижча вартість проїзду).
Тарифи (орієнтовні):
- вартість за кілометр варіюється від 0,09 до 0,27 євро залежно від рівня викидів та ваги вантажівки. Наприклад, вантажівка з класом Euro 6 платить менше, ніж транспортний засіб класу Euro 0.
Екологічні зони (Umweltzonen). У великих містах Німеччини запроваджені екологічні зони (Umweltzonen), які обмежують в’їзд автомобілів з високими рівнями викидів. Це зроблено для зниження забруднення повітря у містах.
Як працюють екологічні зони:
- для в’їзду до цих зон потрібна спеціальна екологічна наклейка (Umweltplakette), яка підтверджує, що автомобіль відповідає певним стандартам екологічності;
- є три основні типи наклейок: червона, жовта та зелена, залежно від класу викидів транспортного засобу. Практично лише автомобілі з зеленою наклейкою (клас Euro 4 і вище) можуть в’їжджати в екологічні зони.
Де діють екологічні зони:
Екологічні зони запроваджені в багатьох великих містах, зокрема:
- Берлін
- Мюнхен
- Кельн
- Штутгарт
- Гамбург
Штраф за в’їзд у зону без належної наклейки може становити до 80 євро. Наклейку можна придбати в автосервісах, пунктах технічного огляду або онлайн. Ціна — близько 5−10 євро.
Платні тунелі в Німеччині. Хоча користування автобанами для легкових автомобілів є безкоштовним, кілька важливих тунелів у Німеччині вимагають плати за проїзд. Це зазвичай великі інфраструктурні об’єкти, що забезпечують міжнародне, або стратегічне сполучення.
У Польщі більшість автомагістралей та деякі швидкісні дороги є платними як для легкових автомобілів, так і для вантажних транспортних засобів. Система оплати на польських дорогах досить розгалужена і включає як автоматичні системи збору плати, так і традиційні пункти оплати.
Автомагістраль А1 (Гданськ — Торунь). Платна ділянка цієї дороги довжиною 152 км проходить між вузлами Русоцін та Нова Вєсь. Вартість проїзду становить 0,20 злотих за кілометр, що відповідає загальній ціні близько 29,90 злотих (приблизно 7 євро) за всю ділянку. Оплата здійснюється на воротах або через застосунок, хоча в період відпусток ціни можуть підвищуватись. Від вересня 2023 року проїзд для мотоциклів та легкових авто вагою до 3,5 тонн став безкоштовним.
Автомагістраль А2 (Свєцко — Конін). Ця автомагістраль має платну ділянку довжиною 255 км з кількома безкоштовними відрізками. Вартість проїзду варіюється від 0,20 до 0,62 злотих за кілометр, а на відрізку між Новим Томишлем і Коніном мотоциклісти платять половину вартості. Для легкових авто деякі ділянки стали безкоштовними від липня 2023 року, а для вантажівок діє оплата через систему e-Toll.
Автомагістраль А4 (Краків — Катовіце). Ця дорога включає платну ділянку в 61 км з кількома розв’язками. Оплату можна здійснити через e-Toll або на воротах, але це передбачає окремі платежі під час в’їзду та виїзду. Від липня 2023 року ділянка між Вроцлавом і Глівіце стала безкоштовною для легкових авто та мотоциклів, а платною тільки для вантажівок.
Система оплати
На деяких автомагістралях діють традиційні пункти оплати (наприклад, на автомагістралі A4 між Краковом і Катовіце). Плата може бути здійснена готівкою, карткою або через систему автоматичного зчитування.
Система e-TOLL: для водіїв транспортних засобів вагою понад 3,5 тонни або автобусів обов’язковою є реєстрація в системі e-TOLL, яка замінила стару систему viaTOLL 2021 року. Легкові автомобілі також можуть використовувати систему e-TOLL як альтернативу традиційним способам оплати на деяких ділянках доріг.
Як працює e-TOLL:
- користувачі повинні зареєструватися в системі через спеціальний застосунок або на сайті;
- плата стягується автоматично на основі даних GPS;
- це зручний варіант для частих користувачів, оскільки не потрібно зупинятися на пунктах оплати.
Для легкових авто на деяких дорогах доступна мобільна аплікація e-TOLL PL, через яку можна оплатити проїзд заздалегідь. Водії можуть завантажити застосунок, зареєструвати автомобіль і сплатити за конкретні відрізки платних доріг.
Норвегія відома великою кількістю платних доріг, мостів, тунелів та в’їздів до міських зон. Оплата зазвичай здійснюється через автоматичні системи, які фіксують автомобіль за допомогою номерних знаків.
Методи оплати
- AutoPASS: В Норвегії діє електронна система оплати AutoPASS. Водії можуть зареєструватися в цій системі, отримати електронний пристрій, який автоматично зчитує плату в разі проїзду через платні дороги, мости й тунелі.
- Оплата готівкою: Хоча більшість доріг не приймають готівку, деякі місця мають термінали для оплати карткою.
У Швеції немає системи платних доріг, однак плата стягується за проїзд деякими мостами і тунелями, а також за в’їзд до великих міст, таких як Стокгольм і Гетеборг.
У Данії платними є тільки окремі великі інфраструктурні об’єкти, зокрема мости.
Платні дороги у Франції становлять значну частину автомагістралей (autoroutes), які позначаються літерою «A». Система платних доріг дуже розвинена, і майже всі основні швидкісні траси є платними. Оплата стягується на спеціальних пунктах (péages), розташованих на в’їзді або виході з автомагістралей.
У Великій Британії платні дороги є рідкістю. Основними платними об’єктами є мости, тунелі та окремі ділянки автомагістралей.
В Італії платні дороги (автостради) покривають більшість головних автомагістралей. Плата за проїзд залежить від відстані та типу транспортного засобу. Ось основні дороги та приблизні тарифи для легкових автомобілів:
Загальні тарифи
Проїзд по італійських автострадах в середньому коштує 7−9 євро за 100 км, залежно від маршруту.
Платні дороги у Європі охоплюють важливі транспортні артерії в багатьох країнах, а плата за користування цими дорогами значно відрізняється залежно від країни та типу дороги. Важливо заздалегідь дізнаватися про правила та тарифи у кожній країні, щоб уникнути непередбачених витрат.
Якщо ви зібралися до Європи, то не забудьте замовити Зелену картку. З нею вам не доведеться переплачувати на кордоні.