Що робити мобілізованому ФОПу

Однак у всіх цих випадках виникають проблеми та запитання: як подавати звітність, як і які платити чи не платити податки, як ліквідувати ФОП, тобто припинити державну реєстрацію, і чи взагалі потрібно її припиняти тощо. Спробуємо на них відповісти.

Почнемо з останнього. Як роз’яснює Державна податкова служба України, якщо у мобілізованого підприємця немає бажання припиняти державну реєстрацію, то робити цього не треба.

На це прямо вказує ч. 3 ст. 39 «Про військовий обов’язок і військову службу»:

«За громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців».

Тобто державну реєстрацію припиняти не треба. Це стосується як і, власне, мобілізованих, так і тих, хто підписав контракт.

У цій же статті цього ж закону міститься і роз’яснення щодо податків: «У разі невпровадження ними підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким фізичним особам – підприємцям не здійснюється».

Однак є нюанси.

Мобілізованих фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, звільнено від нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та єдиного податку, а також від подання звітності. Про це йдеться у пункті 25 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України:

«На весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу».

Для цього необхідно подати в орган ДПС за місцем реєстрації заяву і копію військового квитка або іншого документу з центру комплектування, в якому зазначені відомості про мобілізацію.

Зробити це можна або одразу по мобілізації, або протягом 10 днів після демобілізації чи закінченні лікування або реабілітації. Важливо: таке звільнення не залежить від наявності найманих працівників, форми оподаткування, а також групи і ставки єдиного податку.

Крім того, мобілізовані ФОПи звільняються від сплати Єдиного соціального внеску (ЄСВ) за себе. Це передбачає пункт 9-2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Цей же самий пункт роз’яснює, що для цього треба зробити:

«Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи-підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу фізичною особою-підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована фізична особа-підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації)».

Якщо ФОП, попри мобілізацію, продовжує свою діяльність і має найманих працівників, то згідно з роз'ясненнями ДПСУ, він може на цей час уповноважити іншу особу виплачувати заробітну плату працівникам.

На цю особу покладається обов’язок нараховувати й утримувати із заробітної плати (чи інших доходів) найманих працівників ПДФО, військовий збір та ЄСВ.

Однак сплатити ці податки до бюджету зобов’язаний сам ФОП «протягом 180 календарних днів з першого дня … демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у … заяві зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи».

Це регламентує вже згадуваний пункт 25 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, він же вказує, що «податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою … без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом».

З усього написаного вище стає зрозуміло, що мобілізований ФОП може займатися підприємницькою діяльністю. Однак тут є суттєві суперечності у нормах чинного законодавства і до кінця це питання, на жаль, не врегульоване.

І, знову ж – на жаль, породить багато спорів та, як зазначає Українська гельсінська спілка з прав людини, «може привести до зловживання контролюючими органами та вибіркового притягнення до адміністративної відповідальності».

Річ у тім, що, як уже зазначалося, ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» не забороняє провадити підприємницьку діяльність.

Однак у ЗУ «Про запобігання корупції» міститься норма, згідно з якою суб’єктами, на яких поширюється дія цього закону є «військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій» (підпункт «г» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного закону).

Тобто переліченим вище категоріям заборонено займатися іншою оплачуваною діяльністю, зокрема, й підприємницькою.

Водночас відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» «військові посадові особи – це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством».

Однак дана норма надто розмита, а чинне законодавство не встановлює виключного переліку військових посад, що дозволяють чи забороняють займатися підприємницькою діяльністю. Також не встановлені жодні критерії, за якими можна визначити ці посади.

Тобто така невизначеність несе у собі ризики щодо неоднозначності трактування права займатися підприємницькою діяльністю мобілізованими фізичними особами-підприємцями.

Попри те, що за таке правопорушення передбачена лише адміністративна відповідальність (штраф від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 5100-8500 гривень з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом), довільність трактування самого правопорушення не надихає.

Однак все ж-таки слід визнати: попри це, більшість питань, що виникають у мобілізованих підприємців і самозайнятих осіб, законодавець все ж постарався врегулювати. Сподіваємося, що в процесі практики будуть врегульовані й спірні моменти.