Як Україна співпрацюватиме з МВФ у 2023 році

Але Фонд ніколи не дає гроші задурно, траншам передує низка вимог, які має виконати країна. Розглянемо детальніше, чого цьогоріч очікувати Україні від співпраці з МВФ.

Дефіцит державного бюджету України у 2023 році складе 1,3 трлн грн, або ж 20% ВВП – це рекордна сума за весь час незалежності. Планується, що цей розрив покриють коштами міжнародних партнерів, зокрема, кредитами МВФ.

«Особливі надії покладаємо на співпрацю з МВФ. Країни G7 позитивно оцінили Моніторингову програму за участю ради директорів фонду. Вони закликали якнайшвидше узгодити та реалізувати повноцінну програму співробітництва між Україною та МВФ. Розраховуємо, що вона стартує у 2023 році», – заявив наприкінці грудня 2022 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Раніше МВФ схвалив для України нову чотиримісячну моніторингову програму. Грошей по ній ми ще не отримаємо, але вона є передумовою майбутніх траншів. На кону – можливість залучити близько 20 млрд дол.

«Моніторингова програма для України за участю Ради директорів Фонду сприятиме каталізації фінансування від донорів та наблизить країну до запуску нової повноцінної програми співпраці з МВФ», – пояснили в Міністерстві фінансів.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк озвучив основні тези з нової програми МВФ:

Окрім того, податкова політика України має залишатися незмінною, без розмивання бази оподаткування. Держава має відновити стан довоєнного податкового адміністрування:

• скасувати мораторій на проведення податкових перевірок і податку 2% з 1 липня 2023 року. Відповідний проєкт закону має бути поданий до Верховної Ради до кінця січня;
• забезпечити ефективне та повноцінне застосування РРО у закладах роздрібної торгівлі, включно з відновленням відповідальності за порушення цих вимог з 1 липня 2023 року.

Отже, втілення в життя податкової реформи під назвою «10-10-10» наразі видається неможливою.

«Якщо уважно перечитати Меморандум про економічну та фінансову політику у частині бюджету і податків, то в ньому немає навіть натяку на можливу реформу під умовною назвою «10-10-10", яку час від часу дістають із шухляди окремі діячі заради гайпу і політичних балів.

Меморандум – це спільна позиція української влади, що засвідчується підписами президента, прем’єр-міністра, голови Мінфіну та НБУ. І ця відповідальна позиція полягає в тому, що ми не можемо собі дозволити непрораховані експерименти, в умовах безпрецедентного фіскального розриву, який сягає 30% ВВП у 2022 році та 22% ВВП наступного року, та коли забезпечення видатків на безпеку/оборону і соціальні виплати є умовою виживання у прямому сенсі цього слова», – написав у колонці для Фокусу голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Також до кінця січня уряд має підготувати концептуальну записку про реформування системи соціального захисту та розробити план дій із запобігання та погашення заборгованості протягом виконання бюджету на 2023 рік і надалі.

До речі, цьогоріч Україна має виплатити 3,3 млрд дол. за зовнішнім боргом. Пікові виплати припадають на березень, травень-червень і листопад.

Відповідно до розрахунків Міжнародного валютного фонду, у 2023 році Україна потребувати щонайменше 39,5 млрд дол. зовнішнього фінансування. У разі ж несприятливого сценарію ця сума може збільшитися до 57 млрд дол.

Несприятливий сценарій передбачає падіння ВВП у 2023 році на 12,5% та інфляцію на рівні 40%, а також зниження міжнародних резервів до 18 млрд дол. і витрат держбюджету до 68,8% ВВП.

Утім, відповідно до прогнозів урядовців, зростання реального ВВП України у 2023 році очікується на рівні 3,2%, а інфляція – 28%.

Згідно з оцінкою МВФ, щомісячні потреби України у фінансуванні державного бюджету донорами становитимуть 3-4 млрд дол., що цілком реально, враховуючи досвід 2022 року. З початку повномасштабної війни до держбюджету вдалося залучити понад 32 млрд дол. макрофінансової допомоги, з яких 14 млрд дол. – грантів, тобто грошей, які Україні не доведеться повертати.

Тим часом Європейський Союз надасть Україні 18 млрд євро макрофінансової допомоги у межах кредитної програми MFA+. Вона не пов’язана з моніторинговою програмою МВФ.

Тобто навіть із затягуванням виконання умов за програмою Міжнародного валютного фонду, що буває досить часто, фінансування від ЄС йтиме за графіком.

Але програма також має свої умови, зокрема, макрофінансової стабільності, структурних реформ і належного управління, верховенства права й енергетики.

Остаточний варіант меморандуму поки ще не готовий. Проте робота над документом триває, і є наміри з обох боків закінчити її якнайшвидше.

Нагадаємо, Конгрес США ухвалив закон про бюджет країни на 2023 рік із майже 45 млрд дол. допомоги Україні. Його підписав президент Джо Байден.

«Це гроші, які були асигновані. Ми починаємо їх виділяти і я не бачу жодних ознак того, щоб ці гроші зменшували чи забирали. Отже, наша здатність надавати ресурси, щоб підтримати Україну є підтвердженою та непохитною упродовж всього 2023 року», – заявив радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван.

За його словами, Сполучені Штати мають підтверджений і надійний план фінансування необхідної Україні безпекової, економічної, гуманітарної та енергетичної допомоги практично на весь 2023 рік.

Салліван наголосив, що американці здебільшого підтримують Україну, а політики, як республіканці, так і демократи, спираються на цю підтримку. Тому розмови про те, що є глибокі розбіжності з цього питання – недоречні.

Міжнародний валютний фонд створили після Другої світової війни – у грудні 1945-го – зокрема для того, щоб допомагати країнам долати економічні кризи.

Сьогодні членами Фонду є 190 країн. Кожна з них вносить свою частку в фінансування фонду. Внески не рівномірні, декотрі країни виділяють туди більше грошей, тому й відіграють більшу роль під час ухвалення рішень і в разі потреби можуть претендувати на соліднішу для себе допомогу.

Коли країна отримує кредит від МВФ, кошти зазвичай зараховуються до золото-валютних резервів – це така собі «подушка безпеки».

Утім, кредит від МВФ – не зовсім про гроші, це насамперед про довіру до економіки країни. Підтримка фонду є важливим сигналом для інших потенційних позичальників, наприклад, Світового банку чи ЄС, а також внутрішніх і міжнародних інвесторів.

Кредити від МВФ є вигідними з огляду на відносно низькі відсотки – 2-3%. Але для країн-позичальниць у МВФ є перелік вимог щодо реформ з оздоровлення економіки – програма розробляється спільно з владою країни.

Напрям цих вимог фактично однаковий, про яку б країну не йшлося:

• запровадження принципів вільного ринку;
• дерегуляція;
• приватизація;
• боротьба з корупцією тощо.

Реформи останніх років в Україні – прямий наслідок співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Проте вимоги МВФ не є ультимативними, це зобов’язання, які країна бере сама на себе, щоб отримати допомогу.

Що цікаво, з 1994 року Україна отримала тільки половину коштів, які був готовий виділити Фонд, саме через невиконання нашою країною частини своїх зобов’язань.