Історичне підвищення податків: головне про нові зміни

27 листопада прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» повідомив, що вже найближчими днями цей закон разом із законом про держбюджет на 2025 рік буде підписано Президентом Зеленським і з 1 грудня вони набудуть чинності.

28 листопада Президент України підписав довгоочікуваний закон. Пізно ввечері 28 листопада з’явилося повідомлення про публікацію закону, що автоматично означало набуття ним чинності 29 листопада. В цьому разі довелося б податки за 28 днів рахувати за старою нормою, а за 2 дні — за новою. Такий стан справ викликав би страшну плутанину та незручності. Проте вранці 29 листопада стало відомо, що публікацію все ж таки перенесли.

Закон набуде чинності з 1 грудня, як і анонсували раніше.

1. Підвищення з дня набрання чинності законом ставки військового збору з 1,5 до 5% для найманих працівників.

Для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, управління державної охорони та державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації ставку військового збору залишили на рівні 1,5%.

Ті, хто виконує бойові завдання, як і раніше, звільняються від сплати військового збору.

2. Запровадження військового збору для всіх фізичних осіб-підприємців (ФОП) І, ІІ та ІV груп у розмірі 10% від розміру однієї мінімальної зарплати (800 грн щомісяця. — Ред.).

3. Запровадження військового збору у розмірі 1% від доходу для всіх ФОП та юридичних осіб ІІІ групи єдиного податку.

4. Повернення до щомісячної замість квартальної об’єднаної звітності з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору (ВС) та єдиного страхового внеску (ЕСВ) з 1 січня 2025 року.

5. Збільшення ставки податку на прибуток для банків до 50% за 2024 рік.

6. Збільшення ставки податку на прибуток для фінансових установ (крім страховиків) з 2025 року.

7. Запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (якщо власник — юрособа) та податку на доходи фізосіб (якщо власник — фізособа) для кожної АЗС у розмірі від 30 до 60 тис. грн. грн.

8. Прив’язка авансових внесків з прибутку для обмінників до євро.

Щомісячний авансовий платіж за кожний обмінний пункт становитиме:

• еквівалент 700 євро для Києва;
• еквівалент 600 євро — для міста з населенням понад 50 тис.;
• еквівалент 200 євро — для інших населених пунктів.

9. Збільшення на 14% мінімального податкового зобов’язання для сільськогосподарських земель та встановлення мінімальної суми такого зобов’язання за 1 га (1 400 грн для ріллі).

10. Втрата спрощеної системи оподаткування для IV групи, якщо борг за мінімальним податковим зобов’язанням перевищує 2 квартали.

11. Підвищення ставки рентної плати на видобуток щебеню, піску та каоліну.

12. Збільшення мінімальних роздрібних цін на вина та виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%.

13. Звільнення з оподаткування коштів, нарахованих за програмою «Національний кешбек».

14. Звільнення від ПДФО іноземної допомоги, яку отримують громадяни в інших країнах за тимчасовим захистом (за 2022, 2023 та наступні роки до кінця воєнного стану).

Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, підвищення податків для фізосіб-підприємців (ФОП) перенесено з 1 жовтня (попередня дата в законі) на 1 січня 2025 року.

Для банків все залишиться, як і в попередньому варіанті (ставка податку на прибуток за 2024 рік зросте до 50%).

Підписання закону про підвищення податків дозволить Україні отримати додатковий ресурс для закупівлі зброї та обмундирування та виплати заробітних плат для Сил оборони, кажуть представники влади.

Прем’єр-міністр наголосив у своєму виступі на телемарафоні, що 60% видатків держбюджету-2025 припадає на сектор безпеки та оборони. Наступного року витрати на армію заплановані у розмірі 2,2 трлн грн — це набагато більше, ніж весь бюджет країни у мирний час. І саме для того, щоб у нашому бюджеті були достатні кошти, і проводиться це «історичне» підвищення податків.

Україна фінансує свою армію самостійно, і якщо не зібрати достатньо коштів, неможливо захищати країну від агресора.

P. s. За словами народного депутата Ярослава Железняка, через затягування із підписанням закону Україна замість додаткових 30 млрд грн податків цього року отримає лише 8 млрд.