Експорт та імпорт України: що змінив 2025 рік

2025 рік для експортно-імпортних операцій України став роком боротьби та певної адаптації логістики. В останній відбувалися структурні зміни, цифровізація та пошук нових шляхів інтеграції з європейськими ринками. Однак транспортна система країни поступово переходила від так званого кризового режиму до більш системного управління.

Ключову роль у цьому, як зазначають фахівці, відігравало Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) та Укртрансбезпека.

Особлива роль приділялася залізничному транспорту. За інформацією Мінрозвитку, впродовж року було укладено контракти на постачання 1,8 тисячі одиниць техніки для обслуговування інфраструктури. Все це дозволило частково зменшити зношеність фондів та скоротити час на ремонт пошкоджених колій.

Однак морський та річковий транспорти залишалися важливо ланкою перевезень, особливо для аграрної та металургійної продукції. До того ж велику матеріальну та фінансову допомогу на відновлення та розвиток портової інфраструктури, особливо на Дунаї, було отримано від наших міжнародних партнерів.

^{Джерело фото: pixabay}

Попри всі ці зусилля, логістична система, яка виконувала вкрай важливу функцію щодо експортно-імпортних операцій, упродовж року працювала в умовах дуже великих ризиків. Все це стосується ракетних та шахедних атак, які призводили до зменшення пропускних спроможностей та зниження обсягів перевезення. Самі обсяги залізничних перевезень, за даними Укрзалізниці, 2025 року залишалися нижчими за передвоєнний 2021 рік.

Збільшення відстаней та зміна маршрутів суттєво вплинули на вартість експортно-імпортної продукції. Так, приміром, доставлення металу зросло від 30 до 100 доларів за тонну. У результаті українська продукція суттєво подорожчала та втрачає конкурентоспроможність порівняно з аналогічними товарами з Туреччини та росії.

Безумовно це призводить до того, що у компаній суттєво знизився валютний виторг. Також суб’єкти підприємницької діяльності зазначають, що дуже великою проблемою лишається невирішене питання зі страхуванням ризиків.

Але 2025 року у сфері логістики також були і позитивні моменти. Так, відбулася переорієнтація експорту: поступово, у порівнянні з 2024 роком, зростали обсяги експорту товарів хімічної, легкої та деревообробної промисловості.

Також зростала кількість логістичних компаній, які широко використовували ШІ у своїх технологіях, що значно покращило роботу.

Щодо негативного впливу широкомасштабної війни на імпорт, то блокування чорноморських портів викликало необхідність шукати інші шляхи. Так, приміром, імпортери використовували польські порти, а вже звідти продукція йшла залізницею до України. Це також значно здорожчує імпортовану продукцію.

Український експорт продукції та послуг за 11 місяців 2025 року, згідно із даними «Дія», склав 36,81 млрд доларів, що на 1,46 млрд доларів менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Однак за цей же час імпорт до України продовжив зростати. Так за 11 місяців 2025 року він склав 75,36 млрд доларів, що на 11,78 млрд доларів більше, ніж за аналогічний період 2024 року (63,58 млрд доларів або зростання на 18,5%).

Таким чином, сальдо зовнішньої торгівлі України суттєво погіршилося і становило — 38,54 млрд доларів. За аналогічний період 2024 року цей показник був значно меншим — (- 25,31 млрд доларів). Фахівці зазначають, що дефіцит зовнішньої торгівлі України збільшився на 52,3%.

Як зазначають фахівці Міжнародного Інституту Свободи, товарний експорт на душу населення в Україні залишається досить низьким порівняно з іншими країнами.

Так, якщо цей показник у Польщі 2024 року становив 9,8 тис. доларів, у Туреччині — 3 тис. доларів, у середньому в світовій економіці — 3 тис. доларів, то в Україні — лише 1,1 тис. доларів. Таким чином, у нашій країні цей показник становить 11,9% від рівня Польщі, 38% від рівня Туреччини, 38,3% від середньосвітового.

Основу експорту України складає продукція агропромислового комплексу. За інформацією Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), наша держава вивезла за кордон продукції на суму 22,53 млрд доларів. Проте це на 8,8% (або на 2,15 млрд доларів менше), ніж 2024 року.

^{Джерело фото: pixabay}

Попри це, частка продукції АПК у загальній структурі експорту країни торік становила 56,1%.

Особливе занепокоєння викликає те, що 2025 року став більш помітним тренд щодо скорочення обсягів аграрного експорту до країн ЄС. Якщо 2022−24 роках частка цих держав у загальному обсягу експорту продукції АПК становила 50%, то торік вона зменшилася до 47,5%.

В УКАБ вважають, що причиною цього є зміна логістичних маршрутів (їхнє значне ускладнення та збільшення у кілометражах), а також посилення обмежень на ринках країн ЄС.

Також відповідно, як з іншими товарними групами, досить відчутною є тенденція до зростання обсягів імпорту продукції АПК на тлі її зменшення щодо експорту.

Так, фахівці УКАБ наводять красномовну цифру: торік обсяги завезення продукції АПК в Україну зросли до 8,7 млрд доларів. Такого ще не було упродовж останніх п’яти років.

Як демонструють дані з «Дія», основне падіння обсягів експорту серед продукції АПК відбулося щодо кукурудзи та пшениці. Експорт першої у грошовому вимірі за 11 місяців 2025 року становив 3,42 млрд доларів, а його частка у всіх вивезених товарах — 9,3%. За 11 місяців 2024 року ці показники були відповідно 4,54 млрд доларів та 11,9%.

Суттєвого зниження зазнала і група насіння та плодів олійних культур (включаючи соняшник). Частка цієї групи у загальному експорті знизилася від 8,2% до 5,8%. У той час обсяги експорту скоротилися від 3,12 до 2,15 млрд доларів.

Аграрні експерти вважають, що основним товаром, за яким значно скоротилися обсяги експорту у цій групі, є насіння ріпаку. За 11 місяців 2024 року обсяг експорту цього товару становив 1,74 млрд доларів (5% загального експорту товарів). Утім, за 11 місяців 2025 року його поставки зменшилися до 805,65 млн доларів, а частка скоротилася до 2,2%.

Щодо експорту мінералів: згідно з даними «Дія», у групі руди, шлак, зола за цей період часу її частка зменшилася від 6,8 до 6%, а обсяги експорту скоротилися від 2,59 до 2,21 млрд доларів.

Фахівці ринку руд зазначають, що ключовим у цьому негативному тренді є зменшення поставок агломерованих руд та залізних концентратів. Якщо цей показник за 11 місяців 2024 року склав 1,15 млрд доларів, то за аналогічний період торік — лише 841,5 млн доларів. Тобто частка у експортному «кошику» цієї рудної групи товарів знизилася від 3 до 2,3%.

У сегменті продукції харчової промисловості зафіксовано помірне скорочення експорту кондитерських виробів. Якщо за 11 місяців 2024 року цей показник у грошовому вимірі складав 563,8 млн доларів, то у відповідному періоді 2025-го — 427,2 млн доларів.

Значно скоротилися також і обсяги вивезення цукру — якщо за цей період 2024 року було експортовано продукції на суму 352,9 млн доларів, то 2025-го — 194,9 млн доларів.

^{Джерело фото: pixabay}

Ще одне скорочення щодо вивозу було притаманне плодам та горіхам. Частка цієї продукції у загальному експорті країни скоротилася від 0,9 до 0,8% (від 343,9 до 274,7 млн доларів).

Є і приємні новини щодо зростання обсягів експорту з України. Перше місце у цьому переліку посіла група жирів та олій. Її частка в експорті зросла від 13,7% до 15,6%.

У цілому збільшився експорт продукції металургійної галузі. Так, за 11 місяців 2025 року цей показник у грошовому вимірі склав 4,26 млрд доларів, тоді як за аналогічний період 2024 року — на 145,2 млн доларів менше.

Відчутне збільшення обсягів експорту і на готові харчові продукти загалом. За цей період 2025 року Україна збільшила у грошовому вимірі обсяги вивезення за кордон на 168,5 млн доларів порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Особливо добре експортуються макуха соєва, шоколад та хлібобулочні вироби.

Відбулося також зростання експорту продукції машинобудування: у грошовому вимірі обсяги збільшилися на 185,8 млн доларів (до 3,39 млн доларів), а загальна частка цієї продукції в експорті вже склала 9,2%.

Приємно, що попри війну, триває збільшення обсягів експорту продукції легкої промисловості, а також меблевої індустрії. Взуття та одягу за цей період було вивезено за кордон на суму 784,7 млн доларів, що на 51,5 млн доларів більше, ніж за відповідний період 2024 року.

Щодо меблів — тут показник за 11 місяців 2025 року зріс доволі суттєво. Так, 2025 року було експортовано продукції на суму 953,8 млн доларів, що на 115,2 млн доларів більше, ніж 2024 року. Сама ж частка галузі у загальному експорті зросла до 2,6%.

Щодо експорту послуг, цікавим будуть показники IT-послуг. Згідно з даними Нацбанку України, за підсумками 11 місяців 2025 року його обсяги порівняно з аналогічним періодом 2024 року зросли на 141 млн доларів та становили 5,97 млрд доларів.

Щодо імпорту: то він майже вдвічі перевищує експорт (на суму 75 млрд доларів). За даними Держстату, за 11 місяців 2024 року Україною було імпортовано товарів на суму 63,7 млрд доларів, тобто загалом імпорт зріс на 11,3 млрд доларів, що є дуже високим показником.

Найбільше за 11 місяців 2025 року Україна імпортувала машини та устаткування — на 30,2 млрд доларів. У казну з цього була сплачено доволі велику суму податків та митних зборів — 185,8 млрд гривень.

^{Джерело фото: pixabay}

На другому місці опинилися хімічні товари. Їх було завезено на суму 11,4 млрд доларів. І на третьому місці — паливно енергетична група. Товарів такого роду було імпортовано на суму 9,4 млрд доларів.

Впродовж цього періоду часу український експорт охоплював 201 країну світу. Серед нових напрямків експерти виділяють певні екзотичні країни, приміром, Аруба, Папуа-Нова Гвінея, Гренландія тощо.

Водночас дещо знизилися обсяги експорту у чималу кількість африканських країн. Перед повномасштабною війною Україна робила значні зусилля для завоювання цього перспективного ринку, де мешкає 1 млрд населення.

Доступні цікаві дані ТОП-5 країн-імпортерів за грошовими обсягами експорту України за січень-листопад 2025 року від Офісу з розвитку підприємництва та експорту.

1. Польща — 4,6 млрд доларів.
2. Туреччина — 2,46 млрд доларів.
3. Італія — 1,99 млрд доларів.
4. США — 976,2 млрд доларів.
5. Алжир — 556,2 млн доларів.

Щодо імпорту, то Державна митна служба України надає наступні дані: на першому місці є Китай — з Піднебесної завезено товарів на суму 17 млрд доларів, на другому — Польща (на суму 7,1 млрд доларів), на третьому — Німеччина (на суму 5,9 млрд доларів).

Держстат України також надає відповідну інформацію, проте лише за період січень-серпень 2025 року. Однак вона є не менш цікавою.

Дійсно дані щодо експорту за країнами світу тут також збігаються з даними у таблиці 1.

Поважні місця у цьому рейтингу, як ми бачимо, посідають Італія, Нідерланди, Іспанія. Чималим імпортером нашої продукції за останні роки стала і Румунія, яка перейшла у розряд максимально дружніх країн.

За нею йде Угорщина — вона займає на цей час восьме місце серед ТОП-імпортерів нашої країни.

Табл. 1 Географія експорту товарів за найбільшими країнами-імпортерами та обсяги вивезення продукції у грошовому вимірі за січень-серпень 2025 року

^{Джерело: Держстат України та автор матеріалу}

Щодо країн, які є топовими у завезенні товарів у саму Україну (див. Табл. 2). За даними Держстату, на першому місці стоїть Китай, частка якого станом на 1 вересня 2025 року у загальному імпорті Україною склала практично 21%.

Частка Польщі — 6,3% та Туреччини — 3,6%. Цікавим є те, що досить вагомою є частка імпорту товарів в Україну з Болгарії — 2,7% на суму 1,4 млрд доларів, що може пояснюватися значними закупівлями останніми роками військової техніки. Чималими є також імпортні поставки товарів з Литви — станом на 1 вересня 2025 року на суму 0,91 млрд доларів.

Табл. 2 Географія імпорту товарів за найбільшими країнами-імпортерами України у грошовому вимірі за січень-серпень 2025 року

^{Джерело: Держстат України та автор матеріалу}

В основному експорт України 2026 року залежатиме від Постанови Кабміну України № 1795 від 17 грудня 2025 року, яка значно обмежуватиме можливості для вивезення певних товарів. Адже їх окреслено як критично важливі в умовах війни.

Так, запроваджується ліцензування цих товарів, проте з нульовими квотами. До них насамперед відносяться: газ, металолом, золото, срібло.

Фактично, як зазначають фахівці, це означає заборону на експорт цих товарів. Проте встановлюються квоти на експорт пшениці, кукурудзи та ріпаку до країн ЄС. Це може ще більше зменшити обсяги вивезення продукції АПК, яка є основою експорту країни.

2026 року Кабмін України та Нацбанк планують також посилення контролю за імпортом, встановлюючи додаткові збори та оподаткування деяких товарів, приміром, автомобілів, про які ми вже писали.

Загалом запроваджені урядом обмеження експорту мають на меті стимулювати заміщення імпортних товарів українською продукцією та покращити сальдо зовнішньоекономічної торгівлі. Практичний ефект цих рішень — позитивний чи негативний — стане очевидним уже за результатами кількох наступних місяців економічної діяльності країни.