Зміст
Експорт електроенергії: нарешті стався прорив?
І чи може це може бути впевненим трендом…
Finance.ua вирішив більш ретельно розібратися у питаннях експорту електроенергії, компаній-фігурантів ринку, обсягів постачання та майбутнього у цьому сегменті.
Оновлено 28 жовтня 2025
Навіть за умови атак рф, враховуючи тісну «зв'язку» вітчизняного ринку з європейським та високу конкуренцію всередині України, обсяги продажу електрики й надалі можуть бути досить високими.
В Україні останніми місяцями спостерігається значне збільшення обсягів експорту електроенергії до країн ЄС. Так, приміром, якщо у травні 2025 року цей показник склав 89104 МВт. год, то у вересні цього року — 438454 МВт. год., тобто практично вп’ятеро більше.
На думку фахівців Української енергетичної біржі, яку вони висловили для Finance.ua, це сталося можливим, тому що «енергетичний безвіз», який є притаманним для нашої країни, передбачає збільшення ринку та зростання конкуренції.
«Під час війни в Україні споживання знизилося, а відкриття кордонів дозволило знайти споживача на згенеровані обсяги. Це є ще одним кроком євроінтеграції. Позитивними наслідками є додатковий заробіток нашої країни у разі здійснення експорту електричної енергії до Молдови та країн членів ЄС, розширення ринку», — зазначають в Українській енергетичній біржі.
На думку фахівців АТ «Енергетична компанія України», однією з причин такого є героїчні зусилля українських енергетиків, які оперативно відновлювали пошкоджені енергооб’єкти, а також активна робота держави та бізнесу з розвитку розподіленої генерації (зокрема сонячної). Саме це дозволило Україні сформувати профіцит електроенергії.
«Це дало змогу державі отримати додаткові валютні надходження, підтримати економіку, укріпити платіжний баланс. Додаткові ринки збуту також дають можливість отримувати доходи державній генерації у періоди, коли попит всередині країни не високий, а отже мати кошти для відновлення і розвитку своїх потужностей», — зазначають фахівців АТ «Енергетична компанія України».
Обсяги експорту електроенергії, за словами експертів Української енергетичної біржі, зростають унаслідок поєднання чинників:
- ENTSO-E (галузь з передавання електрики) поетапно підвищує комерційну пропускну здатність перетинів Україна-ЄС, що фізично розширює «горло» для перетоків.
- Повернення в роботу частини генеруючих і мережевих потужностей збільшує доступний ресурс для продажу.
- Сезонний сплеск виробітку ВДЕ (відновлювальні джерело енергії) та гідрогенерації формує денний профіцит, який доцільніше експортувати, ніж обмежувати.
- Позитивні цінові спреди на РДН/ВДР (ринок на добу наперед та ринок внутрішньодобовий. — Ред.) з сусідніми ринками роблять експорт економічно вигідним.
- Регулярні аукціони доступу до міждержавних перетинів і краща координація з операторами систем забезпечують прогнозованість і краще завантаження перетинів; підвищений попит у країнах-сусідах (літні піки споживання, ремонти генеруючих блоків тощо) підсилює збут.
Таблиця 1. Обсяги експорту електричної енергії в розрізі країн, МВт.год. (1 МВт. год = 1 млн Вт)
Джерело: Українська енергетична біржа
Як бачимо з таблиці 1, за місяцями обсяги експорту електрики не були сталими, приміром, у квітні цей показник склав 151 572 МВт. год, а у травні в 1,7 разів менше, проте позитивний тренд вимальовується.
Якщо порівнювати обсяги експорту електроенергії з України у європейські країні за період січень-вересень 2021 року (тобто передвоєнного року) з аналогічним періодом 2025 — хоча й різниця буде відчутною на користь першого, проте, враховуючи те, що зараз триває війна, успіхи наших експортерів очевидні.
Так, якщо показник у цей період 2021 складав 2,72 млрд КВт. год, то у 2025 — 1,84 млрд КВт.год.
Як бачимо з таблиці, трійку найбільших імпортерів складають Молдова (37 418 МВт. год), Угорщина (27 842 МВт.год.) та Румунія (10 274 МВт.год.). Взагалі першочергово українська електрика експортується до п’яти країн, чотири з яких є членами ЕС.
«Слід розуміти, що у сфері міжнародної торгівлі електроенергією держави не виступають як прямі імпортери або експортери. На цьому ринку діють трейдерські компанії або генерація (такі компанії як «Енергоатом» та «Укргідроенерго»), які купують електроенергію в одних країнах і продають її в інших.
«На можливі обсяги експорту впливає, в першу чергу, пропускна спроможність міждержавних електромереж. Чим більша потужність ліній між окремими країнами — тим більші потенційні обсяги торгівлі між ними. Так, пропускна спроможність ліній між Україною та Словаччиною і Угорщиною наразі найбільша серед наших західних сусідів (по 650 МВт).
Щодо можливості подальшого перепродажу: у деяких випадках електроенергія може бути реекспортована до третіх країн. Проте зазвичай вона використовується на енергоринку країн-імпортерів", — розповіли Finance.ua фахівці приватної української компанії (ринок енергоресурсів) Д.Трейдінг.
Цікавою також буде і Табл. 2 щодо відсоткової частки помісячно кожної з країн-імпортерів української електроенергії.
Таблиця 2. Відсоток експорту електричної енергії в розрізі країн
Джерело: Українська енергетична біржа
На ринку експорту електрики працюють, за даними експертів, 37 компаній.
ТОП-10 цих компаній представлено у Табл. 3 у рамках серпневого експорту ними електрики. Інші 27 компаній є суто приватними і обсяги їхнього експорту за кордон є незначними.
Таблиця 3. Розмитнені обсяги топ 10 компаній електроенергії на експорт, що поставлена у серпні 2025 року.
Джерело: Українська енергетична біржа
Тобто, у трійку «переможців» серпня входять ДТЕК Західенерго, Д. Трейдінг та «Енергоатом».
Важливим фактором для комерційного експорту електричної енергії є ціна на РДН у Оператора ринку та на короткострокових ринках суміжних країн: чим вища ціна, тим більша різниця між європейськими цінами та РДН, ще потрібно додати «перетин», тариф на послуги з диспетчерського управління, тариф на послуги з передачі електричної енергії та інші витрати, відповідно до формули, затвердженої урядом.
Варто зазначити, у випадку, якщо буде виникати від’ємна різниця між цінами РДН, то плата не зніматиметься. Тобто весь збиток на цю годину буде направлятись експортерові.
Головне завдання експортера — забезпечити конкурентний ціновий спред: у кожну годину поставки очікувана ціна формування портфеля в Україні разом з витратами на доступ до перетину, можливі небаланси та комісії, має бути нижчою за відповідну ціну на ринку країни призначення. За наявності доступної пропускної спроможності це робить експорт економічно доцільним.
Як розповів Finance.ua енергетичний експерт Олексій Кучеренко, ринок електроенергії та купівля-продаж цього товару є дуже специфічною справою: «Тут зовсім інша картина, не притаманна, приміром, ринку газу чи нафти. Це ціла наука: по суті, це спекулятивна біржова торгівля, де брокери у режимі онлайн сидять за моніторами і пильно відслідковують зміни цін на електрику, вигідність купівлі-продажу, обсяги тощо. Сьогодні тут можна заробити непоганий куш, а завтра — взагалі майже нічого не заробити. Рентабельність цього бізнесу для наших великих підприємців може здатися незначною — 10−20%, максимум — 30%. Та й те… Ці показники часто змінюються».
У продовження теми прибутків компаній-експортерів України, слід сказати: ці показники тримаються у глибокій таємниці. Таку інформацію, як вважає Олексій Кучеренко, не можна озвучувати, у тому числі з причини того, що її можуть використати російські агресори, коли готуватимуть свої підлі плани щодо пошкодження енергетики чи щодо окремих трейдерів. Використовуючи вплив рф на різні країни, де працюють такі біржі.
Вітчизняні компанії виходять, приміром, на словацьку (сайт okte. sk) чи угорську біржі (сайт hupx. hu) і там все ретельно відслідковують.
Як зазначив для читачів Finance.ua доктор економічних наук, керівник енергетичних програми Український інститут майбутнього Андріан Прокіп, за новими правилами у європейських країнах ціни формуватимуться на 15-хвилинних слотах, тобто цей показник мінятиметься чотири рази на годину.
«Треба розуміти, якщо представники українських трейдерів, приміром, пообіцяли у певну годину, що вони продадуть електрику, а потім, у силу якихось причин за кілька годин чи годину відмовляються від цього, то треба заплатити штраф і він може бути значимим», — зазначає експерт.
З наближенням опалювального сезону та очікуваним дефіцитом електроенергії, як вважають в АТ «Енергетична компанія України», можливості для експорту зменшуватимуться, а трейдингові компанії зосереджуватимуться на імпорті.
«Подальші атаки на енергетичну інфраструктуру України можуть лише збільшити потребу в постачанні електроенергії з Європи до України.
Уже зараз, у межах підготовки до зими, перші великі споживачі звертаються до ЕКУ щодо укладення нових договорів на цільовий імпорт", — зазначають там.
Проте, приміром, Олексій Кучеренко, не відкидаючи цього важливого фактору, зазначає, що держава попри війну, активно вкладає кошти у так званий розвиток міждержавних перетинів — у високовольтні лінії передач.
За його словами, в Україну наразі зайшли європейські енергетичні компанії, які створюватимуть конкуренцію, у тому числі і на ринку електрики. А це означитиме, що профіциту її буде чимало і тому майбутнє щодо збільшення обсягів експорту цього специфічного товару є також позитивним та прогнозованим.
