Чи готова Україна до опалювального сезону

За словами київського міського голови Віталія Кличка, рішення ухвалене не тільки з огляду на середньодобову температуру, як передбачає норматив, а й з урахуванням стану енергосистеми.

«Синоптики прогнозують стабільне зниження температури. Рішення розпочати опалювальний сезон є цілком виправданим. Оскільки похолодання спонукало б до масового використання киянами електричних приладів для обігріву та перевантаження системи електропостачання», – наголосив він.

Finance.ua розбирався, чи готова Україна входити в новий опалювальний сезон, та вивчав можливості повторення «чорної зими» 2022-го.

Міністр енергетики Герман Галущенко закликав українців запасатися генераторами та підвищувати автономність. Водночас він наголошує, що вітчизняна система електропостачання перевершує аналоги декотрих країн Європи та готова успішно пережити зимовий період.

Енергетики ж зі свого боку пропрацьовують усі можливі варіанти. Найгірший – повторення прицільних обстрілів по енергетичній інфраструктурі, які росія почала систематично проводити з 10 жовтня минулого року аж до кінця опалювального періоду цьогоріч.

Згідно з даними Міненерго, за минулий опалювальний період росія здійснила 33 масовані ракетні атаки по енергетичній інфраструктурі України. Всього зафіксували близько 270 влучань.

В Укренерго стверджують, що наразі магістральні мережі готові передавати збільшені взимку обсяги електроенергії. Для цього тисячі співробітників компанії працювали 24/7, щоб підготувати понівечену енергосистему. Загалом ступінь її пошкодження коливається в межах 50%, мовою ж грошей ідеться про збитки в 10 млрд грн. Водночас відремонтоване оцінюється сотнями мільйонів гривень.

«Країна-терорист нікуди не зникла. Тож вибудували споруди фізичного захисту енергооб’єктів уперше в світі. Підготували й схеми резервного живлення та варіанти подолання можливих наслідків також уперше у світі. Тим часом Сили оборони посилювали ППО, цього сезону її щільність буде значно вищою», – коментують в Укренерго.

Мобільна група ППО ЗСУ з кулеметом і прожектором відбиває нічну атаку шахедів. Ілюстративне фото

Як пояснює очільник Укренерго Володимир Кудрицький, енергетичні об’єкти України матимуть три рівні захисту – це інженерні укріплення різного типу на випадок російських атак.

«Перший рівень – це дійсно простий захист від вибухової хвилі, від уламків. Це переважно наповнені піском або біг-беги (по суті, великі мішки. – Ред.), або габіони (сітчаста конструкція, заповнена сипучими матеріалами. – Ред.), або якісь інші прості конструкції, які захищають саме від непрямого влучання чи то ракети, чи то шахеда. Другий рівень – це захист від прямого влучання шахедів. І третій рівень найбільш масштабні конструкції – це захист комплексний від шахедів і ракет», – зазначив він в інтерв’ю Радіо Свобода.

Державні енергетичні компанії – Укренерго, Центренерго, Енергоатом, Укргідроенерго – вживають безпекові заходи переважно власним коштом. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України робить інженерний захист на відносно невеликій кількості об’єктів, список яких закритий.

На Prozorro можна знайти відповідні угоди щодо облаштування захисних споруд. Більша їхня частина стартувала з середини літа, завершення робіт планується наприкінці цього або ж початку прийдешнього року.

Тим часом у соцмережах уже почала ширитися інформація про застосування в Україні графіків відключень електроенергії. У Міненерго це спростовують:

«Електроенергії, яку виробляють українські електростанції, наразі повністю достатньо для забезпечення потреб споживачів. Обмежень електропостачання нині не передбачається у жодній з областей країни. Вони можливі виключно в разі масованих ворожих обстрілів, і, як наслідок, пошкоджень енергетичного обладнання. А також технологічних порушень та в разі несприятливих погодних умов».

Тож відсутність світла зараз – це здебільшого аварії. З огляду на погодні умови найтиповішою ситуацією може бути обрив лінії електропередач унаслідок шквального вітру або ж падіння дерев. Такі ситуації протягом тижня зафіксовані на Київщині, Житомирщині, Чернігівщині, Волині та в інших регіонах.

Проте найвірогідніше графіки відключень уже є. Це скриншот із сайту ДТЕК по одній із київських адрес. Якщо вірити наведеній таблиці, світло в разі потреби вимикатимуть на чотири години кілька разів на добу:

Скриншот із сайту ДТЕК

Міноборони Великої Британії раніше повідомляло, що росія накопичує запаси крилатих ракет, які, ймовірно, застосовуватимуться для нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Загалом російська федерація, за різними оцінками, може виготовляти на місяць від 40 до 70 ракет.

Під час звернення до учасників зустрічі спільноти Joint Expeditionary Force президент України Володимир Зеленський також заявив, що цієї зими країна-агресор росія спробує повторити свою терористичну тактику ударів по енергетичній інфраструктурі України, але в більшому масштабі.

Максимальні сподівання Верховний головнокомандувач у цьому напрямі покладає на підрозділи ППО. За словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, задля посилення свого захисту Україна бере в оренду системи протиповітряної оборони у міжнародних партнерів. І з огляду на чутливість інформації, ці доброчинці не розголошуються, як і типи техніки, утім, передача Україні в користування систем ППО на опалювальний сезон є «великим і позитивним знаком».

Проте ексміністр енергетики та голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков зі свого боку радить готуватися до песимістичного сценарію, бо сьогодні ніхто не скаже й не зможе спрогнозувати, якою ситуація буде взимку.

Спрогнозувати, звісно, ніхто не може, але очікувати найгіршого – непогана стратегія. Адже, перефразовуючи крилатий латинський вислів, якщо хочемо світла, треба готуватися до найгіршого.

Так, нещодавно представники міських служб Києва провели масштабні тренування щодо дій у разі знеструмлення об’єктів критичної інфраструктури. Загалом до тренувань столиця залучила близько 500 фахівців міських, державних підприємств і комунальних служб. Вони відпрацьовували алгоритми оперативного реагування під час відключення електроенергії на об’єктах як у разі короткострокового знеструмлення, так і більш тривалих періодів.

Утім, готуватися до відключень електрики, зокрема тривалих, мають і самі українці. Уже зараз треба подумати про функціонування сонячних панелей, зарядних станцій, павербанків й інших автономних джерел живлення. Насамперед це стосується тих, хто повністю залежить від наявності електроенергії, бо в газифікованих будинках і квартирах пройти навіть тотальний блекаут буде в рази легше.

Уперше в історії незалежної України ми проходитимемо опалювальний сезон тільки власним видобутком газу. Глава Нафтогазу Олексій Чернишов наприкінці вересня заявив, що компанія пробурила рекордну кількість нових свердловин. Цей тренд продовжуватиметься і наступного року.

«Цю зиму ми плануємо пройти користуючись з газу українського видобутку, і наші розрахунки підтверджують таку можливість», – зазначив він.

За словами Чернишова, Україна пройде опалювальний сезон без потрясінь не лише в плані забезпечення газом, а й без змін вартості блакитного палива для населення:

«Ми абсолютно впевнено дивимося в майбутню зиму. Газу в нас достатньо, тарифи стабільні. Відтак, прошу всіх споживачів забезпечувати енергоефективні заходи та поставитися відповідально до цього типу енергії. Тому що це український видобуток, наше з вами спільне досягнення».

Чернишов стверджує, що Україна вже накопичила 15,75 млрд кубометрів газу та до зими очікується перетин позначки в 16 млрд кубів. За даними Міненерго, станом на 17 жовтня запаси природного газу в українських сховищах становлять уже майже 15,9 млрд кубометрів.

«Цифри в мільярдах кубометрів не завжди зрозумілі людям. Я мушу запевнити, що такі показники абсолютно достатні, щоб упевнено пройти зиму. Також ми продовжимо власний видобуток газу», – наголосив він.

Як відомо, Укргазвидобування має ціль збільшити цьогоріч видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. 2022-го компанія видобула 12,5 млрд куб. м природного газу, що на 3% менше, якщо порівнювати з так званим довоєнним 2021 роком.

Тим часом з квітня до жовтня 2023-го в Україну транспортували понад 3 млрд кубометрів природного газу з Європейського Союзу та Молдови. Це всемеро більше за обсяги транспортованого газу протягом аналогічного періоду минулого року – 414 млн куб. м.

2,4 млрд кубометрів з цього обсягу належить іноземним компаніям. Тобто це газ, який зберігатиметься в наших підземних сховищах газу (ПСГ).

«Ця активність свідчить про повну інтегрованість української газової інфраструктури в європейську. Це вагомий крок на шляху до створення в Україні енергетичного хабу та позбавлення Європи залежності від російського газу», – наголошує міністр енергетики Герман Галущенко.

Питання забезпечення вугіллям, відповідно до слів прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, теж закрите. Україні вже вдалося накопичити понад 1,2 млн тонн ресурсу. І Міненерго продовжує збільшувати запаси.

Проте, як каже директор Центренерго Андрія Чуркіна, повністю на своєму вугіллі цієї зими не пройти. Тому компанія імпортуватиме сировину: їм треба вийти на обсяг щонайменше 80 тис. тонн вугілля на місяць – такого резерву достатньо. Але є варіанти заміщення – це газ і мазут.

До речі, Кабінет міністрів заборонив експорт вугілля, мазуту та газу українського видобутку ще в червні минулого року. Це регулюється постановою № 666 від 10 червня 2022 року.

Говорячи про теплову генерацію, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков ще в липні цього року звітував, що підприємства теплової генерації відновлені практично на 100%.

Якщо в плані енергетичних моментів у нас усе більш-менш, зі слів відповідальних осіб, урегульовано, то в плані комунікацій – біда.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКЕК) нещодавно повідомила, що вітчизняні мобільні оператори досі не готові до блекаутів.

За результатами восьми позапланових перевірок в компаніях Київстар, Vodafone та lifecell у Київській, Львівській, Одеській та Рівненській областях фахівці виявили, що мобільні оператори не готові на 100% і не здатні забезпечити трьох добову автономність та безперервність надання послуг абонентам.

Їм давали час на усунення проблем, але хура й досі там – проблеми залишаються, кожна з компаній отримала приписи: lifecell – три, Київстар і Vodafone – по два.

Регулятор надав штрафникам іще трохи часу, але «легше повірити, що русалка виграє марафон», ніж у 100-відсоткову готовність операторів мобільного зв’язку до можливих відключень електрики.

НКЕК зрештою може оштрафувати компанії від 0,1% до 0,3% річного доходу оператора за попередній рік, але що в такому разі виграють абоненти – загадка. Адже найбільша проблема полягає в забезпеченні базових станцій джерелами безперебійного живлення, а воно впирається в гроші. Як пояснювали Finance.ua експерти торік, на одну базову станцію потрібно близько 5 тис. дол.

Компанії, ясна річ, вкладаються:

• Київстар за час повномасштабної війни інвестував в енергонезалежність своєї мережі більш як 988 млн грн, з яких для автономної роботи мобільного зв’язку – понад 688 млн грн, а для «Домашнього інтернету» – понад 300 млн грн.
• lifecell протягом останнього року встановив тисячі літієвих батарей на своїх технологічних майданчиках. Це дасть змогу базовим станціям працювати протягом 2-4 годин за відсутності стаціонарного живлення. Окрім того, за весну-літо під'єднали понад 800 стаціонарних, мобільних і партнерських генераторів, що допоможе підтримувати роботу обладнання після того, як виснажаться батареї.
• У Vodafone заявляють, що інвестиції в мережу в порівнянні з торішнім збільшилися на 75%. Також на низці об’єктів уже використовуються альтернативні джерела енергії, такі як сонячні електростанції та мікротурбінні генератори.

А це – енергонезалежна базова станція (вона ж вишка) на Одещині. Має працювати навіть під час блекаутів. Станцію запустив мобільний оператор lifecell. Її підживлює 7 сонячних батарей. Червень, 2023 року. Фото: віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров / Telegram

Але невизначеності додає можлива націоналізація Київстару, яким володіє нідерландська компанія VEON. Бенефіціаром останньої є російський олігарх українського походження Михайло Фрідман. VEON, між іншим, обслуговував «Спецсвязь» збройних сил рф.

Під загрозою націоналізації також перебуває і lifecell, адже й там засвітилися росіяни Михайло Фрідман, Андрій Косогов та Петро Авен (Альфа-Груп) через нідерландську компанію LetterOne – вони її бенефіціари.

Заради правди треба зазначити, що власником 100% українського lifecell є турецький оператор мобільного зв’язку Turkcell. Там наполягають, що російські олігархи не мають жодного впливу на діяльність турецької компанії, а тим паче українського оператора. Проте 19,8% Turkcell, що вільно торгується на біржах, – власність люксембурзької компанії IMTIS Holdings S.à.r.l, якою і володіє повною мірою згадана вище LetterOne. Активи ж росіян продовжують блокуватися санкційними списками.

Ситуація з фіксованими інтернет-мережами ще гірша. Ні, не через російських олігархів (хоча куди без них. – Авт.), а через їхню загальну готовність до відключень електроживлення.

Найгірша ситуація – в Києві, де лише 9% мереж підтримують PON. Це технологія Passive Optical Network, пасивної оптичної мережі, у вузлах якої наявні компактні пристрої, що не потребують живлення й обслуговування.

Натомість у Львові, Київській, Рівненській, Тернопільській областях таких – близько 60%.

Середній показник абонентів фіксованих мереж, що мають підключення до інтернет-мереж на базі PON в Україні, складає лише 37%.

Мінцифри веде комунікацію з київськими операторами з проханням (чи пак вимогою. – Авт.) активніше розвивати мережі. Декотрі вже планують оновлення та приймають заявки на підключення. Але абонентам доведеться вкладатися в безперебійність і власним коштом. Як мінімум – витратитися на павербанк або інше джерело безперебійного живлення для Wi-Fi-роутера.

Україна зробила все для проходження опалювального сезону 2023-2024 років. Найбільшою загрозою і фактором невизначеності залишається можливість обстрілів критичної інфраструктури з боку російських загарбників. Проти них ми можемо протиставити лише готовність наших військ протиповітряної і протиракетної оборони, а також наявність необхідних засобів ліквідації загроз. Окремий пункт – інженерні споруди для захисту об’єктів, що будуються з літа та мають бути завершеними до кінця цього або ж початку нового року.

Наша держава, як і минулого року, має всі інструменти для забезпечення імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу в разі необхідності. Хоча тут злий жарт з нами може зіграти перемога проросійських сил на нещодавніх виборах у Словаччині. Адже ще у вересні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомляв, що Україна розраховує на підтримку Словаччини щодо імпорту електроенергії взимку.

Найбільше занепокоєння викликає готовність вітчизняних телеком-операторів забезпечити населення якісним зв’язком. Стрес-тести, що проводив регулятор ринку – НКЕК – поки показують незадовільний результат попри всю роботу та інвестиції, що вже були зроблені компаніями. Сподіватимемося на авторитет Мінцифри, яке тримає руку на пульсі.

Водночас українці мають покладатися і на власні спроможності задля забезпечення своєї енергетичної автономії. Finance.ua раніше випустив низку матеріалів, які допоможуть пережити «чорну зиму». Радимо зберегти їх на кількох ваших пристроях або ж видрукувати, щоб мати до них доступ у найтемніші часи нашого шляху до перемоги:

• Як зігрітися у квартирі без опалення
• Термобілизна: як обрати, і що буде зігрівати найкраще
• Як убезпечити свою техніку від відключень електроенергії
• Генератори: якими вони бувають, скільки коштують та як їх купити?
• Чи подорожчають генератори: що пропонують на ринку та чого чекати
• Зарядні станції: переваги, різновиди та можливості пристроїв
• Як обрати обігрівач? Готуємося до зими
• Утеплення фасадів. Усе, що треба знати