Блокада кордону зі сторони Польщі

Експерти не виключають, що страйк інспірувала третя (здогадайтесь яка) сила, щоб нашкодити Україні. Хоча протестні настрої серед польських перевізників були й до повномасштабної війни.

Українські компанії через простій втрачають мінімум 1 млн грн на день. Станом на 22 листопада збитки, яких зазнала економіка України, за словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автоперевізників Володимира Баліна, уже склали 400 млн євро.

І грець би з тими грошима, але в Україні намічається дефіцит критичних товарів, як, наприклад, пальне.

Через блокаду польського кордону вже почав дорожчати автогаз. За ним потягнуться бензин і дизель. Наші НПЗ, резервуари росіяни нищили ледь не першочергово після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022-го. І в цьому питання ми залежні від імпорту.

Черга з вантажівок на польсько-українському кордоні. Фото: Serhiy Derkach/Facebook

Здорожчення пального призведе до зростання цін на все – від харчів до товарів широкого вжитку. Тобто інфляція, яка зараз, відповідно до даних НБУ, сповільнюється до 5% почне набирати обертів.

Пришвидшення інфляції матиме ефект доміно й впливатиме на всі галузі нашого життя. Насамперед це стосуватиметься курсу валют через підвищення попиту. Від 3 жовтня НБУ перейшов до гнучкого режиму курсоутворення. Детальніше про гнучкий курс ми писали в цій статті.

Окрім палива застряг на кордоні й інший критичний імпорт – дрони, тепловізори, товари медичного призначення. Не проходять і гуманітарні вантажі, хоча протестувальники обіцяли їх пропускати.

Від початку блокади в черзі померли вже двоє водіїв українських фур. Україна почала збір даних для евакуації водіїв.

Належне треба віддати Європейській комісії. 24 листопада її представники мають вийти із заявою на тему.

Але після 24 лютого 2022 року європейська бюрократизована влада не раз демонструвала свою імпотентність, тому очікувати одномоментних жорстких рішень не доводиться.

У червні 2022 року Україна та Європейський Союз підписали угоду про так званий «транспортний безвіз». Аналогічний документ підписала й Молдова.

За умовами цієї угоди скасовується необхідність українським перевізникам отримувати відповідні дозволи для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень в країни ЄС та дозволяє уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.

«Транспортний безвіз» мав працювати рік, але наразі дію угоди продовжили до липня 2024 року.

З 6 листопада польські перевізники розпочали безстроковий протест. Їхні головні вимоги до уряду України – повернення практики дозволів для українських перевізників і заборона українським компаніям реєструвати свої філії в ЄС.

Загалом тема дозволів на транзитні автоперевезення вже кілька років є суцільною проблемою у відносинах із Польщею. Почалося все ще 2018 року, коли Варшава в односторонньому порядку зменшила кількість дозволів для українських автоперевізників з 200 тис. до 160 тис.

Страйк призвів до повної зупинки руху на трьох прикордонних пунктах пропуску між Польщею та Україною: «Дорогуськ – Ягодин», «Корчова – Краківець», «Гребенне – Рава-Руська». А з 23 листопада до польських перевізників долучилися фермери й почали блокувати четвертий пункт пропуску «Медика – Шегині».

23 листопада до польських перевізників долучилися фермери й почали блокувати четвертий пункт пропуску «Медика – Шегині». Фото: Maciej Luczniewski/Reporter

Офіційним організатором страйку є нещодавно створений «Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту». Очолює його такий собі Рафал Меклер. Він є головою люблінського осередку ультраправої та антиукраїнської партії «Конфедерація» й балотувався від неї на парламентських виборах 2019 року. Хоча Меклер наполягає, що їхня акція має виключно економічний характер і про політику не йдеться.

До речі, «Конфедерація» єдина в Польщі політична сила, яка відкрито підтримала блокаду українського кордону. Представник партії Кшиштоф Босак, який зустрічався з мітингарями, говорив, що польські перевізники «борються з недобросовісною конкуренцією Сходу» й перебувають у «нерівних умовах з Україною».

Польські перевізники приносять своїй країні 7% ВВП. Вони непогано заробляли на перевезеннях до рф, але після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Польща втратила доступ до ринків росії та Білорусі.

Поляки хотіли відновити свої позиції, нарощуючи частку перевезень в Україні, але у нас вистачає своїх гравців на ринку.

Також по наших сусідах б’є втрата доступу до українських водіїв, адже в самій Польщі їх бракує. Поляки навіть вимагають, щоб Україна відкрила для їхніх перевізників доступ до системи «Шлях». Адже, водій-українець на фурі з польськими номерами, заїхавши в Україну, не зможе виїхати назад.

Загалом польські перевізники висунули Україні шість вимог, про які в інтерв’ю Forbes розповів заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач:

• повернути систему дозволів для українських перевізників;
• посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ;
• заборонити реєструватися компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають не на території ЄС;
• створити окрему чергу для польських перевізників у «єЧерзі» для авто на номерах ЄС;
• створити окрему чергу на всіх кордонах для порожніх фур;
• надати польським перевізникам доступ до системи «Шлях».

Головна причина – втрати, яких зазнали польські фермери через нібито Україну.

Загалом польські фермери вимагають, серед іншого, дотацій на закупівлю кукурудзи, збереження сільськогосподарського податку на рівні цього року та продовження позик ліквідності.

«Ми продали кукурудзу дуже дешево, втрачаємо 2 тис. злотих на кожному гектарі. Витрати на гектар становлять 5,5 тис. злотих, а ми отримали лише 3,3 тис. Кредити ліквідності, які певною мірою нас підтримували, були відкликані. На жаль, уряд, який зараз йде, забрав у нас ці кредити», – каже один із організаторів фермерських протестів Роман Кондрув.

Роман Кондрув (ліворуч) і політик Міхал Колодзейчак. Фото: Michał Kołodziejczak/X

Свої вимоги вони передали заступниці підкарпатського воєводи Йоланті Савицькій та прем’єр-міністру Матеушу Моравецькому. Не зрозуміло тільки яким боком Україна до рішень уряду Польщі.

Європейська Бізнес Асоціація провела експрес-опитування серед 55 членських компаній, на діяльність яких вплинув страйк поляків. За підрахунками Асоціації, в середньому один день простою коштує одній компанії втрат у розмірі близько 1 млн грн.

Сукупна орієнтовна сума збитків з початку простою, завданих опитаним компаніям, складає принаймні 305 млн 880 тис. грн.

Однаково потерпають як імпортери, так і експортери, адже 49% компаній ввозять продукцію в Україну. Водночас 25% товарів прямують до Польщі, 15% – до Німеччини, а також до інших країн Балтії, Західної Європи, США, Канади, країн Азії та Африки.

Через блокаду суттєво зростають витрати на перевезення, що впливає на собівартість продукції і цінову конкурентоспроможність компаній.

Також спостерігається зміна маршрутів, що призводить до збільшення черг на словацькому й угорському кордонах. Словаки теж були під'єдналися до блокади, але 24 листопада вантажівки почали пропускати в штатному режимі.

«Неможливість виконати зобов’язання перед українськими й іноземними замовниками потягне за собою штрафні санкції з боку покупців, скасування подальших замовлень і втрату клієнтів. А неможливість імпортувати необхідну сировину чи компоненти створює ризики для українських виробництв. Усе це безпосередньо впливає на доступ населення в Україні до необхідних товарів та безперебійну роботу підприємств», – наголошують в Європейській Бізнес Асоціації.

Фермери мають намір страйкувати щонайменше до 3 січня 2024 року. Перевізники ж подали заявку на страйк до 1 лютого 2024-го.

Частина протестувальників 13 листопада зустрічалася з представниками українського та польського урядів. Однак переговори не дали результатів.

У відповідь на блокаду українські перевізники 21 листопада провели «попереджувальну акцію» на кордоні з Польщею біля пункту пропуску «Краківець – Корчова» на Львівщині. Її метою було переконати польських перевізників, що їхнє блокування кордону шкодить не лише Україні, а й Польщі. Утім, поки це не дало жодного ефекту.

24 листопада із заявою щодо блокування українського кордону має виступити Європейська Комісія.

Тим часом Асоціація міжнародних перевізників України готує позов проти польських мітингувальників.

Експерти не виключають, що вимоги перевізників – не для того, щоб врегулювати ситуацію та знайти компроміс, а для того, щоб досягти якихось політичних рішень у період формування нового уряду. На нього ж і покладають сподівання у розв'язанні цієї проблеми.