Нові правила для МФО. Чи готові до них компанії та клієнти?

Саме тоді нагляд за такими установами перейшов до Національного банку України (Закон про «спліт» – ред.), а потім у вересні Верховна Рада ухвалила закон 891-IX, який унормовує роботу МФО. Документ набрав чинності 1 січня 2021 року. То що ж змінилося з 2021 року для клієнтів та самих МФО?

Так звані «гроші до зарплати» популярні в Україні тому, що дозволяють із легкістю покрити «розриви» між получками навіть тим, хто не має офіційних доходів або ж має погану кредитну історію. До речі, безкоштовно перевірити свій кредитний рейтинг завжди можна на Finance.ua.

Вимоги для отримання грошей в МФО насправді мінімальні. Та й на відміну від ломбардів тут не треба залишати заставу.

А після того, як левова частка компаній перейшла в онлайн, отримати гроші на картку можна, просто не виходячи з дому.

Сьогодні більш як 390 тисяч українців користуються послугами мікрофінансових організацій і планують це робити й надалі.

Здебільшого МФО видають мікропозики, які не перевищують розмір мінімальної зарплати та ще й строком до одного місяця. Раніше такі угоди не потрапляли під дію закону «Про споживче кредитування». Усе змінилося, коли набрав чинності закон 891-IX. Насамперед це зроблено з метою захистити позичальників.

Зараз кожен клієнт має отримати відповідний договір, де повинні бути чітко й зрозуміло прописані умови надання позики.

Найголовніше – там має бути зазначена реальна річна процентна ставка, а не 0,01% із зірочкою та дрібним шрифтом чи добова ставка.

Утім, така вимога існувала й до внесення змін до закону «Про споживче кредитування», уточнює директорка CCloan Наталія Клєвакіна.

«Усі наші кредитні договори, а також паспорти кредиту, з якими обов’язково знайомляться споживачі до укладення кредитного договору, мають вказівку на реальну річну процентну ставку. У компанії було розуміння, що дія цього закону в майбутньому поширюватиметься на всі споживчі мікрокредити. Тому ще в лютому 2020 року ми розробили кредитні договори, з дотриманням норм закону «Про споживче кредитування», незалежно від суми та строку кредиту. Ціль МФО – це короткострокове кредитування (від кількох днів до кількох місяців), тому великі річні відсотки не відлякують клієнтів», – пояснює вона.

На думку Максима Крупця, Head of digital marketing «Бізнес позика», найголовніше в цій частині встановити однаковий для всіх механізм розрахунку. Над цим у Національному банку України поки ще працюють.

Як зазначають у регулятора, до загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки потрібно включати всі без винятку витрати клієнта. Це дозволить уникнути ситуацій, коли «реальна вартість кредиту відрізняється від суми, на яку розраховував споживач».

До таких витрат НБУ відносить платежі за обслуговування та повернення кредиту. Включаючи проценти, комісії, обов’язкові платежі за додаткові та супутні послуги фінустанови, за наявності комісії кредитного посередника. А також платежі за послуги третіх осіб, наприклад, страхові, податкові платежі, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів тощо. Ті ж самі правила вже діють для банків.

«Коли ринок перебуває в однакових для всіх умовах, то клієнту нема чого лякатися, адже ці проценти будуть зазначені у всіх гравців. Ми робимо все можливе, щоб надати нашим клієнтам сервіс та найкращі умови, але жодних змін в умовах кредитування через це не робимо», – наголошує представник «Бізнес позики» Максим Крупець.

Ще один важливий для позичальників момент. Закон забороняє змінювати процентну ставку за кредитом, порядок її обчислення та порядок сплати відсотків у бік погіршення умов для споживача.

Також обмежується рівень пені й штрафів за невиконання боргових зобов’язань. Сукупно такі санкції не можуть перевищувати 200% від суми кредиту й не можуть бути збільшені навіть за згодою сторін. 

Раніше через прогалини та спірні моменти в законодавстві обсяг загальної заборгованості міг збільшуватися в десятки разів штрафами.

Хоча тут потрібно розуміти, що просто так вас ніхто не штрафуватиме. Нерідко позичальники беруть гроші на короткий термін, – 7-10 днів, – а повертають, у кращому разі, через кілька місяців.

Увесь цей час компанії зазнають збитки. Адже, на відміну від банків, яким доступне рефінансування НБУ, мікрофінансові організації віддають свої гроші. Це все одно якби ви позичили колезі «тищу» до зарплати, а він би й після п’ятої получки годував вас жданиками.

Наші співрозмовники підтвердили, що кредитодавці тепер вельми обмежені в маневрах впливу гривнею на клієнтів-порушників, а ризики при наданні позик залишаються великими. Власне, ці ризики й впливають на розмір процентів за користування кредитом.

Відповідно до впроваджених змін, клієнти мікрофінансових організацій мають дати згоду на доступ до своєї кредитної історії, а також на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації щодо них та кредиту, який вони оформлюють. Це обов’язкова умова для надання позики, без неї вам відмовлять у грошах.

Утім, це працює і в зворотній бік. Кредитодавці зобов’язані безоплатно передавати інформацію по всіх споживчих кредитах принаймні в одне бюро, що включені в Єдиний реєстр кредитних історій. Також зменшуються строки на обробку такої інформації: раніше це було сім днів, зараз – два.

Закон на додачу обмежує кількість швидких позик, які може оформити людина. Така норма сприятиме зменшенню кількості проблемних кредитів в Україні.

Законодавці хотіли не стільки зберегти платоспроможність клієнтів, скільки убезпечити кредитодавців, адже часто буває, що люди набирають кредити без наміру їх повертати. Проте як це відбуватиметься на практиці, поки не зрозуміло.

«Багато моментів, які потрібно уточнювати зокрема з юридичної точки зору. Наприклад, у нас найпопулярніший продукт розрахований на 4 місяці. Це «швидкі» гроші чи ні? Обмеження на кількість кредитів в одній компанії чи загальна кількість на тиждень, місяць, рік… Дуже багато нюансів, що потребують уточнення», – звертає увагу head of digital marketing «Бізнес позика» Максим Крупець.

А от Наталія Клєвакіна таке обмеження напряму пов’язує з бюро кредитних історій.

«Це надасть можливість кредитодавцю оцінити матеріальний стан потенційного кредитора, чи не має він зобов’язань в інших МФО. Вважаю, що це й буде обмеженням можливості оформити мікрокредит», – переконана вона.

«Національний банк України робить усе можливе для захисту клієнтів. Для цього ми зобов’язані верифікувати клієнтів через НБУ BANKID, проводити відеоверифікацію тощо. Все давно впровадили та використовуємо у своїй роботі. Але й самим клієнтам треба ретельніше слідкувати, щоб не стати жертвами шахраїв», – наголошує пан Крупець.

Так, ошуканці – це бич, від якого потерпають усі учасники процесу мікрокредитування. Із переходом в онлайн методи й інструменти шахраїв значно розширилися. Тепер не треба заморочуватися з переклеюванням фотографій у крадених паспортах чи вигадувати інші не менш вишукані схеми.

«Мікрокредити, як правило, надаються через Інтернет за допомогою мобільного телефону та банківської картки. Для отримання споживчого кредиту позичальнику не потрібно особисто з’явитися в компанію. Якщо в країні отримати сім-карту можна буде лише за наявності паспорту, кількість шахрайських випадків (а відповідно й неповернень кредитів) суттєво зменшиться», – пропонує директорка CCloan Наталія Клєвакіна свій спосіб боротьби з шахраями.

І він не найгірший. Саме такі правила працюють у Польщі. Там придбати сімку можна лише за паспортом, а щоб оформити мікропозику – потрібен номер польського оператора.

«Інша проблема – дороге та дуже повільне правосуддя. Середній строк отримання рішення суду про стягнення кредиту з недобросовісного позичальника – майже рік. І це ще без стадії його виконання. Якщо у МФО з’явиться можливість оперативніше повертати кредитні кошти за допомогою таких інструментів, як виконавчий напис нотаріуса (можливість звернутись до виконавця без судового розгляду) або судовий наказ, – вартість кредитів одразу стане набагато нижчою для споживача», – каже пані Клєвакіна.

Що ж, якщо судити з досвіду CCloan і «Бізнес позика», то компанії були готові до законодавчих нововведень задовго до того, як вони набули чинності. Для самих позичальників суттєво нічого не зміниться, хіба лишень покращиться ситуація зі штрафами.

Загалом до змін на ринку ставляться спокійно, навіть вітають їх.

«Встановлення більш чітких та зрозумілих правил, сприятиме формуванню добросовісних і партнерських стосунків між сторонами. Це дуже добре, що держава дбає про захист прав споживачів на ринку мікрокредитування та спонукає до чесної співпраці. Зі свого боку маємо побажання, щоб це партнерство було ще більш прозорим та взаємовигідним», – резюмує Наталія Клєвакіна.

Отже, якщо ви раніше мали позитивний досвід співпраці з мікрофінансовими організаціями, можете й надалі сміливо користуватися їхніми послугами. Якщо ж ви лише думаєте оформити позику, то зараз потрапити в боргову яму у вас менше шансів.

У нас на сайті працює рейтинг мікрофінансових організацій, у якому ми порівняли 60 компаній й відповідно їх оцінили.

Також на Finance.ua можна в кілька кліків оформити онлайн-кредит й отримати безкоштовну консультацію.