Відмінності лізингу від кредиту

Отримання кредиту на купівлю необхідних основних засобів часто пов'язане як зі складнощами його оформлення у фінансових установах, так і з непосильним фінансовим навантаженням. У цій ситуації на допомогу приходять лізингові компанії.

Найчастіше саме використання лізингу дозволяє не тільки почати, але і ґрунтовно «розкрутити» бізнес-ідеї, розширити вже наявний бізнес, швидше перейти на самоокупність і отримання прибутку без необхідності вкладення великих сум коштів.

Ключовою відмінністю лізингу від звичайного кредитування є те, що підприємство отримує не кошти для купівлі потрібного обладнання, а відразу саме обладнання у тимчасове користування.

Після внесення останнього платежу за договором клієнт має право переоформити обладнання на себе. Тобто по суті лізинг являє собою оренду з правом (але не зобов'язанням) подальшого викупу.

Відмінність від звичайного кредитування полягає також у тому, що при звичайній купівлі обладнання клієнт вже витратив на нього позичені у банку гроші. І в разі, якщо обладнання (або будівля) йому не знадобиться надалі, йому доведеться самостійно шукати спосіб його продати.

Після закінчення терміну дії договору лізингу клієнт має право вирішити: викуповувати йому це обладнання чи ні. Якщо він вирішує викупити його у лізингодавця, в обов'язковому порядку розраховується амортизація (знос) обладнання, і при купівлі клієнт має право здійснити викуп за меншу суму (з урахуванням нарахованої амортизації).

Якщо ж обладнання в результаті тривалої експлуатації прийшло в стан, який не представляє інтересу для клієнта, той може відмовитися від його викупу.

Яскравий приклад використання лізингу в комерційній діяльності – організація служби таксі. Купити відразу велику кількість машин для наповнення таксопарку може виявитися непомірним навантаженням, та й отримати такий кредит на старті бізнесу буде вкрай складно.

До того ж автомобілі, використовувані в службі таксі, експлуатуються дуже інтенсивно, а значить, швидко зношуються. І може трапитися так, що до моменту, коли підприємець нарешті виплатив кредит, отриманий для купівлі автомобілів, вони вже будуть в такому стані, що доведеться знову оновлювати автопарк.

У разі укладення договору лізингу після його закінчення підприємець має право укласти новий договір на використання інших автомобілів, тобто взяти в лізинг нову техніку.

1. Більша лояльність до клієнта. Приймаючи рішення за договором, лізингова компанія менш скута, ніж фінансова установа, оскільки предмет лізингу перебуває в її власності до закінчення терміну дії договору. Це означає, що така компанія нічим не ризикує. Тому вимоги до позичальника будуть менш жорсткими.

Водночас банки дуже жорстко оцінюють ризики і в обов'язковому порядку вимагають заставу, якої може і не бути.

2. Індивідуальний та гнучкий графік платежів. На відміну від банківської установи, де спочатку затверджується конкретний графік внесення оплат, лізингова компанія може встановити для кожного клієнта індивідуальний графік, з урахуванням особливостей його діяльності.

Лізингова компанія може врахувати навіть такі фактори, як сезонність бізнесу клієнта, і надати йому відстрочку з внесення платежів.

3. Більший термін фінансування по лізингу, ніж термін дії кредитного договору. Лізингові компанії більш гнучко ставляться до терміну дії лізингового договору, і у випадках, коли банки дають кредит на 2-3 роки, згодні розглядати договір на 5 і навіть 10 років. Це дає можливість позичальникові більш рівномірно розподілити кредитне навантаження, без особливого збитку для свого бюджету.

4. Лізингове майно вільне від претензій кредиторів. Оскільки до закінчення терміну дії договору лізингу майно належить лізинговій компанії, на нього не можуть накласти штраф або арешт кредитори, оскільки воно фактично не належить тому, в чиєму користуванні перебуває.

5. У лізинг можна взяти майно, що було у вжитку. Прокредитувати купівлю ненового обладнання часто досить проблематично, адже як заставу банк не захоче його розглядати, і доведеться шукати щось підходяще.

У випадку з лізинговою компанією вона може за бажанням клієнта надати як нове, так і вже вживане обладнання, що також істотно зменшує витрати клієнта.

Там, де є переваги, завжди є і недоліки. Розберімо, які ж є мінуси у цій, здавалося б, бездоганній схемі.

1. Власник майна – лізингова компанія. Підприємець, який підписав лізинговий договір, користується лізинговим майном, але не має права ним розпоряджатися. Будь-які дії, які робляться щодо цього майна, наприклад, передача в інше місто, переміщення за іншою адресою – повинні в обов'язковому порядку узгоджуватися з лізингодавцем.

Скажімо, якщо клієнт користується автомобілем, придбаним у лізинг, він не може самостійно відремонтувати його або перефарбувати, не повідомивши лізингову компанію.

2. Лізингове майно не може бути заставою. Те, що в першому випадку виступало перевагою (майно вільне від претензій кредиторів), є і слабким місцем. У разі володіння підприємець міг би використовувати майно як заставу для отримання нового кредиту на розвиток бізнесу. У випадку ж з лізинговим обладнанням він не може так вчинити.

3. Лізингові платежі оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ). Платежі за лізинговим договором оподатковуються податком на додану вартість. Це не вигідно, якщо підприємець, який використовує лізингове обладнання, не є платником ПДВ (наприклад, працює за спрощеною системою оподаткування) або клієнт є фізичною особою.

Збільшення витрат на обслуговування такого договору робить його малопривабливим. У цьому випадку є сенс розглянути варіант звичайного кредитного договору.

До речі, ще в 2020 році в Україні стартувала державна програма стимуляції малого бізнесу через видачу кредитів на розвиток під низькі відсотки.

У цій статті ми розповідали як це працює за допомогою історій трьох підприємців.

Ще в одному материалі ми пояснювали, які існують схеми погашення кредитів, в чому їх відмінність і переваги.