«Зроблено в Україні»: чи є майбутнє у «кешбеку на українське»

Про старт нової економічної платформи та, як наслідок, нової економічної політики оголосив на презентації платформи у Києві Президент України Володимир Зеленський.

Раніше, а саме 26 січня 2024 року було видано указ Президента № 31 про Всеукраїнську економічну платформу «Зроблено в Україні».

За словами Президента, було дано доручення уряду, який активно почав працювати над втіленням цієї програми у життя. Якщо коротко сформулювати основну мету програми, вона звучить так: «щоб українські гроші залишалися в Україні та працювали в Україні».

Нова програма має намір охопити одразу кілька напрямків, а саме: кешбек для покупців українських товарів, активізацію програми закупівлі шкільних автобусів українського виробництва, компенсації для виробників, пільгові кредитні програми, стимулювання споживчого попиту тощо. Розглянемо, що маємо на увазі під кешбеком для покупців українських товарів.

Уряд розробляє державну програму кешбеку «Купуй українське», в рамках якої всі громадяни України зможуть отримати компенсацію частини оплати товарів та послуг, вироблених в Україні.

«За купівлю певних типів вироблених в Україні товарів та послуг громадяни України зможуть отримати повернення коштів на спеціальну картку», — заявив глава держави.

Вже маючи позитивний досвід виплат на карту «єПідтримка» під час пандемії COVID-19, очевидно, виплати кешбеку за купівлю українських товарів планують зробити за тією самою схемою. А як картку, на яку зараховуватиметься кешбек за купівлю українських товарів, можна або використати вже апробовану «єПідтримку» (тим більше, що цю картку вже мають сотні тисяч українців. — Ред.), або створити за її подобою іншу картку.

Попередньо передбачається, що кешбек за цією програмою буде встановлений у розмірі 10% і витратити його можна буде лише на придбання українських товарів.

Виникає закономірне запитання: звідки брати гроші на виплату кешбеку за купівлю українських товарів? Вже зрозуміло, що самі виробники товарів не платитимуть: у цьому випадку це призвело б до збільшення собівартості товару, отже і до зростання кінцевої ціни для покупця.

Якщо розглядати такі операції як своєрідну форму субсидування, то логічно припустити, що гроші на виплату кешбеку (як і будь-якої іншої субсидії) мають бути виділені із держбюджету.

Згідно з розрахунками, на це буде потрібно близько 20 млрд гривень на рік. Для запуску програми необхідно цю суму передбачити у бюджеті.

Якщо програма стартує вже у липні 2024 року, як спочатку планувалося, необхідно буде провести перегляд бюджету та знайти ці гроші.

У Бюджеті країни на 2024 рік закладено 45 млрд грн на підтримку вітчизняного бізнесу. Можливо, якусь частину грошей візьмуть звідти.

Щоправда, уряд сподівається, що кошти на це виділять міжнародні партнери України.

Принаймні всі власні доходи бюджету спрямовуються на оборонні витрати, а зайвих грошей у бюджеті точно немає.

У той час як керівництво країни стверджує, що ця програма сприятиме стимулюванню внутрішнього споживчого попиту на вітчизняні товари, що зрештою призведе до появи нових робочих місць та зростання надходжень до бюджету, програма, як не дивно, знайшла чимало противників.

Дев’ять найбільших аналітичних центрів України оприлюднили спільну експертну оцінку проєкту «Кешбек на українське», в якій, зокрема, заявили:

• реалізація запропонованого механізму підтримки вітчизняних виробників є фінансово обтяжливою для держбюджету та є досить складною в адмініструванні;
• будуть порушені конституційні права громадян України щодо отримання доступу до їхнього приватного життя, а саме — їхніх покупок;
• несправедливий механізм кешбеку, що діє виключно через торгові мережі, надалі викривить умови конкуренції на роздрібному ринку, де великі мережі вже мають домінуючу ринкову силу;
• такий механізм завдасть шкоди дрібним виробникам та реалізаторам. І таким чином надалі посилить ринкову владу великих роздрібних мереж.

Виходячи з вищесказаного, аналітичні центри закликали представників влади відмовитися від «контрпродуктивної для економіки» ідеї впровадження кешбеку на придбання українських товарів та зосередитись на інституційних покращеннях умов ведення бізнесу в Україні.

Ще одне важливе питання: кого вважати національним виробником? В Україні багато виробляється з імпортної сировини, збирається з імпортних комплектуючих. Як визначити відсоток локалізації того чи іншого виробництва, як правильно його розраховувати? Яким він має бути, щоб виробника було визнано національним, а його товар — зробленим в Україні?

Дуже багато складних питань, без відповіді на які рухатися далі не можна.

Тим часом Кабінет Міністрів на своєму засіданні 9 липня затвердив проект закону, яким пропонується внести зміни до Податкового кодексу щодо реалізації програми кешбеку.

«До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді коштів, отриманих у рамках реалізації експериментального проекту з надання державної грошової допомоги (кешбеку) покупцям товарів українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи „Зроблено в Україні“ на умовах, визначених Кабінетом Міністрів», — йдеться у законопроекті.

Залишилось, щоб за ухвалення змін проголосувала Верховна Рада.

Народний депутат, заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі дуже скептично висловився про перспективи ухвалення цього закону та всю програму в цілому: «Навіть не коментую. Просто цікаво, як ті самі міністри, які через пару тижнів повинні внести радикальні зміни податків за каденцію, мають за це свято популізму проголосувати», — написав народний депутат і додав: «А ще цікаво буде подивитися, як голосуватиме наш комітет (ВР з питань фінансів, податкової та митної політики — Ред.), який має ці два питання — кешбек та підвищення податків — одночасно розглядати…».

Як бачимо, ситуація із програмою — далеко не однозначна. Час покаже, чи є майбутнє у «кешбеку на українське», чи це так і залишиться гарною програмою без можливості втілення в життя.