Обмеження банківських переказів від НБУ: як це вплине на економіку

Так, обмежувати вхідні транзакції не планують, щоб не ускладнювати діяльність тим самим волонтерам. Також за наявності підстав та підтверджень ліміти, як виняток, можуть і збільшувати.

Розглядаючи відповідне рішення, у НБУ аргументували його бажанням ударити по «тіньовій» економіці (зокрема, по гральному бізнесу. – Ред.). Як заявив на зустрічі з представниками ЗМІ заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник, в НБУ підрахували, що такі ліміти операцій не вплинуть на діяльність 95-98% клієнтів банків. Водночас проводити тіньові платежі зловмисникам, які використовують картки фізосіб, наприклад, для несплати податків та іншої злочинної діяльності, стане складніше і дорожче.

До речі, саме рішення спочатку замислювалося Нацбанком для боротьби з переказами через картки підставних фізичних осіб (т.зв. «дропів» або «грошових мулів». – Ред.).

За даними НБУ, обсяги подібних переказів, які виконують роль грошового забезпечення тіньової економіки, можуть становити мільярди гривень.

Разом із цим використовуються картки фізичних осіб, які свідомо надають зловмисникам свої персональні дані. Потім через ці картки проводяться нехарактерні для цих клієнтів платіжні операції на мільйони гривень на день.

У НБУ вважають, що встановлення лімітів на вихідні P2P-перекази виключить можливість використання злочинної схеми за допомогою дропів, що поверне до бюджету близько 1 млрд грн щомісяця.

Як же вплине це рішення, якщо воно все ж таки буде ухвалено? Перший та головний результат будь-якого обмеження безготівкових операцій – збільшення частки готівкових операцій. Що це означає? Якщо людина не може спокійно перевести з одного банку в інший понад 100 тис. грн, або якщо її обмежують у кількості операцій переказу, логічно, що вона просто зніме готівку в касі банку. І далеко не факт, що ці гроші потім повернуться в банківську систему.

Тобто, з одного боку, це дійсно ускладнить життя різним інтернет-казино та іншим компаніям, які «ганяють» великі суми через рахунки підставних осіб. Але, водночас, підштовхне до рішення забрати з банків кошти цілком законослухняних громадян, які просто «потраплять під один гребінець» із шахраями.

У тих же магазинах — як дрібних, так і великих торгових центрах — різко збільшиться частка купівлі за готівку. З одного боку, це збільшить навантаження на систему інкасації коштів, з іншого, зростуть шанси, що частина цих операцій виявиться серед «неврахованих», а отже, держава недоотримає податки з продажу товарів.

Наслідком такого рішення стане відтік коштів із банків та остаточний вихід їх у тінь. Свого часу Національний банк зробив дуже багато для того, щоб гроші зберігалися в банківській системі та працювали на економіку.

Однією з важливих умов був безперешкодний рух безготівкових коштів усередині банківської системи, і навіть швидкість і надійність проходження міжбанківських платежів.

Однак якщо існують обмеження на переміщення грошей між банками, великі клієнти можуть вважати, що набагато простіше проводити готівку, ніж щомиті ризикувати нарватися на обмеження.

У січні 2024 року, коли почали обговорювати норму блокування банківських рахунків т.зв. «ухилянтів» від мобілізації, українці зняли з банківських рахунків рекордну суму – 27 млрд грн. Зараз, якщо буде введено обмеження на перекази з картки на картку, можуть зняти ще більше.

Що таке 100 тисяч гривень? Це сума, яку НБУ дозволяє зняти з рахунку за день. Невже таким буде місячний ліміт на переказ із банку в інший банк?

Сама думка, що банки не дадуть скористатися власними грошима так, як захоче клієнт, відштовхує багатьох від розміщення депозитів чи зберігання коштів на поточних та карткових рахунках.

Раніше після закінчення депозиту можна було легко відправити їх в інший банк, не гаючи часу та грошей на похід у відділення. Тепер, до традиційного фінансового моніторингу, який і так налякав тисячі клієнтів, додасться ще й це обмеження. Для багатьох це може стати останньою краплею для ухвалення рішення про вихід із банків.

Відтік клієнтських грошей із банків, крім неприємних наслідків для банківської стійкості, також означає, що грошей у банківській системі поменшає. А це, у свою чергу, призведе до двох дуже неприємних наслідків.

По-перше, до зменшення доступності кредитів для юридичних осіб і фізосіб-підприємців, адже чим менше грошей залучає банк, тим менше кредитів він зможе видати. Це означає, що чиюсь діяльність не вдасться профінансувати.

По-друге, і це навіть гірше — вартість таких кредитів зростатиме. Адже чим менше необхідного ресурсу і більший на нього попит, тим більша його вартість.

Таким чином, кредити можуть стати недоступними для тих, кому вони реально потрібні. А це, у свою чергу, стане додатковим ударом для багатостраждальної української економіки.

На прес-конференції керівництва НБУ, що відбулася у четвер 13 червня, один із журналістів поставив питання про те, чи планується запровадження обмежень? На що голова НБУ Андрій Пишний відповів: «Обговорення тривають». Це рішення дуже неоднозначне, і шкоди від нього може бути більше, ніж користі. Тому в НБУ мають намір сім разів відміряти, перш ніж раз відріжуть.