«Жити на відсотки»: як втілити свою мрію у реальність

Низька фінансова грамотність, забобонний страх перед фінансовими інструментами, відсутність стартового капіталу або ж навпаки надмірна самовпевненість – усе це заважає українцям зробити так, щоб їхні накопичення почали працювати на них і нарешті подарували омріяну фінансову незалежність.

Про це зокрема говорили 30 жовтня на масштабній конференції для інвесторів «Жити на відсотки», яка зібрала на одному майданчику майже два десятки спікерів і понад 700 учасників.

«Можливо, хтось із вас ще не почувається повноцінним інвестором і думає, що для цього обов’язково потрібні мільйони чи сотні тисяч. Думаю, це помилка, і кажу це завдяки особистому досвіду. Щоб бути інвестором, кожному з нас достатньо вже сьогодні думати про те, як будувати своє майбутнє завтра. Достатньо бути готовим інвестувати в нові знання та нові інструменти. І сьогодні ми робимо ще один важливий крок до того, щоб жити на проценти», – зазначив у своїй вітальній промові CEO компанії Treeum Іван Євтушенко.

Іван Євтушенко, CEO компанії Treeum

Коли ми не маємо досвіду, але маємо гроші, перша пастка, яка на нас очікує – пастка шахраїв, каже керуючий активами групи ICU Григорій Овчаренко:

«З’являються всілякі консультанти, які пропонують ледь не 1% дохідності на день. Що трапляється з нами? Ми перетворюємося на зомбі. І в більшості випадків усе закінчується крахом, гроші отримати неможливо. Таких історій в Україні забагато.

Другою пасткою для інвестора-початківця є лжепророцтва. Зазвичай у неї потрапляють, отримавши якийсь мінімальний досвід інвестування. Людина починає прислуховуватися до всіляких «гуру» та прогнозів, що вже ледь не завтра «долар буде по 50», «Bitcoin буде по 100 тис. дол.» тощо. І, зрозуміло, втрачає свої гроші.

Григорій Овчаренко, керуючий активами групи ICU

Третя ситуація – це коли у нас є знання, але немає досвіду. Коли ви не розумієте, що робите, то будете приречені на помилки. А коли в нас є і досвід, і знання, проблема – ми хочемо ризикувати», – зазначив Овчаренко.

Він пропонує вкладати свої гроші в інвестиційні фонди. Сьогодні їх кількість перевищує 150 тис., а загальна капіталізація – понад 100 трлн дол., що вп’ятеро більше ВВП США.

За його словами, головними перевагами інвестиційних фондів є регулювання, природна диверсифікація, низькі втрати, ліквідність і податкові пільги.

«Найбільший міф – в Україні немає інструментів для інвестування. Їх більш ніж достатньо, щоб заробити гроші», – резюмував Григорій Овчаренко.

Серйозна проблема, яку можна виділити в темі інвестування – 100-відсоткова віра в той чи інший інструмент, каже директор Київської філії Freedom Finance Ukraine Богдан Сидоренко.

«Інвестор повинен мати скептицизм і не вірити на 100% в якусь історію. От взяти нерухомість. Нагадаю 2008 рік, нам усім було боляче, коли ринок падав. Або ж банкопад, який розпочався з 2012-го, коли кількість банків скорочувалася. Економіка змінюється, і лише розсудливий підхід з боку інвестора дозволить формувати диверсифікований портфель. А це дозволить надалі зберегти свій капітал і примножити його», – зазначив він.

Богдан Сидоренко, директор Київської філії Freedom Finance Ukraine

Сидоренко радить формувати структурний портфель.

«Моя сфера – фондовий ринок – дозволяє інвестувати у всі сегменти. Зараз немає у світі галузі, яка б не взаємодіяла з фондовим ринком. Робіть ставку на знання, вони вам завжди допоможуть обрати гідні активи», – наголошує експерт.

Директор підрозділу з випуску боргових цінних паперів групи ICU Руслан Кільмухаметов презентував «планету» можливих інструментів, в які можна інвестувати в Україні.

Окремо він зупинився на облігаціях – одному з базових інвестиційних інструментів.

«Є паперові гроші, є облігації. Особливість у тому, що вони випускаються одним емітентом. Сьогодні всі гроші носять кредитну природу. Це не золото, у них немає внутрішньої вартості», – каже Кільмухаметов.

Коли ж держава видає вам ці папірці, зазначає експерт, вона бере на себе ключове зобов’язання – прийняти ваші податки в цих папірцях. Також держава зобов’язує всіх визнавати цей засіб, як засіб платежу.

«Цим і обґрунтовується вартість: чим більше люди хочуть працювати в країні, робити бізнес, сплачувати податки, тим міцніша валюта», – звертає увагу Руслан Кільмухаметов.

Руслан Кільмухаметов, директор підрозділу з випуску боргових цінних паперів групи ICU

«Облігація – той самий емітент. Тільки він каже: «Знаєте, я зобов’язуюся заплатити вам ці папірці, які я ж і випускаю, але через декотрий час», – пояснив експерт.

Утім, зазначає експерт, якщо подивитися на гривню, вона вам не приносить нічого. Гривневі ОВДП приносять дохідність через те, що ви погодилися не витрачати гроші на своє споживання сьогодні, а вирішили почекати. За це очікування вам і заплатять певний відсоток.

«Коли ви берете депозит, там те саме, тільки емітент уже – банк. Чому ж вони дешевше? Ви сплачуєте за зручність. Муніципальні й кредитні облігації. Тут додається кредитний ризик. Муніципалітети рідко тікають з лиця землі, кредитний ризик менший, а от юрособа дійсно може збанкрутувати й зникнути, тому й з’являється реальний кредитний ризик», – розповів Руслан Кільмухаметов.

Якщо ви хочете інвестувати, ви обов’язково маєте попіклуватися про вашу старість, незважаючи на суму, якою володієте, переконана Ольга Бондаренко – голова ради НПФ «Взаємодопомога» від компанії Ліга Пенсія

«Незалежно від того, які ви обиратимете стратегії, фонди, які ви ставитимете перед собою цілі на що накопичувати – авто, нерухомість тощо, основою всього насамперед повинен бути пенсійний рахунок. Його потрібно відкривати ще у 20-25 років, як це роблять у цивілізованих країнах», – каже вона.

Ольга Бондаренко, голова ради НПФ «Взаємодопомога» від компанії Ліга Пенсія

Ольга Бондаренко визнає, що сьогодні до недержавних пенсійних фондів існує певна недовіра з боку інвесторів, але ця недовіра сформувалася через призму всіх наявних проблем у фінансовому секторі – і в банках, і в страхових, і в інших фінансових компаніях.

«Як на мене, сьогодні в Україні немає прозорішого фінансового інструменту, ніж недержавні пенсійні фонди. Закон ставить перед нами вимоги. Ми не можемо вашу умовну тисячу гривень, яку ви вирішили щомісяця вкладати на свій пенсійний рахунок, інвестувати в один інструмент. Ми зобов’язані диверсифікувати її. Це й захищає ваш ресурс.

На початковому етапі, коли не розумієш інвестиційний ринок, коли вам важко розібратися – це найкращий інструмент, щоб максимально обережно почати працювати в інвестиціях і накопичувати собі на пенсію», – наголошує Бондаренко.

Сьогодні в Україні є лише два види фінзакладів, які можуть офіційно приймати депозити – банки та кредитні спілки. Останні цікаві тим, що кожен член кредитної спілки не тільки її клієнт, а й засновник, звертає увагу голова спостережної ради КС «Український ощадний центр» Олександр Бондар.

«Кредитні спілки працюють на своїх членів. Важлива місія спілок – покращення їхнього добробуту. Приватна ж компанія заробляє тільки для власника. Прибуток рівномірно розподіляється між усіма членами (вкладниками) кредитної спілки», – пояснює він.

Олександр Бондар, голова спостережної ради КС «Український ощадний центр»

За словами Бондаря, сьогодні середній вік вкладників у кредитних спілках – 37 років, а середній розмір депозиту – 160 тис. грн.

Наразі, каже експерт, кредитні спілки активно трансформуються, щоб відповідати вимогам ринку. Один із головних напрямків – диджиталізація. Наприклад, в «Українському ощадному центрі» вже зараз можна відкрити депозит онлайн, не відвідуючи офіс спілки, що безумовно зручно в пандемічних реаліях.

В Україні сьогодні більш ніж достатньо інструментів для інвестування. Вони дозволяють не тільки зберегти гроші, а й примножити їх. Потрібно лише ознайомитися з ними та обрати найвідповідніший для ваших потреб.

Головне не погоджуватись на невиправдані ризики та не вірити обіцянкам високої дохідності. Обравши правильну стратегію, вже за кілька років ви зможете спокійно дозволити собі жити на відсотки.