Кредитні спілки: як вони працюють і в чому їхні переваги

Кожен третій четвер жовтня – Міжнародний день кредитних спілок

«Люди завжди займали центральне місце в існуванні кредитних спілок. Кредитні спілки – позачасове поняття, воно добре резонує з усіма поколіннями, особливо з молоддю, яка високо цінує соціально відповідальні організації, де головна увага приділяється людині, а не прибутку», – казав президент Всесвітньої ради кредитних спілок Браян Бранч.
Зміст

Кредитування для українців стало звичним явищем. Сьогодні немає проблеми оформити кредитну картку, взяти споживчий кредит чи навіть отримати гроші онлайн.

Більшість таких кредитів видають банки чи фінансові компанії. Але за потреби гроші можна взяти в кредитній спілці.

Ринок кредитних спілок (КС) в незалежній Україні зародився 1992 року. Свого найбільшого розвитку він досяг 2008-го, коли кількість кредитних спілок становила 829, а кількість членів – 2,7 млн людей.

Сьогодні ж в Україні зареєстровано понад три сотні кредитних спілок. Їхніми членами є 433 тис. українців. Найбільше КС в Києві, Львівській, Івано-Франківській, Харківській та Херсонській областях.

А от у світі, згідно з даними Всесвітньої ради кредитних спілок, майже 50 тисяч КС у 96 країнах об’єднують 177 млн осіб та мають активи на понад 1,2 трлн дол.

За обсягами в Україні цей ринок набагато менший за банківський, але він відіграє важливу соціальну роль у суспільстві. Особливо це відчутно в малих містах і селах, які оминають великі комерційні банки.

Усе, що потрібно знати про кредитування – в нашому телеграм-каналі. Не забудьте підписатися, щоб не пропустити нічого цікавого.

Екскурс в історію

Кредитні спілки пішли з Німеччини. Придумав їх Фрідріх Вільгельм Райффайзен у 1849 році. Його кредитний кооператив у селі Фламерсфельд допомагав незаможним фермерам, яких використовували для наживи лихварі.

Паралельно у німецькому містечку Деліч Герман Шульце-Деліч засновує міський тип такої ж ощадно-позичкової каси.

Кредитно-кооперативний рух 1851 року перенісся до Австрії, а потім охопив Францію, Італію, Англію та інші країни.

Першому ощадно-позичковому товариству в Україні дав початок меценат Григорій Ґалаґан у 1871 році. Його діяльність у цьому напрямку розпочалася в селі Сокиринці Прилуцького повіту Полтавської губернії (тепер – Срібнянського району Чернігівської області. – Ред.).

У часи незалежності, 1992 року, в Україні створили перші дві КС – у містах Кривий Ріг і Стрий. Допомагала відроджувати кредитні спілки нам українська діаспора зі США та Канади, а також уряд Німеччини та ЄС.

Закон України «Про кредитні спілки», який визначив правовий статус КС та модель її роботи, ухвалили в грудні 2001 року.

Сьогодні діяльність кредитних спілок в Україні регулює Національний банк.

Що таке кредитна спілка та як вона працює

Кредитна спілка – це неприбуткова фінансова установа, яку засновують фізичні особи, що проживають у громаді.

Працюють кредитні спілки за простим принципом: одні члени кладуть власні кошти на депозити або в паї, інші – беруть кредити під відсотки.

Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об’єднані хоча б за однією з ознак:

  • мають спільне місце роботи чи навчання;
  • належать до однієї місцевості;
  • пов’язані профспілковою, іншою громадською чи релігійною організацією;
  • проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Членство в кредитній спілці настає з дня оплати вступного та пайового внесків. Вступний внесок – незворотний, пайовий повертається власнику при виході зі спілки. Розмір цих внесків однаковий для всіх членів і визначається статутом.

Для створення КС потрібно не менше 50 членів (стаття 6 закону «Про кредитні спілки»).

У чому відмінність від інших фінансових установ

На перший погляд, може здатися, що кредитна спілка нічим не відрізняється від інших фінансових установ, які кредитують населення або приймають їхні гроші на зберігання. Утім, це не так.

Найголовнішою відмінністю є власність і форма управління.

Відповідно до статей 10-12 Закону України «Про кредитні спілки», члени КС є співвласниками спілки. Управління відбувається за демократичним принципом: на загальних зборах кожен член має рівноправний голос, що дає безпосередню можливість впливати на діяльність спілки.

Якщо ви є клієнтом банку чи МФО, навряд чи ви зможете якось на них впливати.

Також кредитні спілки ведуть неприбуткову діяльність. Основна мета їхньої діяльності – сприяння ощадливості та фінансовому добробуту своїх членів через надання їм фінансових послуг на умовах собівартості.

Об’єднання за спільними ознаками дозволяє застосовувати індивідуальний підхід. Зокрема, узгоджувати графіки оплат за кредитом, терміни вкладів.

На відміну від банків кредитні спілки охоче видають невеликі суми грошей, що доволі актуально для сільської місцевості. А, враховуючи неприбуткову діяльність спілки, умови такого мікрокредиту будуть вигіднішими за позику в МФО.

Згідно з даними Нацбанку, середня відсоткова ставка за кредитами в кредитних спілках України становить 47,7% річних.

Наприклад, по картці «Універсальна» від ПриватБанку поза межами пільгового періоду процентна ставка складе 42% річних.

Як стати членом кредитної спілки

Як уже було зазначено вище, членів кредитної спілки мають об’єднувати спільні риси – місце роботи, проживання, приналежність до тієї чи іншої організації.

Для набуття членства в кредитній спілці потрібно написати відповідну заяву та сплатити вступний і пайовий внески. Спочатку сплачується вступний внесок. Якщо вступний і пайовий внески зроблені в різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов’язкового пайового внеску.

Рішення про прийняття до кредитної спілки (як і виключення з неї. – Ред.) ухвалюється на основі рішення спостережної ради. Вона обирається загальними зборами членів КС. Її склад не може бути меншим за п’ять осіб.

Які переваги кредитної спілки

Серед головних переваг кредитних спілок перед іншими фінансовими установами, на думку директорки департаменту нагляду за страховим ринком Національного банку України Ольги Максимчук, можна виділити такі:

  • Простота. Члени кредитної спілки вже є ідентифікованими особами. Це пришвидшує оформлення кредиту й зменшує бюрократію.
  • Прозорість. Кредитні договори в спілках мають доволі прості умови. Позичальник завжди може звернутися за консультацією в спілку щодо вартості тих чи інших послуг.
  • Менше вимог. Кредитні спілки, як і будь-які інші фінансові установи, звісно ж, оцінюють ризики. Утім, працюючи тільки зі своїми членами, робота багато в чому спирається на репутацію позичальника та довіру один до одного. Як уже було зазначено вище, принцип роботи кредитної спілки простий – усі складаються грошима й користуються ними за потреби, сплачуючи відсотки. Це накладає додаткову громадянську відповідальність на позичальника, адже він бере кошти не у якоїсь там організації, а у своїх колег, сусідів, родичів і друзів.
  • Лояльність. Об’єднання за ознаками спільності дозволяє кредитним спілкам бути лояльнішими до позичальників. Індивідуальний підхід може включати не тільки гнучкий графік виплат за кредитом, а й відсутність пені чи штрафів за прострочку платежу.
  • Вплив. Член кредитної спілки – це не просто ще один клієнт у загальній статистиці фінансової установи. Ви співвласник, тому можете безпосередньо впливати на кредитну спілку. Зокрема, вам буде доступною інформація про стан своїх вкладів, про діяльність і фінансовий стан спілки. Ви зможете ознайомлюватися з річними балансами та фінансовими звітами КС.

Висновки

Сьогодні активи кредитних спілок у порівнянні з загальним обсягом активів банків в Україні є незначними – усього 0,4%.

Утім, в НБУ вбачають шляхи розвитку цього ринку. Зокрема, через розширення переліку послуг, які можуть надавати КС, і підвищення доступності до цих послуг. Наприклад, до членства кредитних спілок хочуть долучити фермерські господарства, кооперативи, професійні спілки, релігійні організації, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Наразі членство в кредитній спілці може бути привабливим для людей, які не мають доступу до вже традиційних фінансових установ – банків, МФО – через регіональні особливості або ж через питання платоспроможності.