Талони на їжу. Про що насправді йдеться

Тільки в грудні ціни на харчі й безалкогольні напої зросли на 1,2%. Найбільше подорожчали яйця та овочі – на 10% і 9,1%, відповідно. Приблизно на 3% зросли ціни на молоко й молочні продукти, масло, рис, макаронні вироби, хліб, сало, яловичину, свідчать дані Держстату.

У 2022 році експерти прогнозують рекордні ціни на продукти. Причина – у рекордних цінах на енергоносії. Через них виробникам доводиться згортати виробництво або ж повністю його зупиняти.

Закладати вартість того самого газу у вартість продукції – нерентабельно, адже тоді її кінцева ціна стане непідйомною для більшості покупців.

В Офісі президента задумалися над системою адресної допомоги малозабезпеченим громадянам, щоб вони, банально, не голодували. У суспільстві, зокрема опозиційно налаштованій до чинної влади частині, ідею сприйняли скептично, проводячи аналогію з талонами на їжу часів СРСР.

Finance.ua вирішив розібратися, що пропонують в Офісі президента, і як програма допомоги у додатковому харчуванні працює в Сполучених Штатах, адже саме до цієї моделі приглядаються на Банковій.

Підтримку, за словами радника з економічних питань президента України Олега Устенка, насамперед мають отримати найвразливіші та незахищені верстви населення.

На його думку, найприйнятнішою моделлю може бути цільова фінансова допомога на кшталт програми «єПідтримка». І хоча варіанти антикризових заходів іще розглядаються, Устенко не виключає запровадження в системі «Дія» таких собі food stamps – «продуктових чеків», як це практикується в США. Утім, наголошує економіст, це буде зроблено лише за необхідності.

Поки що уряд під час засідання 12 січня вирішив розширити перелік продуктів, що потрапляють під державне регулювання. Тепер граничний рівень торговельної надбавки не може перевищувати 10% для таких товарів:

• гречана крупа;
• цукор-пісок;
• пшеничне борошно вищого ґатунку;
• макаронні вироби українського виробництва (вермішель з борошна вищого ґатунку);
• пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у плівці);
• соняшникова олія;
• курячі яйця категорії С1;
• птиця (куряча тушка);
• вершкове масло жирністю 72,5%.

Утім, адресна допомога ефективніша, ніж загальне регулювання. Власне через це й розглядається варіант з «продуктовими чеками».

Яскравим прикладом адресної допомоги є субсидія на оплату житлово-комунальних послуг. Сьогодні в Україні понад 2,6 млн домогосподарств отримує субсидію. Тому вже зараз можна зробити висновок, що в «продуктових чеках» мають потребу мільйони людей. Не забуваймо, що, за даними Держстату, 40% доходів українці витрачають саме на їжу.

«В Україні підвищення цін на 5-10% для малозабезпечених громадян є вкрай чутливим. Адже грошові витрати на харчі домогосподарств складають близько 45%. У домогосподарствах з доходом до 5 тис. грн цей показник перевищує 50%. Суттєва продуктова інфляція та зростання цін на енергоносії можуть призвести до погіршення стану значної частини населення.

Тому, на мою думку, запровадження програми «продуктових чеків» наразі актуальне. Крім того, це може стимулювати зростання ВВП в Україні, підштовхуючи агровиробників до зростання виробництва та збільшення реалізації продукції на внутрішньому ринку», – прокоментувала Finance.ua Олена Баженова – професорка економічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Чеки, про які йдеться, з’явилися в Сполучених Штатах у часи Великої депресії. Перша програма продовольчої допомоги стартувала в травні 1939 року. Згорнули її тільки після стабілізації ситуації в країні – навесні 1943-го.

Майже 20 років у Сенаті дискутували щодо необхідності повернення такої програми. 1961 року її знову запустили в пілотному режимі. За три роки програма отримала статус постійної, а з 1974-го – федеральної.

Сьогодні вона називається Програма допомоги в додатковому харчуванні (Supplemental Nutrition Assistance Program або скорочено SNAP. – Ред.) і вже не передбачає видачу чеків. Натомість фінансова допомога перераховується на пластикову картку.

Гроші ці мають цільове призначення. В авторизованих продовольчих крамницях на них зокрема можна купити:

• фрукти й овочі;
• м’ясо та рибу;
• молочні продукти;
• хліб, крупи, пластівці;
• інші продукти, наприклад, закуски та безалкогольні напої.

Учасниками програми SNAP є близько 40 млн людей, або ж 12% населення США. Це практично як все населення України.

Щоб отримувати допомогу, домогосподарство має відповідати низці вимог, які пов’язані зі встановленими рівнями бідності. Є також вимоги щодо кількості робочих годин і витрат на житло.

Розрахункова середня місячна виплата у 2022 фінансовому році складає 175 дол. для домогосподарства з однієї людини. Власне, чим більше людей входить до домогосподарства, тим більшими будуть виплати.

92% усіх пільг SNAP припадає на домогосподарства з доходом на рівні або нижчим за федеральну межу бідності. А це менш як 12 тис. дол. на рік.

Здебільшого таку допомогу від держави отримують сім’ї з малолітніми дітьми, особами старшими за 60 років і людьми з інвалідністю.

Програма допомоги в додатковому харчуванні у 2019 році коштувала федеральному бюджету США 60 млрд дол. – 1,4% бюджету.

Олена Баженова каже, що вірогідність запровадження програми з «продуктовими чеками» в Україні до кінця цього року достатньо висока.

«Хоча реалізація програми через застосунок «Дія», на мою думку, є нереалістичною, оскільки якраз ті, хто потребують допомоги, не мають можливості скористатися смартфоном для отримання цих коштів», – додає професорка.

Згідно з тими оцінками, які сьогодні можна знайти в пресі, на реалізацію програми потрібно 50-60 млрд грн з бюджету.

Але, зазначає Баженова, розмір необхідного фінансування багато в чому залежатиме від критерію, відповідно до якого визначатимуться ті, хто потребує допомоги, та від розміру самої допомоги. Тому поки що точно оцінювати обсяг необхідних коштів доволі складно.

«Проте внаслідок збалансованості бюджету та можливості перерозподілу в межах видатків держбюджету через скорочення менш критичних видаткових статей кошти на реалізацію програми із запровадження продуктових чеків знайти буде цілком реально. Ми це вже бачили у випадку із тисячею для вакцинованих. Тим паче розширення виробництва та реалізації харчової продукції сприятиме зростанню надходжень до держбюджету. Водночас інфляція, що зростає сприятиме розширенню дохідної частини бюджету», – пояснює Олена Баженова.

Тим часом сусідня Польща вирішила з 1 лютого на пів року скасувати податок на додану вартість на харчі. Через це, за словами польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, держава недоотримає 1,54 млрд євро. Але в такий спосіб уряд намагатиметься сповільнити інфляцію.

У Польщі харчі обкладаються 5% ПДВ. В Україні ж податок складає 20%.

Радник президента Олег Устенко такий шлях вважає ризикованим і невиправданим в українських реаліях. Адже встановлення нульової чи зниженої ставки ПДВ може викривити конкуренцію на ринках і спричинить додаткові витрати на адміністрування.

«У наших умовах це додатковий ризик для економіки», – наголосив він агентству Інтерфакс-Україна.

Професорка економічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Олена Баженова не така категорична, але теж каже про ризики:

«Говорячи про альтернативи запровадження програми з «продуктовими чеками», на думку одразу спадає скасування ПДВ на продукти. З одного боку, це суттєво зменшить навантаження на бюджет українців. Хоча не буде спрямовано на допомогу тільки малозабезпеченим громадянам. З іншого боку, скасування ПДВ призведе до суттєвого скорочення надходжень до державного бюджету. Тому ініціатива з продуктовими чеками є ефективнішою».

Кажучи про програму «продуктових чеків», потрібно розуміти, що йдеться не про продаж харчів лише за наявності талонів, як це було в СРСР, чи як це практикується зараз на Кубі або у Венесуелі.

Програма, якщо вона таки постане з озвученої представниками Офісу президента ініціативи, за своєю суттю не відрізнятиметься від тих самих субсидій на оплату ЖКП – ті, хто потребує грошей на найнеобхідніше, отримає їх від держави. І якусь дієвішу альтернативу зараз запропонувати складно.

Ідея тотального держрегулювання цін на харчі, яку можна зустріти «в народі», особливо серед представників старшого покоління, навпаки може призвести до повної «талонізації» дефіцитних продуктів.

«Державне регулювання цін на окремі продукти є менш ефективним у порівнянні з пропонованою програмою «продуктових чеків», яка в перспективі сприятиме розширенню споживання та, як наслідок, зростанню виробництва. Дійсно, з одного боку, торгові мережі можуть припинити їх реалізацію. З іншого боку, виробники можуть зменшити обсяги виробництва цієї продукції. Зрозуміло, що ці фактори призведуть до появи дефіциту окремих продуктів», – резюмує професорка економічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Олена Баженова.