Скільки коштує жити в Туреччині

Більшість із них проживають в Анкарі, Анталії та Стамбулі.

Але це дані лише про кількість українських громадян, які мають посвідку на проживання. Тут не враховані ті, хто набув турецьке громадянство. Загальна ж кількість українців у Туреччині – понад 35 тисяч.

Маю друзів у різних містах Туреччини. Тож розповім про те, як їм живеться: чи легко знайти роботу у чужій країні, чи правда, що у Стамбулі оренда квартир набагато дешевша, ніж у Києві? Чи беруть турки хабарі та загалом скільки коштує жити у місті, яке називають перлиною Босфору? А ще – порівняю ціни в Туреччині та Україні.

Як розповіла моя подруга, знайти роботу у Стамбулі цілком реально. Особливо, якщо володієш англійською або ж турецькою мовами. Зарплати дуже різні, все залежить від сфери діяльності – починаючи від 2 500 TRY (на момент написання матеріалу курс ліри до гривні 3,00. – Ред.).

Трохи важче – з офіційним працевлаштуванням. Багато компаній просто не хочуть витрачати час на оформлення робочих дозволів для іноземців.

Декотрі вимагають, щоб співробітник пройшов стажування терміном 1-2 місяці до оформлення документів. Звичайно ж – нелегально.

Багато вакансій можна знайти на сайтах із працевлаштування:

• kariyer.net
• elemanuzmani.com
• yenibiris.com
• Linkedin.com
• eleman.net

Знайшли роботу? Треба отримати дозвіл на неї. Не варто плутати з робочою візою, яку видає представник консульства Туреччини в нашій країні. А от дозвіл на роботу видає міністерство праці в Анкарі.

Важливий момент – робочий дозвіл оформляється на кожну конкретну фірму окремо. Тож працювати з ним ви можете лише на того роботодавця, який оформив цей дозвіл.

Також, для отримання дозволу треба оформити посвідку на тимчасове проживання. Щоб перебувати легально в країні, поки ви шукаєте роботу.

Цікаво, що на відміну від України, держслужба в Туреччині – престижна та високооплачувана робота. Поліціянти, лікарі або ж учителі отримують зарплату від 1 тис. дол.

Щодо витрати – у всіх вони різні. У середньому 10 тисяч лір (приблизно 30 тисяч гривень. – Ред.) на місяць моїм друзям вистачає для комфортного життя.

Ціна на оренду квартири у Стамбулі залежить звісно ж від району. Моя подруга мешкає у ЖК, від якого до центру міста автівкою 40 хвилин без заторів (хоча у Стамбулі затори постійно).

Оренда квартири 1+1 (спальня та вітальня) з хорошим ремонтом обходиться у 2 тис. лір (близько 6 тис. грн. – Ред.). На території комплексу є стоянка, кафе, басейн, дитячий майданчик і спортзал.

Можна знайти квартиру й за 1 тис. лір (це 3 тис. грн. – Ред.). До речі, актуальні ціни по районах можна глянути на сайті sahibinden.com.

Окремо оплачується айдат – це щомісячна плата за обслуговування вашого ЖК. Вона залежить від площі квартири та самого комплексу – від 100 лір.

Якщо ж ви вирішили придбати житло, ціни теж дуже різні.

Вартість квартири 1+1 (по суті – це наша двокімнатна) стартує від 35 тисяч євро. Житло бізнес-класу стартує від 50 тисяч євро.

Купуючи нерухомість у Туреччині, іноземці отримають посвідку на проживання, а через 7 років можуть подати заявку на отримання громадянства. А якщо ви купуєте нерухомість на суму від 250 тисяч доларів, то громадянство зможете отримати уже через пів року.

Комунальні послуги оплачується за показниками лічильників. У квартирі 1+1 в місяць приблизно такі витрати:

• газ влітку – 30 лір;
• взимку – 350 лір. До речі, газ проведений тільки у нових будинках. Багато людей досі використовують балони;
• вода – 50 лір;
• електроенергія – до 500 лір влітку, адже майже постійно працює кондиціонер, взимку – до 200 лір. У Туреччині є три різні тарифи на електроенергію протягом доби. Найдешевший – нічний.

У Туреччині три основні мобільні оператори: Turkcell – найпопулярніший, Turk Telecom та всім відомий нам Vodafone. Будьте готові, що при покупці SIM-карти у вас запитають паспорт. Оптимальний тарифний пакет на місяць – 35 лір (105 грн. – Ред.).

Але важливо пам'ятати, якщо ваш телефон не зареєстрований у Туреччині, то користуватися ним ви зможете лише рік. Далі мобільний заблокують. Вартість реєстрації іноземного телефону – близько 2 тис. лір (близько 6 тис. грн. – Ред.).

Ще 100 лір на місяць доведеться заплатити за домашній Інтернет і телебачення.

Якщо у вас є своя автівка, то доведеться витрачатися лише на пальне. На сьогодні ціна бензину на різних АЗС – від 6,50 до 8 лір за літр (від 19,50 до 24 грн). Дизпаливо – 6,30 лір за літр, газ – 3,60.

Але, враховуючи завантаженість доріг у Стамбулі, а також манеру водіння турків (кому як заманеться), багато людей віддають перевагу громадському транспорту. У Стамбулі це:

• метро. Зараз сім гілок, будують нові напрямки;
• Мармарай. Лінія залізниці, яка проходить через Босфор під водою, має 43 станції;
• метробуси. Швидкісні автобуси, які рухаються окремою смугою;
• фунікулери;
• трамваї;
• пороми та водні автобуси.

Дуже вигідний варіант – придбати Istanbulkart. Її можна використовувати у всьому громадському транспорті міста, включаючи й водний, а також – у громадських вбиральнях. Окрім «долмушів» – маршруток. Вартість картки – 10 лір (30 гривень). Її можна знайти у кіосках на великих транспортних розв’язках.

За 6 лір картку можна купити в спеціальних автоматах, розташованих на зупинках. Поповнювати картку теж можна в спеціальних жовтих автоматах. З карткою одна поїздка коштуватиме 3,50 лір. Тоді як разовий квиток у метро – 7 лір (21 грн. – Ред.).

Окрім того, доведеться платити за перехід на іншу гілку. Із плюсів – у вагонах працює кондиціонер.

Ціна проїзду у поїзді Мармарай залежить від відстані. Мінімум – 3,5 лір (від 1 до 7 зупинок), максимум – 7,75 лір (від 36 до 43 зупинок). Цікаво, що при вході, коли ви прикладаєте Istanbulcart до турнікетів, оплачується повна сума за проїзд (7,75 ліри). При виході зі станції картку треба піднести до спеціального автомата, де вам повернеться решта.

Проїзд у маршрутках також залежить від відстані та напрямку. У середньому – 5 лір. Оплата – тільки готівкою.

Що стосується таксі, їх у Стамбулі знайти легко. Це яскраво-жовті автівки, які контролюються державою.

Оплата здійснюється тільки по лічильнику – враховується вартість посадки та ціна за км шляху (у середньому – 3 ліри). Часто таксисти намагаються обдурити, особливо туристів. Тож потрібно уважно слідкувати за лічильником.

На харчі кожен витрачає в залежності від своїх потреб та смаків. Подруга з чоловіком за один похід у супермаркет залишають там від 200 лір (від 600 грн. – Ред.). А за тиждень вони закупляються 3-4 рази. Це при тому, що часто вечеряють у кафе або ж замовляють їжу з ресторанів.

Продуктових магазинів у Стамбулі безліч. Друзі віддають перевагу супермаркетам, які відомі низькими цінами – це Bim і Sok. Також серед найкращих – Migros, Tansas і Carrefour. Тут надзвичайно великий вибір продуктів як місцевого виробництва, так і іноземного.

Ось приклади цін на певні види харчів:

Якщо ж ви любитель солоденького, в Стамбулі точно голодним не залишитеся. Безліч видів пахлави, лукуму, кюнефе та кадаїф, тулумба, ревані. Цей список нескінченний. Десерти краще купувати в спеціалізованих магазинах – там вони завжди свіжі. Ціни дуже різні.

Щодо шоколаду, він дешевший ніж в Україні: Milka – 5,45-6,90 ліри (80 г); Toblerone – 9,50 ліри (100 г); Torku Çikolata з фісташками – 4,50 лір (65 г), чорний і молочний – 3 ліри (70 г); Dumak – 6,25 ліри (70 г).

Морозиво в залежності від ваги – від 2,5 до 15 лір.

Щодо овочів і фруктів, то їх краще купувати на ринках. Ціни коливаються в залежності від сезону, але вони нижчі, ніж в Україні. Та й плюс ринків – там можна торгуватися.

Перейдемо до алкоголю. Туреччина славить своїми винами з вишні, сливи, полуниці, дині й граната. В супермаркеті Migros пляшка 750 мл коштує 46 лір (138 грн).

Пиво в скляній пляшці – 10-13 лір (30-39 грн). Упаковування з 4 банок – 51 ліра (153 грн).

Раки (Rakı – турецька горілка) 700 мл – близько 80 лір (240 грн). Найпопулярніші марки: Tekel Raki Fabrikasi, YeniRaki, Tekirdag rakisi.

Стамбул – справжній рай для шопоголіків. Величезна кількість бутіків, торгових центрів, ринків, де можна знайти одяг і взуття на будь-який гаманець. Один із популярних ТЦ – Джевахір. Там шість поверхів різних магазинів, а також кафе, де можна смачно відсвяткувати вдалі покупки.

Поговоримо про бюджетні турецькі марки, які добре відомі українцям: Koton, DeFacto, LC Waikiki. Ціни в цих магазинах у Туреччині нижчі від тих, що ми бачимо в Україні. Наприклад, футболку можна купити від 20 лір (60 грн. – Ред.), літню сукню – від 40 лір (120 грн. – Ред.), джинси – від 80 лір (240 грн. – Ред.). При тому, що дуже часто бувають розпродажі.

Трохи дорожчий одяг в магазинах Vakko, Network, Gizia, Twist.

Верхній одяг (дублянки, шуби, шкіряні вироби) представлені дуже широко. Тільки в торговому центрі Olivium ви знайдете близько 120 магазинів. Ціни різні.

На ринках можна торгуватися. Навіть треба, адже спочатку продавець називає завищену ціну. Гранд Базар – більше для туристів, місцеві знають, що там високі ціни.

Турецьке золото дешевше, ніж у нас. Проте, кажуть, воно не таке якісне.

Окрема тема – це техніка. Тут на неї захмарні ціни. Купувати в Україні вигідніше.

Ось приклад: у Туреччині iPhone 12 Pro Max коштує 17 999 лір (53 997 грн. – Ред.), тоді як в Україні його ціна – 38 тисяч гривень. Така ж ситуація з іншими смартфонами.

Рівень медичного обслуговування в Туреччині дуже високий. Там, як і в нас, є державні та приватні лікарні.

Проте, якщо вам доводилося бувати в українській держлікарні, то побувавши в турецькій, отримаєте приємний шок. Новий ремонт, сучасні меблі, чистота, сервіс – все для пацієнтів. Прийом тут проводиться безплатно. А якщо вирішите «подякувати» лікарю, він образиться. Тут так не заведено. Та й загалом хабарі в Туреччині – явище не таке поширене, як у нас.

В приватних лікарнях прийом дорогий, проте, якщо у вас є страховка, можна зекономити.

Якщо у вас є посвідка на проживання, ви також можете звернутися до лікаря безплатно. Але спочатку треба приписатися до певної поліклініки (sağlık ocak) у вашому районі. Це щось типу наших сімейних лікарів.

Там вам безплатно зроблять розширену біохімію крові, поміряють тиск, при необхідності дадуть укол, зроблять прививку. Ба більше, якщо лікар виписав вам медикаменти, ви можете безплатно отримати їх в аптеці біля лікарні.

Аптек у Стамбулі дуже багато, там легко знайти всі необхідні ліки. І будьте певні, що підробок там немає – за це передбачене дуже суворе покарання. Та й ціни нижчі, ніж в Україні.

Попри те, що турки дуже люблять дітей (не дивуйтеся, якщо на вулиці незнайомець почне гратися з вашим малюком і навіть купувати йому іграшки), проте виплат на дітей, як у нас, немає. Лише при народженні, і то копійки. Тут безліч багатодітних сімей, але і їм держава не виділяє фінансову допомогу.

Відповідно до закону, при народженні першої дитини держава виплачує 300 лір (900 грн. – Ред.), за другу дитину – 400 лір (1200 грн. – Ред.), за третю дитину – 600 лір (1800 грн. – Ред.). Також дається 202 ліри на молоко (606 грн. – Ред.). На цьому допомога закінчується.

Жінки, які працюють, мають право взяти 8 тижнів оплачуваної відпустки до пологів і 8 тижнів після. Також мають годину перерви для годування малюка у робочий день, поки йому не виповниться 1 рік. Якщо є охота можна взяти неоплачувану відпустку для догляду за дитиною на 6 місяців.

У Стамбулі є все, що потрібно для розваг: парки, тисячі ресторанів і кафе, концерти, виставки, театр. Про відомі туристичні місця – це окрема тема. Навіть, коли живеш у Стамбулі, щодня робиш нові відкриття.

Почнемо з ресторанів. Вечеря на двох у хорошому закладі – близько 400 лір (1200 грн. – Ред.). Але на цю суму ви дійсно наїстеся. Порції в Туреччині величезні, плюс – майже завжди дають компліменти від закладу. Звичайно ж, є і бюджетні заклади.

У кафе на 80 лір (240 грн. – Ред.) теж можна погуляти на широку ногу.

Похід у кіно – 30 лір (90 грн. – Ред.), театр, виставка – близько 100 лір (300 грн. – Ред.).

Щодо відомих пам'яток, ціни наразі такі:

• Замок Топкапи (Topkapı sarayi) + гарем + церква св.Ірини + аудіогід – 285 лір (855 грн. – Ред.). Брати разом вигідніше. Окремо вийде дорожче.
• Археологічний музей (İstanbul Arkeoloji Müzesi) – квиток з аудіогідом 100 лір (300 грн. – Ред.), окремо – 60 лір (180 грн. – Ред.).
• Музей мозаїки (Büyük Saray Mozaikleri Müzesi) – 35 лір (105 грн. – Ред.).
• Галатська вежа (Galata kulesi) – 100 лір (300 грн. – Ред.).
• Палац османських султанів Долмабахче (Dolmabahce sarayi) – 120 лір (360 грн. – Ред.). Якщо разом з гаремом – 150 лір (450 грн. – Ред.). Аудіогід тут безплатний.

Мінуси, як і плюси, є всюди: як в Туреччині, так і в Україні. Чи комфортно моїм друзям жити у Стамбулі? Однозначно так.

Серед плюсів: дороги, клімат, природа, сервіс, високий рівень медицини, доступність свіжих овочів та фруктів упродовж усього року, доброзичливість людей, доступні ціни на одяг.

З мінусів – постійні затори (якщо користуватися автівкою), високі ціни на техніку, велика кількість туристів.

Чи дорого загалом? Все залежить від заробітку та потреб. Але до всього звикаєш. Головне жити там, де і тілу, і душі комфортно.