Показники «зі стелі»? Від чого залежать ваші рахунки за опалення

«Це такий собі механізм контролю, – розпочинає одразу директор структурного підрозділу «Енергозбут» комунального підприємства Київтеплоенерго Костянтин Лопатін. – Нарахування за теплопостачання робляться на основі даних з приладів обліку, тобто ви платите за спожиті гігакалорії. Обсяг теплоенергії на опалення будинку розподіляється пропорційно опалювальній площі кожного окремого приміщення в ньому».

Не всі ймуть віри.

«А я-от сумніваюся, – каже пенсіонерка Алла Юріївна. Вона мешканка цієї «хрущовки», та прийшла контролювати тепловиків. – Ми платимо величезні гроші, а в квартирах холодно. Або ж нам топлять, коли на дворі +10, й стоїть жара, як в Сахарі. Кому воно треба? От остання платіжка мені прийшла – майже 2 тисячі. І це за «трьошку», 59 квадратів».

То звідки беруться ці величезні гроші, які ми платимо за тепло?

У Київтеплоенерго кажуть – з лічильників. І найсуттєвіший фактор, який впливає на кількість спожитих гігакалорій, – це погода. Чим холодніше на вулиці, тим вища температура теплоносія.

Сьогодні встановлення індивідуальних лічильників тепла в квартирах покладається на самих власників помешкань. Та й то це можна зробити хіба в новобудовах, де таке передбачено загальною системою опалення. З радянськими «динозаврами» квартирні лічильники не сумісні, адже система тут замкнута, так би мовити, солідарна.

Будинків, де можна встановити індивідуальні прилади обліку теплової енергії, у Києві близько тисячі з 10 тисяч, які обслуговує Київтеплоенерго. Крапля в морі – усього 10%. Утім, сьогодні у близько 100 тисяч особових рахунків такі лічильники встановлені.

Отже, у столиці є будинки, що повністю обладнані індивідуальними приладами обліку. Але не поспішайте з висновками, адже до них усе одно застосовується методика розподілу від будинкового лічильника.

Тобто береться загальна цифра, яку спожив будинок, від неї віднімаються показники по кожній квартирі, а залишок потім розподіляється між усіма пропорційно.

Що це за залишок? Витрати на місця загального користування (МЗК) – опалення сходових клітин. А також втрати, пов’язані з функціонуванням внутрішньобудинкової системи централізованого опалення.

«На жаль, не існує системи зі 100-відсотковим ККД, відповідно в будь-якому разі втрати будуть», – каже Лопатін.

У будинках, де не в усіх квартирах встановлені індивідуальні прилади обліку, застосовується інша методика. Береться загальна цифра спожитої будинком теплоенергії, віднімається сума споживання за квартирними лічильниками, віднімається обсяг на потреби МЗК, а залишок розподіляється пропорційно опалювальній площі між квартирами, де індивідуальних лічильників немає.

Від чого залежить це МЗК? Як пояснює Костянтин Лопатін, насамперед від конструктивних й інженерних особливостей будівлі та від структури споживання теплової енергії.

Тобто це загальнобудинкові втрати, на них не впливає кількість тепла, яка зайшла конкретно до вашого помешкання.

«Якщо хтось із мешканців повністю перекрив подачу теплоносія на свою квартиру (хоча це не рекомендується робити), це не означає, що мешканець не повинен сплачувати за місця загального користування. Сьогодні не існує категорії споживачів у багатоквартирному будинку, які звільняються від плати за опалення МЗК», – наголошує представник Київтеплоенерго.

Це означає, що ви сплачуєте за тепло в будь-якому разі. Навіть коли особисто спожили нуль гігакалорій.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає нову систему взаємодії на ринку.

«Існує так звана модель «за замовчуванням» – класична модель, коли виконавець має договірні відносини з кожним споживачем у будинку, але не обслуговує внутрішньобудинкові системи. Є індивідуальні договори щодо такого обслуговування. Та є ще дві форми колективного споживання», – каже Лопатін.

За його словами було передбачено, якщо до 1 травня 2020 року мешканці не визначилися з конкретною схемою відносин, то для них працює модель «за замовчуванням». Але через зміни, пов’язані із запобіганням розповсюдженню COVID-19, ці перехідні положення були відтерміновані з формулюванням «до моменту, коли закінчаться протиепідемічні та карантинні заходи». І поки не зрозуміло, коли запрацюють нові договори навіть «за замовчуванням».

Чому це важливо? Під нові структури договірних відносин передбачена також нова методика розподілу послуг усередині житлового будинку. Ця методика вже розроблена й затверджена наказом № 315 Мінрегіону. Там, зокрема, зазначені окремі алгоритми розрахунків витрат на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання.

«Не обслуговування, – пояснює представник Київтеплоенерго, – а саме розрахунок втрат у теплових мережах. Це, звичайно, витрати на опалення місць загального користування та витрати, пов’язані з опаленням конкретної квартири. Але вводиться таке поняття, як мінімальний питомий обсяг споживання, який визначається з коефіцієнтом 0,2-0,5 від середньозваженого споживанню по будинку. Якщо в якійсь квартирі з індивідуальним лічильником у певний період зафіксовано обсяг теплової енергії, який не дотягує до цієї мінімальної частки, то робиться відповідне донарахування».

А все через принцип комерційного обліку. Він полягає в тому, що весь обсяг теплоенергії, який зайшов до будинку, повинен бути розподілений.

«Через такі донарахування ота доля в сухому залишку на квартири без індивідуальних приладів обліку, зокрема й на МЗК, буде зменшуватися», – акцентує Костянтин Лопатін.

По суті, показники вашого лічильника мало на що впливають.

Саме тому важливо контролювати тепловиків, адже гроші, які ви сплачуєте за опалення, напряму залежать від показників будинкового обліку навіть у квартирах з індивідуальними лічильниками.

Сьогодні в Києві у понад 5,5 тисячі будинків такі дані передаються автоматично через спеціальні модеми. Відповідні цифри клієнтам розсилаються SMS або на електронну пошту. А там, де це й досі робиться в дідівський спосіб – ручкою у блокнот – проконтролювати все можна особисто.

Для цього треба лише залишити заявку в диспетчерській службі за номером 1557 або ж на сайті. Щоправда, краще це зробити в перші три тижні місяця, бо протягом четвертого показники таки й знімаються.

Станом на січень 2021 року мешканці близько 480 будинків (це з 10 тисяч, які обслуговує Київтеплоенерго) виявили бажання долучитися до тепловиків під час зняття показників. Минулорічного грудня таких було ще менше – приблизно 400.

Насамперед – розуміння обсягів споживання теплової енергії. Просте співставлення поточних цифр із попередніми показниками наочно продемонструє, на що очікувати, адже стане зрозуміло збільшилася чи зменшилася кількість спожитого тепла.

А також ви точно переконаєтеся, що «показники беруться не зі стелі».