Як змінити постачальника електроенергії в Україні

Електростанції усю згенеровану електроенергію продавали ДП «Енергоринок», де вона змішувалась і перепродавалася за середнім тарифом (гуртова ринкова ціна) посередникам в особі обленерго, які вже взаємодіяли з побутовими та непобутовими споживачами.

З 1 січня 2019 року в Україні набула чинності реформа ринку електричної енергії, яка надала можливість побутовим і непобутовим споживачам самостійно змінювати постачальника.

Посередників на ринку розділили на:

• операторів системи розподілу – ОСР (контролюють системи транспортування – лінії електропередач);
• компанії-постачальники (продають електроенергію).

Замість ДП «Енергоринок» з’явився гуртовий ринок з кількома гравцями та новими продуктами, вартість яких формується на ринкових умовах. Йдеться про такі продукти:

• ринок двосторонніх договорів;
• ринок «на добу наперед» (РДН);
• внутрішньодобовий ринок;
• ринок, що балансує для забезпечення пікових потреб.

На «ринку двосторонніх договорів» вартість електроенергії є найнижчою, а її обсяги найбільш прогнозованими.

На «ринку, що балансує» електроенергія є найдорожчою, адже це фактично витрачений товар і необхідно формалізувати його купівлю у теплових та гідроелектростанцій.

Ринок «на добу наперед» – це гуртовий ринок електроенергії, де здійснюється купівля-продаж електроенергії на наступну добу за днем проведення торгів. Конкурентні ринкові ціни тут формуються Оператором ринку на основі балансу сукупного попиту на електроенергію і її сукупної пропозиції.

А купівля-продаж електроенергії на внутрішньодобовому ринку здійснюється безперервно після завершення торгів на РДН і протягом доби фізичного споживання електроенергії.

Після запуску реформи енергоринку, великій промислові споживачі отримали можливість укладати договори безпосередньо з генерацією, а от населення має обмежений вибір: з ними працюють лише постачальники універсальних послуг (ПУП) – частина колишніх обленерго, яка зараз відповідає за постачання електроенергії.

Споживач зобов’язаний попередити свого нинішнього постачальника. Це потрібно, щоб уникнути штрафних санкцій за дострокове розірвання договору, якщо між ними був укладений договір із фіксованим терміном дії.

Відповідно до статті 56 закону «Про ринок електричної енергії», розмір штрафу прописується у договорі. Зазвичай це повна вартість договірних обсягів електроенергії.

Повідомити про свої наміри потрібно за 21 календарний день до дати закінчення дії чинного договору.

• Для фізосіб – прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний код (або паспортні дані, якщо людина з релігійних переконань від нього відмовилася). Для юросіб і ФОП – назва компанії, витяг з ЄДР, копія довідки або виписки з ЄДР.

• Контактні дані: номер телефону, електронна пошта, поштова адреса для листування тощо.
• ЕІС-код точки обліку електроенергії за об’єктом споживача. Їх присвоює Оператор розподільних мереж (обленерго). Такі коди потрібні для систематизації їхньої роботи.
• Назву нинішнього постачальника.
• Рахунок за фактично спожиту електричну енергію.

Після отримання заявки та всіх необхідних даних електропостачальник протягом дня повинен надати споживачу відповідне підтвердження початку процедури.

Протягом трьох робочих днів новий постачальник має надіслати запит до адміністратора комерційного обліку (АКО) щодо зміни електропостачальника.

Наступного дня АКО має надіслати постачальнику послуг комерційного обліку запит на контрольне зняття даних. Також АКО повинен сформувати прогнозні обсяги споживання електроенергії на заплановану дату зміни постачальника.

Не пізніше ніж за 5 днів до закінчення дії договору попередній постачальник має виставити рахунок за електричну енергію на підставі прогнозних даних комерційного обліку.

Упродовж одного робочого дня після зміни постачальника АКО надсилає обом постачальникам – старому й новому – отримані фактичні дані спожитої електроенергії.

Ці дані – підстава для коригувальних взаєморозрахунків між споживачем і попереднім електропостачальником. Також вони стають початковими даними вже для нового постачальника.

Якщо ж фактичні дані перевищують прогнозні, то споживач повинен протягом 5 робочих днів повністю розрахуватися з попереднім електропостачальником.

Це працює й у зворотній бік. Якщо споживач переплатив, попередній постачальник має так само протягом 5 робочих днів повернути надлишок коштів.

Уся процедура за тривалістю не може перевищувати 21 календарний день з моменту звернення споживача.

На це є кілька причин:

• відсутність технічної можливості (невідповідність лічильників, режимів роботи, категорії надійності, обсягів споживання електричної енергії);
• відсутність у споживача чинного договору про послуги з розподілу електричної енергії з відповідним оператором системи;
• припинення електроживлення за зверненням чинного електропостачальника.

У разі отримання повідомлення від адміністратора комерційного обліку про відсутність можливості зміни електропостачальника новий постачальник повинен сповістити про це споживача протягом одного робочого дня, а також надати відповідне обґрунтування та рекомендації споживачу.

Після зміни постачальника електроенергії споживач може протягом 14 календарних днів знову ініціювати процедуру переходу без оплати штрафних санкцій за передчасне розірвання договору.

У такому разі постачальник повинен невідкладно сповістити:

• споживача;
• відповідного оператора системи;
• постачальника «останньої надії».

Постачальник повинен вказати дату з якої припинить здійснювати постачання електричної енергії. Ця дата вважається початком подачі електричної енергії постачальником «останньої надії».

Протягом 5 робочих днів постачальник «останньої надії» має забезпечити укладення договору зі споживачем.

Якщо споживач не укладе договір з постачальником «останньої надії», електроживлення має бути припинено.

Щоб укласти новий договір з іншим постачальником електроенергії у споживача є 90 днів. Якщо такого договору не буде, живлення має бути припинене.