Як працюватиме економіка в умовах воєнного стану

Підприємства у зоні активних бойових дій можуть отримати державну допомогу в переміщенні потужностей до західних регіонів України. Для всіх підприємств будуть створені умови для забезпечення безкоштовного переїзду до місця тимчасового переміщення, а також підбору відповідних площ для розміщення виробництва, переміщення та розселення персоналу, а також підбору працівників в місці дислокації після переїзду.

Ставку ренти за видобуток газу залишать незмінною, якщо ціна газу становитиме від 150 до 400 доларів за 1 тис. кубометрів. Далі ставка зростатиме залежно від ціни.

Базу оподаткування визначатимуть як середнє арифметичне середньої митної вартості імпортного газу та вартості газу на європейському хабі TTF.

Так, для старих свердловин глибиною до 5 тис. метрів, ставка становитиме 65%, якщо ціна газу перевищуватиме 400 доларів за 1 тис. кубометрів. Якщо ціна впаде до менше як 150 доларів, ставка теж впаде до 14,5%.

Якщо свердловини глибші, ставка ренти становитиме 31% за ціни понад 400 доларів за 1 тис. кубометрів. Для нових свердловин глибиною до 5 тис. метрів рента наразі становить 12%, і такою вона залишиться для ціни 150-400 доларів за 1 тис. кубометрів. Менш як 150 доларів – 6%, вище 400 доларів – 36%.

Щодо тих, чия глибина перевищує 5 тис. метрів, рента наразі становить 6%. Вона або знижуватиметься до 3% за ціни до 150 доларів, або зростатиме до 18%, якщо ціна перевищує 400 доларів.

Верховна Рада ухвалила законопроєкти щодо особливостей оподаткування й подання звітності у період дії воєнного стану, які, зокрема, передбачають:

• надання можливості подання звітів та інших документів через 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану;
• відсутність будь-яких перевірок підприємств щодо своєчасності й повноти подання звітів чи документів звітного характеру;
• звільнення від адміністративної чи кримінальної відповідальності платників у разі неможливості виконання ними своїх обов’язків.

Якщо фізособи, юрособи чи підприємці не встигають відзвітуватися перед податковою навіть після завершення воєнного стану через те, що вони брали участь у бойових діях, їх також звільняють від будь-якої відповідальності.

У цьому разі звітність чи документи подаються не пізніше 30 календарних днів з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали подання звітів.

• податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються;
• операції з добровільної передачі коштів, товарів, зокрема підакцизних, надання послуг на користь ЗСУ й підрозділів територіальної оборони, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування;
• врахування у складі витрат у повному обсязі коштів і майна, що передається ЗСУ й іншим підрозділам;
• сума відшкодування вартості пального, витраченого під час надання послуг з перевезення для забезпечення потреб ЗСУ та підрозділів територіальної оборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги;
• подовжується дія ліцензій на виробництво підакцизної продукції;
• ФОП І-ІІ групи сплачуватимуть єдиний податок на добровільній основі;
• ФОП І-ІІ групи повністю звільняються від ЄСВ;
• ФОП III групи звільняються від сплати ЄСВ за найманих працівників, яких призвали до лав ЗСУ, інших захисних формувань, зокрема територіальної оборони;
• звільнення від сплати податку за землю та орендної плати за землю державної та комунальної власності на всіх територіях, де ведуться бойові дії;
• великий бізнес зможе скористатися спрощеною системою оподаткування та сплачувати єдиний податок. Для цього ліміт річного доходу підвищать з 10 млн грн до 10 млрд грн, а обмеження щодо кількості працівників буде знято. Податок становитиме 2% від обігу незалежно від виду діяльності (крім підакцизних товарів та грального бізнесу);
• благодійна допомога, надана учасникам бойових дій та особам, які живуть на території бойових дій, не оподатковується ПДФО. Також не оподатковується ПДФО вся нецільова благодійна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф;
• неприбуткові організації отримують податкову знижку 16% (замість 4% зараз) на пожертви;
• за порушення закону про РРО не будуть штрафувати до завершення воєнного стану;
• підприємства з обігом до 10 млрд гривень зможуть перейти на сплату єдиного податку. Ліквідовано всі інші обмеження за кількістю робітників та по видах діяльності (окрім підакцизних товарів та грального бізнесу);
• замість ПДВ та податку на прибуток підприємці платитимуть лише 2% від обороту. Не буде сплачуватись ПДВ за товари, які були знищені під час війни, а також передані на потреби оборони;
• скасовано акциз на пальне, а ставка ПДВ по цих позиціях буде зменшена з 20% до 7%;
• спрощення митного оформлення імпортних товарів за попередньою митною декларацією без їх доставлення до термінального комплексу митниці.

Під час воєнного стану, працівники можуть звернутись до Фонду соціального страхування України за місцем тимчасового перебування внаслідок переміщення через бойові дії, за місцем реєстрації або в іншому зручному місці, і отримати безпосередньо від нього виплату «лікарняних» або допомоги по вагітності та пологах.

Посилено захист людей з інвалідністю, зокрема до сукупного доходу сім’ї при визначенні права на отримання та розміру соціальних допомог, які надаються з урахуванням доходу, не включається державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд:

• за дитиною з інвалідністю підгрупи А;
• за особою з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи А.

Це стосується всіх соціальних виплат, які надаються з урахуванням доходу, зокрема допомоги малозабезпеченим сім’ям і житлових субсидій.

Забезпечено право внутрішньопереміщених осіб отримувати допомогу на проживання під час воєнного стану, зокрема тих, що проживають в місцевостях, де через активні бойові дії органи соціального захисту не працюють.

Для тих міст і районів, де органи соціального захисту не мають змоги працювати, відбуватиметься централізоване нарахування та виплата допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб.

Захищено права отримувачів пільг, зокрема строк виплати пільг на оплату житлово-комунальних послуг, які надаються з урахуванням доходу (багатодітним сім’ям, дітям війни, тощо) і які були призначені раніше, автоматично продовжується на весь час воєнного стану плюс один місяць після його скасування.

Отримувачам таких пільг під час дії воєнного стану не потрібно звертатись до органів соціального захисту населення для їх продовження.

Держава продовжить виплачувати призначені державні соціальні допомоги людям протягом часу дії воєнного стану плюс один місяць після його завершення.

Відповідне рішення стосується:

• допомоги малозабезпеченим сім’ям;
• допомоги на дітей одиноким матерям;
• допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
• допомоги на дітей, хворих на тяжкі хвороби, яким не встановлена інвалідність;
• щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу;
• тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;
• щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам;
• тимчасової державної соціальної допомоги особі, що не працює, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Також особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які пропустили строк перегляду, виплата таких видів допомоги не зупиняється на період введення воєнного стану та одного місяця після його скасування.

Після скасування воєнного стану органи соціального захисту поінформують отримувачів про необхідність протягом одного місяця оновити документи, потрібні для того, щоб продовжувати отримувати допомогу.

Кожен українець, який втратив роботу через агресію росії, зможе отримати 6 500 гривень допомоги від держави у межах програми «єПідтримка».

Допомога від держави надається застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільноправового договору, на інших підставах, передбачених законом, та фізособам-підприємцям, страхувальники яких одночасно відповідають наступним ознакам:

• перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в окремих адміністративно-територіальних одиницях за переліком, який затверджується Кабміном за поданням ДСНС;
• надали в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 року чи річну звітність за 2021 рік;
• є бюджетними установами, фондами загальнообов'язкового державного страхування.

Запроваджені нульові квоти на експорт, що підлягає ліцензуванню таких товарів, як жито, овес, гречка, просо, цукор та сіль, придатна для споживання людьми.

Також запроваджені нульові квоти на експорт живої великої рогатої худоби та її мороженого м'яса, м'яса та їстівних м'ясних субпродуктів, солоних або в розсолі, сушених або копчених; їстівного борошна з м'яса або м'ясних субпродуктів; м'яса великої рогатої худоби.

Запроваджено ліцензування на експорт таких товарів, як пшениця та суміш пшениці й жита, кукурудза, м’ясо свійських курей, яйця свійських курей та соняшникова олія.

Оператори ринку харчових продуктів та кормів, які внаслідок бойових дій не в змозі виконати вимоги статті 10 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» щодо інформації про імпортовані продукти та маркування кормів, можуть здійснювати реалізацію харчів і кормів на митній території України, маркування яких та інформація про які викладена мовою, відмінною від державної. При цьому партії зазначених продуктів повинні супроводжуватися обов’язковою інформацією про харчовий продукт та маркуванням про корми, викладені державною мовою.

Аграріям дозволили експлуатувати сільськогосподарські машини без їх реєстрації. Це стосується, зокрема, тракторів, самохідних шасі, самохідних с/г, дорожньо-будівельних та меліоративних машин й інших с/г машин та їх складових вітчизняного й іноземного виробництва.

Після того, як буде припинено воєнний стан на всій території України або в її окремих місцевостях, власники будуть зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) машину протягом 90 днів.

Аграріям компенсують відсоткову ставку за залученими кредитами. Це розповсюджуватиметься виключно на малих та середніх аграрних виробників з оборотом не більше 20 мільйонів євро на рік, що є еквівалентом підприємства, яке оброблює до 10 тис. га.

Максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки, становить до 50 млн грн. Кредитування надається для здійснення сільськогосподарської діяльності (посівної) на період дії воєнного стану.

Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва також повинен бути сільгосптоваровиробником у значенні, наведеному в законодавстві. Термін дії кредиту становить 6 місяців. Встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%.

Офіційний курс гривні зафіксовано на рівні 29,25 та запроваджено низку тимчасових валютних обмежень. Так, уповноваженим установам заборонено здійснювати торгівлю валютними цінностями, крім операцій з купівлі іноземної валюти для придбання товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України, а також валютних операцій для проведення мобілізаційних й інших заходів у сферах забезпечення національної безпеки та оборони.

Національний банк ввів заборону на здійснення транскордонних валютних платежів. Винятком до відповідної заборони є розрахунки та отримання готівки з використанням платіжних карток за кордоном та низка інших операцій.

Національний банк повернув вимогу щодо надання громадянами підтвердних документів банків під час переміщення валютних цінностей за межі України у сумі, що перевищує 10 тис. євро (в еквіваленті), зокрема документи про зняття готівки з власних рахунків або щодо придбання банківських металів.

Українці, на рахунки яких був накладений арешт органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, можуть користуватися своїми коштами. Головне, щоб сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищувала 100 тис. гривень.

У разі відкриття рахунка клієнтом, на кошти якого в цьому банку накладено арешт, клієнти можуть відкрити такий рахунок та здійснювати видаткові операції з нього без урахування арешту до закінчення воєнного стану в Україні.

Нацбанку на час воєнного стану дозволяється купувати цінні папери в емітентів. Послаблюються вимоги до достатності капіталу банків на час війни та надається низка послаблень щодо фінансового моніторингу.

Клієнти банків також отримують пільги. Зокрема, усувається відповідальність за несвоєчасну сплату за споживчими кредитами. Після війни ще місяць забороняється стягувати майно за іпотекою та виселення мешканців.

Міністерство фінансів розпочало випуск військових ОВДП, кошти від яких будуть використані на забезпечення потреб Збройних сил України та безперебійне забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану.

Основні умови військових ОВДП наступні:

• номінальна вартість однієї облігації – 1 тис. гривень;
• строк обігу – 1 рік;
• ставка дохідності буде визначена на аукціоні.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надала можливість у період воєнного стану проводити операції, пов’язані із заставою в банках за всіма облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) та отриманням кредиту.

Зокрема, юридичним та фізичним особам-нерезидентам дозволили відкривати рахунки та підписувати договори з військовими облігаціями за спрощеною процедурою. Відповідно до рішення, для фізичних осіб-нерезидентів достатньо паспортних даних, для юридичних осіб – коду/номера з торгового, банківського або судового реєстру та реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи.

Національний банк на період дії воєнного стану в Україні скасував тарифи за послуги, що надаються ним у Системі BankID НБУ. Так, Нацбанк не стягуватиме з абонентів системи (банків та комерційних надавачів послуг) плату за підключення, супроводження та оброблення транзакцій.

Національний банк України на час дії воєнного стану врегулював діяльність учасників ринку небанківських фінансових послуг, небанківських фінансових груп, платіжного ринку, колекторських компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з інкасації. Регулятор не застосовуватиме заходи впливу до зазначених учасників ринку за порушення:

• строків подання звітності, установлених Правилами складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку, затвердженими постановою Правління НБУ від 25 листопада 2021 року № 123;
• строків подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за 2021 рік, проміжної фінансової звітності та проміжної консолідованої фінансової звітності за 2022 рік, складених на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
• вимог щодо наявності власного капіталу;
• вимог щодо подання документів та надання інформації регулятору, передбачених низкою нормативно-правових актів Національного банку, зокрема Положенням про ліцензування та реєстрацію.

До страховиків не застосовуватимуться заходи впливу за порушення обов’язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика.

До кредитних спілок не застосовуватимуться заходи впливу за порушення обов’язкових фінансових нормативів та вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок. Також регулятор не застосовуватиме заходи впливу за порушення строків проведення чергових загальних зборів членів кредитної спілки за підсумками 2021 року.

До фінансових компаній-гарантів не застосовуватимуться заходи впливу за порушення обов’язкових фінансових нормативів та вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.

До небанківських фінансових груп, відповідальної особи, інших учасників небанківської фінансової групи не застосовуватимуться заходи впливу за порушення вимог щодо достатності регулятивного капіталу, складання та подання консолідованої та субконсолідованої звітності та інформації.

Головним критерієм оцінки якості економічної політики воєнного часу є нульове регуляторне навантаження. Не потрібно стояти над виробником товарів і послуг з паличкою, інструкцією чи методичним посібником. Сертифікати, ліцензії та інші дозвільні документи не потрібні.

Правило забезпечення тилу, організації виробництва у воєнний час просте: кожен, хто вміє, хто має ресурси, виробляє все, що може і хоче, продає кому хоче на умовах, які сам наразі визначає зі своїми партнерами. Ніхто не має права втручатися у виробничий процес, питати звідки гроші, сировина й інші складові виробництва. Ніхто не має права втручатися в режим працевлаштування працівників, перевіряти безпеку та адекватність робочого місця. Ніхто не має права нав'язувати формат і засоби розрахунків. Готівковий або безготівковий, гривні або долари, передоплата або оплата за домовленістю – все це вирішують учасники економічного обміну.

Необхідно ліквідувати всі державні служби та структури контролю, нагляду за виробниками товарів і послуг. Під контролем залишається лише зброя і товари військового призначення, але обмеження на володіння зброєю для населення скасовуються.

Для оптимального функціонування грошового та фінансового ринку у воєнний час необхідно:

• усунути всі заборони на використання іноземної валюти у зовнішніх та внутрішніх розрахунках суб'єктів економіки України;
• скасувати правила валютного регулювання, заборони, контроль за рухом валюти, правила користування та бухгалтерського обліку;
• скасувати «ручне» ціноутворення на всі товари та послуги, крім послуг монопольних виробників (житло, комунальні послуги, громадський транспорт тощо);
• дозволити використання електронних платіжних інструментів у внутрішніх та зовнішніх розрахунках;
• скасувати всі обмеження щодо використання готівки в усіх платіжних операціях;
• запровадити спрощену процедуру повідомленого принципу реєстрації фінансового посередника (банку, фінансової компанії, фонду) для надання фінансових, платіжних послуг суб’єктам економіки;
• використовувати валютні надходження (благодійність, підтримка оборонного потенціалу країни, інвестиції) для досягнення цілей макроекономічної стабільності;
• скасувати блокування та заборони на всі платіжні картки, випущені банками України.

Окрім витрат на збройні сили та заходи щодо захисту країни від ворога, статтями видатків бюджету воєнного часу повинні стати:

• фінансування базового рівня видатків місцевих органів влади, пов'язаних із життєзабезпеченням адміністративно-територіальних одиниць;
• функціонування органів внутрішніх справ, судової влади для гарантування безпеки, захисту життя та майна громадян України;
• функціонування системи виробництва електроенергії, водопостачання, газопостачання, тепла, інших житлово-комунальних послуг;
• базова медична інфраструктура;
• базові потреби системи освіти (початкова, середня освіта, насамперед);
• пенсії;
• адресні соціальні виплати для громадян, які страждають на захворювання, що загрожують їхнім життям, інвалідам І та ІІ груп.

Податковий кодекс необхідно замінити Законом про податки воєнного часу. Податкова система воєнного часу – це два податки та мито.

Перший податок – це податок з роздрібного продажу товарів і послуг за єдиною ставкою 15%.

Другий податок – акцизи на тютюнову, алкогольну продукцію, паливно-енергетичні товари та послуги.

На алкоголь та тютюн застосовуються знижені ставки для створення стимулів виходу з тіні з одночасною лібералізацією правил входу на цей ринок малого бізнесу.

Ставки акцизів на паливно-енергетичні товари та послуги визначаються для максимально повного виходу з тіні, ліквідації контрабанди, вирівнювання умов оподаткування з легальними виробниками.

Третє джерело надходжень до бюджету – єдина «плоска» ставка мита на імпорт товарів та послугу у розмірі 5% митної вартості. У воєнний час навіть 10-відсотковий податок на доходи фізичних осіб стягувати не можна, адже українці зазнають величезних витрат, пов'язаних із війною.

Необхідно змінити режим взаємовідносин між центральним і місцевими бюджетами. У воєнний час усі доходи мають надходити до Центру, а звідти розподілятися згідно з точними й зрозумілими правилами на місцевий рівень.

Запровадити правило бюджетної одиниці (бюджет місцевого органу влади, лікарні, школи, поліційної дільниці). Кожна адміністративно-територіальна одиниця отримує гроші на своє функціонування відповідно до затвердженого функціонала та штатного розкладу. Це перша структурна зміна бюджетної політики.

Друге рішення – ліквідація всіх державних фондів, бюджетних і позабюджетних, зокрема Пенсійного фонду, перенесення їх видатків до Центрального державного бюджету. Нову структуру видатків у межах єдиного державного бюджету визначає Група швидкого бюджетного реагування.

Для створення найсприятливішого бізнес-клімату економіки воєнного часу в Україні необхідно:

• скасування всіх ліцензій, дозволів сертифікатів, домовленостей для мікро- та малого бізнесу;
• зняття всіх заборон, обмежень та дозволів на виробництво товарів і послуг, які не становлять прямої загрози життю та здоров'ю людини;
• скасування всіх документів, які держава придумала для перевірки якості товарів і послуг. Сертифікати якості, походження, а також документи, які повинні підтверджувати спроможність підприємця виробляти товари/послуги, є корисними;
• скасування всіх обмежень, лімітів використання грошових ресурсів підприємцями в різних валютах та платіжних інструментах, отримання кредитів для організації виробництва товарів та послуг;
• визнання сертифікатів якості, виданих країнами ОЕСР та ЄС, створення режиму конкуренції за товарними стандартами на внутрішньому ринку України;
• заборона проведення всіх перевірок, моніторингу, явки державних інспекторів/аудиторів у виробничих приміщеннях та офісах. Перевірки можуть бути пов'язані виключно з оцінкою військових загроз. Вони проводяться збройними силами, теробороною чи поліцією і не є комерційними;
• скасування всіх штрафів, пені, накладених на виробників товарів і послуг, амністія всім штрафам та пеням, накладеним на підприємців до початку війни;
• скасування трудового кодексу. Під час воєнного часу роботодавець та його наймані працівники самостійно обирають взаємоприйнятний спосіб партнерства, заробітної плати та управління ризиками;
• скасування правил бухгалтерського та статистичного обліку, а також приладів реєстрації обмінних операцій для малого бізнесу та ФОПів;
• ліквідація посад, структур, організацій, які до війни здійснювали регуляторну діяльність щодо малого бізнесу та ФОПів. Така дерегуляція, дебюрократизація та децентралізація врятує уряд і забезпечить 15-18% ВВП, збільшить фінансові можливості для малого бізнесу, зміцнить матеріальну базу задля перемоги над ворогом і швидкого повоєнного відновлення.