Як Європа позбувається залежності від російських енергоресурсів

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) ще в березні представило «План з 10 заходів щодо зменшення залежності ЄС від російського природного газу» на найближчий рік.

Finance.ua простежив, як Європа вибирається з російської енергетичної пастки та про що свідчать останні керівні документи та заяви офіційних осіб.

Короткострокові та довгострокові контракти європейських країн з Газпромом щодо імпорту газу закінчуються. В Європейські Комісії прагнуть диверсифікувати джерела й укласти контракти з новими партнерами:

• збільшити постачання зрідженого природного газу (ЗПГ) зі США та Канади, а також трубопровідного та СПГ з Норвегії;
• активізувати співпрацю з Азербайджаном, особливо у межах Південного газового коридору;
• укласти угоди з такими постачальниками газу, як Єгипет та Ізраїль, щодо збільшення постачання СПГ;
• відновити енергетичний діалог з Алжиром;
• налагодити співпрацю з великими виробниками в Перській Затоці, включно з Катаром, а також з Австралією.

Утім, наразі є різний досвід.

До кінця 2022 року Польща має контракт із Газпромом на постачання газу на суму близько 10 млрд злотих на рік. Державна нафтогазова компанія PGNiG давно заявляла, що контракт не буде продовжений. План на майбутнє передбачав: сировина з росії буде замінена збільшенням постачання зрідженого газу, а також завдяки новому газопроводу Baltic Pipe, по якому піде паливо з Норвегії.

А вже 27 вересня Baltic Pipe урочисто відкрили. Президент Анджей Дуда назвав газопровід польською мрією тих, «хто мав бачення зміцнення незалежності нашої країни».

Того самого дня в Будапешті відбулася подія протилежного характеру. У МЗС Угорщини підписали з Газпромом нову 15-річну угоду про постачання природного газу.

Водночас міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що для Угорщини «енергетична безпека — це питання суверенітету та економіки, а не політичне питання». «Не можна опалювати будинки політичними заявами», — додав Сійярто.

Від 27 червня, за рішенням Європарламенту, діє Регламент про зберігання газу (Regulation (EU) 2022/1032). Передбачається, що підземні сховища газу на території країн ЄС до зими 2022–2023 рр. повинні бути заповненими щонайменше на 80% потужності і на 90% — перед наступними зимовими періодами.

Загалом ЄС намагатиметься колективно заповнити щонайменше 85% загальних потужностей підземних сховищ газу в ЄС у 2022 році.

У Європі аналізують можливості альтернативних джерел енергії, зокрема, оцінюють потенціал біогазу (отриманий з відходів тваринних ферм, стічних вод, органіки на сміттєвих полігонах) та біометану (майже на 100% метан, утворений шляхом збагачення біогазу або газифікації твердої біомаси).

У 2021 році великий запас біоенергетичних установок в ЄС був використаний приблизно на 50%.

Насправді ці станції могли б виробляти на 50 ТВт-год більше електроенергії, якщо вдатися до необхідних стимулів та забезпечити сировину.

Крім того, МАЕ оцінює потенціал нових проєктів у сфері біоенергетики. У короткостроковій перспективі цей потенціал обмежений через значні терміни реалізації.

Однак у середньостроковій перспективі низьковуглецевий сектор відкриває значні можливості для внутрішнього видобутку газу в ЄС.

Аналогічна ситуація з водневою енергетикою. За розрахунками, виробництво газів з низьким вмістом вуглецю має вирішальне значення для досягнення цілей скорочення викидів до 2030 і 2050 років.

МАЕ прогнозує: завдяки новим проєктам у сфері відновлюваної енергетики упродовж наступного року можливо скоротити споживання газу на 6 млрд куб. Більшість із планованих проєктів — вітрові та фотоелектричні системи.

Зокрема, 14 вересня Федеральний кабінет міністрів Німеччини схвалив законопроєкт про внесення змін до «Закону про енергетичну безпеку та інших нормативних актів енергетичної галузі».

Федеральний міністр економіки Роберт Габек заявив: «Ми збільшимо виробництво електроенергії з відновлюваних джерел енергії в короткостроковій перспективі, щоб заощадити ще більше газу. Ми забезпечуємо додаткову подачу енергії вітру та фотовольтаїки, знімемо обмеження та забезпечимо додаткові стимули для виробництва електроенергії з біогазу. Усі заходи спрямовані на подальше скорочення нашого споживання газу та посилення нашої незалежності від імпорту енергоносіїв з росії».

Атомна енергетика в ЄС — найбільше джерело електроенергії з низьким рівнем викидів. На 2021–2022 роки планувалося зупинити низку реакторів, однак політична й економічна кон’юнктура змінилася.

У результаті Бельгія зупинила один реактор, а водночас продовжила термін служби двох реакторів на 10 років.

У Німеччині два реактори будуть «переведені в резерв»,— заявив федеральний міністр економіки Роберт Габек. Реактори будуть використані, «якщо цього вимагатиме ситуація». За словами Габека, вони «все ще будуть доступні до середини квітня 2023 року, щоб мати можливість зробити додатковий внесок в енергомережу Південної Німеччини протягом зими 2022/23 років, якщо це знадобиться»..

Відтермінування запланованих зупинок або «переведення в резерв» деяких реакторів може знизити попит на газ.

В Європі планують замінити газові котли на теплові насоси і на рівні приватного домоволодіння, і на промисловому рівні.

Процес пішов. У Франції від 1 січня 2022 року Екологічний регламент RE 2020 забороняє встановлення газових котлів у новобудовах. Йдеться про всі моделі, включно з газовими конденсаційними котлами. У такий спосіб стандарт сприяє використанню відновлюваних джерел енергії та зменшенню вуглецевого сліду. А в контексті російської агресії задає логіку неспоживання російського газу.

За даними МАЕ, наразі лише близько 1% будівельного фонду в ЄС реконструюється щороку. Нині заплановано швидке розширення таких програм (до 0,7%), що дасть змогу модернізувати найменш ефективні домогосподарства та споруди. Передбачається, що покращена ізоляція дасть змогу заощадити понад 1 млрд м³ газу на рік.

Крім того, планується під час щорічного технічного обслуговування газових котлів перевіряти, на яку температуру налаштовані бойлери для гарячої води — оптимальною вважається не вище 60°C.

Підвищення енергоефективності передбачається не тільки в приватних домогосподарствах, а й у будівлях/спорудах комерційного призначення.

Члени ЄС впроваджують систему обов’язкового енергоменеджменту. У Бельгії, Естонії, Італії, Німеччині та інших країнах ЄС працюють фірми, які пропонують аудит енергоефективності та консультації для підприємств різних масштабів щодо ефективного енергоощадження.

Середня температура в будівлях європейців в опалювальний сезон зазвичай перевищує 22°C. За підрахунками МАЕ, переведення термостатів на нижчу температуру лише на 1°C знизить попит на газ приблизно на 10 млрд м³ на рік. Водночас це зменшить комунальні рахунки.

Крім того, багато будинків встановлюють інтелектуальні засоби керування опаленням (розумні термостати), щоб зменшити рахунки за електроенергію та підвищити комфорт у домі.

Щобільше, Андреас Кульманн, голова Державного енергетичного агентства Dena (Німеччина), пропонує зобов’язати домовласників встановлювати цифрові радіаторні термостати. Повідомляється: «Німецьке енергетичне агентство (Dena), уряд США та Комісія ЄС хочуть сприяти поширенню розумних (підключених до Інтернету), власне цифрових, радіаторних термостатів. За допомогою пристроїв домогосподарства мають автоматично опалюватися відповідно до потреб і в такий спосіб зменшувати споживання газу, отже, й залежність від росії».

В Європі вважають, що встановлення цих пристроїв можна стимулювати за допомогою субсидій домогосподарствам або схем комунальних зобов’язань.

Ще 3 серпня на пресконференції у штаб-квартирі Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш засудив жадібність великих енергетичних компаній: «Для нафтогазових компаній аморально отримувати рекордні прибутки від цієї енергетичної кризи коштом найбідніших людей і громад. Сукупний прибуток найбільших енергетичних компаній у першому кварталі цього року наближається до 100 млрд доларів. Я закликаю всі уряди оподатковувати ці надмірні прибутки та використовувати кошти для підтримки найбільш уразливих людей у ці важкі часи».

В європейських країнах, наприклад в Італії, Румунії, Греції, Іспанії, вже ухвалене рішення щодо оподаткування надприбутків енергетичних компаній. Ці податкові надходження перерозподіляються між споживачами електроенергії.

За підрахунками МАЕ, для пом’якшення впливу газової кризи на сім’ї з низькими доходами ЄС повинен виділити близько 200 млрд євро.

У кризових умовах 2022 року Європа дотримується двох ключових стратегій в енергетичній сфері, які корелюють з Європейським Зеленим Курсом:

• диверсифікація — розподіл і баланс джерел енергії, що гарантує безпеку всієї енергетичної системи;
• декарбонізація — курс на поступову відмову від традиційних джерел енергії (природний газ, нафта, кам’яне вугілля, торф), зменшення викидів вуглекислого газу (CO₂) та перехід на відновлювані джерела (випромінювання Сонця, вітер, морські припливи, біомаса).

Так, 9 вересня відбулося позачергове засідання Ради ЄС з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики. У його рішенні наголошено на «необхідності прискорити декарбонізацію енергетичної системи ЄС і зменшити залежність від викопного палива, зокрема з росії».

Крім того, є добра новина для України: міністри підтвердили свою підтримку, відданість зміцненню поточної енергетичної співпраці з Україною, зокрема взаємовигідної торгівлі електроенергією. Тож для росії вікно в Європу — зачиняється, а для нас — відчиняється.