Чи є робота для українців, які повертаються із-за кордону
Що відбувається на ринку праці України
Дані Міжнародної організації праці свідчать, що з 24 лютого майже 5 млн людей втратили роботу. З них 3,6 млн осіб залишилися всередині країни, 1,2 млн – виїхали за кордон.
Тобто без роботи залишилася майже третина від усіх зайнятих – за даними Держстату на кінець 2021 року в Україні було практично 16 млн працівників.
«Попит на робочу силу залишається низьким, зайнятість відновлюється дуже повільно. Реальні доходи населення впали, матеріальне становище погіршуватиметься й надалі», – пише у своєму звіті про фінансову стабільність за червень 2022 року Національний банк України.
У Державному центрі зайнятості кажуть, що станом на 1 червня в їхній базі було зареєстровано 25,3 тис. вакансій, що на 63% менше у порівнянні з відповідною датою минулого року (69 тис. вакансій). Середня зарплата по цих вакансіях – понад 9 тис. грн.
Загалом в Україні офіційно зареєстровано 274 тис. безробітних, а бюджет фонду з безробіття цьогоріч становить 19 млрд грн. Утім, реальні цифри можуть бути й більшими, адже не всі, хто втратив роботу звертається до Центру зайнятості.
У порівнянні з довоєнним часом кількість претендентів на одну вакансію в середньому збільшилася вп’ятеро – 12 людей на робоче місце.
Ринок праці тепер повністю належить працедавцю, адже висока конкуренція дозволяє йому обирати працівників, збільшуючи кількість вимог і зменшуючи зарплату.
Та й узагалі понад 50% вакансій зосереджені наразі у двох ключових містах – Києві та Львові, про що свідчить дослідження сайту з пошуку роботи robota.ua.
Тож чи реально знайти роботу під час війни? Та чи є робота для українців, які повертаються з-за кордону?
Ще більше корисних статей про роботу – в нашому телеграм-каналі. Підпишіться, щоб не проґавити.
«Ринок праці зараз відновлюється. Звісно, кількість вакансій ще далека від довоєнного рівня, але вона зростає. У березні було 7% вакансій від показника до війни, а станом на червень – 27% від довоєнного рівня. Роботодавці відкривають нові вакансії і створюють нові робочі місця», – розповіла головна редакторка журналу «Будні» сайту robota.ua Юлія Далібук.
Найпопулярнішими вакансіями в Україні наразі є:
- продавець-консультант;
- робочий виробництва;
- водій;
- інтернет-маркетинг, SEO, інтернет-реклама;
- бухгалтер.
Що цікаво, за підрахунками robota.ua, водіям у середньому готові платити понад 26 тис. грн. Мабуть, це пов’язано з логістичними проблемами та трансформаціями, які виникли після початку бойових дій.
Юлія Далібук каже, що працедавці підлаштовуються під обставини, які виникають у країні, і прогнозує зростання попиту на так званих синіх комірців, тобто робітників, зайнятих фізичною працею.
«Сьогодні ми розуміємо, що з одним дипломом про вищу освіту людина до пенсії уже не допрацює. Необхідно мати знання двох-трьох робітничих напрямків, що дасть змогу тимчасово, коли відсутня робота за основною спеціалізацією, отримувати додатковий заробіток», – звертає увагу начальниця управління Державного центру зайнятості Олена Мельник.
«Якщо в найближчі три місяці ситуація кардинально не зміниться в кращу сторону, ми, на жаль, спостерігатимемо збільшення хвиль скорочень у компаніях і виходу ще більшої кількості спеціалістів на ринок праці, яким також потрібно буде шукати роботу. Цей період пошуку буде довгим – 3-4 місяці, а то й більше», – переконана Юлія Далібук.
За даними Європейської бізнес асоціації, у червні 8% компаній вдавалися до скорочень, 4% – змушені відправляти персонал у неоплачувану відпустку.
Першими під скорочення потрапляють некваліфіковані працівники. Компанії намагаються зберегти тих, від кого залежать операційні процеси.
Бізнес потребує допомоги від держави, і, за словами Юлії Далібук, найбільше це стосується саме збереження робочих місць.
Що цікаво, з початку повномасштабної війни, в Україні зареєстрували понад 51 тис. нових бізнесів: 43 тис. – це ФОП та 8 тис. юридичних осіб, свідчать результати дослідження Опендатабот.
Найпопулярніший напрямок таких бізнесів – роздрібна торгівля, яка посунула IT-галузь на друге місце.
Наприкінці червня уряд ухвалив постанову, згідно з якою офіційно зареєстровані безробітні, які протягом 30 днів не знайшли роботу, залучатимуться до суспільно корисних робіт – розбору завалів, будівництва, доброустрію тощо.
«Що саме потрібно робити в кожному конкретному регіоні – визначатиме місцева влада», – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Утім, робитимуть вони це все не безкоштовно – таким людям платитимуть мінімальну зарплату, тобто 6 500 грн.
Як пояснюють в уряді, це зроблено, щоб усунути практику, коли люди отримують виплати з безробіття, але не приймають пропозиції роботи.
«В умовах воєнного часу у держави немає для цього ресурсів. Усі мають або воювати та захищати Батьківщину, або працювати на перемогу й для фронту», – наголосив Шмигаль.
Фінансовий аналітик, економіст Олексій Кущ каже, що в умовах війни система державної гарантії праці може сформувати масову зайнятість населення.
«Формат державної гарантії праці або так званого Внутрішнього трудового фронту був започаткований в США. Під час Другої світової війни завдяки Внутрішньому трудовому фронту США забезпечили майже повну зайнятість населення. Наслідки Великої депресії 30-х років минулого століття вони подолали саме під час Другої світової війни. Внутрішній трудовий фронт – це один з елементів мобілізаційної економіки, коли економіка та її ресурси, зокрема трудові мобілізуються на досягнення певних стратегічних цілей. У нас є перспективи створення такого трудового фронту», – зазначив він.
Але, наголошує Олексій Кущ, важливо, щоб створення трудового фронту не стало ширмою для позбавлення людей виплат по безробіттю.
Щоб отримати статус безробітного потрібно звернутися до Державного центру зайнятості з відповідною заявою. Це можна зробити особисто, прийшовши у відділення, якщо йдеться про безпечні території, або ж подати заяву онлайн через відповідні месенджери, які використовує Центр зайнятості:
«Статус безробітного ми надаємо з моменту подання особою заявки на реєстрацію. Відповідно це відбувається в той же день. І з першого ж дня призначається виплата допомоги по безробіттю. Вона розраховується індивідуально та залежить від страхового стажу, професійного досвіду та рівня заробітної плати», – пояснює Олена Мельник.
Через те, що ринок праці став конкурентнішим, шукачам роботи доводиться поступатися своїми зарплатними інтересами. Багато хто готовий до зменшення зарплат до 50% від тих, які були до повномасштабного вторгнення росіян.
Також люди відгукуються на всі можливі вакансії, навіть якщо не мають досвіду або необхідних знань і навичок.
«Це про що говорить? Про те, що люди опинилися без роботи, у них уже закінчилися запаси, вони готові йти на будь-яку роботу. Вони просто розсилають своє резюме куди завгодно. І якщо роботодавець пропонує такі зарплатні умови [нижчі за довоєнні], а люди подаються – їх влаштовує, вони готові йти на умови по заробітних платах набагато нижчих, ніж ті, які були до війни», – пояснює виконавча директорка ГО «Антикорупційний штаб», керівниця проєкту «Допомога українським біженцям з працевлаштуванням» Юлія Гречка.
Відповідно до дослідження robota.ua, істотних змін у структурі матеріальної винагороди при первинному наймі у червні в порівнянні з довоєнним станом не відбулося.
Якщо в січні працедавці в середньому пропонували 16 577 грн, а шукачі хотіли отримувати 17 022 грн, то в червні – 18 101 грн і 19 287 грн, відповідно.
«Ми отримували зворотний зв'язок від працедавців, вони також бачать готовність кандидата знижувати свої вимоги вже на етапі проходження співбесіди, якщо людині пропонують конкретне живе робоче місце тут і зараз. Наприклад, якщо людина прохає 20 тис. грн, а їй пропонують 15-16 тис. грн, але точно працевлаштовують, людина погоджується на це, не роздумуючи», – каже Юлія Далібук.
В Європейській бізнес асоціації стверджують, що в червні збільшилася кількість компаній, які виплачують заробітну плату своїм співробітникам у повному обсязі. Таких наразі 63%. Але 13% компаній були змушені скоротити розмір грошової винагороди, а 9% – відмовитися від бонусів або скоротити їх.
«Більшість підприємств не в змозі виплачувати зарплату на довоєнному рівні. За різними опитуваннями падіння зарплат у приватному секторі в середньому становило від 25% до 50%», – зазначає НБУ у своєму щомісячному макроекономічному та монетарному огляді за червень 2022 року.
Ринок праці України через війну занурився у кризу. І хоча спостерігається позитивна динаміка його відновлення, наразі неможливо спрогнозувати, коли ринок праці доросте хоча б до довоєнного рівня.
Одна з особливостей ринку праці в нинішніх умовах – вакансії закриваються швидко, а люди сидять без роботи довго. Потрібно бути готовим до 3-4 місяців активного пошуку роботи та, відповідно, мати запас фінансової міцності на цей період.
Важко знайти роботу спеціалістам у сферах, які, якщо не зупинилися через війну, то відійшли на другий план: нерухомість, туризм, юриспруденція тощо. Тому багатьом працівникам доводиться перекваліфіковуватися, щоб забезпечити себе роботою.
У цьому плані набагато складніше старшому поколінню, адже навіть до повномасштабної війни у них були проблеми з пошуком роботи.
Утім, стверджувати, що роботи в Україні немає – неправильно. Вона є, але не завжди відповідає вимогам тих, хто її потребує.
Тут потрібно бути пластичнішим і підлаштовуватися під обставини, які складаються в країні.