Девальвація штучна? Що відбувається на валютному ринку й чого очікувати

В суспільстві все гадали, чи перевалить долар психологічну позначку в 30 грн, але цього не сталося. Станом на 1 лютого офіційний курс НБУ – 28,45 грн/дол.

На фоні цих подій Finance.ua поцікавився в експертів, чому все так відбувається і до чого готуватися.

Наразі на динаміку обмінного курсу гривні до іноземних валют найдужче впливає невизначеність щодо перспектив врегулювання конфлікту на сході України. Натомість стан платіжного балансу чи макрофінансова ситуація в країні є збалансованими, а це – фундаментальні фактори.

Зокрема, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за результатами 2021 року становив близько 2% ВВП, а розмір міжнародних резервів покриває понад 4 місяці майбутнього імпорту.

Подальшу динаміку обмінного курсу гривні визначатимуть:

• оцінки учасників ринку ризиків володіння активами, номінованими в гривні, що, своєю чергою, залежить від розв'язання питання конфлікту на сході;

• умови торгівлі для України, а саме співвідношення світових цін на основні експортні й імпортні товари, що визначають попит і пропозицію валюти на міжбанківському ринку;
• поведінка нерезидентів-інвесторів у державні цінні папери, які з початку року зменшили свій портфель ОВДП на 9,2 млрд гривень.

Посилення інфляційного тиску та зумовлене цим підвищення облікової ставки Нацбанку вимагатиме від Міністерства фінансів пошуку нових орієнтирів вартості державних запозичень, які будуть привабливими для потенційних інвесторів.

Раджу не робити різких кроків, приймаючи рішення щодо зміни структури активів.

Більш релевантним є визначення цільової структури власних заощаджень (із визначеними цільовими параметрами дохідності, допустимого ризику та ліквідності портфелю) та реалізація плану поступового переходу до цільової моделі.

Процес девальвації гривні влада пояснює однією причиною – панікою від скупчення російських військ біля українських кордонів.

Я вважаю, що це лише ширма для прикриття того, що насправді відбувається.

Проїдьтеся по всій Україні – біля жодного пункту обміну валют ви не побачите чергу з п’яти осіб, поготів паніки.

Зате є спекуляції на міжбанківському валютному ринку за співучасті керівництва НБУ. Бо тільки ті, хто володіють первинною інформацією, як кожного торгового дня на валютній біржі діятиме чи не діятиме НБУ, з якими саме інтервенціями, – тільки ці люди можуть грати на коливаннях курсу.

Кожного торгового дня 10 чи 20 копійок перетворюються на їхні мільйонні заробітки.

Крім того, Україна, у порівнянні з Росією, – в прямо протилежній міжнародній диспозиції. Це логічно, що в умовах санкцій та ймовірного їх посилення девальвує російський рубль, обвалюються ціни на акції російських компаній на фондовому ринку. Натомість Україна має всебічну підтримку. І тут раптом у нас починається девальвація гривні.

Нагадаю, що навесні 2021 року під час скупчення російських військ на українських кордонах гривня навіть зміцнювалася. Це теж вказує на те, що девальвація штучна.

Хто все-таки має «зайві» кошти, я рекомендую розподіляти на три рівні кошики: гривня, долар, євро. Звісно, гроші треба тримати не «під подушкою», бо «під подушкою» нічого не росте. Тримайте у банківській системі – там нараховується відсоток, і ви повністю чи хоча б частково компенсуєте собі інфляцію коштом відсотків по депозитах. За гривню ви будете мати найвищі відсотки. А долар і євро в разі девальвації компенсують те, що втрачається на гривні.

Для тих, хто має більші ресурси: зараз час для купівлі земельних ділянок і нерухомості. Ціни на них нижчі вже не будуть– вартість усіх активів в Україні тільки зростатиме.

Коливання гривні у 2022 році мають і економічне, і політичне походження.

Економічний складник – це традиційна ситуація з бюджетом: певна частина бюджетних витрат здійснюється саме наприкінці року. Тож за деякий час ці кошти з’являються на валютному ринку.

Політичний складник – військова загроза з боку Росії, що створює невизначеність у ділових колах. Ніхто не хоче вкладатися в «довгі» гроші – і ми спостерігаємо виходи інвесторів з українських боргових паперів, але в цілому поведінка інвесторів на різних сегментах має свою специфіку.

За таких умов Нацбанк України виходить безпосередньо на валютний ринок. Якщо торік він продавав гривні та купував долари, то тепер періодично продає долари, щоб стримувати девальваційні процеси.

Крім того, фінансовий, валютний і банківський ринки між собою тісно пов’язані. Так, з одного боку, зростає попит на іноземну валюту.

А з іншого – банківська система працює в нормальному режимі. Ми не спостерігаємо панічних сплесків купівлі валюти та якихось страшних коливань курсу. В цілому очікування щодо курсу не виходять за межі 28-29 грн за долар.

Серед чинників девальваційного тиску – це проблеми з енергетичним сектором. Дефіцит вугілля в Україні доведеться закривати імпортними постачаннями, а ціна на газ на світовому ринку б'є рекорди.

Перспективи ринку енергоносіїв у світовому масштабі оцінити складно. Якщо Росія буде тиснути в ціновому плані на своїх партнерів у Західній Європі, то вони можуть переорієнтуватись на споживання газу, наприклад, з Катару чи зріджений газ зі США.

Також багато залежатиме від того, як формуватиметься ситуація у світовому господарстві. Адже одним із чинників посилення гривні торік були досить високі ціни на українську сільськогосподарську продукцію, металургію, деякі інші види наших традиційних експортних товарів.