Що відбувалося у банківській системі з початку війни

Що ж змінилося у роботі українських банків? Finance.ua проаналізував основні напрями банківської діяльності – і ось що ми виявили.

Перший день війни ознаменувався панікою населення, посиленою тим, що у деяких торгових мережах відмовлялися приймати до оплати банківські картки; до того ж кредитні кошти на багатьох картках стали недоступні.

До банкоматів вишикувалися черги з бажаючих зняти готівку; обсяги зняття перевищували середньоденні для мирного часу в десятки разів.

Не дивно, що один за одним банкомати цього дня порожніли, що ще більше посилювало паніку серед людей.

Національний банк оперативно ухвалив рішення обмежити видачу готівки сумою 100 тис. гривень на день і зобов'язав банки максимально поповнювати банкомати готівкою.

Буквально наступного дня торгові термінали запрацювали скрізь.

Національний банк звернувся до населення з проханням по можливості розплачуватись у торгових точках саме банківськими картками, щоб зняти навантаження на служби інкасації.

Протягом наступних 3-4 днів питання з поповненням банкоматів було вирішено, і паніка зі зняттям готівки зникла.

Несподіване рішення ухвалив ПриватБанк. З 1 квітня він встановив комісію на зняття готівки з карток інших банків у розмірі 1% від суми. Це здивувало тих, хто звик користуватися широкою мережею приватівських банкоматів.

До речі, зняти гроші з картки можна не лише у банкоматах, а й у касах магазинів (від 500 до 6 тис. грн – залежить від торгової точки).

За даними Національного банку України, за березень українці на касах отримали з платіжних карток близько 3,8 млрд грн.

У перший день війни банки вирішили обмежити використання кредитних карток шляхом обнулення кредитних лімітів. Одним з перших це зробили Альфа-Банк, Таскомбанк, monobank, ПриватБанк, Ідея Банк.

Їхні клієнти дізнавалися про те, що відбувається, в магазинах, безуспішно намагаючись оплатити карткою свої покупки. Вже після обіду в багатьох магазинах з'явилися оголошення: «Оплата лише дебетовими картками».

Наступного дня деякі банки спробували знизити справлене негативне враження. Так, monobank заявив, що всім клієнтам встановлюється кредитний ліміт у розмірі 10 тис. гривень. Альфа-Банк поновив можливість використання кредитних коштів. Хоч і суттєво порізав кредитний ліміт у порівнянні з «довоєнними» цифрами.

Співробітник нашої редакції користувався двома кредитними картками від Альфа-Банку: «ЕКО-Максимум» та «Максимум». За першою кредитний ліміт зменшили з 16 200 до 2500 гривень (у 6,5 разу), за другою – спочатку з 32 700 до 22 300, а згодом ще раз – до 20 тис. гривень.

За кілька днів зробив це і Таскомбанк. Спочатку кредитний ліміт було порізано вчетверо – з 22 400 до 5900 гривень. Після погашення заборгованості за лютий його збільшили до 7950 гривень, а після погашення березневої заборгованості – до 15 тис. гривень.

Деякі банки активно обдзвонюють клієнтів, намагаючись з'ясувати, хто з них готовий користуватися кредитними картками і своєчасно гасити кредитну заборгованість.

Зокрема, за цим заняттям було помічено Ідея Банк, який обнулив автору цього тексту кредитний ліміт за карткою Card Blanche Online, але не зачепив іншу картку – O.Картку.

Гідним та вкрай важливим рішенням стало оголошення деякими банками для своїх клієнтів «кредитних канікул».

Найщедрішу пропозицію зробив ПриватБанк, який дозволив не сплачувати заборгованість протягом трьох місяців – до 1 червня. Клієнти банку можуть вносити кошти на картки протягом канікул за власним бажанням.

Декілька банків – Таскомбанк, А-банк, monobank, Sportbank, ПУМБ – підтримали ПриватБанк і також встановили кредитні канікули на період від 1 до 3 місяців.

Серед банків, які надали клієнтам кредитні канікули, варто зазначити Альфа-Банк. Банк розробив досить цікаву програму: обов'язковий мінімальний платіж за кредитними картками встановлений на рівні 0 гривень, процентна ставка залишається незмінною, а відсотки просто приєднуються до суми загальної заборгованості. Навіть якщо клієнт має несанкціоновану заборгованість при погашенні відсотків, банк просто збільшує кредитний ліміт на цю суму.

Зазначимо, 1 квітня клієнти monobank були вражені нарахованими відсотками за користування кредитними коштами. Деякі з них навіть звинуватили monobank у «мародерстві». Все тому, що у багатьох не тільки не було коштів, а й навіть технічної можливості погасити заборгованість.

Олег Гороховський – найпублічніший з керівників банку – поспішив заявити, що банку треба виплачувати відсотки за депозитами.

«Чи може банк пробачити всім клієнтам відсотки за кредитами? Може. Два рази – перший та останній. Неотримані відсотки у сумі з непогашеними кредитами повністю витратять капітал банку, і в нього заберуть ліцензію», – написав він у телеграм-каналі.

Оскільки компанії Visa та MasterCard ухвалили рішення скасувати комісію інтерчейндж з операцій з банківськими платіжними картками, банки-емітенти карток оголосили про припинення нарахування та виплати кешбеків, а також дії програм лояльності.

Так, віртуальні izibank та Sportbank повідомили про це ще 4 березня.

З 16 березня до них приєдналися Таскомбанк, який скасував нарахування кешбеку за картками «Велика п'ятірка» і PudraCard, і Альфа-Банк, який скасував одразу всі програми лояльності за всіма картками.

З 25 березня нарахування кешбеків за своїми картками NewCard, SportCard та іншими картками припинив Укрсиббанк. Також з 25 березня припинив усі нарахування за всіма програмами лояльності Райффайзен Банк.

Водночас monobank, ПУМБ, А-банк та Акордбанк поки що продовжують нараховувати та виплачувати кешбек на покупки, що здійснюються за допомогою їхніх карток.

Ознайомитися з їхніми пропозиціями можна за посиланням.

Банк Форвард, який зіткнувся з різким відпливом клієнтських коштів через наявність «російського коріння» (головний акціонер банку – російський бізнесмен Рустам Таріко. – Ред.), був змушений різко підвищити відсоткові ставки за депозитами. На 1 місяць банк пропонує розмістити кошти під 13% річних, на пів року – під 13,5%, а на рік та два роки – під 14%.

Альфа-Банк у перші дні війни спробував зіграти «на випередження» і також підвищив ставки: на 29 днів – до 9% річних, а на 2 роки – до 13%.

Тоді як одні банки підвищують відсоткові ставки, інші – знижують їх.

monobank двічі протягом місяця оголосив про зниження депозитних ставок: 17 березня максимальну ставку за депозитами було знижено з 12,6 до 10% річних, а 24 березня – з 10 до 6%.

Крім того, банк анонсував припинення нарахування відсотків на залишки на карткових рахунках із 1 квітня.

З 24 березня про зниження процентних ставок оголосив Альфа-Банк. Схоже, небезпека відтоку коштів минула, і банк різко знизив ставки за депозитами: на 29 днів – з 9% до 4% річних, на 2 роки – з 13% до 8%.

З 6 квітня знизив депозитні ставки і А-банк. На 1 місяць кошти у гривні можна розмістити під 6%, а на 12 місяців – під 9%.

«Відзначився» Кредобанк: він у перший день війни знизив відсоткову ставку на залишок коштів на накопичувальному рахунку «Кишеня» з 6 до 0,01% річних.

За словами заступника голови Національного банку України Ярослава Матузки, вклади юридичних та фізичних осіб у банках з початку повномасштабної війни 24 лютого та до 31 березня зросли на 28,1 млрд грн (в еквіваленті).

Матузка уточнив, що гривневі вклади населення з початку війни зросли на 18%. Кошти вкладників, зазначив заступник голови НБУ, переважно акумулюються на гривневих поточних рахунках, а термінові та валютні вклади скорочуються.