Що й коли отримають українці замість зруйнованого житла

Наразі у Верховній Раді пройшов перше читання проєкт закону №7198 від 24.03.2022 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації».

Хоча в нього однозначно будуть внесені зміни, але те, що він буде схвалений остаточно та підписаний президентом України, сумнівів не викликає. Попри те, що ми не можемо спрогнозувати його остаточний вигляд, головні моменти пропонованого Закону вже зрозумілі.

Компенсацію за зруйноване житло зможуть отримати громадяни України, які повністю або частково втратили належне їм на праві приватної власності житло внаслідок бойових дій, викликаних збройною агресією російської федерації.

До цієї категорії відносяться фізичні особи, які володіли нерухомістю, були членами житлово-будівельних кооперативів та їхні спадкоємці.

Закон передбачає, що на компенсацію зможуть претендувати виключно громадяни України. Щодо іноземців, за словами авторки законопроєкту Олени Шуляк, питання вирішуватиметься пізніше.

Крім того, на компенсацію можуть розраховувати ОСББ, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи (ЖБК, ЖК), які здійснюють управління будинками. Як пояснюють юристи, така норма правильна – квартира не висить у повітрі, вона є частиною багатоквартирного будинку, який має комунікації, місця загального користування тощо.

Важливим нюансом є те, що в пропонованому законопроєкті передбачені також пріоритетні категорії громадян, яким мають право на отримання компенсації в першу чергу. До таких належать:

• багатодітні сім’ї;
• особи з інвалідністю I та II групи;
• учасники бойових дій;
• особи з інвалідністю внаслідок війни.

Також законодавець передбачив право на отримання компенсації спадкоємцями власників зруйнованого житла – на жаль, часто люди гинуть у власних квартирах. Ці компенсації спадкуватимуться за правилами, передбаченими Цивільним кодексом України, що унормовують спадкове право.

Законопроєкт передбачає, що компенсацію буде виплачено за квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки; будинки в процесі будівництва, у яких були зведені опорні та зовнішні огороджувальні конструкції; або їхні складові частини, які прийняті в експлуатацію, як самостійні об’єкти; пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.

Однак законопроєкт поряд з цим передбачає певні обмеження. Так, граничний розмір компенсації за зруйноване житло обмежений максимальною площею у 150 квадратних метрів. Усе, що перевищує цей розмір, компенсуватися не буде.

Юристи вже висловили застереження щодо такої норми – якщо більшість квартир у багатоквартирних будинках менші, то приватні будинки часто мають більшу площу. Чи врахує Верховна Рада ці зауваження під час другого читання – невідомо.

Щодо розміру компенсації, то він «визначається за результатами оцінки вартості поновлення відповідного майна з урахуванням ступеня його пошкодження відповідно до встановленої урядом методики».

Наразі передбачено три основних види компенсації:

• компенсація за пошкоджений чи знищений об’єкт житлової нерухомості шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача зі спеціальним режимом використання;
• компенсація за повністю знищений об’єкт шляхом надання отримувачу нового об’єкта нерухомого майна;
• компенсація за пошкоджений багатоквартирний житловий будинок шляхом фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна цього будинку.

Рішення про надання компенсацій мають ухвалювати спеціальні комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, які мають створюватися виконавчими органами відповідних рад за місцем розташування знищених і пошкоджених об’єктів нерухомого майна. Однак з тексту законопроєкту незрозуміло, хто і в який спосіб має їх утворювати. Утім, будемо сподіватися, що це питання врегулюється найближчим часом.

Також передбачено норму, згідно з якою постраждалі особи можуть отримати аналогічне втраченому житло в інших населених пунктах України.

Однак є застереження – населений пункт, у якому таке житло надаватиметься, має бути схожим на той, де розташований зруйнований об’єкт.

Основним критерієм поки що називають кількість населення. Утім, обговорюється варіант, коли громадянин може доплатити різницю та отримати житло в більшому місті, зокрема, і в столиці.

Наголосимо ще раз – поки механізм не відпрацьований, ми робимо побіжний аналіз ще не ухваленого документа. Крім того, слід розуміти, що після того, як його підпише президент і він стане Законом України, для його виконання буде розроблятися ще низка підзаконних актів – на рівні Кабміну та профільних міністерств, які й розпишуть детально порядок дій громадян і відповідних державних органів.

Наразі попередньо передбачено, що отримання компенсації міститиме наступні етапи:

• подання заяви про надання компенсації;
• розгляд заяви Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації, яку буде створено виконавчим органом місцевої ради як тимчасовий колегіальний орган. Такий розгляд відбуватиметься протягом 30 днів з дня подання заяви;
• забезпечення виконавчим органом ради надання компенсації.

За отриманням компенсації необхідно звернутися або під час дії воєнного стану (тобто зараз), або протягом 90 діб після його закінчення.

Наразі точні дати назвати важко – все залежить від того, наскільки швидко спрацює держава. Законопроєкт передбачає, що компенсацію мають надати «після розгляду заяви Комісією».

Однак перед цим розглядом спочатку має бути ухвалено Закон, потім його має підписати президент. У цьому разі він набуде чинності через два місяці після його оприлюднення (цю норму можуть змінити під час другого читання, зазначивши, що він набуває чинності негайно). Потім мають бути розроблені конкретні механізми, основний із яких – регламентація створення та дій відповідних Комісій, які й будуть розглядати звернення громадян.

Скільки це займе часу – невідомо. Сподіваємося, що з огляду на обставини влада це зробить якомога оперативніше.

Також законопроєкт передбачає, що на відповідне рішення Комісія по наданню компенсації має ухвалити «протягом 30 діб». Виходячи з цього можна приблизно порахувати строки.

Автори законопроєкту вирішили не чекати репарацій та компенсацій від агресора, адже це процес досить тривалий. Тому основним джерелом визначено фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України та кошти від міжнародних донорів. На скільки вистачить цих коштів – наразі теж невідомо.

Однак, попри всі застереження і зауваження, які висловлюють експерти щодо пропонованого законопроєкту, важливим є те, що держава взялася за розв'язання цієї проблеми негайно, не чекаючи закінчення війни. Будемо сподіватися, що всі зауваження врахують, а необхідні підзаконні акти та методики розроблять в найкоротший час.