Ціни на нерухомість в Туреччині та можливі зміни

Популярність Туреччини серед українців безумовна. В країні доволі безпечно, до українців відношення гостинне, в плані інвестування умови пропонуються вигідні й цілком стабільні.

Торік Туреччину відвідали приблизно 900 тис. наших співгромадян. На 2025 рік прогнозований показник — 1,5 млн туристів саме з України.

Окрім того, від початку повномасштабного вторгнення багато хто й загалом переїхав до Туреччини як біженець. Офіційно відповідний статус отримали тут 35 тис. українців.

Зрозуміло, що всім, хто лишається в країні, потрібне житло. Всім, хто планує вести підприємницьку діяльність, потрібні відповідні бізнес-приміщення. Так, для тимчасового використання підійде варіант оренди. Якщо перебування в країні планується тривале чи навіть постійне, краще розглядати придбання власної нерухомості.

Донедавна попит був більш-менш стабільним, і ціни на нерухомість в Туреччині та Анталії, зокрема, коливались несуттєво. Та останніми днями на форумі Finance.ua помічено цікаві обговорення: як тут, чи тут, чи ось тут. Існує вірогідність, ціни на нерухомість Туреччини зростуть у 10−15 разів.

Ось що з цінами станом на дату написання цієї статті.

За результатами першого півріччя кількість іноземних туристів в Туреччині перевершила всі очікування. Суми прибутків аеропортів Стамбула та Анталії рекордні. Таких показників приймання та відправлення літаків ще в країні не було. Доходи туристичної галузі вражають. В чому ж причина?

Finance.ua проаналізував інформацію на місцевих форумах, в соцмережах. Отримано досить неочікувану інформацію. Сучасні туристи, в більшості випадків, їдуть до Туреччини не відпочивати (або не тільки відпочивати). Вони активно, навіть в прискореному темпі, підбирають собі житло та приміщення для бізнесу. Причина різкого підвищення попиту також стала відома.

Впродовж 2026 року урядом Туреччини заплановане проведення комплексного оновлення ринкової вартості в житловому секторі. Очікується, що результатами співпраці Земельного кадастру та муніципалітетів стане зростання ринкової вартості нерухомості в 10−15 разів.

Для таких кардинальних рішень мають бути відповідні приводи. Щоб з’ясувати їх, варто розглядати ситуацію «зсередини». Ми «пішли» на місцеві форуми. І ось там, серед обговорень звичайних людей стала вимальовуватися реальна ситуація.

Виявляється, щороку в Туреччині продається приблизно 1,5 млн квартир та будинків. В договорі зазначається одна вартість, за фактом, «на руки» продавець отримує набагато більше. Це стабільна практика. Ніхто цього особливо не приховує.

Лише за приблизними підрахунками, податкова втрата, що виникає через такі «схеми», складає приблизно шість млрд доларів на рік. І «програє» в цьому випадку не лише держава.

Уявімо ситуацію:

• громадянин Туреччини має бажання продати власну квартиру в чудовому районі. Його прагнення — якнайшвидше отримати гроші та використати їх для певної мети. Він знаходить покупця, разом вони швидко узгоджують вартість. В договорі, з метою зекономити на відрахуваннях державі, зазначають іншу суму, яка суттєво нижча;
• проходить півроку-рік. Вже новий власник вирішує переїхати, шукає покупців для цієї ж нерухомості. Доволі швидко робить це. Ті починають вивчати правоустановчі документи, дивляться на суму. Аналізують ту, що пропонують їм як реальну і в них виникає питання: з чого це раптом така різниця? Вони бачать, що договір на право власності був укладений нещодавно. Чого ж настільки різке подорожчання? Ремонт якийсь зробили? Ні. Меблі дорогі набули? Теж ні.

Дивна може бути ситуація. А якщо продавець ще і їм може запропонувати продовжити «ланцюг», тобто в договорі зазначити одну суму, значно меншу, а реально на руки йому віддати справжні гроші… Це вже буде нагадувати якусь шахрайську схему. Така проблема ще найменше з того, що може статися.

Якщо власник матиме бажання передати нерухомість банку як забезпечення за кредитом, фінансові консультанти також зацікавляться, що ж не так з цією занадто дешевою нерухомістю. Можуть або зовсім відмовити в фінансуванні, або схвалити суму значно меншу потрібної клієнту.

Для податкової важливе походження грошей і юридична «чистота» документів. Сума, яка поступила на рахунок продавця, має збігатися з тією, яка була отримана ним за реалізацію нерухомості. Можуть бути певні відхилення (зазвичай в менший бік, бо цілком можливі паралельні державні сплати, або ж повернення боргів чи якісь термінові покупки).

Як впливає така ситуація на подорожчання? Всі сплати під час оформлення, зокрема і поліс страхування житла, і процентна ставка державного внеску залежать саме від «цифри» в договорі. Тобто, якщо продається нерухомість за 100−200 тис. доларів, з цієї суми і треба все сплатити.

Якщо продавець укладає угоду за 100 тис. доларів, в договорі відображає 50−75 тис. доларів, податки та збори сплачує з «офіційної» суми, а на рахунок отримує значно більше, це може бути приводом для серйозної перевірки і штрафів, які вийдуть дорожче. Не варто ризикувати.

В принципі, «складнощами» розглянуті в матеріалі відомості можна вважати лише для тих, хто планував використовувати Туреччину як тимчасове місце перебування/проживання.

Уряд і мав за мету знизити такий «попит», прагнув залишити в країні стабільних інвесторів, зупинити масове заселення іноземців.

Вимоги на отримання дозволу на проживання теж ускладнили. Зараз купівля нерухомості сама по собі до отримання дозволу на проживання в Туреччині не призводить. Є вимоги:

• мінімальна кадастрова вартість житла від 200 тис. доларів;
• розташування у «відкритому для поселення іноземців мікрорайоні».

Але вкладатися в нерухомість Туреччини ніхто не забороняє. Якщо є бажання обрати для вкладень саме цю країну, чому б ні? Нічого особливо критичного для інвесторів немає.

Просто підходьте до справи відповідально й з розумом, уникайте шахрайських схем та будьте чесними під час сплати податків і оформлення документів.