Зміст
Ліки, гроші, пандемії: скільки заробляють лідери фармацевтичного ринку
Та які справи у цього ринку в Україні
Пандемію ковіду запустила «біг фарма», аби заробити мільярди. Ліки проти раку існують, але фармацевтичні компанії не випускають їх, аби заробляти на неефективних препаратах. А у вакцинах взагалі знаходяться мікрочипи, через які всесвітній уряд слідкує за вами… Ці та ще тисячу й одну теорію змови ви точно чули про роботу фармацевтичної індустрії.
Оновлено 07 травня 2024
Містицизм навколо цієї індустрії можна дуже просто пояснити: розробка ліків – це складна наука, в якій пересічна людина зазвичай мало на чому розуміється. А ще – це великі прибутки, які отримують фармацевти.
Цей текст має відеоверсію 👇
Фармацевтика — це мультимільярда промисловість, яку у 2023 році оцінили у 1.6 трильйонів доларів. Вона зростає з року в рік, не дивлячись на складнощі – а саме високу зарегульованість ринку та значні ризики — фармкомпанії можуть витрачати по 10-15 років та мільйони на розробку препарату, який в результаті ніколи не дійде до споживача.
Історія ліків починається ще з шумерських часів, приблизно за 2 тис. років до нашої ери. Також ліки випускали та призначали у стародавньої Греції, у китайській династії Хань та під час ісламського золотого віку в Іраку.
Сьогодні найбільший ринок фармацевтики в США. За 2017-2022 на цю країну припало 64% світових продажів нових препаратів, які випустили за цей період.
А у 2022 на Північну Америку припало 52% від продажів ліків у світі. Для порівняння — Європа зробила всього 22% світових продажів.
Швидко зростає ринок у країнах з економікою, що розвивається — Бразилія, Китай, Індія. А що з робочими місцями? У світовій фармацевтичній індустрії працює близько 5 мільйонів людей, і що цікаво — дві третини з них знаходяться в Азії.
Доходи найбільших фармацевтичних виробників у світі знаходяться на одному рівні з доходами великих технічних гігантів типу Xiaomi, Oracle та Uber чи з автомобільними виробниками, як Nissan, Kia чи Renault.
Але треба розуміти, що виробництво ліків – це дуже дорогий бізнес, який має один з найвищих рівнів ризиків.
Аби випустити новий препарат, компаніям треба пройти через багато етапів – фундаментальні дослідження, зрозуміти процеси тієї чи іншої хвороби.
Після чого потрібно визначити, який підхід обирати для лікування. Потім знайти відповідну сполуку – у цьому процесі дослідники можуть почати з 10 тисяч потенційних варіантів та скорити їх до 10-20.
Далі починаються доклінічні випробування на комп'ютерних моделях, окремих клітинах та тваринах. Після клінічні випробування на людях, на які треба отримати дозвіл від регуляторів. І якщо випробування успішні та виробник має докази його ефективність та безпечність.
Лише після чого він може отримати схвалення регуляційних органів щодо випуску препарату на ринок.
На один препарат в середньому витрачається 12 років, і коштує це більше мільярда доларів. Та й це якщо вам пощастить, й ваше дослідження виявиться успішним. Наприклад, протягом 2006-2015 на продаж потрапило менш як 10% від всіх ліків, які були у розробці.
Українські лідери ринку – Фармак, Дарниця, Юрія-Фарм – не можуть похизуватися такими об’ємами та доходами, як фармгіганти США чи Західної Європи.
Але фармацевтика все одно є важливою індустрією України. Це доводять податки: за 2023 рік фармвиробники сплатили 5 мільярдів гривень у бюджет. Для порівняння: гральний бізнес приніс 10,4 мільярда податків, а ресторанна сфера 4,6 млрд.
Як і будь-яка інша сфера, фармацевтика пережила значне падіння, яке сталося через повномасштабне вторгнення: у березні 2022 року ринок впав на 11%, у квітні ринок скоротився ще на третину, а у травні – на 24%.
Але індустрія потроху оговтується і намагається повернутися до минулих обертів. Продажі ліків у першому півріччі 2023 року порівняно з тим самим періодом 2022 зросли на 23% у грошовому вираженні.
За результатами того ж періоду, частка ліків українського виробництва склала 63,4%.
Вони здебільшого дешевші за іноземні, тому їхня частка у грошовому вираженні становить 37,0%, тоді як у натуральному, тобто кількості проданих упаковок – 63,4%. 7 з 10 найбільших за обсягами продажів фармацевтичних компаній – українські.
Щодо експорту ситуація теж стабілізувалася. Якщо раніше найбільшими ринками збути для українських виробників були росія та білорусь, то після початку вторгнення експорт туди припинився. У 2023 році наші компанії знайшли нові ринки й навіть збільшили виторг за експорт. Найбільшими імпортерами українських ліків стали Узбекистан, Литва, Казахстан, Грузія та Ірак.
Чи можуть українські фармкомпанії дорости до рівня іноземних гігантів, а Україна стати лідером виробництва ліків якщо не в усій, то хоча б Східній Європі?
Важко прогнозувати про якийсь космічний ріст та домінацію в умовах війни. На подальше зростання прибутків на внутрішньому ринку важко очікувати, адже дохід фармацевтів напряму залежить від кількості населення – більше людей, більше ліків потрібно, аби задовольнити їхні потреби.
Скорочення населення через військові дії, окупацію та еміграцію за кордон зменшує ринок, що надає менше можливостей заробітку українським фармкомпаніям, для яких внутрішній ринок поки що основний.
А без високих доходів складно інвестувати в розробку нових ліків чи розвиток технології виробництва – саме це робить світових гігантів успішними та приносить мільярдні прибутки. Згадайте пандемію ковіду – Pfizer, який першим випустив вакцину, від вірусу, у 2021 заробив 81 мільярдів доларів – це майже у два рази більше, ніж у 2020, а у 2022 компанія взагалі дійшла до рекордної позначки у 100 мільярдів.
У 1849 двоє німецьких іммігрантів у США заснували Prizer (Пфайзер) як виробника хімічних речовин. Бізнес швидко розрісся під час Американської громадянської війни, коли армія потребувала знеболювальних та антисептиків, які й почав виробляв Пфайзер.
Через війну ми також втратили у сфері клінічних досліджень препаратів.
Станом на 24 лютого 2022 в Україні налічувалося 794 активних клінічних досліджень, які охоплювали понад 20 тис. пацієнтів, однак внаслідок повномасштабного вторгнення їхня кількість скоротилася. Наразі Україна використовує свій потенціал у КД на 10–15% і значно відстає від країн ЄС. В Україні на 1 млн населення проводиться близько 12 КД, тоді як в країнах Європи — 28–357.
Але не все так погано: експерти стверджують, що ми маємо можливості для подальшого збільшення кількості клінічних досліджень завдяки розвиненій інфраструктурі клінічних досліджень, кваліфікованого персоналу, економічність та сприятливого регуляторного середовища.
До того ж ми вже маємо потужних виробників, які зарекомендували себе на міжнародних ринках. Наприклад, Фармак продає близько 25 продуктів на ринках ЄС, а також компанія анонсувала відкриття нового заводу у Барселоні та R&D (ер енд ді) центр для розробки та тестування нових засобів.
Дарниця за останні два роки анонсувала вихід деяких своїх препаратів на ринки Польщі та Австралії.
А Юрія-Фарм у 2023 році викупила фармацевтичну компанію «Река-Мед» в Узбекистані.
Поки українська фармацевтика не здужає конкурувати з американською чи західноєвропейською. Та українські виробники рухаються вперед.
Вони розширюють географію свого збуту на ринки, які розвиваються – Азію та Південну Америку, а також продовжують займатися розробкою нових препаратів та покращенням виробництва – Фармак, наприклад стверджує, що 90% відсотків доходу компанія реінвестує у розвиток.
Тож у довгостроковій перспективі ми можемо сподіватися на зростання показників цього ринку.
