0 800 307 555
0 800 307 555

Як працюють онлайн-казино та чому це проблема для України

Прибутки, реальність, й варіанти майбутнього

Ринок грального бізнесу в Україні було запущено в 2020 році, після одинадцяти років заборони. Власне, заборона зовсім не заважала функціонувати гральним закладам – як онлайновим, так і офлайновим. Тобто залам, у яких було розміщено ігрові автомати.
Зміст

Єдине, що діяли вони підпільно, за відповідну плату силовикам. За даними ЗМІ, у грудні 2019 року в Україні функціонувало принаймні 5 300 нелегальних ігрових закладів.

Легалізація грального бізнесу: як це було

Тому одним із головних аргументів представників фракції «Слуга народу», які й просували ідею легалізації грального бізнесу, був той, що це дасть можливість вивести з тіні величезні кошти. Тобто отримати надходження до бюджету та мінімізувати кримінальну складову у цьому бізнесі.

У серпні 2020 року було ухвалено Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», яким на певних умовах дозволялася діяльність офлайн та онлайн казино, гральні автомати та букмекінг.

Після ухвалення закону, вже у вересні, Уряд створив комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), а в жовтні були затверджені умови конкурсу для участі в ній.

Комісія стала українським державним регулятором, що займається ліцензуванням та регулюванням сфери азартних ігор в Україні.

Перші ліцензії КРАІЛ почала видавати у лютому 2021 року, до кінця року їх отримали 57 компаній. Однак у чотирьох із них ліцензії були анульовані у 2022 році через виявлений російський слід.

За даними ресурсу YouControl, із цих 57 компаній 20 мають іноземних бенефіціарів, зокрема, з Великої Британії, Кіпру, Ізраїлю, Нідерландів.

Наразі, як повідомляє нардеп Ярослав Железняк, КРАІЛ збираються ліквідувати, а її функції передати Мінцифри.

Також є намір посилити покарання за незаконну рекламу гральних закладів та ввести систему онлайн-моніторингу.

Як це все працює

Як буде – подивимося, а наразі все це працює наступним чином. Принаймні – в теорії, бо практика значно відрізняється від неї.

Для більшості ліцензованих видів азартної діяльності мінімальний розмір статутного капіталу юридичної особи, яка має намір працювати у цьому бізнесі, згідно із ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та ліцензійних умов, становить 30 мільйонів гривень.

Для того, щоб отримати дозвіл на роботу в сфері грального бізнесу, компанія має купити ліцензію. Її вартість складає:

  • для казино в Києві – 60 000 мінімальних заробітних плат;
  • для казино в інших містах – 30 000 мінімальних заробітних плат;
  • для залів ігрових автоматів – 75 00 мінімальних заробітних плат
  • для платформ онлайн-покеру – 5 000 мінімальних заробітних плат.

Станом на 1 квітня розмір мінімальної заробітної плати становить 8 тисяч гривень.

Крім того, компанії, що займаються гральним бізнесом, мають сплачувати наступні податки:

  1. Податок на прибуток: оператори ігрових автоматів – 10%; від різниці між доходом і виплаченими виграшами для букмекерського бізнесу і казино – 18%; організатори лотерей – 30%.
  2. Податок на прибуток підприємств – 18%.
  3. Податок на виграш: 18% (стягується з фізосіб) та 1,5% військового збору.

Так в теорії, тому що на практиці всі ці норми намагаються (не без успіху) обходити.

Однак про це трохи нижче, а наразі ще кілька цифр. За даними The Village, торік від грального бізнесу держава отримала 10,4 мільярда гривень податків.

У 2022 році, за словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, держава отримала від плати за ліцензії та від сплати податків 1,9 мільярда гривень. У 2021 році цей показник склав 2,3 мільярда.

Скільки заробляють казино

Видання «Слідство.Інфо» проаналізувало звітність 22 компаній, які у 2023 році мали ліцензії на провадження діяльності у сфері грального бізнесу.

Найбільше тогоріч заробило ТОВ «Спейсікс» (онлайн-казино Cosmolot) – понад 27 мільярдів гривень.

Водночас Бюро економічної безпеки заарештувало 700 мільйонів гривень на рахунках компанії, яку підозрюють в ухиленні від сплати 1,2 мільярда гривень податків.

Друге місце – у групи компаній підприємця Андрія Матюхи: ТОВ «Фаворит Казино Компані» (Favbet Casino), ТОВ «Фавбет Віп Казино» (Billionaire), ТОВ «Казино.ЮА» та ТОВ «Букмекерська компанія Фавбет». Чистий прибуток групи склав 1,6 мільярда гривень.

Третє місце – за онлайн-казино Pin-Up (ТОВ «Укр Гейм Технолоджі»), яке заробило майже 900 мільйонів гривень. чистого прибутку.


Джерело: Слідство.Інфо

Загалом же легальні гральні компанії у 2023 році отримали 53 мільярди гривень доходу від своєї діяльності та 6,9 мільярда гривень чистого прибутку.

Насправді попри великі цифри, як уже зазначалося, на практиці все має зовсім інший вигляд.

Тому що, по-перше, легальні гральні заклади намагаються мінімізувати податки, а, по-друге, кількість нелегальних казино в Україні просто зашкалює.

За даними Ukrainian Gambling Council, таких у кінці минулого року нараховувалося принаймні 1 100.
Данило Гетманцев стверджує, що за 2022 рік держава недоотримала щонайменше 25-30 мільярдів гривень у вигляді податку з виграшів, військового збору, податку на прибуток тощо. За його словами, обсяг операцій грального бізнесу при цьому оцінювався у 180 мільярдів гривень.

Водночас Економіст Юрій Гайдай говорить, що згідно «деталізованих відкритих даних Мінфіну, за весь 2022 рік ігорка заплатила лише 80 млн грн податку з доходу і нуль податку на прибуток. А ще 1 млрд 160 млн – за ліцензії. Причому з них 771 млн грн – це ліцензії декількох великих букмекерських контор. Всього 214,5 млн – це ліцензії інтернет казино. У 2021 році ліцензії принесли 1 млрд 579 млн. Коли відкривали ринок, КРАІЛ очікував десь 7,5 млрд грн щорічних надходжень тільки від ліцензій».

У зв’язку з тим, що зі зрозумілих причин ніхто не публікує дані про справжні обороти гральних закладів, їхню реальну дохідність оцінити можна лише приблизно.

За різними оцінками, йдеться про 10–15 мільярдів гривень тіньового обороту на місяць.

Ці дані приблизно збігаються з цифрами, які називає Гетманцев.

Однак з цією оцінкою погоджуються не всі – вже згадуваний Юрій Гайдай стверджує, що це оборот лише однієї зі схем: «Загальний обсяг лише цієї схеми ігорка-рітейл оцінково 15 млрд грн на місяць. Це десятки мільярдів гривень, недоотриманих від податків на ігорку і податків на зарплату».

Тобто, як ми бачимо, цифру, яку заробляють оператори грального ринку (як легальні, так і нелегальні), можна лише уявити. Але абсолютно точно, що йдеться про сотні мільярдів гривень на рік.

Чому це проблема для держави

Проблема для держави полягає не лише в тому, що бюджет недоотримує десятки (як мінімум) мільярдів гривень податків та зборів.

Крім цього, є ще кілька очевидних й неочевидних проблем. Підпільний ринок та ухилення від оподаткування – це не лише в сфері грального бізнесу, а й у будь-якій сфері – величезне поле для корупції й зловживань. Практично неконтрольовані гральні заклади породжують такий же неконтрольований потік лудоманів, тобто людей, залежних від азартних ігор. І ось тут криється кілька неочевидних проблем, які в умовах війни несуть величезні загрози.

Лудоман – це хвора людина, яка на фоні своєї залежності і постійних проблем із грошима для гри здатна на будь-які вчинки. Цією людиною дуже легко маніпулювати.

За прикладами далеко ходити не треба – загляньте на перший-ліпший сервіс оголошень, і ви там побачите в продажі тепловізори, бронежилети, турнікети, словом – все те спорядження, на яке по гривні випрошують гроші волонтери й військові. Його продають саме лудомани. І ця проблема давно не секрет для командування ЗСУ, але зробити з цим практично нічого не можна.

Однак торгівля краденою амуніцією – квіточки в порівнянні зі всім іншим: лудомани легко вербуються ворожою розвідкою та готові виконати будь-яке її завдання.

Що це буде і на якому саме рівні має доступ до інформації лудоман – можна лише припускати. Це вже не кажучи про звичайні людські трагедії, коли внаслідок ігрової залежності руйнуються сім’ї та кар’єри.

Який вихід із ситуації?

Усі варіанти, які пропонуються експертами, можна поділити на дві категорії: дуже погані і просто погані.

До перших належить повна заборона азартних ігор. Це ніколи не працювало навіть у тоталітарних суспільствах, тим більше не працюватиме у цифровому світі – більшість операторів грального бізнесу (як легальних, так і нелегальних) давно працюють онлайн. На місці однієї ліквідованої платформи відразу виникає нова, а то й кілька. Як у міфі про Гідру. Тому заборона лише зажене проблему у ще більш глухий кут.

Експерти, аналізуючи світовий досвід, схиляються у бік легалізації та жорсткого контролю ринку азартних ігор з боку держави, щоб мінімізувати негативні наслідки для суспільства. Це – єдиний шлях, який може бодай тримати цю проблему в прийнятних межах. Однак, як ви розумієте, це можливо лише за умови реально справної системи правоохоронних органів і такої ж реально вибудованої правової держави.