Українські біженці за кордоном: скільки та на що витрачають кошти

Левова частка вимушених переселенців осіла в сусідній Польщі, однак є багато і тих, хто переїхали до більш заможних країн – Великої Британії, Франції, Бельгії, Швеції та Німеччини. 

Тікаючи від війни, українські біженці часто перетинають кордон з порожніми кишенями та перші кілька місяців повністю залежать від допомоги, яку надають країни ЄС.

Однак з часом вони отримують роботу та більш стабільний дохід для своїх сімей, тобто починають активно витрачати свої кошти за кордоном. Так що ж найчастіше купують українці та скільки коштів щорічно вони витрачають за кордоном? Finance.ua порахував.

Офіційна статистика Національного банку України свідчить про те, що тільки за перший квартал 2024 року українці за кордоном витратили близько 7 млрд гривень або ж в 3,5 раза більше, порівняно з аналогічним періодом 2021-го.

Однак варто враховувати, що банки не мають змоги розрізнити витрати переселенців та тих, хто вже перебував в ЄС до лютого 2022 року. Тож говорити, що вся сума витрат належить саме українським біженцям не варто.

За даними банку ПУМБ, першу трійку країн за картковими операціями переселенців посідають Польща, Чехія та Німеччина. І це не дивно, адже саме в цих країнах проживає найбільше українських біженців. Саме на прикладі них можна провести порівняльний аналіз на що ж саме витрачаються кошти та чи можливо суттєво зекономити за кордоном.

За офіційними даними, в Польщі проживає майже мільйон українських біженців – це другий після Німеччини показник серед всіх країн Європи. Тож, і їхні витрати є найбільш колосальними – тільки за перший квартал поточного року вони склали близько 2 млрд злотих.

Найбільша частка грошей вимушених переселенців осідає в продуктових магазинах і супермаркетах – щомісяця харчування «з'їдає» близько 34% їхніх доходів.

Також вони активно витрачають кошти на:

• заклади громадського харчування – близько 21%;
• ліки – 19%;
• одяг та взуття – 10%;
• пальне – 8%;
• транспортні послуги – 4%.

Звісно, такий рівень витрат є досить великим, однак більшість біженців, які працюють, все ж мають змогу відкладати певну суму на депозит.

Чехія посідає третє місце в Європі за кількістю українських біженців – на початок 2024 року в цій країні зареєстровано близько 400 тис. переселенців. За офіційними даними, для комфортного проживання одній людині в цій країні потрібно приблизно 650 євро. 61% від цієї суми доведеться витратити на житло, 21% – на харчування, 11% – на одяг та взуття та 5% на транспорт. 

Окремої уваги заслуговують витрати на медичні послуги в Чехії, адже ця країна надає право на безкоштовне лікування біженцям лише протягом перших 5 місяців після перетину кордону. Після закінчення цього терміну послуги лікарів будуть коштувати досить дорого – один прийом у спеціаліста обійдеться в 20-25 євро, а це близько 4% від середньомісячного доходу. Право на безкоштовне лікування та отримання необхідних ліків по рецепту можна отримати після оформлення полісу державного страхування – він коштує близько 80 євро або ж 12% від середньої заробітної плати за місяць.

А от на розваги українці в Чехії витрачають не більше 6% від доходу. Причиною цього є досить високі ціни. Один похід до ресторану обходиться від 16 до 32 євро (2-4% від суми мінімального доходу), відвідування театру – 35 євро (5%), а квиток в кіно коштує 10 євро (1,4%).

Однак наведена вище статистика не є фіксованою, адже в її основі лежить мінімальний рівень доходу в цій країні. Тому, чим менше коштів отримує тимчасово переміщена особа у вигляді заробітної плати чи соціальної допомоги, тим більше вона витрачає на купівлю товарів та послуг. 

Німеччина – одна з найбільш комфортних країн ЄС для проживання українських біженців, яких тут проживає 1,3 млн осіб. Тут досить добрий рівень життя та великі соціальні виплати, а також є можливість отримання роботи з високою зарплатою.

За даними Міграційної платформи EWL, більшість вимушених переселенців отримують в Німеччині гарний дохід та можуть заощаджувати до 500 євро за місяць. Це досить солідна сума, адже в сусідній Польщі середньомісячний рівень заощаджень складає всього 450-500 злотих.

Загалом українці в Німеччині найчастіше витрачають свої кошти на:

• оренду нерухомості;
• харчування;
• медичні послуги;
• одяг та взуття;
• оплату дошкільного та шкільного навчання;
• транспорт;
• предмети першої потреби.

Левову частку доходів біженці витрачають на житло (45%) та харчування (35%), а також освітні послуги.

Останній пункт є характерною рисою витрат більшості українських родин, адже 91% переселенців – жінки з дітьми шкільного та дошкільного віку.

Від 24 лютого європейські країни надали притулок для більш ніж 6 млн українських біженців, що звісно мало великий вплив на економіку ЄС в цілому.

Попри те, що 90% вимушених переселенців – жінки з дітьми, люди похилого віку та люди з обмеженими фізичними можливостями, така міграція не мала кризових наслідків, які так активно прогнозували певні експерти.

Про позитивний вплив приймання українських біженців першою заговорила Польща – лише за перший рік війни загальні здобутки її бюджету в 5 разів перевищили витрачені на допомогу кошти.

У 2023 році консалтингова компанія Deloitte на замовлення Управління верховного комісара ООН у справах біженців провела всесторонній аналіз впливу переселенців з України на економіку Польщі.

За її даними, 93% працездатних українців є офіційно працевлаштованими та регулярно сплачують податки в польський бюджет. В грошовому еквіваленті такі прямі та непрямі виплати складають близько 15-20 млрд злотих на рік, або ж близько 1% від ВВП країни.

Водночас, Ганна Джоболда, директор департаменту рекрутації міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal, зазначає, що за два роки війни економіка Польщі не тільки виграла від українських переселенців, а й стала критично залежною від них. Завдяки великій кількості біженців ця країна змогла розв'язати такі важливі питання, як нестача робочої сили та старіння нації, а її економіка стала розвиватися досить високими темпами. Зокрема, на території Польщі вимушеними переселенцями зареєстровано понад 15 тис. великих та малих підприємств, які регулярно сплачують податки до її бюджету.

В інших країнах Європи ситуація з біженцями має схожий характер. Більшість експертів відмічають високий рівень працевлаштування серед українців та готовність розвивати економіку держави, на території якої вони проживають.

Про це яскраво свідчить статистика більшості країн Європи – через 3 місяці після отримання статусу про тимчасовий захист лише 7% працездатних біженців продовжують жити виключно на соціальні виплати.

Війна в Україні спричинила великий відтік не тільки населення, а й коштів з національного бюджету. Головна причина цього – українці активно витрачають гроші та сплачують податки за кордоном. Це позитивно впливає на економіку ЄС, однак для нашої країни така ситуація може мати катастрофічні наслідки. Тому закінчення війни та розробка програм з повернення біженців на Батьківщину є одними з пріоритетних напрямів.