Штрафи для ухилянтів до 25 500 грн: коли, як, та на які суми

Після того, як його підпише президент, цей документ стане законом і буде застосовуватися на практиці.

Ухвалені депутатами зміни, в основному, зводяться до суттєвого збільшення штрафів за порушення, передбачені двома статтями КУпАП – 210 «Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку» та 210-1 «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і, як наслідок, процедури накладення стягнень за ці порушення.

Суттєво змінюються розміри штрафів – відтепер порушників правил військового обліку чекають збільшені суми.

Вони мають градацію за трьома параметрами – за порушення, вчинені у мирний час, повторне порушення та порушення, вчинене в особливий період. Тобто під час воєнного стану.

Щодо першого випадку (порушення у мирний час), то наразі акцент на ньому не робитимемо. Що стосується інших двох параметрів – повторного порушення та вчинення порушення під час воєнного стану, то тепер штрафи за них становитимуть від 17 тис. до 25 500 гривень (від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. – Ред.) відповідно. Йдеться про громадян України – призовників, військовозобов’язаних, резервістів.

Ці штрафи стосуються порушення правил військового обліку, а покарання за ці порушення передбачені статтею 210 КУпАП. В основному йдеться про випадки, якщо військовозобов’язаний не стоїть на обліку або не оновлює свої дані.

Ще один набір правопорушень передбачає інша стаття КУпАП – 210-1. Вона стосується вже порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тут йдеться про відмову від отримання повістки, неявку за нею до органів ТЦК і СП, порушення правил військового обліку посадовими особами підприємств.

Отже, за ці правопорушення громадяни України отримуватимуть штрафи від 17 тис. до 25 500 гривень, а от посадовці каратимуться суворіше – від 34 тис. до 59 500 гривень. В останньому випадку йдеться про неналежне ведення військового обліку на підприємствах різної форми власності або його відсутність.

Наразі влада обіцяє обмежитися мінімальними розмірами штрафів – 17 тис. гривень для громадян та 34 тис. гривень для посадовців відповідно. Однак скільки триватиме цей «пільговий період» і чи будуть його дотримуватися органи, що накладають штрафи – питання без відповіді.

Утім, куди важливіше те, що Верховна Рада суттєво змінила саму процедуру накладення покарання. Законодавець запроваджує зміни до статті 258 КупАП, у яких йдеться про те, що протокол за ст. 210 і 210-1 КУпАП не складається, якщо порушення скоєно в особливий період і якщо особа не з'явилася до ТЦК без поважних причин або не повідомила причину неприбуття за повісткою.

Отже, якщо простіше, то наразі, до набуття чинності закону № 10379, для того, щоб притягнути правопорушника до відповідальності (накласти штраф), необхідно скласти протокол про правопорушення, направити його до суду, а вже той вирішує чи накладати штраф на порушника, чи ні.

Від моменту набуття чинності новим законом ця норма скасовується і протокол складати не треба – постанова про притягнення до відповідальності та застосування штрафу виноситься негайно, це робить представник ТЦК. Що важливо – присутність тієї особи, яку у ТЦК вважають правопорушником, для цього не потрібна.

Не кажучи вже про підпис під постановою про накладення стягнення. По суті, це «заочний штраф» – можна спрогнозувати, що багато громадян України дізнаються про його наявність після того, як їхні рахунки будуть заблоковані.

Таким чином, якщо особа не оновила свої дані, не повідомила про зміну особистих даних (сімейний стан, стан здоров'я тощо. – Ред.), не з'явилася за повісткою тощо, то орган ТЦК і СП виносить постанову про штраф без протоколу.

Водночас є застереження про те, що військовозобов'язаний має бути належним чином повідомлений про дату, час та місце виклику. І у ТЦК мають бути документи, що підтверджують це повідомлення. Однак які саме – не сказано.

Ця норма, наскільки можна судити із тих даних, які є, прописана нечітко. Що, вочевидь, створить багато суперечок щодо її застосування. Оскільки суми штрафів великі, то можна спрогнозувати величезну кількість судових суперечок про їхні оскарження.

Змінюється також процедура адміністративного затримання. Якщо наразі (за деякими виключеннями, що не стосуються питання, яке ми розглядаємо. – Ред.) термін адміністративного затримання має не перевищувати трьох годин, то з набуттям чинності нового закону поліція отримує право затримувати громадян, що порушують статті 210 і 210-1 КУпАП, на строк до трьох діб (72 години).

Це ж стосується і громадян, які не мають з собою жодних документів та відмовляються називати свої особисті дані.

У такому разі порушника можуть затримати для встановлення особи, однак у будь-якому разі – встановили його особу чи ні – на строк не більше, ніж 72 години.

Наскільки можна зрозуміти з закону, про який ідеться, таке право не надали працівникам ТЦК і здійснювати затримання, як і раніше, мають право лише представники Національної поліції.

Ще одним важливим питанням є дата, від якої почнуть накладати нові стягнення на порушників. Те, що це станеться не раніше набрання новим законом про зміни до КУпАП сили, зрозуміло.

Однак виникає питання – як це співвідноситься з нормою Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яка звучить наступним чином – «громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів від дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані». Цей закон, як відомо, набуває чинності 18 травня.

Тобто йдеться саме про оновлення даних, про які йдеться у статті 210 КУпАП. І коли будуть застосовувати нові штрафи, які передбачаються у санкції цієї статті, незрозуміло – чи то відразу після набуття чинності змін до неї, чи після 17 липня, як передбачає Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Наразі відповіді на це питання нема, отже, доведеться чекати практики, зокрема, і судової.