Приватизація в Україні: хто і навіщо купує найдорожчі лоти

Найдорожчими об’єктами, які продав Фонд державного майна, стали:

• єдиний майновий комплекс ДП «Укроборонресурси», його продали за 210 млн грн;
• Усть-Дунайський порт – 201 млн грн;
• окреме майно Сторонибабського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» – 142 млн грн;
• готель «Власта» у Львові – 115 млн грн.

Крім того, за останні чотири місяці минулого року, коли процес приватизації в Україні був відновлений, держбюджет отримав 1,7 млрд гривень. Найбільшими проданими об’єктами 2022 року стали:

• Одеський завод шампанських вин – 195 млн грн;
• Львівський ювелірний завод – 185,4 млн грн;
• Марилівський спиртзавод (Тернопільська область) – 150 млн грн;
• Вузлівський спиртзавод – 130,4 млн грн;
• Залозецький спиртзавод – 120 млн грн.

Якщо з мотивацією держави все більш-менш зрозуміло – як було заявлено ще на початку процесу «Великої приватизації», у такий спосіб Уряд намагається позбутися надлишкового майна та наповнити бюджет додатковими надходженнями, заодно передавши майно у руки ефективного власника, то от мотивація тих, хто купує великі об’єкти, з огляду на війну не зовсім зрозуміла.

Утім, найочевидніша причина – отримати у власність підприємство з готовою інфраструктурою, яке за умови ефективного управління (а ні для кого не є секретом той факт, що приватний власник куди ефективніший у цьому питанні, ніж держава) буде приносити прибутки.

Перелік об’єктів, які були продані в Україні після відновлення процесу приватизації, цю думку підтверджує – очевидно, що спиртзавод чи порт мають бути прибутковими.

Майновий комплекс ДП «Укроборонресурси» купило ТОВ «Епіцентр К». Те саме, якому належить мережа будівельних гіпермаркетів «Епіцентр». Для чого цій фірмі майновий комплекс ДП «Укроборонресурси» – можна здогадатися, виходячи з того факту, що згаданий майновий комплекс складається з двох об’єктів.

Один з них знаходиться у місті Києві за адресою проїзд Саперно-слобідський, 3, де займає земельну ділянку загальною площею у 4,1617 гектара, а інший – у Стрию Львівської області, де площа землі становить 14,1228 гектара.

Тому ціна у 210 мільйонів, яку заплатив «Епіцентр» за ці землі, навіть не враховуючи доволі значного переліку іншого рухомого та нерухомого майна, не здається зависокою.

скрін з сайту ФДМУ

Усть-Дунайський порт купило ТОВ «Еліксир Україна» із Вінниці. Фірма займається оптовою торгівлею хімічними продуктами, а також сільським господарством – обробкою насіння, торгівлею зерном. Власник і директор компанії – Валерій Віхренко, який також володіє агрокомпанією «Вімексім».

Експерти сходяться на тому, що до великої війни продати цей порт навіть за заявленою ціною у 60 мільйонів було важко – він перебував у явному занепаді. За весь 2021 рік його дохід склав всього близько 3 млн грн. Однак за дев’ять місяців 2022 року цей показник вже досяг 21 мільйона, що й вплинуло на ціну – порт продали за 201 мільйон. Очевидно, новий власник розраховує на прибуток від перевалки вантажів, потік яких значно зріс внаслідок бойових дій, а порт отримав «друге дихання».

скрін з сайту порту

Майно Сторонибабського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» купило ТОВ «Єс Ойл». Бенефіціаром покупця, згідно з даними порталу Опендатабот, значиться мешканець Львова Олександр Варцаба, а саме ТОВ «Єс Ойл» в якості основного виду діяльності вказує «Оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами».

Як буде використовувати новий власник придбане майно – покаже час, однак варто зазначити, що потужність цього підприємства становить 30 тис. літрів спирту на добу, воно спеціалізується на виробництві етилового спирту, мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв. Основні потужності – у Львівській області.

скрін з сайту ФДМУ

Покупцем готелю «Власта» у Львові, який належав міністерству оборони, стало ТОВ «Магнус Трейдінг Україна», яке віддало за будівлю 115 млн грн. Підприємство зареєстроване в Києві та є посередником у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами та напівфабрикатами. Бенефіціаром товариства значиться Олег Діденко.

Сам же готель «Власта» розташований неподалік центру Львова в історичній місцевості Клепарів. Його звели у 70-х роках минулого століття. Ціна, яку запропонували за двозірковий готель у 9 поверхів на 150 номерів, видається цілком адекватною. Найімовірніше після реконструкції будівля буде використана за основним призначенням, однак новий власник з цього приводу жодних коментарів не надав.

фото ФДМУ

Що стосується Білгород-Дністровського морського торговельного порту, який був проданий 13 березня за 222 млн грн, то його покупець – ТОВ «Укрдонінвест» у визначений термін не сплатив лот і втратив покупку. Отже порт знову буде виставлений на аукціон.

Якщо повернутися до торішніх найбільших об’єктів, що склали топ-5 приватизації, то чотири з них належать до алкогольної галузі, а один – ювелірний завод.

Одеський завод шампанських вин купила фірма «Елітбуд груп», яка, за даними «Економічної правди», пов’язана з бізнесом ексрегіонала Олексія Костусєва. Сам завод вже кілька років фактично не працює – виробництво зупинилося у 2018 році. Оскільки фірма-переможець торгів належить Аскольду Ковалю, що також є співвласником компанії Вінфорт, до якої входить винна мережа Wine Story, то можна сподіватися, що завод відновить свою діяльність.

фото ФДМУ

Львівський ювелірний завод дістався київській «ДЖІ ДІ СІ Україна», яка була єдиним учасником аукціону. Основний вид діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Тому, що далі буде із заводом – невідомо. Кінцевим бенефіціарним власником підприємства є киянин Павло Зварич, який був помічником колишнього нардепа-регіонала та забудовника Володимира Зубика.

скрін з сайту ФДМУ

Марилівський спиртзавод (селище Нагірянка Чортківського району Тернопільської області), який має основне технологічне обладнання й усі необхідні комунікації, дістався компанії ТОВ «Вітагро Енерджі» нардепа Сергія Лабазюка (фракція «За майбутнє»).

За даними «Економічної правди», ТОВ «Вітагро Енерджі» входить до складу великого холдингу Vitagro, який займається виробництвом та перероблюванням сільгоспкультур, зокрема фруктів та овочів, молочним тваринництвом, свинарством.

Тому можна сподіватися, що спиртзавод буде і надалі використовуватися за своїм основним призначенням. До того ж, як повідомив ФДМУ, Марилівське місце провадження діяльності та зберігання спирту державного підприємства «Укрспирт» у 2018 році було модернізоване.

фото ФДМУ

Вузлівський спиртзавод продали з п’ятої спроби. Купило його ТОВ «Полі Стар», зареєстроване у Львові. Основний вид діяльності, відповідно до даних YouControl – продаж нерухомості. Його засновниками є львів’янин Орест Огородник і АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Атей». Засновником і керівником останнього є львів’янин Андрій Солтис, який також є засновником ще кількох інвестиційних фондів і консалтингових фірм.

фото ФДМУ

Залозецький спиртзавод за 120 млн грн купило ТОВ «ГРОШИК», бенефіціаром якого виступає Володимир Матяш. Фірма зареєстрована у селищі Залізці Тернопільської області та займається «роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно харчами, напоями та тютюновими виробами».

фото ФДМУ

Такий був топ-9 успішних приватизацій, які відновилися у вересні минулого року.

Що стосується великих об’єктів, за які держава розраховує отримати мільярди, то тут, якщо вірити словам голови Фонду державного майна Рустема Умєрова, ФДМ чекає ухвалення законопроєкту № 8250, який спрямований на модернізацію управлінської структури Фонду. У ньому є умова про розблокування великої приватизації, щоб у другому кварталі поточного року її відновити.

Якщо це станеться, то на приватизацію буде виставлена ціла низка великих об’єктів, серед яких пріоритетними вважаються Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (ЗаЛК), Демуринський ГЗК, ТРЦ Ocean Plaza (66,65% акцій) та Миколаївський глиноземний завод (НГЗ).

Якщо ж говорити про ті об’єкти, що були продані, то тут неможливо не згадати приватизацію АТ «Перший київський машинобудівний завод» (ПКМЗ), який до травня 2018 року мав радянську назву – «Більшовик», і який у 2021 році купило за 1 млрд 429 млн 17 тис. грн ТОВ «Дженерал Комерс», яке, як з’ясувалося, пов’язане з групою UFuture Василя Хмельницького й Андрія Іванова.

Ще більше питань викликала приватизація готелю «Дніпро» у центрі Києва, який був першим об’єктом «Великої приватизації» команди нинішнього президента. «Дніпро» продали українській приватній компанії ТОВ «Смартленд» за 1,111 млрд грн, однак у 2022 році з’явилася інформація, що за «Смартленд» стоїть скандальний персонаж Макс Криппа, якого пов’язують з російським капіталом. Історія вельми непевна, чи це насправді так – достеменно невідомо, однак скандал виявився доволі гучним.

У будь-якому разі, більшість експертів сходяться на тому, що до приватизації великих об’єктів треба підходити ретельніше, особливо у плані відбору потенційних покупців. Крім того, під час війни великі об’єкти просто неможливо продати за їхньою реальною ціною – будь-якого інвестора ситуація непевності просто відштовхне від покупки. Тому краще з великою приватизацією не поспішати.

За словами експерта аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексія Куща, приватизувати великі об’єкти під час війни – не найкращий варіант.

«Великі активи в цей час коштують копійки – звісно, через воєнні ризики. Треба дочекатися закінчення активної фази війни, а потім їх продавати. Продаж великих державних підприємств саме зараз дуже вигідний тим особам, які хочуть придбати майно за безцінь. На такі конкурси, звісно, не прийдуть іноземні інвестори. Хто з них захоче вкладати гроші, наприклад, у харківський завод «Турбоатом», який перебуває в зоні особливого ризику під обстрілами росії? Те ж саме можна сказати й про Центренерго, об’єкти якого вже зазнали кількох ракетних влучань», – каже він.

Такої самої думки аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян. Він вважає, що у воєнний період всі об’єкти вкрай недооцінені.

«Маємо дуже великі проблеми в питаннях проведення великої приватизації. Саме в цій царині треба бути особливо пильними, адже під час продажу підприємств майже немає конкуренції. Звісно, купуватимуть такі підприємства майже за копійки. Але можна зрозуміти уряд: є дуже гостра потреба закрити дірки в держбюджеті та призупинити друкарський верстат», – зазначає він.

У законі про державний бюджет на 2023 рік заплановано надходження від приватизації на суму 6 млрд грн. Це на 2 млрд більше, ніж було заплановано торік. Але фактично торік було отримано лише п’яту частину запланованої суми – 1,7 млрд грн. За перші чотири місяці цього року з 6 млрд вже отримали трохи більш як 1 млрд. Чи вдасться до кінця року виконати план надходжень – питання часу.