Навіщо Сі Цзіньпін їздив у москву та що відбувається з економікою Китаю

Це не подобалося Ост-Індійській компанії, яка на той момент фактично формувала політику Британської імперії. Річ у тім, що ринок Китаю для європейців був закритий. Тодішні правителі з династії Цін стверджували, що мають усе необхідне, тому їх не цікавлять товари чужинців. Венеційське скло та російське хутро були єдиними винятками.

Присутність європейців на китайському ринку жорстко контролювалася. Для них був відкритий лише один порт у місті Гуанчжоу, і торгувати тут міг обмежений перелік гільдій.

Ост-Індійська компанія виростила в Індії опійний мак і завезла його китайцям контрабандою. Наркотик настільки припав до душі китайцям, що Китай буквально опинився на межі існування.

Сьогодні ж економіка Китаю є другою у світі після США. До повномасштабної війни, яку росія розв’язала проти України 24 лютого 2022 року, їй пророкували суттєве зростання, і вже 2030-го, згідно з прогнозами, китайська економіка мала б потіснити американську, посівши перше місце.

Але сталося не так, як гадалося. Темпи економічного зростання в Китаї сповільнилися до найнижчих показників з 1976 року. За підсумками 2022 року ВВП Китаю зріс усього на 3%, що майже вдвічі нижче від початкових очікувань на рівні близько 5,5%, і куди гірше за 8,4%, які були 2021 року.

Аналітики пояснюють такі невтішні для Китаю результати економічного зростання жорсткими COVID-обмеженнями та спадом на ринку нерухомості – бульбашки, яку довго роздмухувала КНР.

Але і війна в Україні очевидно зіграла свою роль, викликавши насамперед нестабільність у Шанхайській організації співробітництва – Казахстан та Узбекистан, які є членами ШОС, направили допомогу Україні та заявили, що поважають її територіальну цілісність.

Окрім проблем економічних Китай накрила також демографічна криза. Уперше за 60 років у Піднебесній скоротилася чисельність населення на 850 тис. людей, пише Reuters, посилаючись на дані Національного бюро статистики країни.

Згідно з прогнозами експертів ООН, до 2050 року населення Китаю може скоротитися на 109 млн людей. Місцеві демографи вже нарікають, що Китай постаріє раніше, ніж розбагатіє. Економіка уповільнюватиметься через падіння доходів, а державний борг зростатиме через стрімке збільшення витрат на охорону здоров’я та соціальне забезпечення.

«Демографічні й економічні перспективи Китаю набагато похмуріші, ніж очікувалося. Китаю доведеться скоригувати свою соціальну, економічну, оборонну та зовнішню політику», – каже демограф Ї Фусянь.

Якщо династія Цін у XVIII столітті могла заявляти про свою самодостатність і відмовлялася повноцінно торгувати з європейцями, то сьогодні такої розкоші Піднебесна не може собі дозволити.

Китай тривалий час розвивався саме завдяки глобалізації та інтеграції у світові фінансові системи. Китайська економіка сьогодні залежить від ЄС і США – товарообіг між ними у 2022 році склав 1,6 трлн дол. Утім, ця залежність взаємна.

Наприклад, Сполучені Штати залежні від дешевого китайського імпорту, який економить кошти американців. Найбільше США купують у Китаю електроніку, іграшки, меблі, текстиль, продукти машинобудування.

Окрім того, частка Китаю в глобальних ланцюжках постачань американських корпорацій є найбільшою.

Дешеві китайські компоненти значно зменшують витрати компаній на виробництво. І ці ж компанії мають практично необмежений доступ на ринок КНР, де отримують надприбутки, які йдуть на розробку нових продуктів. Тобто Піднебесна якоюсь мірою фінансує технологічний прогрес Америки.

На отримані долари Китай купує казначейські облігації США (T-Bonds), що допомагає американцям зменшувати дефіцит бюджету. КНР – другий за обсягом тримач таких цінних паперів, але це не робить Штати критично залежними від Китаю.

У разі, якщо Китай раптом вирішить продати всі наявні облігації США, їх скуплять союзники американців, а також власні банки за допомогою додаткової доларової емісії ФРС. Американці надрукують потрібну суму.

Але буде неприємно, враховуючи, що в січні державний борг США досяг межі в 31,4 трлн дол.

Хоча у Китаю ситуація гірша. Державний борг Піднебесної – 40 трлн дол., або ж 265% ВВП. Дві третини цього боргу – борги компаній. Таких масштабів закредитованості не має навіть Америка.

Провалюватися в боргову яму Китай почав з усіма під час глобальної фінансової кризи 2007-2008 років.

Наразі Вашингтон намагається дистанціюватися або ж максимально обмежити стосунки з Пекіном. Економічна конкуренція Китаю – один із пріоритетів зовнішньої політики президента Джо Байдена. Інвестиції в китайську економіку скорочуються, відбуваються погіршення технологічного характеру.

Наприклад, китайські смартфони не менш як на половину зроблені з іноземних компонентів. Чипи для них виготовляють на Тайвані за американською технологією, операційна система – американська.

Узагалі Китай перебуває либонь у найгіршому за останні роки стані відносин зі США, зокрема, через питання Тайваню і потенційної спроби захопити його військовим шляхом. Не останню роль зіграли запуски Китаєм розвідувальних аеростатів у бік Америки.

Чинний лідер КНР Сі Цзіньпін працює над переформатуванням вітчизняної економіки, щоб вона більше спиралася на внутрішній ринок. Але, по-перше, швидко цього не зробити, по-друге, китайська економіка все більше централізується, тобто контролюється урядом.

Австро-британський інтелектуал, представник Австрійської школи економіки Фрідріх-Авґуст фон Гаєк у своїй праці «Шлях до рабства» (яка свого часу справила істотний вплив на погляди Маргарет Тетчер і принципи тетчеризму та Рональда Рейгана з принципами рейганоміки. – Ред.) стверджує, що розбудова централізованої планової економіки безпосередньо веде до політичної диктатури.

Це ілюструється прикладом СРСР – з централізацією економіки відбувалася концентрація політичної влади та руйнувалися політичні інституції.

Сі Цзіньпін сьогодні об’єднав у своїх руках три головні посади країни – очільника партії, держави й армії. Він став першим китайським лідером, який обіймає посаду голови КНР третій, по суті, безстроковий термін поспіль.

Просто нагадаємо, що під час з’їзду Комуністичної партії Китаю, де переобирали Сі, у жовтні минулого року затримали його попередника – 79-річного Ху Цзіньтао.

Як затримували ексочільника Китаю під час партійного з’їзду

Аналітики пояснювали, що в такий спосіб Сі Цзіньпін поклав край епосі, коли Китаєм владарювали клани, опозиційні один одному. Тепер абсолютна влада опинилася в руках фактичного імператора Сі та його друзів.

Сімнадцятого березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента рф володимира путіна за воєнні злочини, а саме за депортацію українських дітей з тимчасово окупованих територій України на територію росії.

Ця сенсаційна подія відбулася якраз напередодні запланованого візиту Сі Цзіньпіна до москви. Утім, попри довічне тавро воєнного злочинця, яким путіна нагородила Гаага, трикратний китайський керманич 20 березня прибув до російської столиці.

Офіційно – поглиблювати економічну співпрацю, неофіційно – поглинати прибиту західними санкціями суміжну територію і її ресурси. Річ у тім, що саме Китай може допомогти та й допомагає росії обходити санкції, наприклад, поставляючи необхідні технології.

Також китайські компанії, попри обмеження, продали російській стороні гвинтівки, деталі для безпілотників й інше обладнання, яке може бути використане з військовою метою, ідеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

росія зверталась до Китаю з проханням надати летальну допомогу для ведення повномасштабної війни в Україні, але, за словами Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, вони «не бачили жодних доказів того, що Китай постачає летальну зброю росії». Проте, питання розглядається.

Раніше Вашингтон попередив Пекін, що вживатиме заходів, якщо КНР допомагатиме росії обходити західні санкції або надаватиме зброю для війни проти України.

Ризик застосування санкцій на кшталт тих, що були задіяні щодо рф, дуже великий. Товарообіг між Китаєм і росією станом на сьогодні – 185 млрд дол. Очевидно, це не та сума, заради якої можна поставити на кон 1,6 трлн дол. товарообігу, які Китай має зі США та ЄС.

Хоча ризик може виправдати російська нафта й газ. КНР критично залежна від імпорту енергоносіїв. П’ять відсотків китайського імпорту забезпечують США, що, по суті, не багато. Проте в разі потреби Вашингтон може влаштувати блокаду Малаккської протоки, а саме через неї більшість енергоносіїв потрапляє до Китаю. Останніми роками Пекін активно шукає наземні, а не морські шляхи імпорту нафти та газу.

Сьогодні Китай закуповує російський газ і нафту з неймовірним дисконтом. Блакитне паливо йде до Піднебесної за ціною у межах 200 дол., тоді як на хабі TTF (Нідерланди) просять 478,6 дол. за тисячу кубометрів.

Нескладно здогадатися, що відбувається з нафтою, враховуючи, що по ній встановлена стеля у 60 дол. за барель. Простіше кажучи, росія віддає ресурси собі у збиток, не отримуючи по факту нічого, окрім рушниць і деталей для дронів, які практично не впливають на ситуацію на фронті.

Особливо цікавими на цьому тлі звучать заяви путіна, що росія виступає за використання юаня для розрахунків між країнами Азії, Африки та Латинської Америки.

Так звана церковнослов’янська мова свого часу стала «східною латиною», а юань очевидно стане «східним доларом», враховуючи, що він входить до кошика з п’яти міжнародних валют, які формують спеціальні права запозичення (СПЗ) – міжнародний резервний актив, створений МВФ. Це означає остаточний занепад рубля.

Якщо на початку широкоформатного вторгнення, москва наполягала на розрахунках у рублях, то тепер умови диктуватиме Пекін, як емітент юаня.

Також, зі слів путіна, росія готова підтримати китайський бізнес, який може замінити іноземні виробництва, що покинули росію. Один із напрямків – автопром.

Але що може запропонувати росія Китаю, враховуючи, що днями завод «Москвич» відкликав усі 86 нових проданих машин через недостатню русифікацію – забагато китайського в них було? Так-так, згідно з офіційною позицією, власникам просто треба оновити прошивку, але ми ж знаємо, що все «йде за планом».

У серпні 2018 року концерн «Калашников» презентував був «убивцю Tesla» – власний варіант електрокара. Водночас 2020-го Китай продав 1,4 млн електромобілів, США ж – 300 тис. Відповідно до прогнозів, у 2028 році КНР виготовлятиме шість електрокарів на один зроблений у США. А скільки «вбивць Tesla», окрім прототипу, зробила за цей час рф?

Знайомтесь, це – «убивця Tesla». Концепт виготовлений на базі кузова Іж-2125 «Комбі». Серпень, 2018 року. Фото: концерн «Калашников»

Це нагадує історію з «білоруським» мотоциклом «Мінськ», який торік з пафосом презентували місцевому диктатору олександру лукашенку. Білоруського в ньому виявилися «дизайн і монтаж» (цитата місцевого функціонера. – Ред.), усе інше – китайське.

Експансія на російську територію частково вирішить демографічне питання, що загострюється в Китаї – зубожілі росіяни охоче працюватимуть на китайських заводах за мінімальні (для Китаю) гроші. Та й китайці з радістю асимілюватимуть тубільне населення, як це вже відбувається, скажімо, в Біробіджані.

Освоєння російських територій притаманною Китаю «м’якою силою» навіть може відтермінувати вторгнення на Тайвань, який у США прогнозують на 2025 рік. Навіщо сваритися із Заходом, якщо можна наростити з ним торгівлю завдяки новій ресурсній базі?

Китай та Україна встановили дипломатичні стосунки 4 січня 1992 року. Обсяг двосторонньої торгівлі за цей час зріс більш як у 60 разів: спочатку він становив 230 млн доларів, а у 2021 році тільки в період з січня до жовтня сягнув 15,76 млрд дол., що стало рекордною сумою.

Після Революції Гідності китайські компанії почали активно заходити на український ринок. Вони будували дороги, як, наприклад об'їзну трасу Житомира (хоча так і не добудували її. – Ред.), так і інвестували в наші підприємства.

Найгучнішою історією стало придбання контрольного пакета акцій «Мотор Січ» у 2019 році. Проти угоди виступили США, адже у Вашингтоні переконані, що це дозволило б Китаю наростити військову потугу.

«Я міг закрити завод, міг скоротити кількість працівників. Така проблема стояла переді мною. Ми вирішили знайти інвестора. Нам підказали, хто інвестор, ми поїхали та поговорили з Китаєм. Власники акцій продали їх через нашу біржу. І я свої продав акції», – розповідав тоді президент АТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв, який нині перебуває під вартою – його підозрюють у державній зраді та співпраці з ворогом.

У березні 2021 року під час засідання РНБО вирішили повернути «Мотор Січ» у державну власність. Водночас уряд виступив за те, щоб усі стратегічно важливі підприємства, як, наприклад, ПрАТ «АвтоКрАЗ», залишалися у держвласності.

Китайські інвестори в «Мотор Січ», а саме шість громадян Китаю, ініціювали арбітражне провадження в місті Гаага щодо відшкодування Україною за нібито порушення режиму справедливого ставлення та експропріацію інвестицій всупереч Угоді між урядами України та КНР про заохочення та взаємний захист інвестицій. Розмір позовних вимог – 4,6 млрд дол.

В Мін’юсті тоді зазначили, що «повний текст позову є дуже детальним, сповненим скандальних припущень, підтримується емоційними твердженнями, до нього додані у якості доказів «роздуті» експертні висновки (зокрема, щодо розміру позовних вимог)».

Але, як писало видання Politico, президент України Володимир Зеленський хоче зберегти Пекін як інвестора та торгового партнера, адже найближчими роками Китай може надати допомогу Україні у відновленні після війни.

Україна навіть утрималася під час голосування в ООН за резолюції із засудженням переслідування Китаєм мусульманської меншини уйгурів.

Утім, неоднозначна позиція КНР у питанні російсько-української війни може стати вагомим аргументом для перегляду відносин.

«Якщо хтось у світі думає, що те, як та чи інша країна поводилася чи поставилася до України в найтемніший момент її історії, не буде враховано при побудові майбутніх відносин, то ці люди просто не знають, як працює дипломатія», – зазначив в інтерв’ю BBC міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Раніше повідомлялося, що Сі Цзіньпін після візиту до москви може поговорити з Володимиром Зеленським зокрема у форматі відеоконференції, але поки жодної конкретики.

«Якісь сигнали ми отримували, але ніякого підтвердження не було. Конкретики поки що немає», – сказав Зеленський під час пресконференції у Києві з прем’єром Японії Фуміо Кішідою.

Коментуючи українсько-китайські відносини, Зеленський наголосив, що Київ запросив Пекін взяти участь у «формулі миру», а також запросив до діалогу й очікує на відповідь.

«Українському президенту варто зосередитися на першому пункті мирного плану самого Сі Цзіньпіна. Під час телефонної розмови Зеленський повинен наполягати на суверенітеті і територіальній цілісності своєї країни як на основі подальших переговорів, щоб китайський лідер схвально кивав. Зрештою, це ж те, до чого закликає Пекін, чи не так?», – вважає оглядач Bloomberg і колишній головний редактор Handelsblatt Global Адреас Клутх.

Попри всю гучність спільної заяви, яку зробили Сі Цзіньпін і путін після зустрічі, можна впевнено сказати, що відкрито вступати у війну на боці росії Китай не збирається. Гібридна підтримка, яку КНР надавала раніше, збережеться, але вона не матиме глобального масштабу. Сі Цзіньпіну однаково вигідна слабка росія та збереження стосунків із Заходом. Тому Китай зберігатиме баланс і тихенько поглинатиме суміжну територію.