Національна стратегія доходів до 2030 року: як вона може змінити податкові правила гри

Як зазначають розробники документу, «Національна стратегія доходів України – це дорожня карта реформування податкової та митної системи, а також удосконалення процедур податкового та митного адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі».

Отже, з цього визначення випливає, що нас чекають зміни, зокрема, у податковій системі.

Перед тим, як перейти до розгляду основних пропозицій Уряду у цьому плані, варто зазначити, що НСДУ – це не законодавчий акт, який уже змінює нинішні правила, це – документ, який лише визначає напрямок реформ на найближчі шість років. Чи будуть ці реформи втілені – питання поки що відкрите, хоча Уряд висловив твердий намір це зробити.

Щодо змін у нинішній податковій системі, то вони спрямовані насамперед на те, щоб Україна могла забезпечувати власні потреби у фінансах самотужки.

Саме тому необхідно реформувати систему збору податків, при цьому податкове законодавство має бути адаптоване до норм Євросоюзу.

Для цього передбачається створення консолідованої системи збору, зберігання та обробки податкової та митної інформації на базі міністерства фінансів.

Це насамперед означає, що ДПС отримає доступ до банківських даних українців, а у Мінфіні створять орган, який адмініструватиме ці дані. Також податкова отримає право без суду арештовувати рахунки громадян у разі виникнення податкового боргу та списувати з них кошти.

Крім того, сама податкова служба також має бути реформована – задля «підвищення довіри до органу» та «зменшення корупційних ризиків».

Для цього мають бути запроваджені «автоматичні системи контролю за несумлінне використання податкової інформації».

_{Джерело: Мінфін}

Що ж стосується, власне, громадян України та суб’єктів підприємницької діяльності, які й є платниками податків, то для них пропонують ввести цілу низку новацій.

Це, зокрема:

• скасування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб. Спочатку мають намір об’єднати третю і другу групу, а податок поступово підвищать до 18%, а потім взагалі заборонять застосовувати;
• для фізичних осіб відновлять прогресивну шкалу оподаткування – чим більше заробляєш, тим більше платиш – однак розміри податку наразі невідомі;
• скасування низки пільг щодо платників ПДВ та приведення його до європейського законодавства;
• приведення розміру акцизних зборів до норм Євросоюзу;
• планується надати ширші повноваження органам місцевого самоврядування щодо адміністрування місцевих податків.

_{Джерело: Мінфін}

Уряд обіцяє також врегулювати обіг криптовалют. Встановити податки на них. Запровадити екологічні податки. Змінити підхід до оподаткування нерухомості – податок збираються стягувати з оцінювальної вартості, запровадити екологічні податки тощо.

Зміни торкнуться й фізичних осіб-підприємців. За основу взята так звана «польська модель».

Зокрема, планують змінити ставки для спрощеної системи оподаткування. Так, після того, як буде об’єднано другу і третю групи, ставки будуть диверсифікованими – від 3% до 17% залежно від виду діяльності.

Що стосується тих, хто працює на першій групі спрощеної системи оподаткування, то їм, по-перше, зменшать кількість видів діяльності, якими можна займатися. По-друге, змінять саму систему сплати податку – замість фіксованої ставки буде запроваджено відсоток від доходу.

Зміни торкнуться і тих, хто працює на четвертій групі – ставки підвищать, а базу оподаткування розширять.
Крім того, всіх без винятку підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування, зобов'яжуть користуватися РРО та вести облік походження товарів.

Також користувач спрощеної системи оподаткування буде зобов’язаний зареєструватися як платник ПДВ, якщо його оборот за рік перевищить мільйон гривень.

Все це нівелює для більшості малого бізнесу спрощену систему оподаткування і змусить значну частину ФОПів або припинити свою діяльність, або піти в тінь, що не є добрим для економіки в обох випадках.

З позитиву – скасовується інститут реєстрації для фізичних осіб-підприємців. Якщо ці зміни затвердять, то статус ФОПа набуватиметься автоматично шляхом відкриття рахунку у будь-якому банку зі статусом «Для ведення підприємницької діяльності».

Те ж саме буде й зі скасуванням реєстрації ФОП – як тільки рахунок у банку буде закрито, статус фізичної особи-підприємця буде втрачено.

Відповідь на це питання дати поки що складно – невідомо взагалі, чи Національна стратегія доходів буде втілена у життя. Теоретично – вона повинна мати позитивні наслідки, оскільки декларується бажання врахувати «підходи та рекомендації від міжнародних експертів, зокрема МВФ, Світового банку та ОЕСР».

_{Джерело: Мінфін}

Однак деякі експерти говорять, що пропоновані зміни несуть загрозу дрейфу частини бізнесу в тінь, а більшість фрилансерів взагалі змінять юрисдикцію або емігруватимуть. Це викликано саме скороченням бази спрощеної системи оподаткування та збільшенням фіскального навантаження на бізнес, що її використовує.

«В умовах високих ризиків ведення підприємницької діяльності в Україні можна очікувати, що це призведе до значного скорочення кількості самозайнятих осіб. Податкова система стане непривабливою для багатьох фрилансерів (айтівців), які, найімовірніше, будуть обирати інші юрисдикції та емігрувати з країни», – Дмитро Олексієнко, віцепрезидент ICC Ukraine.

Однак куди більшу загрозу для інвестиційної привабливості України несе скасування банківської таємниці. Оскільки це призводить до презумпції винуватості тих, хто користується банківською системою.

Отже, всі, хто зможе, припинить користуватися безготівковими розрахунками, що призведе до катастрофічної тінізації економіки.

В таких умовах іноземний бізнес навряд чи захоче ризикувати своїми капіталами, які в будь-який момент можуть бути заблоковані на рахунках, а кошти з них списані у позасудовий спосіб – згадайте новацію для ДПС, про яку йшлося вище.

Щодо очищення податкових та митних органів від корупції, які декларуються у НСДУ, то цей процес є чисто номінальним, оскільки цим «очищенням» мають займатися самі податківці та митники.

Такий підхід теж не додає інвестиційній привабливості Україні – інституціонального перезавантаження цих органів, які мають славу найкорумпованіших, не передбачається.

Є й інші фактори, які наштовхують на думку, що, попри задекларовані Урядом наміри втілити рекомендації міжнародних партнерів, «Національна стратегія доходів до 2030 року» розроблена чисто формально.