Як ФОП працювати без РРО у 2024?

Регулює конкретну процедуру їх використання Постанова КМУ №1336 від 23 серпня 2000 року «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"».

Ці документи зобов’язують з 2022 року практично всіх підприємців застосовувати у своїй діяльності розрахункові реєстратори операцій.

Однак, як завжди, у правилі існують винятки. Так, деякі ФОПи можуть працювати без РРО. Finance.ua розбирався, які саме та за яких умов.

Перелік тих, хто може не застосовувати РРО у своїй діяльності, дає стаття 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно норм цієї статті, «Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються» у наступних випадках:

• при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності. Окрім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;
• при виконанні деяких банківських операцій;
• при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;
• при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України;
• при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;
• при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
• при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів. Страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
• якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);
• при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Крім того, РРО можуть не застосовувати фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку першої групи.

Стаття десята цього ж Закону дозволяє деяким категоріям підприємців не застосовувати розрахункові реєстратори операцій у разі, якщо вони використовують замість них розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

Такі форми обліку можна використовувати виключно у випадках, передбачених у «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій» Постанови КМУ №1336 від 23 серпня 2000 року.

Ця ж Постанова визначає граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим в будь-якому випадку.

Це – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року. Тобто – 1 185 700 гривень.

Однак, як пояснює ДПСУ, застосування замість РРО паперової звітності неможлива за наявності хоча б однієї з таких умов:

• роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
• фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
• сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО.

Однак питання застосування чи незастосування РРО на цьому не вичерпується. Як пояснює ДПСУ, «обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил».

Обов’язок застосування РРО не залежить від ні виду діяльності, ні від розміру торгової точки, ні від КВЕД, ні від суми обороту.

Застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а від способу їх отримання від клієнтів, тобто від того, як проводяться розрахункові операції.

Розрахункова операція – це «приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу)». Принаймні, так говорить стаття 2 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

І ось тут є цікаві та важливі нюанси. Якщо ви хочете отримувати кошти за допомогою всіх можливих сучасних способів оплати, то тоді без РРО вам не обійтися.

Однак, якщо ви можете себе обмежити у цьому плані, то можна обійтися і без РРО. Оскільки вказаний вище Закон не дає чіткої відповіді, коли РРО потрібен, а коли ні, то ДПСУ у кожному конкретному випадку дає своє тлумачення щодо застосування розрахункового реєстратора операції.

Отже, за роз’ясненням податкової служби, РРО не застосовується у випадку, якщо суб’єкт господарювання реалізує товари чи послуги і приймає оплату за них за допомогою сервісу «інтернет-банкінг» виключно за реквізитами його рахунку у форматі ІВАN.

Однак тут є важливий нюанс. Як зазначає адвокат Богдан Янків, не всі оплати на ІВАN по банківських платіжках проходять як реальні оплати на ІВАN.

Якщо у банківській виписці стоять наступні коди – 2924, 2654 та 2650, то такі платежі вважаються розрахунковими операціями і для них необхідне застосування РРО. Тому треба уважно відстежувати коди, зазначені у банківських виписках.

Крім того, ДПСУ дозволяє отримувати кошти від «Укрпошти» і не проводити їх через РРО.

На думку податкової, «в розумінні закону ЗУ «Про РРО», надходження на рахунок ФОП від АТ «Укрпошта», які відбуваються відповідно до укладеного договору за допомогою банківської онлайн-системи платежів, не є розрахунковою операцією».

При цьому важливо пам’ятати – кошти мають надходити не від покупців, а з рахунку АТ «Укрпошта».

Однак й тут є нюанс – важливо, щоб кошти заходили саме на розрахунковий рахунок, а не забиралися готівкою.

До речі, платежі, отримані на «Новій пошті», у цьому плані відрізняються від платежів «Укрпошти», і мають проходити через РРО.

За даними вже цитованого адвоката Богдана Янківа, при оплаті всередині системи «Приват банку», якщо вона проводиться за допомогою ключ-карти із переадресацією на ІВАN, РРО також не застосовуються.

Важливо: якщо переадресація на ІВАN не відбулася, вона вже є розрахунково-касовою. При оплаті з ключа-карти іншого банку операція також, скоріш за все, буде розрахунковою.

Не потребує застосування РРО також оплата за посиланням або QR-кодом, який веде напряму на ІВАN. Наразі такий спосіб працює лише для власників рахунків у «Приват Банку».

Однак платник може оплатити його з будь-якого іншого банку. Для того, щоб отримувати такі платежі, необхідно підписати з «Приватом» відповідний договір.

Вище ви бачите способи, які не вимагають застосування РРО. Можливо, що якийсь із способів ми не врахували, і у вашому конкретному випадку також є варіант обійтися без фіскалізації.

У разі виникнення питань радимо звертатися за роз’ясненнями на гарячу лінію ДПСУ. Звернутися туди можна як за телефоном, так і з допомогою месенджерів або відповідного розділу на сайті ДПСУ.

Та насамкінець зазначимо, що паперові варіанти заміни РРО, передбачені у статті десятій «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на практиці застосовувати вкрай незручно. Тому, як свідчить реальний досвід роботи, простіше придбати касовий апарат, який звільнить вас від необхідності вести облікові книги, виписувати квитанції та щомісяця звітувати у податкову.