Наші за кордоном: де працюють і скільки отримують українці

Проте не всі вони там лишилися. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України Елла Лібанова, спираючись на дані Держприкордонслужби, стверджує, що за період з 24 лютого минулого року до 20 лютого 2023-го кількість українців за кордоном збільшилася на 1 млн 830 тис. осіб.

Загалом інститут оцінює кількість українців за кордоном приблизно в 5 млн людей. До цього числа входять ті, хто виїхав під час повномасштабного вторгнення та незадовго перед його початком.

За словами президента Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, люди насамперед їхали шукати прихисток, а не роботу. Однак по приїзду в країну перебування, одразу ж займалися питанням працевлаштування, адже не хотіли сидіти утриманцями на державну допомогу, яку запровадили європейці для українських біженців.

Відповідно до даних Центру економічної стратегії, у 2022 році українці збільшили ринок праці ЄС на 0,5-0,6%, а в окремих країнах – Польщі, Естонії, Чехії – зростання сягнуло 2%. Але навіть попри значний потік працездатних людей з України в тій же Польщі кількість вакансій більша, ніж попит на них. Недобір персоналу практично у всіх сферах коливається в межах 20-40%.

Як показують останні дослідження, 84% дорослих українців у Польщі, які прибули в країну після 24 лютого 2022 року, вже знайшли роботу. Причому 27% з них зробили це протягом першого місяця перебування, ще 34% – впродовж перших трьох місяців.

Але українці не тільки йдуть в найми, а й відкривають власні бізнеси. Наприклад, 45% усіх нових іноземних компаній, створених в Польщі, були українськими. Найчастіше тут відкривають кав’ярні, клінінгові компанії, невеличкі будівельні фірми тощо.

Польща й до 24 лютого вабила українців працевлаштуванням. І принципи, на якому воно базувалося, війна не змінила, переконаний Василь Воскобойник.

Згідно з дослідженням «Барометр польського ринку праці» агенції Personnel Service, у Польщі на початок 2023 року проживає 2,3 млн громадян України. 65% працездатних з них – працевлаштовані, а 24% перебувають у пошуку.

У Польщі існує потреба у фізичній праці, адже поляки не дуже хочуть бути дотичними до неї, тому українці влаштовувались працювати на склади, виробництва, у готельно-ресторанну сферу, на будівництва. Найпопулярніша серед українців робота навіть попри те, що 70% з них мають вищу освіту – та, що не вимагає спеціальних знань і вмінь.

Але в Польщі фіксується і брак кваліфікованих кадрів. Наприклад, вчителів і медиків – їх не вистачає у 96% повітів. Дефіцит гостро відчувається у Варшаві – ідеться про тисячі працівників, пише Forbes.

Утім, щоб обійняти таку посаду, потрібно підтвердити український диплом (хоча медпрацівникам спростили процедуру ще під час пандемії COVID-19) і знати польську мову на рівні B1-B2.

Це ж стосується й інших фахових і перспективних професій.

Найбільший відсоток опитаних (35%) Personnel Service українців декларує в Польщі заробіток у межах 3-4 тис. злотих нетто, тобто після вирахування всіх податків і соціальних внесків.

Від 4 до 5 тис. злотих нетто на місяць заробляють 17% респондентів. Заробітки 8% коливається в межах 5-6 тис. злотих. Понад 6 тис. злотих нетто на місяць заробляють 2% українців у Польщі.

Водночас 24% опитаних декларують місячний заробіток в межах 2,7-3 тис. злотих нетто, а 12% – нижче 2,7 тис. злотих, тобто менше польської мінімальної зарплати.

Станом на 1 травня 1 злотий = 8,84 грн

Загалом українці в Польщі працюють на 49% підприємств, ще 30% планують наймати працівників з України.

Засновник Personnel Service та експерт з ринку праці Кшиштоф Інглот каже, що до українських працівників 35% поляків ставиться позитивно, а 45% – нейтрально. Утім, настрої в суспільстві змінилися: якщо рік тому 80% поляків не вбачали в українцях загрози на ринку праці, то наразі таких 68%.

До слова, з 24 лютого біженці з України сплатили в Польщі податків на 2 млрд євро (станом на листопад 2022 року. – Ред.), що втричі більше, ніж країна витратила на допомогу нашим співгромадянам.

Після отримання статусу тимчасового захисту в Німеччині українці можуть подати заяву на отримання дозволу на працевлаштування через Відділ реєстрації іноземних громадян. Там оформлять посвідчення на тимчасове проживання з відповідною позначкою – Erwerbstätigkeit erlaubt (Працевлаштування дозволено).

Для роботи за фахом (наприклад, у медичній та освітній сферах, бо вони входять до так званих регламентованих професій) потрібно підтвердити свою кваліфікацію. Німецький уряд підготував для українців спеціальну пам’ятку, як це зробити.

Медицина – одна з найоплачуваніших для українців робота в Німеччині. Тут у середньому можна заробити від 1500 до 2100 євро на місяць. Особлива потреба у вузькопрофільних фахівцях у психіатричні, реабілітаційні центри, оздоровчі пансіонати. Винагорода за таку роботу може значно перевалити за 2 тис. євро.

«У Німеччину від початку повномасштабного вторгнення заїхало понад 1 млн українців. З них 350 тис. відразу стали на облік в місцевій службі зайнятості. До жовтня 2022 року кожен 10-й українець знайшов собі роботу в Німеччині. Наприклад, уже 3 тис. українських вчителів працюють в німецьких школах», – розповідає Василь Воскобойник.

Особливість тутешнього ринку праці в тому, що роботодавці почали його переформатовувати саме через українців, адже 55% наших біженців не володіють німецькою.

Якщо до 24 лютого був попит на іноземців, які добре знають німецьку мову, то зараз з’являється все більше вакансій, де знання мови та досвід роботи не обов’язкові. Зрозуміло, що це проста фізична робота.

У дослідженні експертів Міграційної платформи EWL ідеться, що громадянам України пропонують роботу в гастрономії, на логістичних складах, де потрібно укомплектовувати товари, на підприємствах харчової та переробної промисловості й автомобільної галузі. Німецькі роботодавці зацікавлені у працівниках на довготермінову роботу, тому нерідко в комплекті до вакансії іде забезпечення житлом та елементарним сніданком. У принципі, цей же тренд притаманний і полякам.

Українці різної кваліфікації – менеджери, вчителі й інші працівники освіти, офісні працівники всіх рівнів – здебільшого знайшли роботу в німецькій сфері торгівлі та послуг.

Українці, які вже працевлаштувалися в Німеччині після повномасштабного вторгнення, стверджують, що в середньому заробляють 1,4 тис. євро на місяць.

26% опитаних EWL респондентів зазначили, що їхня зарплата перевищує 2 тис. євро, 49% заробляє в межах 1-1,9 тис. євро.

Мінімальна зарплата в Німеччині з 1 жовтня 2022 року складає 12 євро за годину або ж 2 тис. євро на місяць брутто, тобто до сплати податків.

Станом на 1 травня 1 євро = 40,54 грн

Німеччина – друга після Польщі країна, яка прийняла найбільше українців – понад 1 млн, станом на 25 березня 2023 року.

До речі, найгостріший брак працівників німецький ринок відчуває у водіях фур. Тут, відповідно до прогнозу Світового банку, протягом найближчих десяти років не вистачатиме близько 150 тисяч водіїв. Покрити цей дефіцит мігранти не зможуть – ані зі Східної Європи, ані з інших регіонів планети.

Чехія – третя країна за кількістю прийнятих українців: понад 504 тис. осіб станом на 2 квітня цього року. Тут 2022-го 8,5 тисячі українців отримали ліцензію на індивідуальну підприємницьку діяльність, що на 5,5 тисячі більше, ніж рік до того.

Насправді ж Чехія – країна подвійного призначення: вона може бути як кінцевим місцем перебування, так і транзитом.

Загалом кількість українців, які працюють в Чехії, зростає щомісяця. На кінець 2022 року офіційна цифра коливалася в межах 100 тис. осіб, тобто кожен п’ятий українець, який опинився в Чехії після 24 лютого, влаштувався на роботу.

Найактуальніший напрям роботи в цій країні – працівник з виробництва запчастин для автомобілів. В Чехії базується багато міжнародних автобрендів. Здебільшого такі вакансії називають «працівник комплектації продукції», але на виході не зрозуміло, що доведеться комплектувати – най би і вентилятори чи деталі до кондиціонерів.

Чеські роботодавці швидко розкусили тренд, тому почали пропонувати безкоштовне житло. Можуть розмістити навіть родину – дружину/чоловіка та дітей, але з доплатою. В окремих випадках до безкоштовного житлового пакета включається харчування, чи пільгові ціни на нього.

Це не дивно, адже Європа переживає серйозну демографічну кризу, тож кожній країні доводиться боротися за працездатне населення, зокрема з мігрантів.

Зарплата залежить від регіону та сфери діяльності. Середня винагорода коливається в межах 18-35 тис. крон на місяць. У гривнях станом на 19 квітня це від 31 тис. грн до 60 тис. грн.

За словами директорки з питань міжнародного розвитку Платформи EWL Міхаліни Селєвіч, до Чехії зараз їдуть працювати вихідці із Запоріжжя, Миколаєва, Одеси, Маріуполя, Дніпра.

Торік українські біженці, які офіційно працевлаштувалися в Чехії, сплатили приблизно 8 млрд крон до державної системи соціального забезпечення.

В Естонії для українських біженців доступні 7 тис. вакансій, які пропонує Фонд страхування на випадок безробіття. За словами віцеканцлерки з питань праці Міністерства соціальних справ Улли Саар, для Естонії важливо, щоб українці мали змогу якнайшвидше стати незалежними та знайти роботу.

Державна статистика показує, що значна частина людей працездатного віку, які отримали тимчасовий захист, знайшла роботу протягом короткого періоду між березнем і червнем 2022 року.

Відсутність знання естонської мови змушує українців влаштовуватися на посади, для яких вони мають надмірну кваліфікацію відповідно до рівня освіти.

«Порівняно з ринком праці в цілому громадян України відносно більше переважно серед некваліфікованих робітників, а також працівників ремісничого виробництва та суміжних професій, і відносно менше серед керівників і спеціалістів», – каже головна аналітикиня Департаменту статистики Естонії Кая Состра.

Для українських біженців з тимчасовим захистом найпоширенішою є професія прибиральників, а серед тих, хто має посвідки на проживання, найпопулярнішою професією є зварювальник.

Мінімальна зарплата в Естонії у 2023 році становить 725 євро на місяць. Середня ж зарплата брутто по країні коливається в межах 1,6 тис. євро.

Наприклад, зварникам, малярам і водіям-міжнародникам тут готові платити до 2 тис. євро. Різноробам – 1,2 тис. євро.

З лютого 2022 року в Литві працевлаштувалася 21 тис. українців – приблизно половина від всіх працездатних українських біженців, що приїхали до цієї країни.

Згідно з результатами дослідження, яке провів Вільнюський офіс Міжнародної організації з міграції разом з литовським агентством із працевлаштування SOPA, 78,4% опитаних зазначили, що хотіли б змінити роботу. Причини різні:

• 41% вважає зарплату надто низькою;
• 28,2% хотіли б працювати у сфері своєї кваліфікації;
• 12,8% скаржаться на важкі умови праці.

«Найчастіші причини, через які українці не можуть влаштуватися на роботу, – мовний бар’єр і догляд за дітьми. Велика частина жінок з України приїхала не тільки з малолітніми дітьми, а й з літніми членами сім’ї, тож на них лежить подвійне навантаження, знайти роботу в такому разі буває нелегко», – пояснює представниця SOPA Інга Шукайтене.

46,2% респондентів замислюються про відкриття свого бізнесу в Литві, але їм не вистачає інформації, як це правильно зробити.

Переважна більшість українців зайнята на роботах, які потребують середньої кваліфікації, кожен десятий – на висококваліфікованій роботі.

Їхня щомісячна зарплата коливається від мінімальної – 840 євро до майже 2 тис. євро. У середньому українець, який працює в Литві, заробляє «на папері» близько 900 євро.

До Італії трудові мігранти з України почали приїжджати ще в 90-х роках. Це були переважно зрілі жінки, які доглядали літних сеньйорів.

Сьогодні ж італійський уряд завдяки українцям намагається покрити потребу в працівниках на заводах, у магазинах, готелях, компаніях з обслуговування, а також у сфері сільського господарства.

Пандемія коронавірусу підвищила попит на медичний персонал – як кваліфікованих лікарів, так і медсестер, утім найпотрібнішою в країні залишається фізична праця.

Наприклад, пакувальникам готові платити 2,5-3 тис. євро. Це робота на заводах з виготовлення тютюнової продукції, шоколаду, морепродуктів, одягу, косметики тощо. Для її виконання не потрібне знання мови, лише на мінімальному рівні. Також є обмеження по віку – максимум до 55 років.

Шукають працівників на будівництва. У середньому можна заробити 2,4 тис. євро. Як бонус – безкоштовне проживання.

Багато вакансій на роботу в теплицях. Тут робітники мають збирати врожай, сортувати його та відправляти на склад. Зарплата коливається в межах 1,5-2 тис. євро.

Кур’єрам платять від 1 тис. євро.

В Італії потужна українська громада. Багато тутешніх українців мають власний бізнес і готові наймати наших біженців.

Ринок праці Іспанії потребує працівників зі сфери туризму та готельно-ресторанного бізнесу, лікарів, будівельників, сільськогосподарських спеціалістів.

Українські жінки в Іспанії ідуть працювати доглядальницями або нянями, перукарками та манікюрницями, кухарками, офіціантками, посудомийницями та прибиральницями.

Чоловіки ж ідуть на будівництво та у сферу ремонтних послуг.

Зарплати в середньому коливаються від 1,1 тис. євро до 2,5 тис. євро. Найбільше готові платити працівникам на винних складах – зарплати тут доходять до 4 тис. євро.

До речі, на початку січня 2023 року повідомлялося, що іспанські правоохоронці ліквідували банду, яка експлуатувала українців на нелегальних тютюнових фабриках.

За словами посла України у Великій Британії Вадима Пристайка, понад 160 тис. біженців перебуває на території королівства. 42% з них уже працевлаштовані.

Мінімальна зарплата для осіб старших за 23 роки – 9 фунтів стерлінгів на годину. Найменше заробляють стажисти та неповнолітні – до 6,5 фунтів. Розмір мінімалки переглядається щороку у квітні.

У середньому повнолітні працівники працюють 48 годин на тиждень.

У Великій Британії, як і всюди в Європі, є потреба у так званих блакитних комірцях, тобто робітниках, зайнятих фізичною працею.

Утім, українці відкривають тут успішні бізнеси. Наприклад, видання Евакуація.City розповідає про наших краян, які розпочали свою справу в сегменті IT, виробництва одягу, продажах витворів мистецтва. За словами героїв цієї публікації, їм вистачає грошей, щоб утримувати себе.

Українцям за кордоном найпростіше влаштуватися на роботу, яка не потребує кваліфікації. Утім, зарплати тут коливатимуться в межах мінімальних по країні. Так, вони будуть вищими, ніж в Україні, якщо перерахувати на гривню, але й вартість життя в європейських країнах значно вища.

47% всіх українців, які вже працевлаштувалися за кордоном, пішли працювати на посади значно нижчого рівня, ніж вони працювали в Україні. Насамперед це пов’язано зі знанням мови, а також відсутністю відповідних вакансій.

Щоб працювати за фахом, доведеться доводити свою кваліфікацію. Це пов’язано з бюрократичною тяганиною, але цілком реально. Наприклад, дослідження Інституту німецької економіки в Кельні показує, що з 2016 до 2020 року близько 6200 осіб з України подали заяви на визнання професійної кваліфікації. Лише 7% з них отримали відмову.

Так, найбільше українців за кордоном сьогодні працюють у сфері громадського харчування та в готельному бізнесі. Найпоширеніші посади – покоївки, офіціанти, прибиральники.

Багато українок знайшли роботу у сфері краси та косметології. Узагалі у сфері послуг працює 21% біженців з України.

В IT-галузі залучено 15% українців, а на виробництвах – 12%.

Найбільші виклики, з якими стикаються наші співгромадяни за кордоном, це:

• рівень володіння англійською чи місцевою мовою;
• проблема поєднання зайнятості з доглядом за дітьми;
• незнання місцевого ринку праці та законодавства.

Згідно з дослідженням, яке нещодавно замовило Агентство ЄС з фундаментальних прав, у середньому 39% чоловіків і 31% жінок зараз мають оплачувану роботу. Найкраще з цим у Словаччині, на другому місці – Польща, на третьому – Естонія.

Біженці з України, які працюють в ЄС, загалом задоволені умовами працевлаштування. Хоча виділяють низку проблем: дуже довгий робочий день, занадто низькооплачувана робота та відсутність трудового договору. Також українці скаржаться на умови проживання і медицину.