Легалізація медичного канабісу: Які економічні перспективи це відкриє для України

Передувало цьому звернення президента України Володимира Зеленського, який заявив про необхідність «нарешті чесно легалізувати для всіх, хто цього потребує, ліки на основі канабісу, щоб усім українським громадянам не довелось терпіти біль».

Зареєстрували законопроєкт у парламенті ще в червні 2022 року. Його підтримав уряд.

«Ми розуміємо негативні наслідки війни на стан психічного здоров’я. Ми розуміємо кількості людей, які будуть потребувати медикаментозного лікування внаслідок цього впливу. І ми розуміємо, що немає часу чекати», – наголосив тоді міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Окрім того, законопроєкт 7457 передбачає розмежування між промисловими коноплями та медичним канабісом, що відкриває вікно можливостей для вітчизняних аграріїв.

Україна ще в 90-ті вивела сорти технічних конопель, які не містять наркотичних речовин. Але через жорстку регуляцію за вирощування коноплі беруться одиниці – дозволи нині мають до 30 коноплярських підприємств, які буквально перебувають «під мікроскопом».

І тоді як у світі посіви конопель зростають, в Україні ж поки навпаки. У 2020 році їх у нас посіяли всього близько 3 тис. гектарів, тоді як у Європі вирощували понад 42 тис. гектарів цієї культури.

У Канаді щороку сіють понад 40 тис. гектарів конопель, а Китай планує сіяти коноплі майже на 650 тис. гектарів, бо планує заміщувати нею бавовну – таке рішення ухвалено на державному рівні.

Коноплі вважаються однією з найдавніших агрокультур на планеті – вироби з них відомі ще з 1 тисячоліття до н. е. На території України рослина культивувалася в трипільську добу та в часи скіфів.

У середньовічній Європі коноплі стали однією з найпоширеніших агрокультур. З початком Нового часу вони набули особливого значення як сировина для виготовлення канатів для кораблів.

Коноплярство в Україні успішно розвивалося до Першої світової війни, після якої темпи дещо сповільнилися. Утім, ще в 50-х роках минулого століття СРСР був чи не найбільшим світовим експортером конопель. І левова частина площ, засіяних цією рослиною, концентрувалася в Україні.

Але нині – це рослина-вигнанець. І дарма, адже з конопель можна зробити сотні видів різної продукції. Їх використовують для виготовлення харчів, текстилю, вони потрібні в біоенергетиці.

Коноплі можуть бути корисними в садівництві, будівництві, тваринництві. З них роблять одяг, нитки й мотузки, компоненти додають до косметики.

Окрім того, канабіс – цінний лікарський засіб. У 2017 році Національна академія наук, інженерії та медицини США довела, що загалом рослина лікує понад 50 станів.

Препарати на основі канабісу використовуються для зменшення больових відчуттів, спазмів та судом м’язів, лікування анорексії, ПТСР і тривожних розладів. Також вони використовуються при лікуванні окремих типів епілепсії, глаукоми, псоріазу, паркінсонізму, розсіяного склерозу.

Одне із завдань таких препаратів – полегшення болю та страждань важкохворим та паліативним хворим, зокрема онкопацієнтам і пацієнтам з ВІЛ.

У 2019 році Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала ООН виключити канабіс з 4 пункту Конвенції про наркотичні засоби – так званого «списку повної заборони» найнебезпечніших речовин.

У грудні 2020-го це рішення ухвалили. Щодо позиції України – вона утрималася тоді від голосування.

Виключення канабісу з цього списку полегшує його регулювання для потреб медицини та науки, але кожна країна самостійно розв'язує це питання. Власне, цим наразі й займаються наші парламентарі.

У коноплі міститься понад 100 речовин, які мають різний вплив на організм людини. У медицині ж використовуються тільки дві – канабідіол (КБД) і тетрагідроканабінол (ТГК). І якщо перший не є психотропною речовиною, то ТГК залежно від концентрації може впливати на свідомість.

Медичний канабіс буває різних видів:

• такий, що містить виключно КБД;
• такий, що містить як КБД, так і ТГК у певних пропорціях.

Так, проєкт закону «Про регулювання обігу рослин роду коноплі в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни» передбачає розширення доступу пацієнтів з онкозахворюваннями та посттравматичними стресовими розладами до необхідних методів лікування та лікарських засобів. Ідеться насамперед про регулювання обмеженого обігу:

• канабісу;
• смоли канабісу;
• екстрактів та настоянок канабісу;
• тетрагідроканабінолу (ТГК).

Автори законопроєкту № 7457 пропонують дозволити в Україні обмежений обіг канабісу:

• для лікування неврологічних захворювань, хронічного болю невропатичного походження, захворювань травного тракту, проблем психічного характеру та паліативної допомоги виключно за рецептом лікаря;
• для дослідження канабіноїдів українськими науковцями та розвитку фармацевтичної галузі.

Також законопроєкт розмежовує технічні коноплі від медичних. Так, вміст ТГК у коноплях для промислових цілей не має перевищувати 0,3%, усе, що вище – належатиме до медичного канабісу та жорстко регулюватиметься.

Окрім того, Комітет з питань здоров’я нації порушував питання виведення коноплі для промислових цілей з-під дії Закону про обіг наркотичних засобів, що цілком відповідає Конвенції ООН про наркотики 1961 року.

Зараз ринок технічних конопель одночасно регулюється Міністерством внутрішніх справ, Держлікслужбою та Міністерством охорони здоров’я України, а мав би, як і будь-яка сільськогосподарська культура, бути в підпорядкуванні Мінагрополітики.

«Врегулювання питання медичного канабісу – безумовно надважливий крок для України. Не менш значущим є врегулювання промислових конопель, що не є і не мають бути визначені як наркотики. Це звичайна сільськогосподарська культура, щодо культивування та перероблювання якої не можуть застосовуватися жорсткі інструменти регулювання. З технічних конопель виготовляється папір для грошових банкнот, найміцніші канати та порох. Світовий ринок технічних конопель наразі оцінюється експертами у понад 4 млрд дол. і має високий потенціал для розвитку. Він є перспективним не лише для аграріїв, а й для української промисловості загалом, особливо – в умовах війни. Ринок технічних конопель є високо рентабельним, а продукція коноплярства зазвичай має високу вартість», – коментують в Офісі ефективного регулювання (BRDO).

Проте є нюанси. Як стверджують в організаційному комітеті Маршу Свободи ГО «Міські ініціативи та суспільні трансформації», до розробки первинного тексту законопроєкту дійсно долучилися науковці, лікарі, фахівці МОЗ:

«Проєкт закону за результатами громадських слухань (18.03.2022) повністю відповідав європейським цінностям та був схвалений експертами, як план дієвої реформи законодавства. Але на фінальному етапі узгодження в Кабінеті міністрів кардинально змінили».

Активісти переконані, що після внесених змін законопроєкт замість очікуваних спрощень (вирощування й перероблення канабісу, виготовлення та імпорт готових ліків та сировини, повноцінний доступ вчених до наукових та клінічних досліджень ліків, а пацієнтів – до лікування) обіцяє труднощі:

• доступ пацієнтів лише до імпортних синтетичних субстанцій, а не рослинних препаратів;
• юридичні ускладнення чи навіть неможливість для вітчизняних науковців досліджувати канабіс;
• дозвіл вирощувати канабіс як фарм сировини лише для експорту.

«У редакції, внесеній урядом до Верховної Ради, законопроєкт № 7457 не розв’яже проблему медичного канабісу, не допоможе пацієнтам отримати доступ до ліків, медикам такі ліки призначати, а науковцям досліджувати похідні рослини канабіс. Стверджувати зворотне – означає поширювати неправдиву інформацію з надзвичайно чутливої теми», – резюмують в організаційному комітеті Маршу Свободи.

До речі, Кабмін раніше своєю постановою № 324 від 7 квітня 2021 року виключив зі списку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів деякі препарати на основі канабісу. Так, з квітня 2021-го в Україні у формі лікарських засобів та за приписом лікаря дозволено використовувати, окрім Дронабінолу, ще Набілон та Набіксімолс.

Тобто, до України тепер дозволений імпорт двох препаратів: на основі Набілону та Набіксімолсу – українські пацієнти формально отримали доступ до цих лікарських засобів, упаковування якого коштує близько 2 тис. дол.

Допомога хворим – безумовно шляхетна мета, заради якої відповідний законопроєкт має бути ухвалений якнайшвидше. Але не потрібно випускати з фокусом, що вирощування конопель – як технічних, так і медичних – прибутковий бізнес.

Аналітики Grand View Research у 2023 році оцінюють глобальний ринок вирощування конопель у 475,9 млрд дол. І згідно з їхнім прогнозом, до 2030 року він збільшиться до 1,8 трлн дол. Тобто середньорічний темп зростання складе 21,3%.

За підрахунками американських експертів, тільки у 2019 році в стартапи, що займаються канабісом, інвестували близько 2 млрд дол.

Найбільше отримала компанія Pax Labs – розробник електронних сигарет. Вартість угоди сягнула 420 млн дол., завдяки чому їхні акції зросли до 1,7 млрд дол.

«Рентабельність вирощування конопель для отримання посівного матеріалу становить 112,5%. При культивуванні рослин для подальшої перероблювання на волокно прибутковість може коливатись від 32% до 62%. Якщо ж використовувати сорти, що забезпечують можливість отримання двох видів продукції насіннєвого матеріалу та трести (для волокна), рентабельність може досягати 184%.

Отже, технічні коноплі можуть стати для багатьох господарств альтернативною культурою для вирощування. Якщо довести площі посівів технічних конопель в Україні до показників 120 тис. га, то український ринок тільки за рахунок виробництва насіння й соломи буде приносити прибуток у бюджет держави до 100 млн дол. А отримання дозволу вирощування технічної коноплі для використання з терапевтичною метою дозволить легально заробляти у сотні разів більше», – пояснили Finance.ua фахівці BRDO.

Проте вітчизняний ринок виробництва технічних конопель є невеликим і зарегульованим. Щороку засівається лише від 2 тис. га до 4 тис. га земель, проте, ще в часи Радянського Союзу, Україна вирощувала близько 120 тис. га технічних конопель та мала 35 переробних заводів, із яких залишились лише 3.

«На сьогодні виробничі потужності України скоротилися в 30 разів», – наголошують в BRDO.

За їхніми даними, запит на затвердження квот у 2020 році подали 40 суб’єктів господарювання на загальну площу посіву 14 477 га. Фактично, лише 38 суб’єктів господарювання посіяли або мали намір посіяти технічні коноплі у 2020 році на загальній площі 2280,68 га.

Посіви технічних конопель в Україні мають фрагментарний характер у Вінницькій, Житомирській, Київській, Сумській, Харківській та Черкаській областях. Площі посівів коливаються від декількох соток і до 800 га. У Полтавській області практикують вирощування органічних технічних конопель.

«Скасування надлишкового регулювання ринку конопель, що вирощуватимуться в промислових цілях однозначно збільшить кількість суб’єктів господарювання на ринку. Промислові коноплі – екофрендлі культура: невибаглива до типу ґрунту, сприяє «відпочинку» і відновленню родючості земель, не потребує багато води, майже не потребує добрив, оброблення пестицидами та гербіцидами, є високорентабельною», – переконані експерти BRDO.

За словами міського голови Глухова, підприємця і знаного в Україні «конопляного короля» Мішеля Терещенка, зараз ми маємо історичну можливість відновити економічний потенціал галузі.

«Вірю, що кожен з нас щодня думає, як зробити нашу Україну сильнішою у важкій боротьбі з ворогом, який прийшов на нашу землю з війною понад 9 років тому, і дати нашій країні можливість стати розвинутою світовою економікою. У нас є багато конкурентних переваг для цього і, зокрема, історичні досягнення у сфері вирощування та перероблювання промислових конопель, які були важливою сировиною для текстильної галузі. Ми втратили цю перевагу і цінну сировину, прирівнявши промислові коноплі до наркотичних, і наклали суворі регуляторні обмеження на їх вирощування.

Зараз, коли потреба у джерелах екологічної і відновлюваної сировини висока як ніколи, ми маємо історичну можливість відновити економічний потенціал галузі. Важливо зробити перший крок і вивести промислові коноплі з-під наявного регулювання. Законопроєкт 7457 для медичного канабісу передбачає розмежування між промисловими коноплями та медичним канабісом за прикладом інших країн світу – США, Франції, Канади, Німеччини, Італії, Китаю та ін. Багато ще треба буде зробити для повноцінного і масового розвитку перероблювання даної сільськогосподарської культури, але дуже важливо з чогось почати», – каже він.

А ось з вирощуванням медичного канабісу куди складніше. Засновник Drapalin Pharmaceuticals GmbH Іван Гарєв стверджує, що утримання конопляної ферми – справа не швидка та потребує чималих інвестицій. За його словами, для вирощування 10 тонн цієї рослини потрібно приміщення площею 15 тис. кв. м, а перші продажі відбуваються не раніше, ніж на четвертий рік від початку роботи ферми.

Окрім того, для експорту продукції потрібно отримати спеціальний сертифікат якості – Good Manufacturing Practice (Належна виробнича практика – правила GMP призначені для зниження ризику у використанні будь-якої фармацевтичної продукції, який неможливо повністю усунути тестуванням готової продукції. – Ред.).

Також варто зважати, що найбільш сприятливий клімат для вирощування коноплі – південь України. Однак зараз значна частина територій окупована, замінована та постраждала внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Тому очікувати на масове виробництво найближчим часом не доводиться.

Утім, плани вже глобальні. Постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявила, що після деокупації півострова там вирощуватимуть медичний канабіс. За її словами представництво президента спільно з Київською школою економіки, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України та Центром оборонних стратегій напрацювало стратегію розвитку Криму після його звільнення. До цього документу ввійшло вирощування медичного канабісу в окремих районах Криму.