Підрив Каховської ГЕС: загрози та економічні наслідки

Об’єм води Каховської ГЕС, яку відкрили 1956 року, складає 18 млн куб. м. Вона необхідна для виробництва електроенергії та забезпечення водою півдня України.

Окрім того, вода з Каховського водосховища необхідна, щоб Запорізька АЕС отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки. Проте МАГАТЕ стверджує, що загрози ядерній безпеці на ЗАЕС наразі немає. Фахівці організації уважно відстежує ситуацію.

«Цей терористичний акт створив смертельну небезпеку для українських громадян у населених пунктах по обидва береги Дніпра нижче Каховського водосховища. Це беззаперечний акт екоциду та очевидний воєнний злочин, вплив якого виходить далеко за межі України й зачіпає екосистему всього Чорноморського регіону.

Також цей злочин посилює загрозу ядерної катастрофи, оскільки наповнюваність прудів-охолоджувачів Запорізької атомної електростанції залежить від рівня води в Дніпрі», – повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони.

За інформацією Укргідроенерго, внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховська ГЕС повністю зруйнована. Станція відновленню не підлягає. Утім, її руйнування не вплине на роботу енергосистеми України.

«Каховська станція не працювала в енергосистемі з жовтня минулого року. Що стосується роботи в енергосистемі – змін не відбудеться. Що стосується водосховищ, які вище по каскаду – ніяких на них впливів немає», – зазначив генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота.

Президент України Володимир Зеленський скликав Раду національної безпеки та оборони. З небезпечних районів почалася евакуація населення, повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін. Укрзалізниця запустила евакуаційні поїзди. Перший вирушив з Херсона о 12:00.

Під загрозою затоплення опинилися такі села Херсонщини: Миколаївка, Ольгівка, Львове, Тягинка, Понятівка, Іванівка, Токарівка, Понятівка, Придніпровське, Садове, та частково місто Херсон – острів Корабел. Загалом підтоплення загрожує до 80 населеним пунктам регіону, стверджує прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба того року порівнював підрив греблі зі зброєю масового ураження. Наразі ж він каже, що це найбільша техногенна катастрофа в Європі за десятиліття.

За інформацією Мінекономіки, будівництво нової ГЕС може коштувати близько 1 млрд дол., оскільки йдеться не тільки про встановлення нових гідроагрегатів, а про відновлення цілісності величезної греблі.

«Лише на відновлення дамби піде щонайменше п’ять років, і кумулятивний ефект гуманітарних та екологічних наслідків підриву буде лише наростати», – прокоментувала перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.

За словами генерального директора Укргідроенерго Ігоря Сироти, очолювальне ним підприємство вже (станом на 14 червня. – Ред.) розробило технічне завдання для Укргідропроєкту, і той працює над проєктом побудови перемичок, які б зупинили спрацювання Каховського водосховища. Його мають представити 10 липня.

Суму, необхідну для зведення споруди, Ігор Сирота під час онлайн-обговорення Європейської Бізнес Асоціації «Підрив Каховської ГЕС: наслідки для бізнесу» не озвучив, сказавши, що це «мільярди гривень», і зазначив, що вони вже звернулися до Світового банку та ЄБРР по допомогу. Але є нюанс – приступити до монтажу перемичок можна тільки після деокупації території.

В історії України вже була така трагедія. 18 серпня 1941 року радянська влада підірвала греблю ДніпроГЕС, щоб зупинити наступ німецьких військ.

Finance.ua зібрав актуальну інформацію щодо загроз і наслідків цієї трагедії та слідкуватиме за розвитком подій.

Очевидно, що росії давно байдуже на будь-які міжнародні правила та закони. Утім, підрив Каховської ГЕС – це пряме порушення Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. Ось, що сказано в статті 56 Додаткового протоколу від 8 червня 1977 року:

«Установки та споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, – не повинні ставати об’єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об'єкти є воєнними об’єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення. Інші воєнні об'єкти, розміщені в цих установках або спорудах чи поблизу них, не повинні ставати об'єктами нападу, якщо такий напад може викликати вивільнення небезпечних сил у таких установках або спорудах та наступні тяжкі втрати серед цивільного населення».

І хоча росії не місце в Радбезі ООН та в ООН в цілому ще з моменту анексії Криму, голова Офісу президента Андрій Єрмак вирішив про це нагадати. Найімовірніше Україна знову порушуватиме це питання на найвищому рівні.

«Погоджено комплекс міжнародних і безпекових заходів, щоб притягти росію до відповідальності за цей теракт. До жорсткої відповідальності», – повідомив Зеленський за результатами засідання РНБО.

Водночас замість адекватної реакції на воєнний злочин рф, ООН у своєму Twitter написала про день російської мови.

Каховське водосховище, вирішує низку завдань і є надзвичайно важливим для економічного комплексу півдня України. Першочергова мета водосховища – зрошення регіону. Якщо зрошувальні системи не працюватимуть постраждає сільськогосподарська сфера.

Друге питання – забезпечення питною водою, адже всі населені пункти, розташовані на берегах водосховища, прив’язані до рівня води. Падіння рівня навіть на метр зупинить водозабори.

До рівня води в Каховському водосховищі також прив’язаний Північнокримський канал. Якщо туди не надходитиме вода, то ні південь Херсонщини, ні Крим води не отримають.

Нагадаємо, перше, що зробили окупанти, прийшовши на Херсонщину, – запустили воду в Крим, яку ми перестали постачати після анексії у 2014 році.

Торік восени секретар РНБО Олексій Данілов, в інтерв’ю Sky News заявив, що в разі підриву Каховської ГЕС тимчасово окупований Крим залишиться без водопостачання на 10-15 років, а «може й назавжди».

Але найбільша загроза – ядерна, адже вода з Каховського водосховища необхідна, щоб ЗАЕС отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки, а зниження рівня води загрожує станції. Станційний ставок-охолоджувач зараз наповнений. Станом на 08:00 ранку, як стверджують в Енергоатомі, рівень води становив 16,6 метра, чого достатньо для потреб станції.

За розрахунками фахівців, охолодження ЗАЕС працюватиме штатно близько 4-5 тижнів. Пік рівня води припадає на 12 годину 6 червня, після чого почнеться спад. На якому рівні вона встановиться стане зрозумілим не раніше обіду 7 червня.

Експерти не виключають, що російські окупанти можуть зробити черговий «жест доброї волі» та вийти з Енергодара. Адже в разі будь-якої події на ЗАЕС уся відповідальність лежатиме на росії, а так окупанти отримають можливість для маніпуляцій.

«Заподіяно непоправної шкоди енергетиці, судноплавству, сільському господарству та екології не тільки Півдня України, а й всієї країни. В межах України Дніпро більше не судноплавний», – прокоментував ексочільник Запорізької ОДА Олександр Старух.

Усі міста та села, що лежать нижче греблі, будуть або підтоплені, або затоплені повністю. У зоні небезпеки – понад 80 населених пунктів, включно з Херсоном. Затоплення не виключено й у Криму.

«Моделювання найгіршого випадку руйнування росією дамби показує, що найбільше затоплення відбудеться на лівому (південно-східному) березі Дніпра.

Хвиля висотою 4-5 м вдарить по Антонівському мосту на схід від Херсона після 19 годин. Потім почнеться підйом води вгору по річці Інгулець, а через 4-5 днів – підйом води вгору по річці Буг до Миколаєва.

Декілька менших міст і сіл по обидва боки Дніпра будуть затоплені, і коли хвиля дійде до них, це може бути дуже небезпечно та призвести до людських жертв.

Перешийок в кінці затоки за межами дельти Дніпра (Кінбурнська коса) буде сильно затоплений і майже повністю затоплений, хоча це почнеться приблизно через 50 годин після прориву дамби.

За інформацією Укргідроенерго, за 4 дні водосховище буде спрацьоване – тобто витече вся акумульована вода і залишиться тільки природне русло Дніпра», – пояснює на своїй сторінці у Facebook співзасновник волонтерської ініціативи «Сміливі відновлювати», голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик.

Очікуються значні руйнування берегової лінії, заплав та господарчих споруд. Життя людей, що там мешкають, – під загрозою. За словами голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, у критичній зоні затоплення на правобережжі Херсонщини перебувають близько 16 тис. людей.

Заступниця генпрокурора України Вікторія Литвинова стверджує, що підлягають евакуації Понад 40 тис. осіб.

«На підконтрольній Україні території – понад 17 тис. осіб, уже розпочато евакуацію. Крім того, на непідконтрольній – близько 25 тис. наших людей, про яких зовсім не думає так звана окупаційна «влада», – заявила вона.

Місця для прийому евакуйованих з Херсонщини готують на Черкащині. Також прийняти людей готується Закарпаття. Голова Київської ОВА повідомив, що доручив підготувати місця для компактного перебування людей. Наразі в області вже готово понад 3 тис. місць, зокрема для маломобільних груп і людей з інвалідністю.

Президент України та голова його Офісу назвали скоєний росіянами теракт екоцидом – і це, мабуть, найточніше визначення трагедії. Адже одномоментне зменшення води у величезному водосховищі призведе до загибелі великої кількості риби, заболоченню осушених земель і зміні кліматичного режиму регіону.

«З іншого боку відкриється піщане дно, і ми отримаємо нову пустелю з усіма кліматичними наслідками, як то зменшення опадів, пилові бурі, підйом температури в регіоні. А відповідно більший ризик посухи на полях центру та півдня України», – стверджує Селик.

«Ми розуміємо, що протягом 2-4 діб Каховське водосховище буде повністю спрацьоване. Окрім того, що станція зруйнована, ми матимемо ще й екологічні наслідки. Адже на станції в турбінах, трансформаторах було понад 450 тонн мастила, яке потрапило в річку. Нам потрібно швидко робити сьогодні всі заходи, щоб зупинити екологічну катастрофу та дати можливість швидко провести евакуацію. Найголовніше, щоб не загинули люди, щоб не постраждали об'єкти, які нижче за течією Каховської станції. Ми все швидко відбудуємо. Сьогодні потрібно бути згуртованими», – заявив журналістам генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота.

В ГО «Екодія» кажуть, що на даному етапі важко говорити про конкретні наслідки для природи, поки ми не бачимо масштабу затоплення. Нова інформація з’являється щогодини.

Перші реальні наслідки від підриву Каховської ГЕС можна буде побачити приблизно за тиждень, коли припиниться масове затоплення навколишніх територій.

«Проте вже зараз зрозуміло, що наслідки підриву греблі суттєво вплинуть на наше довкілля. Певні території будуть затоплені, у деяких місцях навпаки — вкриті раніше водою території будуть осушені. Різке зниження рівня води у Каховському водосховищі несе загрозу для водних та прибережних екосистем внаслідок обміління водосховища, осушення заплав, мілководних проток і заток. Ці місця важливі для нересту риб та створюють оселища для птахів і інших тварин», – прокоментували для Finance.ua в пресцентрі ГО «Екодія».

Нижче за течією Дніпра розташовано декілька об’єктів природно-заповідного фонду – національні парки Нижньодніпровський, Білобережжя Святослава, Чорноморський біосферний заповідник.

«У зону затоплення можуть потрапити рідкісні та ендемічні види, а також оселища нижньої течії Дніпра. Частина з них може відновитися, коли велика вода спаде. Також можуть постраждати птахи, які досі гніздяться у плавнях нижнього Дніпра та на прибережних територіях», – кажуть експерти.

Окрім того, підрив дамби потенційно призвів до зниження якості води.

«Наразі вода затоплює населені пункти, приватні домогосподарства та інфраструктурні об’єкти. Це може призвести до забруднення дніпровської води стічними водами, побутовим сміттям, добривами та іншими сполуками. Погіршення якості води є критичним для населених пунктів, які отримують питну воду з Дніпра нижче за течією. Забруднені води також потраплятимуть у Дніпро-Бузький лиман, а далі – у Чорне море», – резювали в ГО «Екодія».

Віталій Селик звертає увагу, що природа й економіка України за майже 70 років роботи станції та існування великого водосховища пристосувалися до існування з ГЕС:

«Відсутність води у Каховському морі призведе до осушення полів півдня України з подальшим запустеленням. Доведеться закрити Запорізьку АЕС і десятки (якщо не сотні) крупних заводів, які не матимуть достатньої кількості води та електроенергії для виробничих процесів.

Відповідно населення масово виїде з цього регіону через неможливість жити у важких кліматичних умовах і через відсутність води та робочих місць.

Тому вся надія на Сили оборони і західних партнерів, які допоможуть якнайшвидше звільнити Нову Каховку та приступити до відновлення ГЕС і Каховського моря»

Він додав, що за умови повного звільнення Херсонщини, на відновлення греблі може піти від 1 до 3 років.

«Треба багато часу не тільки на бетонування основної споруди, але і на реконструкцію берегових укріплень і подальше контрольоване наповнення чаші водойми. Це все тривалий процес. Весь цей час ми будемо пожинати екологічні та технологічні наслідки цього злочину», – наголосив експерт.

«Каховська станція не підлягає відновленню. Але Каховська станція точно буде побудована на тому самому місці. Вона приносила велику користь як енергетично, так і екологічно. Це ще й водозабезпечення для наших громадян південних і центральних частин нашої країни», – резюмував Ігор Сирота.

Сума прямих збитків, спричинених підривом Каховської ГЕС, складає щонайменше 2 млрд дол. Ідеться про втрати житлово-комунального сектора, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології, промисловості. Такі дані наведені в першому аналізі, здійсненому фахівцями KSE Institute – аналітичного підрозділу Київської школи економіки, у співпраці з Офісом Президента України, Мінекономіки та Мінінфраструктури.

«Ми продовжуємо фіксувати пошкодження та обраховувати збитки, спричинені підривом росією дамби Каховської ГЕС. Серйозних втрат зазнав житловий фонд Херсонської та Миколаївської областей. Прямі збитки від затоплення приватних будинків та супутньої інфраструктури оцінюються в 950 млн дол. Понад чверть загальної суми збитків – 586 млн дол. – повʼязані з руйнуванням безпосередньо гідроелектростанції, яку доведеться будувати з нуля. Окремо Міндовкілля попередньо оцінена шкода навколишньому середовищу завдано щонайменше на 1,5 млрд дол. Першочерговим питанням залишається забезпечення постраждалих регіонів питною водою. Так, бюджетний комітет погодив виділення 41 млн дол. (1,5 млрд грн) на будівництво магістральних водогонів», – зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Відповідно до аналізу KSE Institute, збитки через трагедію на Каховській ГЕС охоплюють:

• Житлове господарство: 950 млн дол. збитків. Попередньо у зону підтоплення потрапити близько 20-30 тис. будинків у Херсонській області та понад 500 приватних будинків у Миколаївській області.
• Енергетика: 624 млн дол. збитків. Зруйнована Каховська гідроелектростанція, яка не підлягає відновленню, збитки від цього в загальних збитках сектору сягають 586 млн дол. Потреби на побудову нової ГЕС складуть близько 1 млрд дол.
• Транспортна інфраструктура: 311 млн дол збитків. Від повені постраждали понад 290 км доріг.
• Промисловість: 105 млн дол. збитків. Затоплені 28 великих промислових об'єктів, розташованих на правому і лівому берегах Дніпра.
• Сільське господарство: 25 млн дол. збитків.
• Довкілля та екологія: 1,5 млрд дол. втрат. 150 тонн нафти витекло під час вибуху дамби. Рівень солоності Чорного моря біля Одеси майже втричі нижчий норми.