Як цифрові тренди та технології змінюють український бізнес
Думки експертів
Тема дискусії була обрана не спроста. На думку президентки Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній (ВАФК) Алли Сав’юк – модераторки дискусії – саме завдяки технологіям відбуватиметься швидка відбудова України.
«Я впевнена, що цифровий прорив допоможе Україні якнайшвидше подолати наслідки війни», – зазначила вона.
Редакція Finance.ua ділиться цікавими новинами та інсайтами з виступів експертів на конференції FinTech 2022 за підтримки компанії Мastercard.
Наболілим питанням, що обговорювалося в межах дискусії, стали аварійні та стабілізаційні відключення електроенергії, які почали запроваджуватись в Україні після масованих ракетних обстрілів критичної інфраструктури, що розпочалися з 10 жовтня.
«На початку повномасштабної війни основним викликом для операторів мобільного зв’язку була оперативна відбудова мережі, адже багато станцій були зруйновані через обстріли. Та телеком вже навчився супер швидко відновлювати зв’язок для своїх користувачів, з останніх прикладів – Херсон. Впродовж останніх 9 місяців, для нас це була робота 24/7. Зараз додався ще новий виклик – відключення електроенергії. Якщо на початку війни через активні бойові дії не працювало близько 10% нашої мережі, то зараз ця цифра сягає 30%. Найскладніша ситуація зараз у Києві», – розповів директор напрямку Big Data в Київстар Андрій Желєзняк.
За словами експерта, зараз компанія робить великі інвестиції, щоб реорганізувати роботу базових станцій та зробити їх автономними. Попри складнощі, Київстар бачить можливим покращення загальної ситуації зі зв’язком у країні вже найближчим часом.
Про відсутність зв’язку та мобільного інтернету під час вимкнень електроенергії ми детальніше писали в цій статті.
«Ми пропрацьовуємо різні сценарії, щоб за будь-яких обставин мережа продовжувала функціонувати. Працюємо безперервно, щоби усі могли залишатись на зв’язку», – наголосив Желєзняк.
З початком повномасштабної війни, яку розв’язала росія 24 лютого, мільйони українців були змушені покинути свої домівки та виїхати за кордон.
В нових країнах вони поступово інтегрувались в закордонні фінансові системи та отримали змогу порівняти доступні платіжні сервіси з українськими.
«Розробляючи свої бізнес-стратегії й моделі, ми завжди ставимо в центр клієнта, адже розуміємо, що маємо бути там, де наш користувач. Сьогодні багато з наших клієнтів за кордоном. Наразі немає безшовного сервісу, який би допомагав українцям тут і за кордоном отримувати звичні послуги. Тому саме транскордонні рішення для нас є пріоритетом, принаймні ми над цим уже працюємо», – розповів Олексій Півень, NovaPay.
Як зауважили учасники дискусії, європейські країни дуже відрізняються одна від одної.
«В Європі близько 500 необанків. Але якщо зайти на сторінку Google чи Apple Pay і подивитися кількість банків, які мають з ними інтеграцію, то це маленька частка – лише близько 20%. Коли я кажу своїй кузині в Європі, що у нас в Україні є криптокартка, яку ще й в Google/Apple Pay можна додати, вона дивується. У них такого включення цифрових рішень в життя користувача немає, та й інфраструктура під це теж не завжди існує. В Україні ж ситуація інакша. І країна, і люди відкриті до інноваційних рішень. Як результат – маємо чудово розбудовану платіжну інфраструктуру, де кожен користувач може розраховуватись зручними для себе платіжними сервісами», – зазначив співзасновник проєкту Weld Money Олексій Бобок.
Учасники дискусії поділилися своїм баченням перспективних напрямків для подальшого розвитку бізнесу.
«Я вважаю, що щось радикально має змінитися в процесі ідентифікації користувача. Авторизація й ідентифікація клієнта має бути ще більш безпечною, простою та ефективною. Ледь не щодня я скидаю пароль в одному із сервісів через те, що просто забув його. І кожен магазин хоче, щоб клієнт створив особистий кабінет, придумав пароль. На мою думку, це вже минуле століття і щось має змінитися. Тому, вважаю, майбутнє за сервісами ідентифікації», – переконаний директор Авентус Україна Володимир Довгаль.
На думку керівниці проєкту neobank Оксани Мунтян, рухатися потрібно в напрямку вдосконалення механік проведення платежів.
«Мова про подальшу розробку всіх інструментів, інтеграцій, колаборацій, які вже є як на нашому ринку, так і ближніх ринках, до яких з’являється інтерес у нас та наших клієнтів. Це двосторонній рух: хтось хоче в Україні обслуговувати нерезидентів, а ми прагнемо своїх клієнтів забезпечувати власними послугами за кордоном і поглибити цю направленість», – розповіла вона.
Керівник управління розвитку продуктів та процесів NovaPay Олексій Півень переконаний, що майбутнє саме за транскордонними операціями. Мають з’явитися безшовні сервіси, які дозволять купувати товари або робити перекази легко з мінімальними комісіями, адже, за його словами, виграють ті компанії, які мають мінімальні комісії. У цьому зокрема допомагають криптовалюти.
«Наразі вхід у крипту дуже складний. Минулого року ми запускали власний токен. Нам довелося записати 25-хвилинне відеопояснення, як людина, яка має гривневу картку, може купити наш токен на децентралізованій біржі. Тому ми фокусуватимемося на спрощенні криптовалютних продуктів для пересічного громадянина, який ще не стикався з ними або перебуває на початковому рівні», – додав співзасновник проєкту Weld Money Олексій Бобок.
А от компанія Київстар розширює спектр своїх послуг.
«Ми хочемо перестати бути лише засобом зв’язку, а стати порталом до різноманітних послуг, які потрібні клієнту щодня. Ми вже зробили перші кроки в напрямку охорони здоров’я – наша співпраця з Helsi. Ми в Київстар дивимось широко: з одного боку нас цікавить усе, що пов’язано з освітою, а з іншого – є, наприклад, цікавий напрям у сфері догляду за тваринами. Бізнесу потрібно фокусуватися на тому, що потрібно людям і бути там, де вони проводять свій час, щоб ваші клієнти завжди могли легко й у зручний спосіб отримувати необхідні їм сервіси», – розповів директор напрямку Big Data в Київстар Андрій Желєзняк.
Володимир Довгаль переконаний, що Web 3.0 – дуже українська історія, оскільки ця концепція настільки органічна для нашої країни, що ми й не помітимо, коли там опинимося.
«Перехід для нас буде дуже плавним та органічним, адже ми розвинуті й у фінтеху, і в крипті в цілому. У нас багато компетенцій, підприємців, маркетологів, айтівців, які створюють нові тренди у світовому Web 3.0.
Вважаю, що буде дуже зручно, коли я матиму один гаманець, яким зможу підписувати та підтверджувати все – документи, вхід на сайти, переглядати всі транзакції тощо», – поділився Олексій Бобок, Weld Money.
На його думку, бум на впровадження Web 3.0. виникне, коли запрацюють зміни в Податковому кодексі в частині про криптоактиви. Тоді, переконаний експерт, в рази збільшиться кількість користувачів та сервісів.
За словами Андрія Желєзняка, з Web 3.0 відбудеться суттєва зміна й рекламного ринку – збільшиться тиск на великих гравців, з’являться нові можливості для локальних компаній, які займаються рекламою. Це один із трендів, який Web 3.0 принесе телекому.
Керівниця проєкту neobank Оксана Мунтян теж вважає, що українці природно сприймають перехід на Web 3.0:
«Потяг до кастомізації розпочався у людей давно. Наприклад, я, як користувач, хочу для себе персональний інтерфейс застосунку з можливістю змінювати його колір, рухати іміджі чи навіть сервісні кнопки. Це і є початок Web 3.0. для користувачів. Така історія розвиватиметься. Клієнт чекатиме від компаній у всьому індивідуального підходу, як в пропозиціях, так і сервісах, що надаються. На жаль, не всі бізнеси готові до Web 3.0. Зокрема, банки поки не можуть запропонувати клієнту індивідуальний продукт, а це поза концептом Web 3.0. Тому чекатимемо реакції та рішень від регулятора», – зазначила вона.
Керівник управління розвитку продуктів та процесів NovaPay Олексій Півень був стриманішим у прогнозах, принаймні з точки зору бізнесу:
«Ми працюємо з мас-маркетом, тобто з масовим клієнтом. На мою думку, Web 3.0 – це більше про метасвіт, окремо він не «полетить». Ми не знаємо, як воно заходитиме до нас. Так, українці готові сприймати все нове та диджитальне, але питання – як воно піде в бізнесі?».
Технології сьогодні відіграють важливу роль у протистоянні агресору, але не менш важливі вони й у розвитку країни, адже полегшують життя, роблять його комфортнішим. Хоч цифрові рішення вже давно стали невід’ємною частиною нашого повсякдення, українці відкриті до всього нового. Тема фінтеху актуальна, як ніколи, хто перший відчує свого клієнта, його потреби, той зможе стати безперечним лідером ринку та втримати цю позицію у довгостроковій перспективі.