Гроші на дитину у 2024 році: як держава підтримує сім’ї з новонародженими

Окрім того, що малюк постійно росте і йому ледь не щомісяця потрібен новий одяг, а ще підгузки, суміші для годування та багато-багато іншого, є ще і базові речі, які потрібно придбати з народженням дитини. Це ліжечко, ванночка для купання, коляска, автокрісло, якщо у вас є авто. Все це – невичерпний перелік.

Тому так, фінансове навантаження звісно, що є. Та це не має стати перепоною на шляху до омріяного батьківства. До того ж певну підтримку в цьому питанні надає і держава. Finance.ua розібралися, хто і яку допомогу може отримати у 2024 році.

На таку допомогу мають право всі українські родини у разі появи дитини на світ. Сума фіксована – 41 280 грн. До того ж таку допомогу виплачують незалежно від того, перша, друга чи третя дитина в сім’ї.

Відразу після народження дитини сім’ї виплачують 10 320 грн. Далі впродовж трьох років щомісячна виплата становить 860 грн. На що вистачить цієї суми, питання риторичне. Особливо у нинішніх умовах та з нинішніми цінами. Менше з тим, поки ситуація незмінна. До того ж жодних змін в цьому питанні поки не анонсують.

Зауважимо, що рішення щодо цього розміру допомоги було ухвалене ще в 2014 році. Ця сума також не залежить від прожиткового мінімуму. Тобто змінити її може лише окреме рішення влади.

Уряд чинного прем’єр-міністра Дениса Шмигаля у 2021 році підготував законопроєкт, яким пропонувалося збільшити допомогу при народженні дитини до 50 тис. грн. До того ж з 2023 року проводити індексацію.

Паралельно з цим нардепи від «Слуги народу» в тому ж таки 2021 році підготували альтернативний законопроєкт, яким пропонували при народженні першої дитини виплачувати 50 тис. грн, другої – 100 тис. грн, третьої та кожної наступної – 150 тис. грн.

Та, як бачимо, цього не сталося. Лишається чекати, що це питання знову винесуть на порядок денний, враховуючи нинішні демографічні проблеми в Україні.

У разі народження дитини кожна українська родина має право на ще один вид допомоги – пакунок малюка. Ситуація тут оптимістичніша, ніж у випадку з виплатами. Адже вміст пакунка переглядається та час від часу оновлюється. Востаннє це сталося на початку січня 2024 року.

Що ж таке пакунок малюка (або його ще називають бебі-бокс)? Це – набір із 80 засобів та виробів, які знадобляться в перші місяці для догляду за немовлям. До нього входять:

• підгузки;
• пелюшки;
• ковдри;
• матрац;
• рушник;
• засоби гігієни;
• іграшки;
• інші необхідні речі.

В Мінсоцполітики запевняють, що всі ці речі виключно гарної якості, перевірені й сертифіковані.

Однак на практиці батьки новонароджених діток зіштовхуються з тим, що у пакунку малюка є речі, які були придбані до його отримання і зовсім не згодилися або ж не згодяться. Тож ще на етапі підготовки до народження дитини не завадить ознайомитися з тим, що саме буде в пакунку.

Як ми вже згадали, у 2024 році українські сім’ї отримають бебі-бокс зі скорегованим вмістом. Що ж саме змінилося?

Насамперед збільшили кількість необхідних для немовлят товарів, таких як, багаторазові вологостійкі пелюшки, теплий одяг для немовлят (шапочки та чоловічки). Також розмір пледа-ковдри вирішили збільшити для зручнішого використання.

Натомість одягу найменшого розміру, з якого дитина швидко виростає (бодіки, штанці-повзунки), в пакунку малюка стане менше.

Скільки ж коштує бебі-бокс? У 2023 році держава закуповувала їх по 6 778 грн. Оскільки з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум зріс, то і вартість бебі-боксу зросла до 7 689 грн. Ця сума встановлена, виходячи з того, що вартість пакунка малюка становить три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а у 2024 році цей прожитковий мінімум становить 2 563 грн.

У Мінсоцполітики наголошують, що вроздріб придбати вміст бебі-боксу буде значно дорожче і для батьків це невигідно. Попри це вони мають право забрати гроші замість пакунка малюка. Для цього потрібно написати відмову від нього або відразу у пологовому або ж протягом місяця у найближчому відділенні соцзахисту. І потім – отримати допомогу у розмірі 7 689 грн.

До речі, на бебі-бокс можуть розраховувати не лише біологічні батьки, але й усиновлювачі, опікуни, названі батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі. Раніше ми розповідали про те, як отримати виплату за всиновлення дитини.

Пакунок малюка можна отримати прямо в пологовому будинку після народження дитини. За офіційною статистикою, 99% батьків торік так і зробили. Але якщо в пологовому не виявиться бебі-бокса або дитина з’явилася на світ не в пологовому будинку, то протягом 30 календарних днів від дня народження малюка можна подати заяву до органів соціального захисту населення чи Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) за місцем проживання.

Держава ж зі свого боку запевняє, що пакунків закуплено достатньо, щоб покрити потреби всіх батьків, які хочуть отримати бебі-бокс.

Варто знати й про те, що бебі-бокси видають не лише в Україні, але і за кордоном. Наприклад, у Польщі. Там їх можна отримати у закладі охорони здоров’я, в якому народилася дитина. Для цього необхідно звернутися в соцзахист за місцем проживання або онлайн через довірений профіль e-PUAP. Заяву потрібно подати протягом 90 днів після народження дитини. Також є можливість забрати гроші замість бебі-боксу. До того ж українці можуть оформити виплати від українського уряду (41 280 грн), навіть попри перебування за кордоном.

Українки мають право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, протягом якої вони отримуватимуть допомогу. Це стосується як працевлаштованих, так і безробітних жінок.

Термін декретної відпустки становить 126 днів – 70 календарних днів до пологів та 56 днів після.

Якщо пологи були ускладненими або ж у сім’ї народилися двоє чи більше дітей, тривалість післяпологової відпустки збільшується до 70 днів і загальна тривалість відпустки становитиме 140 календарних днів.

Жінки, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на 180 днів відпустки (90 днів до пологів та 90 днів після).

Окремо потрібно розуміти, що протягом названих термінів жінки будуть отримувати декретні виплати. Натомість відпустку по догляду за дитиною до трьох (чи шести років) оплачувати не будуть ні Пенсійний фонд, ні роботодавець. Але робоче місце за жінкою зобов’язані зберегти.

Щодо розміру декретних виплат, то працевлаштовані жінки отримують 100% середньої заробітної плати. Ці кошти виплачує Пенсійний фонд протягом усього терміну відпустки. Підставою для призначення такої допомоги є листок непрацездатності (е-лікарняний), сформований на підставі медичного висновку та відкритий медзакладом, у якому жінка перебуває на обліку.

Жінки, які не працюють і не перебувають на обліку в Центрі зайнятості, у 2024 році отримуватимуть 25% від розміру прожиткового мінімуму, тобто 757 грн щомісячно.

До того ж допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами зможуть отримати жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Серед них такі категорії:

• ті, кого звільнили з роботи через ліквідацію підприємства – отримають 100% середньомісячного доходу;
• безробітні жінки, які зареєструвалися у Центрі зайнятості – 100% мінімального розміру допомоги з безробіття;
• жінки-військовослужбовці Збройних сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань – 100% грошового забезпечення;
• студентки закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти – виплати у розмірі місячної стипендії.

На виплати від держави також мають право матері (чи батьки), які не перебувають у шлюбі та самостійно виховують дітей.

Право на допомогу надається у таких випадках:

• якщо в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;
• у разі смерті одного з батьків, якщо одинока матір (чи батько) не одержує на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника.

Допомога надається, поки дитині не виповниться 18 років (або 23 роки, якщо дитина навчається за денною формою у закладі середньої, професійної чи вищої освіти).

Розмір допомоги – це різниця між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому прожитковий мінімум залежить від віку дитини і у 2024 році становить:

• 2 563 гривень – якщо дитині до 6 років;
• 3 196 гривень – до 18 років;
• 3 028 гривень – від 18 до 23 років (які навчаються).

У разі, якщо подружжя розлучилося, той з батьків, хто залишився з дитиною, має право отримувати аліменти від іншого.

Якщо батьки ухиляються від сплати аліментів, держава може надати тимчасову допомогу. Її максимальні розміри становлять:

• 2 563 грн – на дітей віком до 6 років;
• 3 196 грн – на дітей віком від 6 до 18 років.

Водночас встановлені гарантовані розміри виплат:

• 1 281,50 грн – на дітей віком до 6 років;
• 1 598 грн – на дітей віком від 6 до 18 років.

Чи варто розраховувати на допомогу держави, якщо вирішили народжувати? Скоріше за все – ні, не варто. Але знати про доступні можливості потрібно. Частину витрат, особливо на початкових етапах відразу після народження дитини, держава й справді може покрити. Це і вище згадані понад 10 тис. грн грошової допомоги, і пакунок малюка з вмістом всього необхідного для новонародженого.

Водночас розмір щомісячної допомоги, який становить 860 грн і не переглядався вже 10 років, у сучасних реаліях очевидно не здатен покрити базові потреби дитини. Коли держава зможе повернутися до цього питання? Прогнозувати важко, бо маємо інші важливі виклики й обмежені бюджети на соціальні потреби. Та попри це життя триває, а маленькі українці продовжують народжуватися щодня. Хоча статистика народжуваності в Україні невтішна.

Згідно з даними сервісу Опендатабот, у 2023 році народилося 187 387 дітей. Це на 32% менше, ніж у 2021 році: тоді народилось 273 772 немовляти. Адекватна державна політика має провадитися в питанні підтримки сімей із дітьми, якщо ми хочемо подолати демографічну кризу, викликану повномасштабною війною і масовим виїздом жінок за кордон.