Економічне бронювання від мобілізації. Варіанти, що розглядаються

Якщо спрощено, то йдеться про можливість отримати відстрочку від мобілізації за певних умов, головними серед яких є легальне працевлаштування, сплата податків та певної суми до держбюджету саме за можливість не служити у війську.

Поки закон не ухвалено, тому ми можемо обговорювати лише можливі варіанти щодо «економічної відстрочки». Наразі пропозиції зводяться до наступного.

Їхні автори вважають, що окрім нинішньої системи бронювання, за якої деякі підприємства (йдеться, зокрема про критичну інфраструктуру, військові заводи, сільське господарство тощо. – Ред.) мають право на отримання для частини своїх робітників відстрочки від мобілізації, необхідно передбачити можливість отримання такої відстрочки і для інших секторів бізнесу, які наразі такого права не мають.

Кабмін, а саме він є автором законопроєкту, вважає, що бронювання від мобілізації можна поставити в пряму залежність від рівня зарплати та сплати податків.

Наразі, після врахування всіх правок, які надійшли до законопроєкту №10449 (а таких було понад 4 200. – Ред.), пропозиції щодо економічного бронювання зводяться до наступного:

1) Найбільш вірогідною пропозицією є варіант, який виходить з надр Офісу президента. Для отримання права на відстрочку працівник має отримувати легальну заробітну плату у розмірі не менше 30-35 тисяч гривень – за такої зарплати податки становлять близько 18 тисяч гривень.

У такий спосіб бізнес матиме право забронювати до 50% своїх працівників. Кого саме – визначатиме керівництво підприємств. Щоправда, є виключення – працівники, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності, під дію броні не потрапляють.

2) Альтернативну пропозицію висунув голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. За його версією, «економічне бронювання» має виглядати так:

• військовозобов’язаний має бути легально працевлаштованим і перебувати на військовому обліку;
• сплата всіх податків та додатково фіксованої ставки у розмірі 20 тисяч гривень на місяць до бюджету, незалежно від рівня зарплати.

У такий самий спосіб зможуть уникнути мобілізації також фізичні особи-підприємці (ФОПи). Для них існуватиме ще додаткова вимога – через рахунок ФОПа має пройти сума, не менша, ніж три вартості місячного бронювання (нараз це 60 тисяч гривень. – Ред.). Це, на думку уряду, має запобігти можливості відкриття фіктивних ФОПів для отримання броні.

Наразі про інші варіанти щодо «економічного бронювання», які б серйозно розглядалися у Раді, говорити не варто через повну безперспективність їхнього ухвалення.

З чисто економічного погляду такі пропозиції видаються досить привабливими. Але – в теорії, бо у випадку практичної реалізації вони викликають скепсис.

Отже, у випадку ухвалення варіанту з додатковим збором у 20 тисяч гривень за мобілізацію, держбюджет має отримати понад 200 мільярдів гривень щороку. Принаймні, так вважає голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

У випадку, якщо Парламент врахує побажання Офісу президента і необхідним порогом для відстрочки буде заробітна плата у 30 тисяч гривень, то, за розрахунками голови Advanter Group Андрія Длігача, це дасть можливість «забронювати 570 тисяч працівників, критичних для бізнесу, та збільшити надходження до держбюджету на 165 мільярдів гривень».

Джерело: FinClub

Ці два підходи мають як свої переваги, так і недоліки.

У першому варіанті таким плюсом є те, що «мобілізаційні платежі» підуть цілеспрямовано у спецфонд, з якого будуть витрачатися суто на оборону.

У другому – їх адміністрування не викличе жодних проблем, оскільки платежі проходитимуть через органи ДПС. Крім того, цей варіант може сприяти виходу бізнесу із сірої зони, оскільки для отримання відстрочки потрібно платити «білу» зарплату.

Недоліком є те, що ці розрахунки суто теоретичні. По-перше, заробітна плата у 30 тисяч гривень навіть для великих міст є куди вищою від середньої. А для провінції це взагалі нереальна цифра. Тому скільки роботодавців насправді готові платити такі гроші, наразі спрогнозувати неможливо.

Що стосується іншої пропозиції – додаткового збору у 20 тисяч гривень, яка, на думку авторів цієї норми, «має вивести більшість ФОПів із тіні», то вона також видається нереалістичною. Оскільки, як стверджують у Федерації роботодавців, обидві названі суми – зарплата в 30 тисяч чи збір з роботодавця у 20 тисяч – недосяжні для більшості їхніх членів.

У всьому цьому є й моральна складова. І звучить вона просто – у разі прийняття будь-якого з варіантів, що наразі обговорюються у парламенті, війна однозначно перетвориться на війну для бідних. Бо багаті зможуть відкупитися від мобілізації, як би це офіційно не називалося.

І як це буде сприйняте у суспільстві, яке й так вже розколоте тими «сафарі», які влаштовують працівники ТЦК та СП на вулицях міст та сіл на потенційних призовників, та постійними корупційними скандалами, які перманентно лихоманять оборонну сферу України, спрогнозувати неважко.

Тому всі економічні аргументи авторів ідеї про «економічне бронювання» ризикують викликати такий негатив, який ніякими матеріальними плюсами не перекрити.

«День, коли ця війна офіційно стане війною бідняків, стане днем початку поразки та кінця Держави в якій поки засідає даний, прости Господи, уряд. Вже зараз – це війна для бідняків, але поки неофіційно. Бо мажори в Дніпрі, Харкові, Павлограді чи Києві, почувають себе досить впевнено, а судячи з регулярних відео з гламурних тусовок – ще й досить нахабно», – застерігає офіцер ЗСУ Роман Гасько.

Джерело: ФБ Романа Гаська

Крім того, все знову впирається в економіку: представникам ТЦК і СП куди простіше «відловити» призовника за місцем офіційної роботи, де він стоїть на обліку, ніж мобілізувати людину, яка ніде не працює і не обліковується у Центрі зайнятості.

А чоловіків цієї категорії в Україні нараховують не менш ніж 950 тисяч. Що робити з ними, окрім як ловити вкрай сумнівними з правового погляду методами, не говорить ніхто. І це також є однією з ліній розколу у суспільстві.

Дослідження практик розвинутих демократій схожого досвіду не продемонструвало. У них, як наразі й у чинній системі бронювання в Україні, існують категорії працівників, які отримують відстрочку від мобілізації внаслідок своєї зайнятості у сфері державного управління чи на підприємствах оборонної галузі та критичної інфраструктури.

Щобільше, як говорять в Американській торговій палаті, куди входять більшість українських представництв компаній зі Штатів, «у нас, можливо, і знайшлись би компанії, які б взялися за таку можливість. Але поки що ми не уявляємо, як можна це проговорити з народом: що одні будуть працювати, а інші мусять воювати».

З думкою представників американського бізнесу важко не погодитися – як саме у демократичному суспільстві можна пояснити людям, що воювати мають лише бідні, уявити просто нереально. Можливо, що схожі практики існують у африканських країнах, але навряд чи варто на них орієнтуватися.

Резюмуючи, можна сказати лише одне – ухвалити мобілізаційний законопроєкт обіцяють протягом квітня. Тому варто дочекатися його остаточного варіанту уже у вигляді повноцінного закону і подивитися, як саме там буде прописана норма про економічну відстрочку від мобілізації та чи буде вона там взагалі. Адже той факт, що вона спровокує величезний негатив у суспільстві, очевидний.

Тому, з урахуванням можливих наслідків, видавалося б логічним відкинути ідею можливості офіційно відкупитися від мобілізації, удосконаливши до реалій сучасного життя та сучасної війни ті норми, які наразі регулюють систему бронювання від призову до лав ЗСУ.