Бронювання від мобілізації: все, що треба знати

Серед цих категорій є і ті, щодо яких існує так звана процедура бронювання, тобто «військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації».

Порядок бронювання та категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначає насамперед Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також відповідні норми передбачені законом «Про військовий обов’язок і військову службу».

Сама процедура передбачена низкою підзаконних актів, які чітко регламентують в який саме спосіб вона відбувається:

• Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487
• Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76
• Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76

Варто зазначити, що до всіх цих документів періодично вносяться зміни, тому вкрай важливо користуватися чинною редакцією відповідного закону чи постанови.

Категорії осіб, які можуть бути заброньовані, визначає стаття 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До них належать особи, які працюють:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
• на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
• на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом міністрів України.

Ці критерії передбачають ознаки, які повинні мати здебільшого підприємства приватного сектору економіки, що мають право бронювати працівників. Так, підприємство має відповідати хоча б трьом пунктам з переліку:

• підприємство є резидентом «Дія Сіті»;
• мінімальна сума податків, зборів та платежів (окрім митних) нарахованих, утриманих та сплачених підприємством на користь держави, перевищує еквівалент 1,5 млн євро за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний податковий рік, що підтверджується довідкою органу контролю, в якому на обліку перебуває підприємство;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує 32 млн євро за середньозваженим офіційним курсом НБУ, що підтверджується довідкою відповідного банку;
• відсутність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;
• розмір заробітної плати на підприємстві не є нижчим від середньої заробітної плати у регіоні за даними Держстату за IV квартал 2021 року;
• підприємство включене до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
• підприємство підпадає під критерії такого, що має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, які розробляються профільними міністерствами або ОДА / КМДА / КМВА / ОВА «з урахуванням потреб громади».

Критично важливими підприємствами з правом бронювання працівників є також, зокрема:

• закордонні дипломатичні установи в Україні;
• представництва донорських установ;
• виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги;
• представництва міжнародних організацій;
• міжнародні й українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76, бронюванню підлягають керівники та заступники, а також 50% від кількості (на дату подання списку) військовозобов'язаних працівників підприємств, установ та організацій, що передбачені у зазначеній постанові про «Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану».

Вона ж передбачає, що в разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50%.

Крім того, військовозобов'язані керівники підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Також до підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов'язаних.

Для того, щоб забронювати працівників, керівник відповідного підприємства, установи чи організації має подати пропозиції щодо потреби в бронюванні військовозобов’язаних до відповідного органу, визначеного у Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76.

Перелік цих органів різниться в залежності від того, яке саме підприємство, установа чи організація подає свої пропозиції щодо бронювання.

Наприклад, органи державної влади, інші державні органи подають свої документ Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки), а підприємства, яким визначені мобілізаційні завдання – до органу влади, який це завдання установив.

Тому радимо уважно вивчити законодавчу базу та відповідні постанови Уряду, які чітко регламентують, хто, кому і що саме має надати для бронювання працівників.

Ці пропозиції подаються за формою, яка визначається додатком 1 до постанови КМУ від 03.03.2022 «Деякі питання бронювання військовозобовʼязаних в умовах правового режиму воєнного стану» у паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2.

Після цього відповідний державний орган, який отримав документи на бронювання, перевіряє їх на відповідність законодавству та правильність заповнення, а потім передає ці списки на погодження до Генеральному штабу ЗСУ (СБУ, Служби зовнішньої розвідки), де вони також проходять перевірку та погодження.

Після цього документи передаються до Мінекономіки, де також проводиться перевірка й ухвалюється рішення про бронювання.

Далі Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, якими подані відповідні списки військовозобов’язаних, а також Генеральному штабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Останні доводять рішення Мінекономіки про бронювання до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, де в результаті військовозобов'язаного зараховують на спеціальний військовий облік.

На кожному з цих етапів може надійти відмова.

• Строки щодо подання списків військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання, мають не перевищувати п'ять робочих днів.

• Погодження списків і подання їх до Міністерства економіки повинно бути здійснене у строк не більше ніж 10 робочих днів.
• Ухвалення Мінекономіки рішення про бронювання військовозобов'язаних ухвалюється в строк не більше ніж п'ять робочих днів.
• Зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік повинно бути проведене у строк не більше ніж п'ять робочих днів.

Отже, загальним підсумком вся процедура не має тривати більш ніж 25 робочих днів.

Щодо самого строку бронювання, то він дещо «плаває»: для працівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування – на весь період проведення мобілізації. А для інших категорій заброньованих працівників – не більше ніж на шість місяців. «Не більше» може означати і місяць, і три, і шість.

У переліку тих, хто підпадає під бронювання, є винятки.

Відповідно до листа Міністерства оборони України від 11 березня 2022 року № 220/1469 Головнокомандувач Збройних Сил України вирішив щодо заборони бронювання військовозобов'язаних, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності.

Оскільки цей перелік містить лише кодові позначення спеціальностей, то ми його не подаємо – він для спеціалістів центрів комплектації та кадровиків. Загалом там сотня спеціальностей.

Рішення про бронювання може бути анульоване як автоматично, так і за рішенням Мінекономіки. У першому випадку це відбувається з підстав, які перелічені у пункті 12 Постанови КМУ №76:

• закінчення строку дії;
• завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
• ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
• звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.

Анулювання відстрочки за рішенням Мінекономіки здійснюється на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації.

Насамкінець зазначимо, що відповідальність за правдивість наданих документів покладено на тих, хто їх подає, тобто на відповідних керівників установ, підприємств та організацій.

Крім того, нагадаємо ще раз – законодавча база, особливо постанови КМУ, що регламентують порядок дій та містять перелік тих, хто та в який саме спосіб може бути заброньований від мобілізації, періодично оновлюються. Тому перед тим, як подавати заявку, переконайтесь у її відповідності чинному на той момент законодавству.

Фізична особа-підприємець не може отримати бронь від мобілізації, як і не може забронювати своїх працівників. ФОПи не визначені в переліку тих, хто може бронювати військовозобов’язаних.

У Мінекономіки досі шукають можливості для бронювання IT-спеціалістів, які працюють у компаніях як ФОП та за гіг-контрактами. Відомство готує відповідні зміни до законодавства.