Для біженців у Німеччині: виплати, строки, умови

Документ дозволяє українцям отримати тимчасовий захист, право безперешкодно переміщатися всередині ЄС, а також надає доступ до житла, охорони здоров'я, освіти та працевлаштування.

Детально про те, які пільги, виплати та можливості проживання існують восени 2023 року для українців у Німеччині, розповімо у цій статті від Finance.ua.

У Німеччині прийом біженців з України та подальша їхня інтеграція регулюються Законом про правовий статус іноземних громадян. Відповідно до параграфу 24 закону, українці набувають статусу тимчасового захисту у ФРН.

Цей статус підтверджується спеціальним посвідченням особи, що називається Aufenthaltstitel. Його видають після офіційного дозволу на перебування у країні згідно з §24.

Українці отримують статус тимчасового захисту у ФРН. Ілюстративне фото: Depositphotos

Документ служить заміною закордонного паспорта українця і є пластиковою карткою з фотографією біженця, його ідентифікаційними даними, адресою за місцем реєстрації.

Кінцевою датою на більшості посвідчень зазначено 4 березня 2024 року. Однак незабаром дозвіл на перебування українців буде або продовжено автоматично, або вони отримають запрошення до місцевого управління з питань імміграції для уточнення даних.

Дата на документі буде вже іншою, оскільки 28 вересня Єврокомісія продовжила на рік термін дії Директиви про тимчасовий захист українців.

Швидше за все, це буде 4 березня 2025 року. Точніше буде відомо після рішення на рівні уряду ФРН.

Головне, що визначає Директива для урядів країн Євросоюзу: надати українцям, які рятуються від війни, той мінімум, який необхідний для виживання. У Німеччині цей мінімум включає:

• щомісячні виплати допомоги на тих самих умовах, що й незаможним громадянам Німеччини та біженцям з інших країн;
• забезпечується дах над головою, а саме – надається соціальне житло, оплачується його оренда та опалення;
• покриваються витрати на меблі та побутову техніку, якщо їх немає в квартирі, в яку заселяються;
• виділяються кошти і на медичну страховку, ремонт або заміну ортопедичних пристроїв, передбачені окремі виплати у зв'язку з вагітністю та пологами.

На цьому перелік видів допомоги не закінчується. З бюджету ФРН також виділяються кошти на проходження українцями курсів німецької мови та інтеграційних курсів, перебування українських дітей у дитсадках, навчання у школах.

З квітня 2022 року розгляд та нарахування державної допомоги було покладено на регіональні центри зайнятості – JobCenter.

Приклад JobCenter в Німеччині. Фото: Stiftung Warentest

На руки українцям тоді видавали по 367 євро на місяць. А з 1 червня 2022 року розмір допомоги зрівняли з допомогою для інших біженців у країні відповідно до Кодексу соціального забезпечення, частина II (SGB II) або частина XII (SGB XII).

Стандартна місячна допомога з безробіття тоді становила 449 євро. Таку суму на місяць отримували дорослі. На дітей суму допомоги влада визначала на місцях, зазвичай вона становила від 285 євро або на 20-30 євро більше.

Соціальне забезпечення українців у Німеччині постійно перебувало у динаміці, періодично вносилися корективи на місцевому та на федеральному рівні.

Серйозна трансформація відбулася з 1 січня 2023 року із запровадженням нової форми державного соціального захисту – Bürgergeld.

Згідно з Bürgergeld, наразі одинокі непрацюючі дорослі на руки отримують 502 євро, двом дорослим, які проживають разом, виплачується 902 євро, на дітей — від 311 до 420 євро залежно від віку.

Якщо українець влаштувався на роботу, допомога скорочується до 184 євро за мінімальної зайнятості.

Допомога скасовується за повної зайнятості, тобто коли його зарплата становить 1040 євро (офіційна мінімальна зарплата) або вище.

Особливу увагу приділяють тим українцям, які набули у Німеччині статусу тимчасового захисту та продовжують працювати віддалено, сплачуючи всі податки в Україні.

До них застосовується індивідуальний підхід. Там поширюються всі пільги перебування у країні, але грошова допомога залежить від обсягу щомісячного доходу.

З початку повномасштабної війни допомогу в Німеччині отримали близько півтора мільйона українців — більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. Багато хто з них не врахований у статистиці, оскільки вже повернувся додому, поїхав до інших країн або перебував у країні без статусу тимчасового захисту.

Допомогу в Німеччині отримали близько 1,5 млн українців. Фото: EPA

Точніші цифри має Eurostat, який у серпні 2023 року опублікував дані офіційної європейської статистики на кінець 1 -го півріччя поточного року.

З них випливає, що статус захисту в Німеччини отримали 1153865 громадян України. Діти та підлітки серед них склали одну третину (33%), повідомляє Німецьке державне статистичне відомство Destatis.

Працездатних людей серед українських біженців приблизно дві третини, а точніше 64%.

2023 року більшість дорослих працездатних українських біженців проходили навчання на курсах німецької мови, оскільки для працевлаштування, згідно з Кодексом соціального забезпечення, необхідне володіння нею на рівні B1.

Багато українців вже оволоділи мінімальними навичками спілкування німецькою та заробляють собі на життя самі.

Близько 2000 євро на місяць отримують чоловіки на різних виробничих підприємствах, на забудовах, складах, у торгівлі, сфері послуг.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц (ліворуч) відвідує виробниче підприємство. Фото: EPA-EFE/HANNIBAL HANSCHKE

Високо цінуються деякі робітничі спеціальності. Рівень зарплат, наприклад, водіїв, автослюсарів та зварювальників цілком гідний навіть за мірками Німеччини.

Жінки переважно доглядають за хворими та літніми людьми, працюють підсобниками у ресторанах та кафе, прибиральницями чи покоївками у готелях, нянями чи гувернантками у німецьких сім'ях. Щоправда, така низькокваліфікована праця приносить їм менше прибутку — у межах мінімальної зарплати.

Висококваліфіковані фахівці, які добре володіють розмовною німецькою або англійською мовою, легко влаштовуються в IT-сфері, автомобілебудуванні, машинобудуванні, агросекторі.

Нашим медикам надано можливість обіймати посади, які не вимагають підтвердження кваліфікації відповідно до стандартів, затверджених у Німеччині. Це, наприклад, лікарі та середній медичний персонал у оздоровчих пансіонатах, реабілітаційних чи психіатричних центрах.

Для українців, які підтвердили свою кваліфікацію та володіють німецькою на рівні C1, відкриваються всі можливості працевлаштування та оплати праці нарівні з громадянами ФРН. Інженери, лікарі, технологи, науковці, викладачі вищих навчальних закладів та коледжів заробляють 3000 євро та вище.

Наприклад, щомісячна компенсація за працю вчителя у спеціальному закладі для дітей з особливостями розвитку становить від 4000 до 5000 євро.

Працевлаштування українців певною мірою полегшує фінансове навантаження на місцевий бюджет, проте не повністю. Тим, у кого трудова зайнятість часткова чи хтось працює на мінімальну зарплату, соціальні служби продовжують оплачувати проживання. Така компенсація є щомісячними безготівковими траншами безпосередньо орендодавцю в розмірі близько 500 євро. Буває трохи більше, на розсуд комісії при управлінні соціального забезпечення.

Решту оренди квартири біженці зобов'язані оплачувати самостійно.

Тимчасове розміщення біженців з України в Баварії. Фото: Wolfgang Maria Weber/IMAGO

Розселення українців залежить від наявності вільного малометражного житла у відповідних населених пунктах. Найчастіше це гуртожитки, кімнати в орендованих квартирах із загальними побутовими просторами.

Багатьом пощастило – їх розмістили у малометражних квартирах із вбудованими кухнями та маленькими санвузлами. Відповідно до соціальних норм, загальна площа таких житлових приміщень становить у середньому 45 кв. м на одну особу та 65 кв. м на двох.

А дехто проживає разом із німцями в їхніх будинках. За це власники нерухомості одержують компенсацію від місцевого управління соціального захисту.

Багато країн Європи сильно урізали соціальну підтримку українців. Деякі вже рік як не приймають біженців через вичерпання ресурсу.

Навіть такі багаті країни, як Норвегія, Швейцарія або ті ж Нідерланди поступово припиняють прийом українців, скорочують державну допомогу і навіть готові їм заплатити, аби ті швидше поїхали додому.

У Німеччині ситуація інша. І за рівнем емпатії, і за кількістю прийнятих біженців з України та за обсягом допомоги їм країна перевершила всі країни Європи.

Однак ніщо не залишається непорушним, і можливості Німеччини допомагати українцям не безмежні. Вже давно вичерпалися бюджети деяких федеральних земель для прийому нових біженців із України. Минулого літа припинила приймати Баварія, за нею пішли Гессен, Баден-Вюртемберг та інші… Понад рік переповнені великі міста Берлін, Мюнхен, Гамбург і Кельн.

Та й загалом по країні соціальне забезпечення малозабезпечених непосильним тягарем лягло на плечі держави і кожного платника податків.

Стає дедалі важче «годувати» 5,5-мільйонну армію нужденних, 1,68 млн з яких — безробітні. Давно назріла потреба кардинальних змін, у зв'язку з чим цього літа в Бундестазі пройшли обговорення відповідних пропозицій, деякі вже розглянуті і навіть затверджені федеральним урядом.

Істотних зрушень у політиці біженців чекає багато, тим більше, що сюди додалися проблеми, пов'язані з останніми подіями на Близькому Сході.

Німеччина має намір не допустити величезного потоку біженців, як це було останні кілька років із сирійцями.

Більше того, планується депортація 255 тисяч іноземців, які перебувають у країні нелегально. Про це нещодавно заявив канцлер ФРН Олаф Шольц в інтерв'ю виданню Spiegel.

Можливості Німеччини допомагати українцям не безмежні. Ілюстративне фото

Абсолютно всіх біженців у Німеччині торкнуться змін у соціальній сфері. Міністр праці та соціальних питань Хубертус Хайль розповів про перегляд допомоги Bürgergeld у зв'язку з інфляцією та підвищення її з 1 січня 2024 року на 12%. Розмір виплат становитиме:

• для одиноких дорослих – €563 замість €502;
• дітей з 14 до 17 років – €471;
• дітей з 6 до 13 років – €390;
• дітей до 5 років – €357.

Федеральному бюджету цей крок виллється у 4,3 млрд євро. Але на цьому щедрість «держави загального добробуту» закінчується, німці добре вміють рахувати гроші.

Підвищення допомоги стане чи не єдиною позитивною зміною з тих, що заплановані на початок наступного року.

Збільшені виплати вимагатимуть нових джерел поповнення бюджету. У зв'язку з чим буде запроваджено низку обмежень та вимог.

Наприклад, центрам зайнятості буде доручено направляти біженців на роботу, не чекаючи, поки ті засвоять німецьку мову на рівні B1.

Можливо, уріжуть компенсацію за житло, як це вже відбувається у Польщі. Або зовсім скасують, як нещодавно зробили в Ірландії.

Щоправда тим, хто перебуває під тимчасовим захистом у Німеччині, турбуватися не варто. Підтвердженням продовження допомоги українцям можуть, серед іншого, послужити слова канцлера ФРН Олафа Шольца, сказані 2 жовтня на 6-му Українсько-Німецькому економічному форумі у Берліні.

Канцлер запевнив у продовженні надання нашій країні економічної, фінансової, гуманітарної підтримки.

Кажуть, у німецькому суспільстві, на його низовому рівні, накопичилася втома від наших проблем. Це не так, автор цієї статті знає про це не з чуток. Німці, як і раніше, консолідовані навколо нашого лиха.

Нехай і не з тією інтенсивністю, що була в перші дні трагедії, німці продовжують допомагати українцям на місцях.