Чи можливо залишити без світла Україну

Щоб прояснити важливі для життя моменти, Finance.ua поговорив з експертами: Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики, (м. Київ), та Костянтином Криницьким, керівником відділу енергетики ГО «Екодія» (м. Київ).

Насправді немає єдиної електроенергетичної системи. Є об'єднання восьмі регіональних систем:

• Дніпровської (Кіровоградська, Дніпропетровська та Запорізька області);
• Донбаської (Донецька та Луганська області);
• Західної (Львівська, Волинська, Закарпатська, Рівненська та Івано-Франківська області);
• Кримської (Крим);
• Південної (Херсонська, Миколаївська та Одеська області);
• Південно-Західної (Тернопільська, Вінницька, Чернівецька та Хмельницька області);
• Північної (Сумська, Полтавська та Харківська області);
• Центральної (Київська, Чернігівська, Житомирська та Черкаська області).

З початком повномасштабного вторгнення Україна відключилась від енергосистем рф та Білорусі, а через три тижні достроково приєдналась до Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E. Наразі ми об’єднані з 43 операторами в 39 країнах Европи.

Наша енергосистема влаштована так:

1. Джерела енергії (близько 50% всієї електроенергії – це АЕС, інше – ТЕС, ТЕЦ, ГЕС тощо);
2. Мережа передачі (лінії електропередач, підстанції, трансформатори тощо);
3. Оператори системи розподілу між споживачами, включно з постачальниками електроенергії (компанія Укренерго й обленерго).

Московський уряд використав енергетиків, щоб визначити місця, куди треба бити, впевнений директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

«В них немає достатніх потужностей, щоб зруйнувати енергетичні об’єкти самі по собі, тому цілять по інфраструктурі транспортування електрики. Було понад 150 ударів дронами та ракетами по об’єктах розподільчої мережі», – зазначає Харченко.

Українська енергосистема після атак пошкоджена більше ніж на третину:

• зруйновано 30+% з’єднань з генерувальними станціями;
• виведено з експлуатації або працюють не на повну близько 40% електростанцій (наприклад, втрачені Вуглегірська, Луганська, Запорізька ТЕС);
• 6 тисяч мегаватів, які виробляла ЗАЕС, нам недоступні.

Країна втратила приблизно одну п’яту з 53 тисяч генерованих мВт. Утім, загальна потреба користування складає 11-13 тисяч мВт.

Поки триває відновлення систем, країна впроваджує відключення та закликає свідомо користуватись електроенергією.

Рішення про обмеження електроспоживання ухвалює диспетчерський центр у складі Укренерго.

В режимі реального часу він моніторить, в якому регіоні зростає потреба в електроенергії і куди її неможливо доставити. Потім «спускає» рішення на обленерго про тимчасові обмеження.

На локальному рівні енергетики самі вирішують, як зменшити навантаження. Це може бути як стабілізаційне, так зване віялове відключення, заплановане згідно з графіком.

А може бути екстрене, коли відключається енерговузол, який споживає найбільше енергії і його вимкнення найшвидше балансує навантаження в системі.

Це основна причина того, що графіки відключень і реальність відрізняються: екстрені вимкнення неможливо ні прогнозувати, ні попередити.

Олександр Харченко додає пояснення:

«Енергосистема схожа на дороги. В ній є хайвеї (високовольтні лінії. – Ред.), по яких електрика транспортується на великі відстані. Від хайвеїв відходять невеликі сільські дороги (локальні лінії передач. – Ред.), і вони покривають усю країну. Сьогодні найчастіше б’ють по «мостах» та «розв’язках» (вузлових підстанціях, розподільчих пристроях, трансформаторах, перемикачах, ТЕС тощо. – Ред.). Через пошкодження цих об’єктів енергетики запускають електрику «в обхід» по сільських «дорогах». В пікові години вони відключають частину споживачів, адже та кількість енергії, яка необхідна людям в певних регіонах, не може пройти маленькими обхідними дорогами. Так само як і відремонтовані ділянки мережі вже не є настільки витривалі як до ураження».

Тобто якщо в певному регіоні дефіцит – це не значить, що туди прилетіло. Просто та частина мережі, яка б мала туди транспортувати енергію, пошкоджена.

Ви цікавитесь, чому під час таких відключень в населених пунктах в одному з сусідніх будинків / під’їздів немає світла, коли в другому все «палає»? Відповідь на зображенні від компанії Yasno:

Енергетики контролюють невеликий дисбаланс у споживанні та виробництві енергії за допомогою ручного керування відключеннями. Але суттєвий дисбаланс запускає систему аварійного захисту. Тоді вимкнення «несуться» самостійно один за одним, як доміно. Так величезні райони або міста стають знеструмленими.

«Блекаут означає, що енергосистема повністю втратила керованість. Водночас відбувається велика кількість аварій різного роду в самій системі, які спровоковані цими ж самовільними відключеннями», – пояснює Олександр Харченко.

За словами Костянтина Криницького, шанс повного виведення з ладу енергетичної системи та блекауту по всій країні залишається низьким.

«Проте відключення світла/тепла на локальному рівні (у деяких містах/регіонах) на декілька діб або навіть тижнів вже розглядається державою, як реалістичний сценарій. Усе залежатиме від обстрілів та їхньої масштабності. Чим більше їх буде – тим більше шансів, що ситуація погіршиться», – каже Криницький.

Олександр Харченко додає, що наразі йде відпрацювання плану В, С… тощо. Щоб розуміти, як той чи інший регіон буде заживлений, якщо буде атака.

На думку директора Центру досліджень енергетики ми маємо великий резерв міцності і до повного блекауту ще далеко:

«На сьогодні наші диспетчери й інженери показують віртуозне управління системою! Крім того, ми залежимо від обладнання. На цей час, хоч і з трудом, вистачає можливостей на ремонт і заміну обладнання. Навіть на об’єктах з прямим влучанням постачання відновлюється протягом 10-12 годин, і це доволі оперативно», – розповідає Харченко.

Підтверджує слова про запас міцності і Криницький, позитивно говорячи про точку безповоротності для енергосистеми України:

«Хороша новина полягає в тому, що наші мережі зацикльовані, є можливості резервування, лінії передач – розгалужені. Споживачів можна перепід’єднувати у разі атак на певні ділянки. Тому навіть знищення частини генеруючих потужностей не має призвести до повного колапсу системи. Іронічно, але тут також певну позитивну роль відіграє той фактор, що енергосистема України – радянського зразка і від самого початку будувалася із думкою про потенційні масовані атаки на неї», – каже він.

За словами експертів у світовій практиці немає прикладів перевірки на міцність розвинутої енергосистеми. Адже після Другої світової війни бойові дії ще не велися в країнах з настільки розвинутою енергетичною та комунальною інфраструктурою, а до цього такої інфраструктури ще не існувало.

Наша держава, органи місцевої влади разом із енергетиками вже докладають зусилля, щоб попередити енергетичний апокаліпсис.

За словами Криницького процес підготовки вже триває:

• донатами та закупівлею обладнання, необхідного для ремонту наслідків атак на об’єкти енергетичної інфраструктури, а також закупівлею генераторів, акумуляторів, інших систем резервного живлення для конкретних об’єктів;
• можливістю запиту аварійної допомоги (імпорту) з ЄС;
• підготовкою пунктів обігріву на місцевому рівні (тільки в Києві планується відкрити 1 тис. точок. – Ред.);
• озвученням можливих варіантів евакуації населення в найскладніших випадках.

«Ключову роль відіграє той факт, що це не завдання якогось одного органу чи підприємства. Уряд, органи місцевого самоврядування, керівники підприємств намагаються підготуватися по-максимуму, – говорить експерт. – Наприклад, завдяки ініціативам органів місцевого самоврядування вже з’являються повідомлення про відшкодування певного відсотка вартості генераторів навіть для простих жителів в окремих містах».

Також для власників приватних будинків і будівель з правильно облаштованими димоходами запрацював підтримуваний державою онлайн-магазин «ДроваЄ».

На законодавчому рівні усі об'єкти особливого значення (лікарні, служби зв'язку, військова інфраструктура тощо. – Ред.) перед початком експлуатації мають забезпечити себе автономним джерелом живлення.

«По всій країні лікарні, школи, дитячі садки й інші публічні заклади терміново оснащуються автономним енергоживленням та автономним забезпеченням тепла, – говорить Харченко. – Десятки нових генераторів встановлюють щодня. І це за умов того, що енергетик, який здатний встановити генератор – дефіцитна професія.
Україна зараз як пилотяг збирає – навіть не по Європі, бо в Європі вже немає – а просто по всьому світу генератори, щоб максимально забезпечити критичні об’єкти».

Придбати собі автономні джерела живлення на власний розсуд можуть супермаркети, АЗС, помпові станції водопостачання тощо. Головне, щоб було паливо для генераторів. На сьогодні проблем з цим ресурсом немає.

Завдяки об’єднаній мережі з ЄС Україна може не лише експортувати, а й імпортувати електроенергію. На це наша країна вже отримала підтвердження від Єврокомісарки з енергетики Кадрі Сімсон.

Наша держава має постійно оновлюваний список потреб, який надсилає країнам-партнерам. Їхні дипломати опрацьовують запити з виробниками енергетичного обладнання та узгоджують формати надання допомоги. Наприклад:

• Японія відновлюватиме об’єкти критичної інфраструктури;
• Швейцарія надасть Україні майже 100 млн дол. на закупівлі джерел енергії та запчастин, доставлення генераторів, помп та установок для очищення води;
• Ізраїль, Іспанія, Італія, Литва, Німеччина, Північна Македонія, Польща, Республіка Корея, Словаччина, Словенія, Фінляндія та Франція вже підтвердили свою згоду на постачання 954 одиниці обладнання (генератори, теплові гармати, автоматичні перемикачі тощо).

Костянтин Криницький пояснює, чому процеси можуть бути затягнутими:

«Для повноцінного відновлення наша енергосистема потребує специфічного обладнання (трансформатори, обладнання релейного захисту тощо). Проте виробити, наприклад, новий трансформатор – доволі тривалий процес, який неможливо реалізувати за 1-2 місяці. Наразі наш уряд шукає вже вживане обладнання за кордоном, яке можна швидко доставити в Україну.

Відповідаючи на питання, чи розглядає держава зелену енергетику як альтернативну, Олександр Харченко говорить:

«Перед війною в Україні близько 12% енергії генерувалось завдяки сонцю та вітру, також швидко розвивалися відновлювальні потужності генерації. Зараз значна частина такого обладнання зруйнована, на окупованих територіях або в зоні боїв, бо здебільшого генерація сконцентрована на півдні країни. Проблема відновлювальної енергетики в тому, що до неї необхідно мати потужності, які зможуть її замінити у разі екстрених ситуацій».

За словами Криницького, ми спостерігаємо певне підвищення попиту на встановлення об’єктів відновлюваної енергії (насамперед сонячних електростанцій (СЕС) на місцевому рівні.

«Тут особливо активно себе проявляють власники приватних будинків та органи місцевого самоврядування з їхніми муніципальними будівлями (школи, лікарні, дитячі садки). Але уряд на цей час відновлювані джерела енергії (ВДЕ) окремо не виділяє, – розказує Костянтин Криницький, і розмірковує про майбутнє. – З іншого боку, ВДЕ має грати ключову роль у процесі повоєнного відновлення. Пріоритет має надаватися розвитку розподіленої, малої генерації в громадах – встановлення СЕС на муніципальні будівлі, приватні домогосподарства, багатоповерхівки, створення енергетичних кооперативів».

Масовані російські атаки на енергетичні об’єкти вже показали ризики залежності від великих централізованих рішень, тому певна децентралізація енергетичної системи буде великим плюсом.

Розподілена генерація ВДЕ має стати основою майбутньої енергетичної безпеки громад.

За словами Харченка, власники приватних будинків можуть забезпечити себе будь-яким генератором (дизельним, газовим тощо). Це найкращий варіант за умови використання якісного пального та масла для обслуговування обладнання.

Для квартири хорошим рішенням стане комбінація інвертора (12-24V на 220V) та автомобільного акумулятора. Маючи такий пристрій і 1-2 акумулятори, ви можете забезпечити мінімальний комфортний обсяг необхідної вам енергії на 4-6 годин.

«Кожен, у кого в пікові години не включений електрочайник або бойлер – допоміг, зробив, щоб в іншій квартирі було світло, – вважає Олександр Харченко. – Ми вже перевірили, що Київ шляхом скорочення споживання в пікові години (з 17 до 23 години. – Ред.) на вихідних може досягти економії 6-7%, завдяки чому в місті не відключається світло два дні поспіль».

Зараз всі громадяни України можуть напряму долучитися до енергетичного фронту цієї війни та стати його героями.

«Рекомендую використовувати енергомісткі прилади (пральні машини, посудомийки тощо) вночі, коли рівень споживання найнижчий. А на випадок екстремальних ситуацій важливо запастися павербенками, ліхтариками, їжею та водою», – каже Костянтин Криницький.

Уряд продовжив дію спецобов’язків на ринку електроенергії до 31 березня 2023 року – отже тарифи для населення не зміняться до кінця опалювального сезону.

«Сьогодні, попри війну та масовані обстріли енергетичної інфраструктури, прийнято рішення зберегти незмінними тарифи для населення, щоб запобігти додатковому фінансовому навантаженню на наших громадян. Вдячний кожному за своєчасну оплату електроенергії, це надзвичайно важливо для стабільної роботи наших енергокомпаній та оперативного проведення ремонтів об’єктів та обладнання, пошкоджених через ворожі атаки», – пояснив міністр енергетики Герман Галущенко.

Цьогорічний тариф на електроенергію з 1 жовтня 2021 року становить 1,44 грн за кВт-годину при споживанні до 250 кВт-год на місяць. Таких споживачів до кінця вересня було 80% загальної кількості.

Для всіх, хто споживає понад 250 кВт-год на місяць, ціна залишилася незмінною на рівні 1,68 грн. Тариф у 1,68 грн/кВт-год також діє для гуртожитків та колективних побутових споживачів.