Що буде з опаленням в Україні

Логіка хоч і збочена, але проста: через поразки на полі бою росія вирішила воювати з цивільним населенням, максимально ускладнюючи життя, щоб населення почало тиснути на владу, аби обстріли припинилися.

Але Україна – не росія, миру за будь-яку ціну, а тим паче коштом здачі територій не буде.

Згідно з дослідженням КМІС, 86% респондентів переконані, що потрібно продовжувати збройну боротьбу, навіть якщо обстріли триватимуть. Лише 10% опитаних вважають, що потрібно перейти до переговорів для якнайшвидшого припинення обстрілів хоч би й довелося піти на поступки росії.

Зима насувається, і чим ближче до неї, тим більше лякалок з’являється. Мовляв, росіяни повністю залишать нас без світла й опалення. Звісно, можна списати це на ворожі ІПСО, але зерня сумніву у пересічних українців проростає, адже залишитися без світла на кілька годин – це одне, а сидіти без опалення в морози – зовсім інше.

Finance.ua вирішив розібратися в темі, щоб попередити хвилю паніки.

Запустити опалення, в принципі, можна в будь-який момент, хоч у липні. Але опалювальний сезон в Україні починається з урахуванням погодних умов.

Відповідно до норм тепло починають подавати, коли середньодобова температура протягом трьох днів поспіль не перевищує 8 градусів.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону ухвалюється виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями.

Ця норма закріплена в пункті 5 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабміну № 630 від 21.07.2005 року.

Зазвичай першими до опалення підключають важливі соціальні об’єкти: садочки, школи, лікарні, поліклініки тощо.

У Києві опалювальний сезон 2022 року розпочався 20 жовтня. Рішення було ухвалене зокрема й тому, щоб зменшити навантаження на електромережу, адже багато містян почали вмикати обігрівачі та кондиціонери на тепло. В умовах стабілізаційних і аварійних відключень електрики це неприпустимо.

Цей опалювальний сезон буде найскладнішим за останні 30 років. Утім, представники місцевої влади готуються до всіх можливих сценаріїв.

Загалом система централізованого теплопостачання – це сукупність джерел теплової енергії потужністю понад 20 Гкал/год, магістральних і місцевих (розподільчих) теплових мереж.

Тобто перед тим, як потрапити в вашу оселю, тепло проходить кілька етапів. Розглянемо кожен з них.

Як відомо із закону збереження енергії, енергія не виникає з нічого і не зникає в нікуди, а може лише перетворюватись з однієї форми на іншу.

Простіше кажучи, щоб обігріти квартиру чи будь-яку іншу будівлю, спочатку потрібно отримати теплоносій. У системах централізованого теплопостачання для цього зазвичай використовують воду або водяну пару.

Важливим елементом генерації є Теплоелектроцентраль (ТЕЦ). Це станція, яка одночасно виробляє електроенергію і тепло, що й використовується для опалення та гарячого водопостачання.

Гаряча вода проходить по трубах до теплових пунктів, а звідти – до опалювальних приміщень. Вона розподіляється за допомогою двотрубної системи:

• в одну трубу подається нагріта вода на радіатор (так звана «подача»);
• через іншу трубу повертається охолоджена вода («зворотна лінія») і потім знову нагрівається.

Нагріті гарячою водою батареї передають тепло повітрю в приміщенні. Гаряче повітря підіймається над радіатором вгору до стелі. Потім воно охолоджується та опускається до підлоги.

У такий спосіб відбувається циркуляція повітря, що створює комфортну температуру в приміщенні.

*Якщо ви хочете миру, готуйтесь до війни

Бити по ТЕЦ рашисти почали ще у вересні. Тоді під роздачу потрапила харківська ТЕЦ-5, яка є другою після столичної тезки з найбільших теплоелектроцентралей в Україні.

7 серпня від ворожих ударів в Харкові постраждала ТЕЦ-3. Там, зокрема, було знищене приміщення котлотурбінного цеху та пошкоджені парові котли.

Уряд виділив 70 млн грн на відновлення теплоелектроцентралі, але поки комунальники готують пересувні котельні, які працюють за принципом електрогенератора, тільки замість електрики роздають тепло.

Такі ж установки закуповують для Києва, каже заступник міського голови Петро Пантелеєв. Столиця має отримати їх десь у грудні.

І якщо в Харкові, відповідно до даних Харківських теплових мереж, очікується запуск 17 мобільних котелень, то по Києву, за словами Пантелеєва, це – «конфіденційна інформація». Кілька мобільних котелень закупив також Житомир й інші міста.

Утім, впадати у відчай зарано. Система централізованого опалення – диверсифікована, тобто розкидана територіально. Вірогідність того, що російські терористи одночасно виведуть з ладу 100% генерації чи розподілення теплової енергії – вкрай низька.

Запаси їхніх так званих високоточних ракет з кожною атакою багаторазово зменшуються, а наші сили протиповітряної оборони проявляють небувалу ефективність. Зокрема, завдяки новітньому озброєнню, яке ми отримуємо від західних партнерів.

Так, під час атаки 31 жовтня система ППО IRIS-T, яку нещодавно передала Україні Німеччина, продемонструвала 100-відсоткову результативність, каже речник Повітряних сил Юрій Ігнат. Іншими словами, вона збила всі цілі, які захопила.

Уже найближчим часом в Україні мають бути розгорнуті дві системи NASAMS, отримані від США (усього ж очікується постачання восьми таких установок). Що, очевидно, посилить захищеність критичної інфраструктури.

Окрім того, влада готує альтернативи для забезпечення теплопостачання. Наприклад, у Дрогобичі на Львівщині запустили твердопаливну котельню, яка обігріватиме дитячі садки, школи, лікарні та 25 житлових будинків, що допоможе на 20% заощадити споживання газу в цьому сезоні.

Є і неприємні новини. Скажімо, в Запорізькій міській раді розглядають варіант, що місто взагалі буде відключене від тепла й світла. Секретар тамтешньої міськради Олексій Куртєв стверджує, що в такому разі більшість населення евакуюють, а для тих, хто залишиться, розгорнуть спеціальні пункти обігріву, що працюватимуть на альтернативних джерелах енергії (як варіант – дровах. – Ред.).

Перебої з теплопостачанням очікують у Миколаєві, який регулярно обстрілюється окупантами з росії. Утім, у разі критичних ситуацій жителів Миколаєва готова прийняти Одеса.

Загалом найскладніша ситуація очікується в регіонах, де тривають активні бойові дії. Там опалення може не бути зовсім, зокрема, через руйнування систем подачі теплоносія – трубопроводу.

Комунальники роблять максимум, щоб оперативно все полагодити, але представники місцевої влади проводять розʼяснювальну роботу, як мешканцям готуватися до зими. Універсальна порада – запасатися ковдрами й теплим одягом.

Згідно з нормативами, температура повітря в житлових приміщеннях має становити 18 градусів, а в кутових кімнатах – 20 градусів. Виняток можуть складати відхилення протягом 12 годин на добу раз на місяць.

Якщо ж показники нижчі, громадяни мають право на перерахунок оплати за послуги після звернення до свого постачальника опалення для обстеження приміщення.

Утім, в опалювальному сезоні 2022/2023 мінімально допустима температура у квартирах українців становитиме 16 градусів тепла, а середня – 18 градусів, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Це необхідність і це наш внесок у перемогу. Адже від кожного з нас залежить, як ми пройдемо цю зиму», – наголосив він.

В КМДА ж кажуть, що опустити температуру нижче 18 градусів не вийде через особливості теплосистеми. Винятком можуть стати будинки, обладнані сучасними індивідуальними тепловими пунктами, які регулюють споживання тепла та продуктивність системи опалення.

Якщо простою мовою, тепло, яке ми отримуємо з батарей у квартирі, здебільшого береться через обертання велетенської турбіни.

Щоб турбіна оберталася, потрібно щось спалювати. Зазвичай це вугілля або газ – саме такий принцип роботи ТЕЦ.

Власне, вартість цих ресурсів впливає на собі- та кінцеву вартість тепла (про них ми поговоримо нижче. – Ред.).

За словами ексміністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова, Україна акумулювала достатньо газу й вугілля для проходження опалювального сезону.

У більш виграшній позиції опинилися ті, хто має індивідуальне опалення. Здебільшого це – мешканці сільської місцевості, які мають змогу опалювати оселю дровами.

Минулого тижня розпочалася доставка безкоштовної паливної деревини в небезпечні райони восьми прифронтових областей:

• Донецької;
• Запорізької;
• Миколаївської;
• Сумської;
• Харківської;
• Херсонської;
• Дніпропетровської;
• Чернігівської.

Як пояснили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, допомога передусім надаватиметься вразливим категоріям громадян: літнім людям, багатодітним родинам і людям з інвалідністю.

На забезпечення населення прифронтових регіонів безкоштовною деревиною Уряд виділив майже 563 мільйони гривень.

Ще 19 серпня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який встановив мораторій на підвищення тарифів на ринку природного газу й у сфері теплопостачання.

Закон забороняє підвищувати тарифи для всіх категорій споживачів на:

• послуги з розподілу природного газу;
• теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання);
• послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.

Мораторій діятиме під час воєнного стану в Україні та шести місяців по його завершенню.

На покриття різниці тарифів влада має залучити понад 125 млрд грн від міжнародних партнерів.

У кожній області свій тариф на тепло – залежить від постачальника.

Наприклад, для Києва вартість опалення від Київтеплоенерго для будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії становить 1654,41 грн/Гкал та 38,50 грн за 1 кв. м для тих, хто не має приладів обліку теплової енергії.

А для районів столиці, що обслуговуються ТОВ «Євро-Реконструкція», тариф на централізоване опалення становить 1341,53 грн/Гкал за наявності лічильників та 35,67 грн за 1 кв. м для тих, хто їх немає.

Подивитися свій тариф ви можете на сайті вашої компанії-постачальника.

Прийдешня зима буде надзвичайно складною. Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук раніше навіть закликала українців, які зараз перебувають за кордоном, не повертатися додому до весни.

Утім, сценарій, де ми всі замерзаємо, як у фільмі «Післязавтра», здається малоймовірним. Ми пережили лютий і березень, коли обставини були значно складнішими. То чого маємо здаватися зараз?